Потокол з митниці, в якому інкримінується порушення 4 ч. 469 статті митного кодексу України.

Доброго дня!

До прикладу є така судова практика , оскаржити можна спробувати , але необхідно залучити адвоката для аналізу вашої ситуації та вироблення позиції захисту

Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши в касаційному порядку позов фізичної особи до митниці про скасування постанови, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469 МК України, та накладено на нього штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Суть спору полягає в тому, що позивач, будучи власником автомобіля з реєстраційним номером Естонії і не знятого там з реєстрації, 26 лютого 2016 року ввіз цей автомобіль на митну територію України на підставі митної декларації з метою транзиту. Під час судових засідань сам позивач визнав, що ввіз зазначений транспортний засіб для тривалого використання на території України, а режим «транзит» заявив, щоб уникнути необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів.

Апеляційний суд, скасувавши постанову суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодився з таким рішенням і оскаржив його в касаційному порядку, пославшись на Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2015, в якому зазначено, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 МК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стало те, що позивач у строки, визначені ст. 95 МК України (для автотранспорту – 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб), автомобіля не вивіз, натомість продовжує ним користуватись як транспортним засобом, митне оформлення якого не закінчено, без дозволу митниці.

Верховний Суд, враховуючи висновок Конституційного Суду України, зазначив, що в ч. 2 ст. 469 МК України чітко визначені дії, бездіяльність та умови, які кваліфікуються як правопорушення щодо товарів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу. Такий митний режим, як тимчасове ввезення, не зазначений у вказаних положеннях Кодексу.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови, оскільки в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений ч. 2 ст. 469 МК України.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №689/1980/16-а

адміністративне провадження №К/9901/18538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача – Гончарової І.А., суддів – Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 (головуючий суддя – Полотнянко Ю.П., судді – Драчук Т.О., Загороднюк А.Г.)

у справі № 689/1980/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Хмельницької митниці ДФС

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці ДФС (далі – Митниця) про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0100/4000/16 від 30.09.2016, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за порушення митних правил, передбачене частиною другою статті 469 Митного кодексу України (далі – МК України).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений частиною другою статті 469 МК України, у зв’язку з чим оскаржувана постанова Митниці підлягає скасуванню.

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області постановою від 14.12.2016 позов ОСОБА_2 задовольнив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 16.02.2017 постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову, якою відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2015, зазначив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 МК України.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в яких просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги з огляду на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

11.04.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2

08.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до технічного паспорта НОМЕР_2 від 23.02.2016 позивач є власником автомобіля Toyota RAV4 реєстраційний номер НОМЕР_1). З реєстрації в Естонії автомобіль не знятий і 26.02.2016 ввезений позивачем на митну територію України на підставі митної декларації із зазначенням мети переміщення – транзит.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не мав наміру здійснювати транзит транспортного засобу між митними органами, як це передбачено статтею 90 МК України, у строки, визначені статтею 95 МК України, а ввіз зазначений транспортний засіб для тривалого використання на території України. Режим «транзит» був заявлений ним для уникнення необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів. Ці обставини визнані позивачем.

30.09.2016 Митницею прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0100/4000/16, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною другою статті 469 МК України та накладено на нього штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стало те, що позивач у строки, визначені статтею 95 МК України, автомобіль не вивіз, натомість продовжує ним користуватись як транспортним засобом, митне оформлення якого не закінчено, без дозволу Митниці.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції фактично визнав, що позивачем вчинено порушення, передбачене статтею 470 МК України. Однак з огляду на те, що на момент виявлення такого порушення сплив встановлений законом строк притягнення позивача до відповідальності, в той час як порушення, передбачене частиною другою статті 469 МК України носить триваючий характер, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова в справі про порушення митних правил прийнята Митницею правомірно.

Між тим, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-рп/2015 від 31.03.2015 зазначив, що із змісту частини другої статті 469 МК України вбачається, що таке правопорушення може бути вчинене у формі певних дій (зміна стану, користування, розпорядження) чи бездіяльності (невжиття певних заходів) щодо товарів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу. Будь-який інший митний режим, у тому числі тимчасового ввезення, не зазначений у вказаних положеннях Кодексу.

Із системного аналізу наведених положень МК України та рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2015 від 31.03.2015, Верховний Суд дійшов висновку, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 МК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил, оскільки в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений частиною другою статті 469 МК України.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 242, 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 скасувати та залишити в силі постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Павло!

Штраф за ч. 4 ст. 469 МКУ передбачен у розмірі 34 тис.грн.

