Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 15 травня 2022, питання №64354 300₴

Зателефонували з військкомату щоб з'явився з речами першої необхідності наступного дня у військкомат

Добрий день.
Зателефонували з військкомату, дружина відповіла по телефону, що не має зв'язку зі мною.
Сказали, щоб з'явився з речами першої необхідності наступного дня у військкомат.
Чи можуть розцінювати цей виклик по телефону, як виклик на відправку та притягнути через це до кримінальної відповідальності?
Я офіцер запасу (проходив військову кафедру), у ЗСУ не служив, повістки не підписував, медкомісію я не проходив.

Відповіді юристів (8)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    100%

    Добрий день, Олеже!

    Викликати до ТЦКСП по телефону - незаконно.

    Постановою Кабінету Міністів України від 21 березня 2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (далі – Положення),передбачений лише порядок вручення повістки при призові на строкову військову службу, проте, він є загальним і не встановлює деталі та особливості вручення повістки. Інші випадки призову на військову службу, зокрема у зв’язку із мобілізацією законом, не врегулюванні взагалі.

    Хто може вручати повістку?

    Отже, п. 64 Положення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці, відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств,установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

    Необхідно звернути увагу, що у зв’язку із великим колом осіб, що можуть бути наділеними повноваженнями для вручення повістки, особа, що вручає повістку не обов’язково має бути військовослужбовцем та носити форму.

    В той же час, особа, що має намір вручити повістку має представитися, назвати свою посаду, підстави відповідно яких, особам надані повноваження на вручення повістки.

    Якщо зі слів особи стає зрозуміло, що вона є військовослужбовцем та служить у військовому комісаріаті, це означає, що вона перебуває при виконанні службових обов’язків, така особа має пред’явити військовий квиток або посвідчення офіцера. Крім того, при виконанні військових обов’язків особа має бути одягнена у військову форму, що має містити знаки розрізнення військовослужбовців, зокрема погони, нашивки.

    Проте, важливим є той факт, що ні офіцер, ні цивільна особа при врученні повістки, не має права вимагати від особи пред’явити документи та назви свого прізвища.

    Відповідно чинного законодавства, представники поліції мають права перевіряти документи у осіб, якщо є підозра щодо вчинення злочину, появи в стані алкогольного сп’яніння та інше, проте вони повинні назвати причину такої перевірки документів. В той же час, представники поліції повноважень на вручення повісток не мають.

    Чи мають право працівники поліції вручати повістки?

    Якщо Ви є учасником дорожнього руху і переймаєтесь, чи може працівник поліції зупинити транспортний засіб і після перевірки документів вручити повістку, то наразі можливо з упевненістю сказати, що працівники поліції повноважень на вручення повісток не мають і повістка, отримана таким шляхом, може бути оскаржена в судовому порядку.

    Де повістка може бути вручена майбутньому військовослужбовцю?

    Саме питання місця вручення повістки у нормативних документах детально не описано, проте більшість юристів з цього питання вважають, що повістка має бути вручена за місцем роботи/навчанням або місцем проживання громадянина для можливості встановлення особи.

    Чи можуть представники військомату примусово доставити військовозобов’язаного до призивного пункту?

    Згідно із чинним законодавством, прибуття особи до призовного пункту покладається на військовозобов’язаного. Будь-які дії його примусового характеру щодо утримання особи – є незаконними та законодавством не передбачені.

    Випадки затримки особи можливі лише поліцією при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, та безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

    Що має містити повістка?

    У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса. Також, військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані: дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які особа повинна мати при собі. Повістка повинна бути скріплена печаткою та підписом військового комісара.

    Чи вважається, отримання повістки поштою належним повідомленням?

    Відповідно Положення, особа має отримати повістку від представника особисто, для належного повідомлення військовозобов’язаний має підписати корінець повістки, який підлягає зберіганню у військоматі.

    Чи вважається передача повістки родичам військовозобов’язаного належним повідомленням?

    Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання повістки родичами не вважається належним її отриманням.

    Чи вважається належним повідомленням отримання інформації про призов телефонним дзвінком?

    Оскільки особа має отримати повістку особисто, під підпис, отримання інформації про призов або отримання повістки або запрошення до военкомату телефонним зв’язком, не може вважатися належним повідомленням особи.

    Чи можна відмовитися від підпису повістки, якщо особа призовника встановлена?

    У випадку відмови призовника від підпису повістки, особою, що вручає таку повістку можливе складання акту відмови від отримання повістки. Складений акт про відмову від отримання повістки може можу бути направлений до правоохоронних органів для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності щодо ухилення від військової служби.

