Как получить законную квартиру ?

Добрый день, Елена!

Текст решения не четко видно, но формулировку о предоставлении жилья вам я увидел.

Скажите, а через исполнительную службу это решение вы пробывали реализовать? Как я понимаю, добровольно местный орган власти не выполняет его, значит подключается исполнитель.

Работали ли вы в этом направлении?

Набирайте

Доброго дня!

Вам необхідно звернутися з заявою до суду про забезпечення заходів виконання судового рішення.

Суд має видати виконавчий документ Вам, Ви звертаєтесь до органу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження і виконавець розпочинає роботу з місцевою радою у напрямку примусового надання Вам житла.

Також можна спробувати подати заяву до суду , про те , що ви були добросовісним набувачем , так як не знали, що вам продали квартиру незаконно отриману продавцем.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Олена!

Згідно зі ст.8 Основного Закону Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Відповідно до ст.129-1 Конституції судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов’язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції принципу верховенства права.

Утім, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов᾽язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece»). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. п.66 рішення у справі «Immobiliare Saffi v. Italy»).

ЄСПЛ зауважив, що саме на державу покладено обов’язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог конвенції (рішення від 27.07.2004 у справі «Ромашов проти України»; від 11.01.2005 у справі «Дубенко проти України» та від 7.12.2006 у справі «Козачек проти України»). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (див. п.44 рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення від 26.04.2005 у справі «Сокур проти України» і від 19.02.2009 у справі «Крищук проти України»).

У п.53 рішення від 29.06.2004 у справі «Войтенко проти України» Суд нагадав, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить утручання в право на мирне володіння майном, що викладене в §1 ст.1 Першого протоколу до конвенції.

Отже, неможливість для особи домогтися виконання рішення, винесеного на її користь, протягом тривалого часу становить втручання у право на мирне володіння майном та є порушенням вимог §1 ст.6 конвенції та ст.1 Першого протоколу до неї, за що держава несе відповідальність.

В зв'язку з цим, рекомендую Вам подати заяву у адресу міської ради, з приєднанням до нього копії рішення суду.

Нормативне посилання для подання заяви:

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...

"Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк".

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про звернення громадян

від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР

(Витяг)

Стаття 1. Звернення громадян. Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Стаття 4.Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

– порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

– створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

– незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Стаття 5.Вимоги до звернення

Звернення адресуються органам державної влади до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Стаття 19. Обов’язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

• об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
• письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
• вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;
• у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
• не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
• особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Чи звертатися Вы до виконавчої служби?

Так, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закон України "Про виконавче провадження").

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (частина третя статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Зазначений строк є процесуальним і може бути поновленим. Підставою для поновлення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавством не визначено, а тому суди дають оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Також вимогу про поновлення строку пред’явлення до виконання виконавчого документа може бути заявлено одночасно з проханням видати дублікат такого виконавчого документу. Поширеним є подання таких заяв при втраті виконавчого документу під час примусового виконання або при пересиланні виконавчого документу з одного органу державної виконавчої служби до іншого.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили

Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

За результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

У разі отримання відмови на Вашу заяву На бездіяльність міської ради, Ви маєте право подати позовну заяву до Окружного адміністративного суду, в порядку Кодексу адміністративного судочинства України:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

У свою чергу, за умисне невиконання рішення суду, службова особа, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за статтею 382 Кримінального кодексу України.

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі наявності підстав, подається заява до поліції про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України, про що в поліції повинні видати витяг.

Всього доброго, успіхів Вам!

Добрый день!

Ваши права нарушили органы государственной власти. Вы обратились в суд, выиграли суд, на руках есть решение суда, но оно не исполняется. Как правило, органы государственной власти не отрицают того факта, что должны исполнить решение суда, но всякий раз такое выполнение тормозится бюрократической волокитой и откровенным нежеланием что-либо делать. Оперативность в исполнении решения суда никому, кроме вас, в чью пользу принято решение, не нужна. Вся проблема в том, что для чиновника, нет разницы в том, когда исполнить решение: сегодня или через полгода. Можно ли стимулировать чиновников исполнить решение суда? Можно. В соответствии с нормами действующего законодательства неисполнение решения суда влечет за собой привлечение лица к административной или уголовной ответственности.

Административная ответственность. В действующем Кодексе административного судопроизводства Украины (далее — КАС Украины) предусмотрен механизм, которым можно пробудить в начальнике органа государственной власти (например, начальнике территориального пенсионного фонда) личную заинтересованность в скорейшем исполнении решения суда. Речь идет о ст. 382 КАС Украины. Данная статья предусматривает судебный контроль за исполнением судебных решений в административных делах.

