Тип в помещении для предпринимательской деятельности

Доброго дня!

Якщо говорити коротко, то використовувати житлове приміщення (частину житлового приміщення) без виключення його із житлового фонду та переведення у нежиле, для підприємницьких цілей можливо якщо:

• підприємець здійснює підприємницьку діяльність лише у квартирі, яка належить йому на праві приватної власності (бути законним власником квартири);
• підприємець є власником підприємства, торговельного закладу, що буде знаходитись у даній квартирі;
• квартира ніяким чином не використовуватиметься для промислового виробництва;
• ведення підприємницької діяльності в квартирі не повинно порушувати прав інших осіб і держави, а зокрема, жителів даного багатоквартирного будинку.

У всіх інших випадках мова може йти про порушення норм чинного законодавства.

Добрый вечер!

В Жилищном кодексе Украины (далее — ЖКУ) изложены общие требования о целевом назначении жилых домов и жилых помещений: они предназначены для постоянного проживания граждан и для использования в установленном порядке в качестве служебных жилых помещений и общежитий (ст. 6 ЖКУ); граждане должны использовать жилое помещение в соответствии с его назначением (ст. 10 ЖКУ).

Согласно ст. 150 ЖКУ, граждане, имеющие в личной собственности дом (часть дома), квартиру, используют их для личного проживания и проживания членов своих семей с правом распоряжаться данной недвижимостью по своему усмотрению — дарить, продавать, завещать, обменивать, сдавать в аренду, заключать иные, не запрещенные законом, соглашения.

В п. 3 Правил пользования помещениями жилых домов предусмотрено, что использовать жилые помещения для осуществления хозяйственной деятельности промышленного характера запрещено. В п. 7 зафиксирована обязанность и собственника, и арендатора квартиры использовать помещения жилого дома по назначению.

Наконец, в соответствии с нормами Гражданского Кодекса Украины (далее — ГКУ), определено, что если нанимателем в договоре найма жилья является юридическое лицо, оно может использовать данное жилье только для проживания в нем физических лиц (ч. 2 ст. 813 ГКУ). Наниматель обязан использовать жилье лишь для проживания в нем, обеспечивать сохранность жилья и поддерживать его в надлежащем состоянии.

Из всего вышесказанного следует вывод, что использование жилого помещения под офис является неправомерным. Но это не так. Точнее — не совсем так.

В принципе, для большинства предпринимательских «мощностей» жилищное помещение использовать действительно нельзя. Есть множество законодательных и нормативных ограничений для тех же магазинов, заведений общепита и всевозможных массажных и парикмахерских салонов. Однако они зачастую как раз и размещаются не в квартирах, а в полностью переоборудованном под свои нужды и в соответствии с требованиями закона нежилом фонде, в который перевели свои квартиры бывшие жильцы. Такая возможность, к примеру, предусмотрена статьями 7 и 8 ЖКУ.

Запомните, что перевод жилья в нежилой фонд не допускается с целью размещения в нем объектов промышленного производства, общественных туалетов, похоронных бюро (кроме офисов похоронных бюро) и пунктов приема стеклотары, специализированных учреждений и предприятий, эксплуатация которых может привести к загрязнению территории и воздуха жилой застройки, превышению допустимых уровней шума, вибрации, ионизирующему и неионизирующему излучению, пунктов бытового обслуживания населения, в которых применяются легковоспламеняющиеся и взрывоопасные вещества, других объектов, запрет на размещение которых в жилом комплексе, жилом доме предусмотрен законодательством.

Обращаться по вопросам перевода жилого помещения в нежилой фонд необходимо в центр предоставления административных услуг. Исходя из ч. 2 ст. 7 ЖКУ, перевод жилых помещений в нежилые осуществляется по решению органов, выполняющих функции исполнительных органов Верховной Рады Автономной Республики Крым, областных, Киевской и Севастопольской городских советов. Именно по их решению не пригодные для проживания жилые помещения переоборудуются для использования в других целях или сносятся. Такой перевод должен осуществлять собственник. Аналогичного мнения придерживается и Госкомпредпринимательства в письме от 08.06.2004 г. № 3841.

