мобілізація батька дитини з інвалідністю

Здравствуйте, Андрей!

ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО НА ОТСРОЧКУ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ, В СВЯЗИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ РЕБЕНКА.

ПО ПОВОДУ ПОЛУЧЕНИЯ ОТСРОЧКИ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ В СВЯЗИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ РЕБЕНКА, ЗАКОНОМ ПРЕДУСМОТРЕНО:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;... ".

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання».

АЛГОРИТМ ДЕЙСТВИЙ ПО ПОВОДУ ПОЛУЧЕНИЯ ОТСРОЧКИ ОТ ПРИЗЫВА ПО МОБИЛИЗАЦИИ:

ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:

- ПАСПОРТОМ ГР.УКРАЇНИ, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМ КОДОМ (ОРИГІНАЛИ І КОПІЇ), ВІЙСЬКОВИМ КВИТКОМ (ТИЧАСОВИМ ПОСВІДЧЕННЯМ), ПРИПИСНИМ, КОПІЯМИ: СВІДОЦТВА ПРО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ІНВАЛІДНОСТІ ДИТИНИ,

- ДЕ:

1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК;

2) ПРОЙТИ ВЛК;

3) ОТРИМАТИ ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК (ТИЧАСОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ), У РАЗІ ЇХ ВІДСУТНОСТІ;

4) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ, З ПРОСТАВЛЕННЯМ ВІДМІТКИ ПРО ЦЕ У ВІЙСЬКОВОМУ КВИТКУ (ТИЧАСОВОМУ ПОСВІДЧЕННІ).

ПО ПОВОДУ ПРАВА НА ПЕРЕСЕЧЕНИЕ ГРАНИЦЫ:

ВЫ СМОЖЕТЕ ПЕРЕСЕЧЬ ГРАНИЦУ, В СВЯЗИ С ТЕМ, ЧТО У ВАС РЕБЕНОК ИНВАЛИД, ПРИ НАЛИЧИИ ТАКИХ ДОКУМЕНТОВ, КАК:

- ПАСПОРТА ГР.УКРАИНЫ ДЛЯ ВЫЕЗДА ЗА ГРАНИЦУ;

- СВИДЕТЕЛЬСТВА О РОЖДЕНИИ РЕБЕНКА;

- НАЯВНЫХ ДОКУМЕНТОВ О ИНВАЛИДНОСТИ РЕБЕНКА.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ

Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України:

Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)

ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України

1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

2-1. ...У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межіУкраїни може здійснюватися матір’ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ), в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, зазначених в абзацах третьому - шостому та восьмому цього пункту, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

2-2. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)...".

ПОВІДОМЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:

До кого з чоловіків, громадян України віком від 18 до 60 років, не застосовується обмеження виїзду за кордон (dpsu.gov.ua)

"Як неодноразово повідомлялося, на період дії правового режиму воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

Згідно з вимогами законодавства обмеження щодо перетину кордону на виїзд з України не застосовуються до окремих осіб цієї категорії, зокрема:...

- на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років".

- Виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, зазначених в абзацах третьому - шостому та восьмому цього пункту, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

У РАЗІ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ ЗІ СТОРОНИ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ВИМАГАЙТЕ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, НАДАННЯ ОФІЦІЙНОЇ ВІДМОВИ У ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ ВІД ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, ЯКУ ВИ МАЄТЕ ПРАВО ОСКАРЖИТИ, ЯК НЕЗАКОННЕ РІШЕННЯ ДО НАЧАЛЬНИКА ПУНКТУ ПРОПУСКУ ТА ОДНОЧАСНО ДО ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ, А ТАКОЖ ДО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ТОЩО.

ПРО ОБОВ»ЯЗОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ТУТ:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про прикордонний контроль

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 6, ст.46):

Про прикордонний контроль | від 05.11.2009 № 1710-VI (rada.gov.ua)

"Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

2. Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

4. У разі відмови іноземцю, особі без громадянства у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну візу у його паспортному документі може бути скасовано за наявності однієї з таких підстав:

1) рішення відповідного державного органу України про заборону в'їзду в Україну;

2) обґрунтованих підстав вважати візу отриманою у незаконний спосіб. Неподання іноземцем або особою без громадянства під час в'їзду в Україну одного чи кількох підтверджуючих документів щодо мети та умов перебування в Україні не є підставою до скасування візи.

Скасування візи здійснюється уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону шляхом проставлення на ній відтиску штемпеля, форма якого встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Про скасування візи зазначається у рішенні про відмову у перетинанні державного кордону.