    Адміністративна відповідальність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП. Зокрема ст. 210 КУпАП, стосується порушення військовозобов’язаним законодавства про військову службу в мирний час та передбачає покарання у вигляді

    штрафу розміром від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн.),

    за повторне порушення накладається

    штраф розміром від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.)

    Ст. 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою

    накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 17 до 54 грн.)

    і на посадових осіб –

    від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 119 до 170 грн.).

    Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою

    накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 54 до 119 грн.)

    і на посадових осіб –

    від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 170 до 255 грн.).

    Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок не виконання якого накладено покарання.

    Кримінально караним порушенням законодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову (ст. 335 КК України), Ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК України), Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів ( ст. 337 КК України), покараннями є:

    обмеженням волі на строк до трьох років, позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, відповідно.

    Як будуть питання, звертайтесь, натиснувши зелену кнопку.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю!

    Ви повинні розуміти, що єдиноправильним та належним викликом особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (нова назва старої назви "військкомату") є тільки повістка, вручена особисто особі під підпис.

    ДЗВІНКИ ПО ТЕЛЕФОНУ ІЗ ВИМОГОЮ ЩОДО ЯВКИ - ЦЕ НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТИСК НА ОСОБУ.

    В законодавстві України є тільки 2 статті, які передбачають відповідальність за неявку.

    Кодекс України про адміністративні правопорушення:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

    Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -

    тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Кримінальний кодекс України:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

    Стаття 336. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

    Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

    ВИ ПОВИННІ РОЗУМІТИ І ЗНАТИ, ЩО В ОБОХ ВИПАДКАХ ОБОВ'ЯЗКОВИМ ЕЛЕМЕНТОМ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Є ПОВІСТКА, ЯКА БУЛА ВРУЧЕНА ОСОБІ І ЗА ЯКОЮ ОСОБА НЕ З'ЯВИЛАСЯ.

    РІЗНИЦЯ МІЖ ЦИМИ СТАТТЯМИ ПОЛЯГАЄ ТІЛЬКИ У ВИДІ ПОВІСТКИ: У ПЕРШОМУ ВИПАДКУ ЦЕ ПОВІСТКА ПРО ВИКЛИК (НАПРИКЛАД, НА ВЛК), У ДРУГОМУ ВИПАДКУ ПОВІСТКА ПРО ВИБУТТЯ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ ВЖЕ ПІСЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК.

    ОСКІЛЬКИ ВИ ПОВІСТКИ НЕ ОТРИМУВАЛИ, ВІДПОВІДНО РИЗИК ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Є НУЛЬОВИМ.

    КОРОТКО РЕЗУМУЮЧИ:

    АБИ МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ПОДАТИ В РОЗШУК ОСОБУ, МАЄ БУТИ ВІДКРИТО КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА СТАТТЕЮ 336 ККУ, ВРУЧЕНО ВАМ ПІДОЗРУ, І ТІЛЬКИ ПОТІМ ОГОЛОШЕНО РОЗШУК.

    ОДНАК ВІДКРИТИ ПРОВАДЖЕННЯ ВОНИ НЕ МОЖУТЬ, ОСКІЛЬКИ ПОВІСТКА ВАМ НЕ ВРУЧАЛАСЬ.

    ЯКЩО ВИ ОТРИМАЄТЕ ПОВІСТКУ, Є ЗАКОННІ ПРИЧИНИ НЕПРИБУТТЯ.

    1) перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк;

    2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.

    Раджу оформити лікарняний. Це буде дійсно поважною причиною.

    АЛЕ НАРАЗІ СТАНОМ НА СЬОГОДНІ ЗА УМОВИ НЕОТРИМАННЯ ВАМИ ПОВІСТКИ РИЗИКИ НАСТАННЯ БУДЬ-ЯКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НУЛЬОВІ.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально через "Звернутись"!

    • Олег Клієнт 2 роки тому

      Дякую! Що коротко та стисло.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Олег!

    Потрібна Вам інформація з приводу віськомату: перше, що Вам прийдеться там зробити - це пройти ВЛК.

    Порядок медогляду військовозобов’язаних під час мобілізації

    Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008№ 402.

    Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарські комісії (далі – ВЛК) військових комісаріатів.

    Кожний військовозобов’язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

    Військовозобов’язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов’язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

    Перед оглядом військовозобов’язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов’язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.

    До початку огляду ТЦКСП (військовий комісаріат) на всіх військовозобов’язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, – витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, – дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання. До цього також додається довідка МСЕК, яку військовозобов’язаний повинен отримати самойстійно.

    Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

    У разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

    Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Олег!

    Ріщення ВЛК, як і ТЦКСП, можна оскаржити!