Вместе с тем Госкомстроительства архитектуры и жилищной политики утверждает:

«частное жилье может быть использовано для осуществления хозяйственной и иной не запрещенной действующим законодательством деятельности непромышленного характера после принятия соответствующего решения собственником многоэтажного жилого дома» (письмо от 02.08.2001 г. № 5/3-564).

Стоит также воздерживаться от перепланировки жилых помещений для размещения в них офисов, контор, торговых организаций и для других целей непромышленного характера, поскольку такие действия законодательством отдельно не разрешены (письмо Госкомстроительства архитектуры и жилищной политики от 05.01.2001 г. № 5/2-6).

Разрешение на размещение в жилых помещениях офисов, контор, торговых организаций и т.п. непромышленного характера предоставляется по решению исполнительных органов городских (районных) советов и по согласованию органов градостроительства и архитектуры, санитарных и противопожарных служб. При этом в соответствии с требованиями п. 2.50 Строительных норм ДБН В.2.2-15-2005 «Жилые дома» такие помещения должны быть размещены в цокольном, на первом или втором этаже и обязательно иметь отдельный выход. Проектная документация на переоборудование и перепланировку квартир обязательно согласуется с местными органами государственного надзора.

Более свежее письмо Госкомпредпринимательства от 31.07.2007 г. № 5620 предоставляет такой же ответ:

«граждане, которые используют жилое помещение в соответствии с его назначением (проживают в нем), соблюдают правила пользования жилыми помещениями (не используют жилые помещения для осуществления хозяйственной деятельности промышленного характера), не наносят ущерб окружающей среде, не нарушают прав и охраняемых законом интересов граждан, юридических лиц и государства, — могут использовать жилое помещение для осуществления предпринимательской и другой деятельности».

ГНАУ в своем письме № 9562/7/15-1117 от 18 мая 2005 года говорит следующее - В нем затрагивается тема амортизации жилых помещений, используемых в хозяйственной деятельности налогоплательщика, без перевода их в нежилой фонд. В письме, в частности, указано: «Поскольку непроизводственные фонды (жилые дома и их части), которые не были переведены в нежилой фонд, не являются производственными помещениями, специально предназначенными для производственного использования, то осуществление амортизационных отчислений по затратам, понесенным на приобретение таких непроизводственных фондов, является неправомерным».

Получается, что обзавестись офисом в жилом доме очень даже реально. Ведь согласно ЖКУ, запрещается использовать жилые помещения для осуществления хозяйственной деятельности промышленного характера. Но если речь идет об офисе — 3 стола, 2 компьютера, принтер, факс и шкаф с документами, то говорить о промышленном характере данной деятельности не посмеет даже самый зловредный проверяющий.

При этом главное не нарушать жилищных прав других жильцов — соседей: не мусорить, не шуметь и соблюдать другие правила добропорядочного «коллективного социалистического сожительства». В противном случае съехать с удобного места придется уже наверняка.

Что касается ответственности за использование жилых помещений не по назначению, то, во-первых, это штраф за использование жилых помещений не по назначению в размере от 1 до 3 нмдг — для граждан и от 3 до 7 нмдг — для должностных лиц (статья 150 КУоАП). Во-вторых, как уже указывалось ранее, юридическое лицо не вправе будет осуществлять амортизационные отчисления по затратам, понесенным на приобретение таких непроизводственных фондов.

Здравствуйте, Екатерина!

"Можем ли мы ввести деятельность в таком помещении?

- Нет, так как это будет нарушением закона.

"Какие риски и штрафы? Кто имеет право и может нас проверять"?

- Проверку имеют право провести:

1) ДСНС (МЧС) по поводу соблюдения Правил пожарной безопасности, за нарушение могут привлечь к административной ответственности в виде штрафа, внести предписание, затем проверить исполнение предписания и при его неисполнении снова привлечь к к административной ответственности в виде штрафа, а также через суд получить решение суда о запрете использования помещения.

