коли починається виконавче провадження

Доброго дня!

1) Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження"

1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

ОТЖЕ, ПОДІЯ СПЛАТИ ВИКОНАВЧОГО ЗБОРУ НАСТАЄ ОДНОЧАСНО З ВИНЕСЕННЯМ ПОСТАНОВИ ПРО ВІДКРИТТЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

2) Порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення після відкриття виконавчого провадження може сам державний виконавець або сторони виконавчого провадження чи їх представники.

До уваги! Сторони або їх представники можуть порушувати це питання як перед державним виконавцем, так і безпосередньо перед судом, який ухвалив рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Підставами такого прохання можуть бути хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

3) Стаття 19. Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження

1. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

2. Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Успіхів!

Доброго дня!

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Складові елементи арешту майна, визначені в даному Законі як опис, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування ним або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам – це сукупність дій, які мають бути чітко регламентовані та мати певні підстави для застосування.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Арешт застосовується:

1. для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2. для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3. при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина 6 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. (частина 8 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина 1 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (частина 2 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня 2021 по 30 листопада 2021 року становить 12000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний виконавець зобов’язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.

Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та цінних паперів, ювелірних та інші побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна.

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.

Арешт може бути накладено після відкриття справи, на підставі ухвали суду з метою забезпечення позову.

Також, на підставі рішення суду в рамках виконавчого провадження.

- Якщо одразу ж не накладено після відкриття справи, на підставі ухвали суду з метою забезпечення позову, то: встановлений строк розгляду справи в порядку загального позовного провадження становить 125 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на проведення підготовчого провадження, строк якого може бути продовжено ще на 30 днів, і 30 днів на розгляд справи по суті.

Для спрощеного позовного провадження такий строк становить 65 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на розгляд справи.

- У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"(пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

---

Щодо відстрочення платежу:

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін до одного місяця (частина перша ст. 301 КУпАП).

Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла (частина четверта ст. 299 КУпАП). До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать:

1. адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2. виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КУпАП;
3. районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КУпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
4. органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КУпАП.

Статеею 33 Закону України "Про виконавче провадження" [5] передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки встановлені цим рішенням.

Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.

Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови, при наявності довідок про скрутне матеріальне становище.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".Глава 27 КУпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу. Відповідно до третього речення ч.1 ст. 303 КУпАП [6] у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text, перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" [7] строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. '

---

Щодо виконавчого збору:

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:- 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;- 2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи за примусове виконання рішення немайнового характеру;- 10 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців.У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, сума виконавчого збору зазначається в розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

ВИКОНАВЧИЙ ЗБІР НЕ СТЯГУЄТЬСЯ:

- за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню- у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини- якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку встановленому Законом "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"- за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Закону- у разі виконання рішення приватним виконавцем- за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом

У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі, а стягнута частина виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа поверненню не підлягає.

ВАЖЛИВОВиконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

виконавчий збір нараховується від моменту відкриття провадження на виконання.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Анастасія!

Виконавче провадження, розпочинається з моменту внесення державним виконавцем, або начальником відділу виконавчої служби, або приватним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Після цього наступає обов'язок оплати 10% виконавчого збору.

Статтею 435 ЦПК України закріплюється право на відстрочення і розстрочення виконання судового рішення.

У зазначеній статті йде мова про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, а розстрочка - надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки.

Питання про відстрочку або розстрочку виконання може вирішуватися судом у порядку статті 267 ЦПК України або після відкриття виконавчого провадження.

Порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення після відкриття виконавчого провадження може сам державний виконавець або сторони виконавчого провадження чи їх представники.

Сторони або їх представники можуть порушувати це питання як перед державним-виконавцем, так і безпосередньо перед судом, який ухвалив рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Підставами такого прохання можуть бути хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Мирова угода – це письмова домовленість, що укладається сторонами спору з метою його врегулювання на основі взаємних поступок.Вона стосується предмету спору, регламентує права і обов'язки сторін та не має порушувати права чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.Мирова угода, укладена між сторонами, подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення вирішується судом протягом 10 днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення, якщо:1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Всього доброго!

Доброго дня, Анастасія!

1) З якого моменту вважається, що настала подія стягнення виконавчого збору (10% від суми стягнення)? - з моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Так, виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:

• 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;
• двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи (відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" мінімальна заробітна плата складає 6000,00 грн, тобто розмір виконавчого збору становить 6 000*2 = 12 000 грн) і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (тобто розмір виконавчого збору становить 6 000,00*4 = 24 000 грн.) за примусове виконання рішення немайнового характеру;
• 10 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

2) Чи можливе відстрочення боржником сплати за виконавчим провадженням і чи були такі випадки в судовій практиці? - так, можливе.

Порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення після відкриття виконавчого провадження може сам державний виконавець або сторони виконавчого провадження чи їх представники.

До уваги! Сторони або їх представники можуть порушувати це питання як перед державним-виконавцем, так і безпосередньо перед судом, який ухвалив рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Підставами такого прохання можуть бути хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Судова практика:

• Постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08 (Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.).

3) Чи можливо укласти мирову угоду на стадії виконання рішення? - так. Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

У ч. 1 ст. 434 ЦПК України закріплено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Отже, на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб’єктів, уповноважених звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, які розширеному тлумаченню не підлягають.

На відміну від раніше чинної ч. 1 ст. 372 ЦПК України 2004 року, викладеної в новій редакції відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», яка дозволяла укладення мирової угоди як до відкриття виконавчого провадження, так і під час виконавчого провадження, у ч. 1 ст. 434 ЦПК України встановлено, що зазначене право може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження.

Суб’єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державні або приватні виконавці, на виконанні в яких перебуває відповідне виконавче провадження.

Із постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 753/16296/14-ц (провадження № 61-8665св20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.

Оцініть консультацію юриста, яка Вам найбільше допомогла.

Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Добрий день, Анастасія!

"А чи можлива мирова угода на стадії апеляції"?

Так.

У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

У разі наявності запитань" Звертайтеся".

Всього доброго!

З якого моменту вважається, що настала подія стягнення виконавчого збору (10% від суми стягнення)?

з моменту відкриття виконавчого провадження і постановлення Постанови та Постанови про стягнення виконавчого збору пишуться разом

Чи можливе відстрочення боржником сплати за виконавчим провадженням і чи були такі випадки в судовій практиці? -

да , за рішенням суду про відстрочку або розсрочку виконання рішення

Чи можливо укласти мирову угоду на стадії виконання рішення? так

а чи можлива мирова угода на стадії апеляції? так