    Можливість оскарження висновків ВЛК (військово-лікарської коміссії) передбачена Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (зареєстрований в Мінюсті 17.11.2008 за № 1109/15800) «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

    Згідно з п. 2.4.10 р. 2 Положення постанова ВЛК (військово-лікарської комісії) регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК (Центральної військово-лікарської комісії).

    Відповідно до п. 2.3.5 р. 2 Положення постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

    Оскарження постанови ВЛК регіонів:

    - постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату переглядаються ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва;

    - переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК мають право ВЛК регіонів (постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право переглядати тільки ЦВЛК);

    - постанови будь-яких ВЛК можуть переглядатися ЦВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

    Для перегляду відповідного рішення (Постанови) медкомісії Вам необхідно подати у ВЛК вищого рівня або ЦВЛК заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня та додати до заяви всі наявні документи, видані військово-лікарською комісією, рішення якої переглядається. Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду, додати результати попередніх обстежень, документів, на підставі яких чоловіка було визнано непридатним до військової служби.

    Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

    Також, законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено оскарження рішень призовних комісій.

    Крім того, начальник Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Роман Горбач повідомив контакти для подачі скарг з приводу мобілізації.

    Так, працює спеціально створена гаряча лінія Міноборони. До неї можна зателефонувати за номерами:

    0800 500 410, 0800 500 442, 044 454 44 99. Ці контакти можна знайти на сайті Міноборони.

    ххх

    Законом передбачена можливість оскарження рішення ТЦКСП:

    По-перше, скарги на незаконні дії представників «військоматів», пов’язані із процесом мобілізації можуть бути в усній формі викладені на гарячій лінії Міністерства Оборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442, 044-454-44-99 (нижче більш детально).

    По-друге, скарги на порушення законодавства під час мобілізації подаються керівнику Центру комплектування та соціальної підтримки (воєнкому) або до вищестоячого обласного ТЦКСП (військкомату).

    Скарга має містити детальний опис обставин порушення і клопотання про припинення порушення.

    По-третє, у випадку відсутності належної реакції «воєнкома), незаконні дії, що стосуються мобілізації можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Для отримання правової допомоги з цього питання необхідно звернутися до адвоката.

    Гарячі лінії Міністерства оборони та ЗС України

    0 800 50 04 42

    Call-центр Міністерства оборони Українидля вирішення проблемних питань та координації розгляду звернень громадян:

    Розпорядок роботи Саll-центру Міністерства оборони України

    Понеділок — четвер з 09.00 до 18.00

    П’ятниця з 09.00 до 16.45

    Перерва на обід з 13.00 до 13.45

    Субота з 09.00 до 15.00

    Call-центр Збройних Сил України для забезпечення своєчасного та якісного розгляду звернень (заяв) громадян. До нього входять Call-центри видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, оперативних та повітряних командувань, Call-центри Командування об'єднаних сил, ОТУ "Північ", ОТУ "Схід", ОУВ "Південь", Головнокомандувача Збройних Сил України, Психологічної допомоги.

    Номер багатоканального зв'язку Call-центру Збройних Сил України — 0800500410, (044) 454-44-99.

    Графік роботи Call-центрів видів, окремих родів війск (сил) Збройних Сил України, оперативних та повітряних командувань - у робочі дні з 09.00 до 18.00.

    Графік роботи Call-центрів Командування об'єднаних сил, ОТУ "Північ", ОТУ "Схід", ОУВ "Південь" —цілодобово, щоденно.

    Графік роботи Call-центру Головнокомандувача Збройних Сил України, Психологічної допомоги — у робочі дні з 09.00 до 18.00. Електронна адреса: Call-center_ZSU@mil.gov.ua.

    «Гаряча лінія» з питань проходження військової служби за контрактом, в тому числі для бажаючих вступити до українського війська, відповіді на телефонні дзвінки за телефоном

    0 800 500 051 — щоденно з 09.00 до 18.00 крім суботи та неділі;

    Карпенко Андрей Владимирович
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Здравствуйте!

    1. ЗВОНОК НЕ ОБЯЗЫВАЕТ ВАС ЯВИТЬСЯ В ВОЕНКОМАТ.

    2. НО ВАС МОГУТ В БУДУЩЕМ ПРИВЛЕЧЬ К АДМИНИСТРАТИВНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА СМЕНУ МЕСТА ЖИТЕЛЬСТВА В ПЕРИОД МОБИЛИЗАЦИИ.

    1.

    Законодательством не предусмотрен вызов в военкомат по телефонной связи, поскольку лицо должно получить повестку лично, под подпись. Поэтому получение информации о призыве или приглашении в военкомат с помощью телефонной связи не может считаться надлежащим сообщением.