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерствавнутрішніх справ України30.12.2014 № 1417

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України05 березня 2015 р.за № 252/26697

ПРАВИЛА пожежної безпеки в Україні:

Про затвердження Правил пожежно... | від 30.12.2014 № 1417 (rada.gov.ua)

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

"Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

"Стаття 188-16. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

2) Госпродпротребслужба (Санэпидемстанция+Инспекция по защите прав потербителей) по поводу соблюдения правил тишины и санитарных норм. За нарушение могут привлечь к административной ответственности в виде штрафа, внести предписание, затем проверить исполнение предписания и при его неисполнении снова привлечь к к административной ответственности в виде штрафа, а также через суд получить решение суда о запрете использования помещения.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 27, ст.218):

Про забезпечення санітарног... | від 24.02.1994 № 4004-XII (rada.gov.ua)

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

"Стаття 42. Порушення санітарних норм

Порушення санітарних норм -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

"Стаття 188-22. Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної служби ветеринарної медицини

Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних харчових продуктів, кормів, харчових та кормових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів (засобів) для переробки харчових продуктів та кормів -

тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

3) ГАСК могут проверить соблюдение строительных норм и правил, , за нарушение могут привлечь к административной ответственности в виде штрафа, внести предписание, затем проверить исполнение предписания и при его неисполнении снова привлечь к к административной ответственности в виде штрафа, а также через суд получить решение суда о запрете использования помещения.

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

"Стаття 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -

тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -

тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -

тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною десятою цієї статті, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

"Стаття 188-42. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Согласно ч. 1 ст. 244-6 КУоАП инспекции ГАСК рассматривают дела об административных правонарушениях, связанных с нарушением требований законодательства, строительных норм, государственных стандартов и правил во время производства, изготовления и применения строительных материалов, изделий, конструкций, а также строительства, реконструкции, реставрации, капитального ремонта и приема в эксплуатацию объектов или сооружений, невыполнением законных требований (предписаний) должностных лиц центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля.

4) Проверка со стороны -"ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ", с которыми первоначально заключен договор, как с физическим лицом, а не субъектом хозяйственной деятельности, за что может быть штраф.

ЗАТВЕРДЖЕНОПостанова НКРЕКП14.03.2018 № 310

КОДЕКС

систем розподілу:

Про затвердження Кодексу систем ... | від 14.03.2018 № 310 (rada.gov.ua)

"У разі приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання згідно з пунктом 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, до заяви про приєднання додаються технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання. Відповідальність за достовірність даних, наданих у заяві, несе заявник".

"4.1.11. Суб'єкт господарювання (споживач електричної енергії) має право за зверненням замовника погодити приєднання електроустановок замовника до власних електричних мереж у таких випадках:

у рахунок зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб'єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ. У разі приєднання електроустановок одиничною потужністю не більше 100 Вт (на рівні напруги 220 В), але сумарною встановленою потужністю не більше 1 кВт на одного замовника, зменшення величини договірної потужності суб’єкта господарювання не вимагається;

у межах договірної потужності споживання цього суб'єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у відповідний період доби на напрузі приєднання власних струмоприймачів суб'єкта господарювання, що не перевищує 20 кВ;

у межах договірної потужності споживання цього суб'єкта за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії у разі підключення електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії замовленою сумарною, з урахуванням існуючої потужності генерації в мережах основного споживача, до приєднання потужністю до 1 МВт (та напругою в точці приєднання, що не перевищує 20 кВ). У цьому випадку зменшення суб'єктом господарювання величини договірної потужності за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії не вимагається.

З метою погодження приєднання об'єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж суб'єкта господарювання замовник звертається до цього суб'єкта із заявою про приєднання електроустановки певної потужності за типовою формою, наведеною в додатку 3 до цього Кодексу (далі – заява про приєднання). До заяви про приєднання додаються документи відповідно до переліку, встановленого пунктом 4.4.2 глави 4.4 цього розділу.

У разі згоди на приєднання об'єкта (електроустановок) замовника до власних електричних мереж суб'єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє листом замовника про згоду та надає відповідні технічні вимоги та/або вихідні дані.

Замовник згідно з вимогами глави 4.4 цього розділу звертається до ОСР, до електричних мереж системи розподілу якого приєднані електроустановки суб'єкта господарювання, щодо видачі проєкту договору про нестандартне приєднання і технічних умов та надає ОСР технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб'єкта господарювання.