Согласно данной норме суд, который постановил судебное решение по административному делу, имеет право обязать орган государственной власти (субъекта властных полномочий), не в пользу которого принято судебное решение, представить в установленный судом срок, отчет об исполнении решения суда.

По результатам рассмотрения отчета органа государственной власти об исполнении решения суда или в случае не предоставления такого отчета судья своим постановлением может наложить на руководителя органа государственной власти, ответственного за исполнение решения суда, штраф в размере от 20 (38420,00 грн.!!!) до 40 (76840,00 грн!!!) прожиточного минимума для трудоспособных граждан (Внимание!!! меняется сумма прожиточного минимума для трудоспособных граждан, меняется размер штрафа).

Срок для подачи отчета устанавливает суд, который постановил судебное решение. Срок для отчета устанавливается с учетом, чтобы орган государственной власти имел реальную возможность исполнить судебное решение в определенный законом и этим решением образ с учетом объективных обстоятельств. Если срок для отчета устанавливается судом первой инстанции, он начинается со дня, когда постановление набирает законной силы или после получения его копии.Процессуальная форма рассмотрения отчета законодательством не предусмотрена. Поэтому он может рассматриваться как в судебном заседании с вызовом заинтересованных лиц, так и без судебного заседания, без вызова лиц, в порядке письменного производства.

Постановление суда о наложении штрафа, вступившего в законную силу, направляется для исполнения в государственную исполнительную службу. Со следующего дня после вступления определения в законную силу на сумму задолженности без дополнительного решения суда начисляется пеня в размере трех процентов годовых с учетом индекса инфляции.Уплата штрафа не освобождает от обязанности исполнить решение суда и подать отчет о его выполнении. Повторное невыполнение — размер штрафа увеличивается на сумму предыдущего штрафа. При этом наложение штрафа не исключает уголовной ответственности.

Уголовная ответственность. В ст. 382 Уголовного кодекса Украины (далее — УК Украины) предусмотрено: (1) умышленное неисполнение …решения, определения, постановления суда, вступивших в законную силу, или препятствование их исполнению, — наказывается штрафом от пятисот (8500,00 грн.) до одной тысячи (17000,00 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан или лишением свободы на срок до трех лет; (2) умышленное неисполнение …решения, определения, постановления суда, вступивших в законную силу, или препятствование их исполнению должностным лицом, — наказываются штрафом от семисот пятидесяти (12750,00 грн.) до одной тысячи (17000,00 грн.) необлагаемых минимумов доходов граждан или лишением свободы на срок до пяти лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет; (3) умышленное неисполнение …решения, определения, постановления суда, вступивших в законную силу, или препятствование их исполнению, совершенные должностным лицом, занимающим ответственное или особо ответственное положение, или лицом, ранее судимым за преступление, предусмотренное этой статьей, или если они причинили существенный вред охраняемым законом правам и свободам граждан, государственным или общественным интересам или интересам юридических лиц, — наказываются лишением свободы на срок от трех до восьми лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.

Теперь о порядке действий:

1. После решения суда, Вам необходимо было обратиться а исполнительную службу.

2. Если Вы не обращались в исполнительную службу, то Вам необходимо получить в Суде исполнительный лист и обратиться в исполнительную службу.

Перед этим Вам необходимо возобновить срок подачи исполнительного листа.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про виконавче провадження

Стаття 12. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку

6. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

3. Также Вам необходимо убедиться, что орган местного самоуправления, который указан в решении Суда остался прежним. Если нет, то взыскивать необходимо с правоприемника.

Во-первых, решением суда предусмотрено предоставление Вам квартиры в течение шести месяцев. Во-вторых, решением суда Ваше выселение отсрочено до предоставления жилья. Таким образом, поскольку квартира до сих не предоставлена, Вы имеете полное право на проживание в этой спорной квартире, а добиваться от райисполкома предоставления Вам квартиры есть интерес и проблема истца по судебному делу.

Як варіант - можна вимагати у райради не видачу Вам квартири, а відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду від 2001 року.

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

Стаття 1173. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування

1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Також необхідно знати наступне:

1) Я в 1996 году приобрела квартиру у мужчины, которому она была выдана от государства. - яким чином придбали, чи укладався договір купівлі-продажу?

2) Но ее первоначальный владелец подал в суд и доказал то, что квартира была не законно передана в имущество государства - чому незаконно, в якому році та на підставі чого була передана?

3) В итоге, в 2001 году суд постановил квартиру вернуть первоначальному владельцу, меня выселить и мне предоставить квартиру такого же размера и с конкретными жилищными условиями. - хто саме наразі проживає в цій квартирі і де проживаєте Ви?

Чи були Вам повернуті кошти, які Ви витратили на придбання цієї квартири?

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти в моєму профілі або через кнопку "Звернутися" біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!