І оскарження його звісно можливе, але з урахуванням того, що саме на вас авто було завезене, то певно виникнуть складнощі, але потрібно бачити Протокол про порушення митних правил.

Коли ви його отримали, цей Протокол?

Звертайтесь.

Доброго дня, Павло!

Митний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text):

Стаття 522. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил

1. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п’ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п’ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.

2. Справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту

4. Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 526. Присутність під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представника

1. Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

2. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

3. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

4. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Стаття 527. Види постанов у справі про порушення митних правил

1. У справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі.

ВИСНОВОК: звичайно потрібно ознайомитися з документами (листом, протоколом митного органу і т.д.). Адже, справи про порушення митних правил за ч. 4 ст. 469 не передаються до суду, а розглядаються митними органами. І за результатами такого розгляду митний орган може винести постанову про накладення на Вас адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн.

Ось зразок судового рішення по подібному випадку - https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/1...

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через контакти (пошту) в моєму профілі або через Звернутися біля фото.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрий день, Павло!

Так, Ви маєте право оскаржити.

Треба ознайомитися з документами по справі по порушення митних правил, для того щоб надати їм оцінку та визначити перспективи оскарження постанови.

Відповідно до ст. 458 Митного Кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:

Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

Місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до Державної фіскальної служби є те що процес їх оскарження регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення.Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає 10 днів з моменту винесення рішення митним органом.Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:

• про залишення постанови без змін, а скарги — без задоволення
• про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд
• про скасування постанови та закриття справи
• про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил

Копія рішення по скарзі на постанову протягом 3х днів з дня його винесення надсилається особі поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

• відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
• необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
• невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
• винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
• неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
• накладення стягнення, не передбаченого Митним кодексом України.

Цей перелік не є вичерпним.

Адміністративний позов на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає 10 днів та обчислюється з ухвалення відповідної постанови.

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно з ст. 25 Кодекса адміністративного судочинства України, вони подаються до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на зареєстроване місцезнаходження відповідача чи позивача, за вибором останнього. У випадку відсутності у позивача зареєстрованого місцезнаходження, скарга подається до адміністративного суду за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.

У разі наявності запитань, звертайтеся через "Звернутися".

Всього доброго, успіхів Вам!

Митний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17?find=1...):

"Стаття 1. Законодавство України з питань митної справи

1. Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу,...

Стаття 3. Особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи..

4. У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов’язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян...

Стаття 4. Визначення основних термінів і понять

1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:...

8) декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування;...

63) уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта...

Стаття 249. Присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення

1. Декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред’являються ними для такого оформлення...

Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи...

5. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант...

Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту...

4. Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні -...

Стаття 522. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил

1. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями ..., 469,...цього Кодексу, розглядаються митними органами...

Стаття 526. Присутність під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представника

1. Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

2. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил...

1. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України...

4. Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом..."

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1000. Договір доручення

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя...";

Закон України "Про дорожній рух" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12?find=1...):

"Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу

Водій має право:...

довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;...".

Оскільки Законом про дорожній рух передбачно право водія передання користування (керування) авто іншій особі, яка має відповідне право на керування, то передбачена ч.4 ст.469 Митного кодексу заборона передачі авто іншій особі, яка не ввозила авто в Україну є випадком неоднозначного (множинного) трактування прав громадян нормами законів України (Закону та Митного кодексу), про що передбачено ч.4 ст.3 Митного кодексу, відповідно до якої у такому випадку рішення має прийматись на користь громадянина. Тобто, складений щодо Вас протокол є незаконним. Справа про порушення митних правил в даному випадку має бути розглянута митним органом і за Вашої участі. Складіть письмове заперечення про незаконність протоколу та подайте, направте митному органу під реєстрацію його вручення на Вашому екземлярі; викладіть наведені мною пояснення та заперечення усно під час розгляду справи. Рішення має бути прийнято на Вашу користь - відмові у накладенні штрафу.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Оскаржити варто спробувати , наявні судова практика та позитивні рішення, варто також врахувати ряд обставин з якими вам допоможе спеціаліст а також врахувати ціну питання, щодо законодавчих приписів, то: Відповідно до частини другої статті 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Конституційний Суд України у рішенні від 31.03.2015 у справі №1-рп/2015 за конституційним зверненням ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 469 МК України зазначив, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України.

Позивач по цій справі, як водій, зобов`язаний був брати до уваги положення підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, відповідно якої водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення.

Успіхів