ОСР протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення видає замовнику технічні умови про нестандартне приєднання, технічні умови та технічні вимоги суб'єкту господарювання щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб'єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності.

Замовник має право письмово звернутися до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, для отримання висновку щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання.

При виконанні приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання мають виконуватися такі умови:

1) електроустановки замовника, що приєднуються, не можуть погіршувати якість електропостачання існуючих Користувачів, приєднаних у цьому енерговузлі;

2) схема приєднання електроустановки до електричних мереж не може виконувати функції транзитної установки для живлення інших Користувачів;

3) має бути забезпечений окремий комерційній облік відпущеної та виробленої електричної енергії, включаючи витрати на власні потреби електроустановками замовника (електроустановки на власні потреби приєднуються за рахунок договірної потужності суб'єкта господарювання), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі – Кодекс комерційного обліку);

4) суб'єкт господарювання та замовник після реалізації проєкту мають забезпечити виконання доведених завдань (виданих диспетчерських команд) щодо примусового розвантаження, АЧР тощо;

5) електроустановки з виробництва електричної енергії замовника мають відповідати вимогам щодо генеруючих одиниць типу А (регулювання напруги, реактивної потужності, моніторингу показників);

6) замовник має погодити проєктну документацію в частині виконання технічних вимог:

із суб'єктом господарювання на відповідність технічним вимогам та/або вихідним даним;

із ОСР на відповідність технічним умовам.

Суб'єкт господарювання має погодити з ОСР проєктну документацію в частині виконання технічних умов ОСР щодо організації комерційного обліку електричної енергії та забезпечення контролю дотримання суб'єктом господарювання величини дозволеної до використання потужності;

7) суб'єкт господарювання разом із замовником забезпечує виконання погоджених ОСР проєктних рішень, а також повідомляє ОСР про завершення будівництва та підключення об'єкта (електроустановок) замовника;

8) у випадках, визначених цим розділом, суб'єкт господарювання та ОСР після погодження проєктної документації зобов’язані внести зміни до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині зменшення величини дозволеної потужності.

У разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є ОСР, плата за приєднання до таких електричних мереж ОСР не нараховується.

Замовнику не може бути надана послуга з приєднання електроустановок об’єктів (будівель), що належать до житлового фонду, призначених та придатних для постійного або тимчасового проживання в них (крім зміни технічних параметрів існуючих користувачів системи розподілу)".

5) Комиссии местной государственной администрации, которые могут привлечь только к административной ответственности по ст.152 КУоАП, за нарушение правил благоустройства населенного пункта.

Кодекс України про адміністративні правопорушення:

Кодекс України про адміністра... | від 07.12.1984 № 8073-X (rada.gov.ua)

"Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

По поводу перевода жилого помещения в нежилое:

Право владельца недвижимости распоряжаться имуществом и совершать с ним любые законные действия закреплено в Гражданском кодексе Украины (ст. 319 и 320).

При этом возможен как перевод в нежилой фонд жилого помещения или здания, так и перевод в жилой фонд нежилой недвижимости.

Порядок перевода помещения в нежилой (жилой) фонд регулируется действующим законодательством, включая Гражданский и Жилищный кодекс, а также Законы Украины, Постановления КМУ и другие нормативные акты. На основе этой законодательной базы местные органы самоуправления утверждают Правила перевода, поэтому в разных городах они могут незначительно отличаться друг от друга. Мы рассмотрим их на примере Киева.

ОСНОВНЫЕ ПРАВИЛА ПЕРЕВОДА ЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ В НЕЖИЛОЕ:

Правила перевода квартиры из жилого фонда в нежилой в Киеве утверждены решением городского совета №781/1645 от 23.07.2015. В соответствии с ним, перевод из жилого фонда в нежилой любой недвижимости может осуществлять только ее владелец. Если среди совладельцев жилья имеются недееспособные лица или несовершеннолетние дети, такой перевод может осуществляться лишь после получения разрешения органов опеки.