    Согласно статье 22 Закона «О мобилизации и мобилизационную подготовку», во время проведения мобилизации военнообязанные должны явиться в военные части или на сборочные пункты в сроки, указанные в полученных документах (мобилизационных предписаниях, повестках или распоряжениях военных комиссаров).

    Только личное вручение военнообязанному под подпись одного из вышеперечисленных документов (в большинстве случаев речь идёт о повестке) подтверждает надлежащее уведомление военнообязанного о призыве в 2022 году.

    Порядок осуществления призыва по мобилизации законодательством не установлен. В том числе законом не определены места, где военнообязанному должны вручить повестку о призыве по мобилизации.

    Вручить повестку могут в любом месте, если только будет установлена личность человека на основании документов, удостоверяющих личность.

    Личность граждан Украины подтверждается следующими документами:

    • паспорт;
    • заграничный паспорт;
    • водительские права;
    • дипломатический паспорт;
    • служебный паспорт;
    • временное удостоверение гражданина Украины;
    • удостоверение на возвращение в Украину;
    • удостоверения моряка или члена экипажа;

    Полный список приведен в статье 13 Закона Украины «О Едином государственном демографическом реестре и документах, подтверждающих гражданство Украины, удостоверяющих лицо или его специальный статус».

    Вручить повестку может сотрудник территориального центра комплектования и социальной поддержки (ТЦКСП), а также уполномоченные лица органов местного самоуправления, руководители предприятий, учреждений, организаций, в том числе учебных заведений, физические лица-предприниматели, управляющие многоквартирных домов, владельцы домов.

    В повестке указываются:

    — фамилия, имя, отчество, год рождения призывника и его адрес;

    — место работы лица;

    — вид повестки (уточнение учетных данных, прохождение медкомиссии, прибытие в ТЦКСП, призыв на военную службу в ВСУ);

    — дата, время и адрес, по которому необходимо явиться;

    — предостережение о необходимых документах;

    — название органа, печать, подпись, фамилия, имя и отчество руководителя ТЦКСП.

    Повестка — это письменный документ, и законом не предусмотрено вручение повесток устно или другим образом без выдачи письменного документа.

    2

    3 березня 2022 року Верховна рада затвердила указ президента про загальну мобілізацію.

    Загальна мобілізація - це поповнення армії новими військовослужбовцями. Проводиться загальна мобілізація протягом 90 діб після її оголошення, тобто з 24 лютого 2022 року. Підлягають мобілізації громадяни здатні виконувати військовий обов'язок віком від 18 до 60 років.

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №63/2022

    Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України:

    https://www.president.gov.ua/documents/632022-4139...

    "З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки і порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства, керуючись пунктами 5 і 6 частини другої статті 4 Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до пункту 21 статті 106 Конституції України постановляю:...

    4. На території, визначеній у статті 1 цього Указу, запроваджуються такі заходи:

    встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду (за потреби);...

    заборона призовникам, військовозобов'язаним та резервістам змінювати місце проживання без відома відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та/або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України;... ".

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №64/2022

    Про введення воєнного стану в Україні:

    https://www.president.gov.ua/documents/642022-4139...

    "У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

    1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. ...

    3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022

    Про загальну мобілізацію:

    https://www.president.gov.ua/documents/692022-4141...

    "8. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

    1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

    2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;...".

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

    6. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%B...

    ПОРЯДОК

    організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних

    Додаток 1до Порядку

    ПРАВИЛА

    військового обліку призовників і військовозобов’язаних

    1. Призовники і військовозобов’язані повинні:

    перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов’язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;

    не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу військового комісара районного (міського) військового комісаріату, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;

    5. Громадяни, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

    Кодекс України про адміністративні правопорушення

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text

    Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

    Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

    тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період -

    тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Олег!

    І НАОСТАНОК, НАЙВАЖЛИВІШЕ, ЩО ВАМ ПОТРІБНО ЗНАТИ ПЕРЕД ПОХОДОМ ДО ВІЙСЬКОМАТУ - ПІДСТАВИ ВІДСТРОЧКИ ВІД ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ:

    Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text) надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

    Зокрема в ній зазначено:

    «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

    визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

    {Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    {Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    {Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    {Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    {Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}

    народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом№ 2122-IX від 15.03.2022}

    Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

    здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

    {Абзац другий частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

    наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

    {Абзац третій частини статті 23 в редакції Закону № 2745-VIII від 06.06.2019}

    жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

    {Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

    {Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

    {Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

    {Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

    {Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}

    Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

    Успіхів! будуть уточнення чи неясні моменти, звертайтесь.

    • Олег Клієнт 2 роки тому

      Дякую Вам за таку разгорнуту вiдповiдь!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України