5. У разі якщо іноземці, особи без громадянства, яким відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, були привезені в пункт пропуску через державний кордон перевізником, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону:

1) наказує перевізникові вивезти іноземців, осіб без громадянства в державу, з якої їх було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;

2) до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено у перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, вживає належних заходів щодо запобігання їх незаконному перетинанню державного кордону".

Контакти (dpsu.gov.ua)

Адміністрація Державної прикордонної служби України розташована за адресою:

вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна

adpsu@dpsu.gov.uaCлужба «Довіра»:+38(044)527-63-63Факс:+38(044)239-84-80

Громадська приймальня:

пн-чт: 09:00 - 17:00

пт: 09:00 - 16:00

обід: 13:00 - 14:00

Громадська приймальня Адміністрації Державної прикордонної служби України розташована за адресою (тимчасово не працює під час карантину):

вул. Володимирська, 30, м. Київ, 01601, Україна

zvernennia@dpsu.gov.ua+38 (044) 527-64-29

пн-чт: 09:00 - 17:00

пт: 09:00 - 16:00

обід: 13:00 - 14:00

Телефон гарячої лінії (Служба «Довіра»)

Надання громадянам відповідей на питання консультаційного характеру в межах компетенції Державної прикордонної служби України

1598 (для дзвінків з мобільного)+38(044)527-63-63 (для дзвінків із-за кордону)

dovira@dpsu.gov.ua

Подання запитів на отримання публічної інформації

ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

(044) 527-64-29(044) 239-84-80 (факс)

Publicinfo@dpsu.gov.ua

Подання звернень громадян

ПИСЬМОВО - на поштову адресу: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601. ОСОБИСТО - до Громадської приймальної за адресою (тимчасово не працює під час карантину): вул.Володимирська, 30, м.Київ.

Нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Вітаю!

ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, ЯК ОСОБА ЯКА СУПРОВОДЖУЄ ДИТИНУ-ІНВАЛІДА.

ПЕРЕТИНАТИ КОРДОН ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ МОЖНА ОДИН РАЗ, ЯК ОСОБА ЯКА СУПРОВОДЖУЄ ДИТИНУ-ІНВАЛІДА.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

ххх

ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

6. Для супроводу:

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності

• посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю",
• або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги),
• або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу,
• або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років,
• а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

Добрый день, в данном случае нужна полная консультация в ходе которой будет разработан определённый алгоритм действий, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися.

Доброго дня, Андріє!

Ви маєте два ТАК:

Перше ТАК полягає в тому, що Ви звільнені від мобілізації.

Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Зокрема в ній зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;"

Друге ТАК дає Вам право на перетин кордону.

Згідно роз’яснень Держприкордонслужби від 03 травня 2022 Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

Зокрема в них зазначено:

"З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

У супроводі:

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями).

Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки".

Виїхати Ви можете лише один раз. Виїзд можливий лише з дитиною.

В обох випадках документи про догляд за дитиною категорично раджу нікому не показувати і навіть не згадувати про них!

Будуть питання, сміливо тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото! Радий буду допомогти.

Вітаю, Андрій!

Чи можу я бути мобілізований ?

НІ, ТАК ЯК ВИ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ЗГІДНО ІЗ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

...

"...Догляд за дитиною оформлений на дружину..." - ЦЕ НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ ТЕ, ЩО ВИ ВИХОВУЄТЕ ЦЮ ДИТИНУ

Чи маю право виїхати за кордон декілька разів і чи виїзд можливий тільки з дитиною ?

ВАШ ВИЇЗД ЗА КОРДОН МОЖЛИВИЙ ТІЛЬКИ З ДИТИНОЮ І ТІЛЬКИ ОДИН РАЗ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ.

«….03 травня 2022 07:28

Державна прикордонна служба України оформила нові роз’яснення від 03 травня 2022 року щодо перетину кордону. Ознайомитись можна за посиланням:

https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

...

6. Для супроводу:

...

4) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши зелену кнопку «Звернутися»!

Доброго дня!

20.03.22 вступив у дію Закону України 7140-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осіб з інвалідністю» (далі – проект Закону) розроблено з метою визначення на законодавчому рівні спрощеного варіанту звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і хворими дітьми.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту Проектом Закону вносяться зміни до статтей 17, 18 та 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якими звільняються від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) окремі категорії військовозобов’язаних із числа осіб з, а також тих, які доглядають за особами з інвалідністю та недієздатними, чи утримують дітей з інвалідністю, дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, при перетині ними держаного кордону України за умов правового режиму надзвичайного або воєнного стану а також посилення контролю за виїздом за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, дітей, які не мають такого статусу, дітей, які виховуються в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням в умовах введення на території України надзвичайного або військового стану.