При переводе в нежилой фонд квартиры или дома в Киеве должны соблюдаться следующие условия:

• владелец недвижимости и все члены его семьи должны быть обеспечены жильем в предусмотренных законодательством нормах (допускается также перевод в нежилой фонд жилого помещения, в котором никто не проживает);
• квартира должна быть расположена только на цокольном, первом и втором этажах, при условии, что под ней находится нежилое помещение; при этом допускается переводить в нежилой фонд квартиры на третьем этаже, но только под мастерские или творческие студии;
• должна иметь место техническая возможность устройства входной группы, обособленной от других помещений, эвакуационного выхода и пандуса для доступа инвалидов колясочников.

Перевод квартиры в нежилое помещение невозможен, если ваше жилье:

• расположено в доме, признанном ветхим или аварийным;
• находится в здании, являющемся памятником архитектуры;
• числится под залогом, арестом или на него наложены другие отягощения.

Не допускается перевод помещения из жилого в нежилое, если оно расположено в многоквартирном доме, и в нем планируется разместить:

• общественный туалет;
• промышленное производство;
• пункт приема стеклотары;
• предприятие бытового обслуживания с использованием взрыво- и пожароопасных веществ;
• похоронное бюро (кроме его офиса);
• любой объект хозяйствования, функционирование которого сопровождается повышенным уровнем шума и вибраций, а также угрожает загрязнением окружающей среды, здания и прилегающей территории.

КАК ВЫВЕСТИ КВАРТИРУ (ДОМ) В УКРАИНЕ ИЗ ЖИЛОГО ФОНДА В НЕЖИЛОЙ:

Порядок перевода жилого помещения в нежилое предусматривает обязательное утверждение заявления владельца Департаментом архитектуры, для чего:

• владелец недвижимости заказывает техническое обследование переводимого в нежилой фонд объекта в компании, имеющей право на выполнение таких работ;
• собственник собирает необходимый пакет документов и подает их в центр оказания админуслуг (ЦНАП);
• специалисты ЦНАП в течение 2 дней обрабатывают документы и направляют их в Департамент градостроительства и архитектуры;
• Департамент в течение 5 рабочих дней утверждает разрешение либо дает письменный аргументированный отказ – и передает свое решение в ЦНАП, где его и может получить владелец жилья.

Причинами отказа в переводе жилого помещения в нежилое могут быть:

• наличие ошибок в документах;
• несоответствие документов требованиям закона и установленным Правилам;
• неправдивая информация о цели использования объекта.

Чтобы перевести жилое помещение в нежилой фонд, необходимо подать в ЦНАП:

• заявление собственника жилья, в котором указать функциональное назначение объекта после перевода, если требуется его реконструкция. (если необходимости в переоборудовании нет, заявление подается без определения функционального назначения);
• заверенные нотариусом копии документов, подтверждающие право собственности на объект недвижимости;
• материалы технического обследования.

ОСОБЕННОСТИ ПЕРЕВОДА НЕЖИЛОГО ПОМЕЩЕНИЯ В ЖИЛОЕ:

Любой объект нежилой недвижимости можно перевести в жилой фонд, если он:

• оборудован всеми необходимыми инженерными системами жизнеобеспечения (водопроводом и канализацией, газо- теплоснабжением и вентиляцией);
• имеет несущие конструкции и стены соответствующие требованию ГСН;
• оснащен гидроизоляцией фундамента и жилой части.

Для перевода помещения из нежилого в жилой фонд необходимо подать в ЦНАП:

• заявление с указанием, что перевод производится с определением функционального назначения (вне зависимости от того, требуется его реконструкция, или нет);
• копию извещения балансодержателя дома, если сам владелец не является таковым;
• копию гражданского паспорта и документа о праве собственности на объект и на земельный участок (для дома);
• заверенную владельцем копию техпаспорта объекта;
• акт технического осмотра, подтверждающий наличие необходимых коммуникаций;
• фото объекта, позволяющие определить необходимость реконструкции для придания ему жилого статуса.

При наличии вопросов "Обращайтесь".

Всего доброго!

Цивільний Кодекс України у ч.1 ст.319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст.150 ЖК України. Проте, це зовсім не означає, що зі житлом можна зробити будь-що і ось чому. Стаття 320 ЦК України хоч і констатує право власника “використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності”, однак дає уточнення, що “... крім випадків, встановлених законом”.

На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника чи винаймача житлового приміщення міститься у нормах ЦІивільного кодексу (ст.383) та ЖК (ст.6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру. Тут поясню, що заборона стосується лише виробничих об’єктів, які пов’язані із процесом виготовлення. Заборони щодо розміщення в житловому приміщення адміністративного офісу виробництва (бухгалтерського чи юридичного відділу), такого в законодавстві не міститься. Попри прямі заборони слід пам’ятати, що треба взяти до уваги, що будь-яке переобладнання свого житла у офіс чи магазин не повинно порушувати права інших мешканців будинку, або сусідів, на що вказує ч. 5 ст. 391 ЦК України та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Помилковою є думка, що перед здійсненням будь-яких дій з житловим приміщенням (переобладнанням його у офіс, магазин, спортивний кабінет) необхідна думка чи письмова згода сусідів. Така згода не є обов’язковим атрибутом такого переобладнання. Однак, якщо є змога зібрати підписи сусідів в один документ - зайвим він точно не буде.

Однак, як бачите, прямий дозвіл на використання житлового приміщення для підприємницької діяльності у законодавстві не передбачений, лише у вигляді “дозволено те, що не заборонено законом”, що і стало підставою для неодноразових звернень як фізичних так і юридичних осіб до органів державної влади. І правомірність такого використання неодноразово підтверджував Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, вказуючи, що “...на думку Держпідприємництва України, громадяни, які використовують жиле приміщення відповідно до його призначення (мешкають в ньому), дотримуються правил користування жилими приміщеннями (не використовують житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди навколишньому середовищу, не порушують права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави - можуть використовувати жиле приміщення для здійснення підприємницької діяльності.” (Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.09.2006 № 6700). Аналогічну за змістом відповідь Комітет надавав листом від 31.07.2007 № 5620.

Звісно, думка Комітету не буде визначальною під час спору чи при прийнятті рішення, щодо використання житла під потреби бізнесу, однак, перевагою на користь законності такого використання точно є.

Тож, як бачимо, що використовувати житло під потреби підприємницької діяльності є цілком законно, за умови що таке житлове приміщення не буде використовуватися для промислових цілей та не буде порушувати права інших осіб та буде дотриманий порядок переведення житлового приміщення у статус нежитлового.

Доброго дня, Катерино!

Можем ли мы ввести деятельность в таком помещении? - ні.

Відповідно до статті 6 Житлового кодексу України житлові будинки і жилі приміщення повинні використовуватися в цілях постійного або ж тимчасового житла для громадян. У тому числі використання можливе в якості службових приміщень (житлових) і гуртожитків. Здача в оренду площі в житлових будинках для діяльності промислового роду категорично забороняється, але господарська діяльність непромислового характеру офіційно дозволена.

Згідно ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Однак, якщо для здійснення підприємницької діяльності ви плануєте брати в оренду будь-яке житло (будинок, квартиру або приміщення, що відноситься до житлового фонду, то ЦК України дає строгу заборону. Так, відповідно до ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Підведемо підсумок вищесказаного: будь-яке користування житловими приміщеннями, окрім як в якості житла, вимагає зміни статусу цих приміщень на нежитлові.

Відповідальність, що накладається у вигляді штрафу, за ведення підприємницької діяльності в житловому фонді або здачу в оренду для цих цілей – несуттєва. Стаття 150 КУпАП за порушення експлуатації житлових фондів передбачає попередження або накладення штрафу в розмірі від 17 до 51 грн. (на громадян) і від 51 до 119 грн. (на посадовців).

Суттєвим є питання ціни за комунальні послуги. Тарифікація для суб'єктів господарювання і фізичних осіб різна. Суб'єкти господарювання, здійснюючи свою господарську діяльність в житловому фонді, орендуючи його у фізичної особи (незалежно від того, чи є він підприємцем), продовжує платити комунальні послуги з тих тарифів, що визначені для фізичних осіб. Виходячи з цього, вийде така проблема, як розрахунок ціни за комунальні послуги.