4. Правові аспекти У відповідній сфері суспільних відносин діють: Конституція України, законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інші законодавчі акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових видатків з державного чи з місцевого бюджетів України. 6. Прогноз соціально-економічних наслідків законопроекту Реалізація Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осіб з інвалідністю» сприятиме посиленню захисту прав та забезпеченню належного догляду за повнолітніми і неповнолітніми особами з інвалідністю і хворими дітьми.

відстежити можна тут- https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39234

закон вступил в силу, Вы сможете выехать за границу на основании таких документов:

1) паспорта;

2) ИНН;(РНОКПП)

3) свидетельство о рождении ребенка (для подтверждения родственной связи с отцом);

4) документ об инвалидности вашего ребенка МСЕК (справка, удостоверение).

на этом основании ТЦК СП должен выдать Вам справку об отсрочке и проставить штамп в военный билет

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Чи можу я бути мобілізований ?

Лише за вашою згодою.

Проте, ви маєте право на відстрочку:

ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: ...жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

Чи маю право виїхати за кордон декілька разів і чи виїзд можливий тільки з дитиною ?

Так, ви можете перетнути кордон,

Чоловіки, що супроводжують дітей з інвалідністю та є батьками таких дітей, опікунами, піклувальниками, батьками-вихователями.

Документи для перетину кордону: посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в якому зазначено категорію «дитина з інвалідністю», довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документи, що підтверджують родинні зв’язки або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю.

Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабусею, дідусем, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом, якщо вони звільнені від мобілізації. Прикордонники наголошують, що супроводжуючі особи можуть виїхати за кордон під час воєнного стану лише один раз.

Успіхів

Доброго дня Андрію.

Відповідаючи на ваші запитання зазначу наступне.

1. Ви не можете бути мобілізовані без вашої згоди, бо у Вас є право на відстрочку від призову по мобілізації згідно з статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв"язку з тим, що виховуєте дитину з інвалідністю віком до 18 років. Опікунство дружини над дитиною для отримання відстрочки значення не має.

2. Ви маєте право виїхати за кордон тільки як супроводжуючий дитину і тільки один раз протягом воєнного стану. Правилами перетинання державного кордону передбачено, що виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, зазначених в абзацах третьому - шостому та восьмому цього пункту, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

Для перетину кордону потрібні такі документи:

1. Свідоцтво про народження дитини

2. Посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», в якому зазначено категорію «дитина з інвалідністю» або

Довідка для отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради або Індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу або

Медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років.

Доброго дня!

Право на відстрочку у Вас є, якщо буде мобілізація по відношенню до Вас, надайте документи, підтверджуючі наявність дитини з групою інвалідності.

Право на перетин кордону у Вас є, але лише супроводжуючі дитину.

При появі питань, звертайтесь.

Доброго дня, Андрій!

1) Чи можу я бути мобілізований ? - ні, Ви не підлягаєте мобілізації. Однак, досить часто військкомати відмовляються надавати відстрочку, якщо чоловік не записаний в посвідченні про призначення соціальної допомоги відповідно до ЗУ “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, виданому УСЗН. Тому, щоб уникнути порушення ваших прав, в разі вручення повістки раджу подати на ім'я начальника військкомату письмову заяву.

Обов'язкова явка - лише повістці, в якій мають бути вказані причини виклики та строки явки. Ви не зобов'язані самостійно йти військкомату.

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text):

Стаття 1. Військовий обов'язок

10. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

прибувати за викликом районного (об’єднаного районного), міського (районного у місті, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів;

ПРАВИЛА військового обліку призовників і військовозобов’язаних (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%B...):

1. Призовники і військовозобов’язані повинні:

прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

3. Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Окремого нормативно-правового акту, який би регулював вручення повісток під час воєнного стану в Україні немає, але діє Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 р. № 352 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 100) (далі – Постанова №352).

Відповідно до Постанови №352 оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (надалі – ТЦК та СП).