У тому випадку, коли фізична особа використовує житлові фонди для здійснення господарської діяльності (стосовно і оренди) необхідно врахувати, що пільги по сплаті податку на нерухомість будуть анульовані, оскільки нерухомість експлуатується з метою отримання прибутку.

Існує можливість появи також інших небажаних результатів. Як показує практика, трапляються ситуації, в яких договори оренди, які укладались між фізичними особами – власниками житлових приміщень і суб'єктами господарювання в цілях здійснення господарської діяльності, були визнані недійсними. На додаток до цього, були випадки примусового виселення суб'єктів господарювання з орендованих приміщень. А на фізичну особу (орендодавця) накладалися зобов’язання переведення нерухомого майна до нежитлового фонду, адже експлуатація відбувалася не за призначенням.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Доброго дня!

Спершу звернемося до Житлового кодексу України (далі ЖКУ), до статті 6, в якій чітко сказано, що житлові будинки і жилі приміщення повинні використовуватися в цілях постійного або ж тимчасового житла для громадян. У тому числі використання можливе в якості службових приміщень (житлових) і гуртожитків. Здача в оренду площі в житлових будинках для діяльності промислового роду категорично забороняється, але господарська діяльність непромислового характеру офіційно дозволена.

Схоже положення є і в статті 383 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), відповідно до якого власник житлового будинку або ж квартири має право на використання приміщення з метою проживання (власного, сім’ї, друзів та інших осіб) і не має повноважень для використання його в господарській діяльності, пов’язаним з промисловим виробництвом.

Враховуючи таке формулювання конкретного призначення житлових приміщень, на практиці є своєрідна проблема використання житлового простору для діяльності офісів. Паралельно з цим, якщо житло є власністю якої-небудь людини і вона бажає влаштувати там офіс, у неї є можливість, що підкріплена положеннями ст. 319 ЦКУ, в яких встановлені права власника: володіти, користуватися, розпоряджатися своїм власним майном на власний розсуд.

Власник уповноважений діяти по відношенню до свого майна будь-якими методами, які не суперечать чинному закону. Разом з цим, на допомогу приходить чергова норма ст. 320 Цивільного кодексу України, за визначенням якої, власник має право користуватися своїм майном для ведення господарської, підприємницької діяльності, за винятком тих випадків, які встановлені чинним законом. Також, згідно із статтею 42 Конституції України – кожна людина має право на здійснення підприємницької діяльності.

У разі, коли ви плануєте брати в оренду будь-яке житло (будинок, квартиру або приміщення, що відноситься до житлового фонду) для створення офісу, то ЦКУ дає строгу заборону. У ч. 1 ст. 815 ЦКУ ми бачимо норму, в якій говориться, що орендар повинен користуватися житлом тільки в цілях проживання в ньому, забезпечувати збереження місця проживання і тримати його у відповідному стані. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 813 ЦКУ, якщо орендарем житла є юрособа, то вона має право користуватися житлом тільки для проживання в ньому фізичних осіб.

Підсумовуючи все сказане, можна сміливо говорити, що строго на реалізацію господарської діяльності юридичною особою в житловому фонді – відсутнє! Пряма заборона лежить на розміщенні підприємства в приміщенні, яке взято в оренду. Проте у засновників юрособи є вірогідність виникнення проблем в реєстрації фірми за адресою місця проживання її керівника або засновника, а також необхідність в оренді приміщення для розташування підприємства в нежитловому фонді.

Законом не встановлено ніяких обмежень для здійснення підприємницької діяльності в житлі. Разом з відсутністю заборони в законодавстві знаходиться важлива умова – про переведення приміщення з житлового фонд в нежитловий.

Перевіряти може:

Архітектурно -будівельна інспекція

Управління ДСНС (пожежна)

Податкова

Поліція

Управління Держпраці

Держпродспоживслужба.

Перші три особливо активно.

Якщо Ви там не будете розміщувати промислового обладнання, можете використовувати ,але ризик штрафів від контролюючих органів можливий.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Цивільний Кодекс України (далі - ЦК України) у ч. 1 ст. 319 передбачає право кожного розпоряджатись нерухомим майном чи його частиною на власний розсуд. Аналогічна норма міститься у ст. 150 Житлового Кодексу України(далі - ЖК України). Проте, це зовсім не означає, що зі своїм власним житлом можна зробити та переобладнати його у будь-що і ось чому. Стаття 320 ЦК України хоч і констатує право власника “використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності”, однак дає уточнення, що “... крім випадків, встановлених законом”.

На сьогоднішній день, перелік випадків, які обмежують право власника житлового приміщення міститься у нормах ЦК України (ст. 383 ) та ЖК України (ст. 6), в яких чітко вказано, що обмеження використання житла стосуються організації промислового виробництва або потреб промислового характеру. Тут поясню, що заборона стосується лише виробничих об’єктів, які пов’язані із процесом виготовлення. Заборони щодо розміщення в житловому приміщення адміністративного офісу виробництва (бухгалтерського чи юридичного відділу), такого в законодавстві не міститься. Попри прямі заборони слід пам’ятати, що треба взяти до уваги, що будь-яке переобладнання свого житла у офіс чи магазин не повинно порушувати права інших мешканців будинку, або сусідів, на що вказує ч. 5 ст. 391 ЦК України та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Однак, як бачимо, прямий дозвіл на використання житлового приміщення для підприємницької діяльності у законодавстві не передбачений, лише у вигляді “дозволено те, що не заборонено законом”, що і стало підставою для неодноразових звернень як фізичних так і юридичних осіб до органів державної влади. І правомірність такого використання неодноразово підтверджував Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, вказуючи, що “...на думку Держпідприємництва України, громадяни, які використовують жиле приміщення відповідно до його призначення (мешкають в ньому), дотримуються правил користування жилими приміщеннями (не використовують житлові приміщення для провадження господарської діяльності промислового характеру), не завдають шкоди навколишньому середовищу, не порушують права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави - можуть використовувати жиле приміщення для здійснення підприємницької діяльності.” (Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.09.2006 № 6700). Аналогічну за змістом відповідь Комітет надавав листом від 31.07.2007 № 5620.

Звісно, думка Комітету не буде визначальною під час спору чи при прийнятті рішення, щодо використання житла під потреби бізнесу, однак, перевагою на користь законності такого використання точно є.

Тож, як бачимо, що використовувати своє власне житла під потреби підприємницької діяльності є цілком законно, за умови що таке житлове приміщення не буде використовуватися для промислових цілей та не буде порушувати права інших осіб та буде дотриманий порядок переведення житлового приміщення у статус нежитлового.

Відповідальність, що накладається у вигляді штрафу, за ведення підприємницької діяльності в житловому фонді або здачу в оренду для цих цілей – несуттєва. Стаття 150 КУпАП, за порушення експлуатації житлових фондів, передбачає попередження або накладення штрафу в розмірі від 17 до 51 грн. (на громадян) і від 51 до 119 грн. (на посадовців).

Суттєвим є питання ціни за комунальні послуги. Тарифікація для юридичних і фізичних осіб різна. Юрособи, здійснюючи свою господарську діяльність в житловому фонді, орендуючи його у фізичної особи (незалежно від того, чи є він підприємцем), продовжує платити комунальні послуги з тих тарифів, що визначені для фізичних осіб. Виходячи з цього, вийде така проблема, як розрахунок ціни за комунальні послуги.

У тому випадку, коли фізична особа використовує житлові фонди для здійснення господарської діяльності (стосовно і оренди) необхідно врахувати, що пільги по сплаті податку на нерухомість будуть анульовані, оскільки нерухомість експлуатується з метою отримання прибутку.

Успіхів

Какие риски и штрафы? Кто имеет право и может нас проверять? Можем ли мы ввести деятельность в таком помещении?

Вас могут проверять все кому не лень - мчс , инспекции, госпродслужбы и т.д ! Соседи жалобы будут писать пачками. Штрафы у каждого свои

Вести деятельность в таком помещении - Вы не имеете право так как оно предназначено для жилья.