У цій постанові та Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу» немає пункту, де б перелічувалися види повісток. Однак на підставі документів, які зараз видають і які можна об’єднати загальним терміном «повістка» (приписів з’явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), можна визначити чотири їх види:

• повістка для уточнення облікових даних. Призовник повинен з’явитися до ТЦК та СП, щоб актуалізувати персональні дані, зокрема щодо місцеперебування, стану здоров’я, складу сім’ї, місця роботи чи навчання тощо;
• повістка для медкомісії. Особа має зробити медичне обстеження ВЛК (військово-лікарською комісією), після якої отримати висновок щодо придатності до військової служби;
• повістка про призов на військову службу в ЗСУ. Мова про проходження строкової служби;
• повістка про прибуття на призовний пункт. Вручають після проходження медичної комісії придатному до служби призовнику. Її ще називають «мобілізаційним розпорядженням», «бойовою повісткою», «повісткою на відправку».

Законодавчих вимог щодо місця вручення повісток немає. Тому дати її можуть будь-де: на блокпостах, на робочому місці, у громадських закладах, у будинках тощо.

Повістки уповноважені вручати:

• співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• представники органів місцевого самоврядування;
• керівники закладів освіти;
• керівники підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності;
• управителі багатоквартирних будинків, власники будинків.

До вручення повістки уповноважений має встановити особу на підставі документів (при цьому не всі особи мають право вимагати у вас документи – якщо стисло, це можуть зробити представники поліції та особи, визначені комендантом, зокрема працівники ТЦК та СП).

На час воєнного стану громадяни зобов’язані мати при собі український паспорт. Його потрібно пред’явити представникам ТЦК та СП на вимогу, щоб підтвердити особу отримувача повістки. Якщо при собі документів не буде, громадянина(-ку), ймовірно, доправлять до відділку поліції.

Після отримання повістки важливо не панікувати, а уважно, перед тим як ставити свій підпис про її одержання, ознайомитись із текстом повістки, щоб пересвідчитись у правильності її складення.

У повістці мають бути вказані:

• ПІБ та адреса місця проживання призовника;
• вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, призов на військову службу);
• перелік документів, які треба мати із собою;
• обов’язки призваного на строкову службу (для громадян, призваних на строкову військову службу);
• до якого виду (роду) військ (сил) та до якої військової команди зараховано (для громадян, призваних на строкову військову службу);
• дата, час та адреса – коли й куди необхідно з’явитися;
• назва органу, печатка, підпис, ПІБ керівника ТЦК та СП;

Переглянути шаблон повістки можна в додатку №5, додатку 18, додатку 21 Постанови №352. На практиці документи можуть дещо різнитися за формою та змістом, залежно від того, який територіальний центр їх видає. Навіть у межах області формулювання в повістках від міського та районного ТЦК та СП будуть різнитися.

Якщо повістка невірно заповнена, не варто її підписувати. Перед підписом варто зазначити, що вона складена з порушеннями. Зауваження можна робити усно. Окремого поля для цього у повістці немає, проте можна зробити напис на вільному місці, поставивши дату і підпис. Тільки після вказання на всі недоліки можна ставити підпис.

Варто зауважити, вписувати інформацію в повістку при особі – протиправно. Усе має бути заповнено та підписано у військкоматі до вручення.

Якщо уповноважена особа заповнює порожній бланк з підписом і печаткою керівника територіального центру, можна фіксувати такі дії (на відео, викликати юриста), а потім оскаржити їх через складання відмови від повістки.

Якщо повістка заповнена правильно та не містить помилок, людина її зобов’язана прийняти, підписатися, а у вказаний у документі термін з’явитися у територіальний центр. У загальному через два-три дні після вручення. При цьому необхідно мати з собою документи, що вказано у повістці.

Виклик повісткою до ТЦК та СП не свідчить, що громадянина (-ку) автоматично мобілізують до війська. Найчастіше мова про уточнення даних чи проходження військово-лікарської комісії, щоб з’ясувати придатність до служби. Тільки після цього ухвалюють рішення, куди особу скерувати.

Варто також знати, що вас не мають право доставляти до ТЦК та СП силоміць. Якщо вас намагаються затримати або доправити кудись примусово, варто викликати поліцію, навіть якщо представників ТЦК та СП уже супроводжують правоохоронці.

ПЕРЕЛІК поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2010-%D0%B...):

Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнаються:

смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;

хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов’язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;

здійснення стосовно військовозобов’язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття;

потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;

складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.

Що буде, якщо відмовитись від одержання повістки?

Якщо документ заповнено з помилками (неправильно вказали ПІБ або прізвище керівника територіального центру тощо), громадянин (-ка) може відмовитися від повістки, краще – у присутності кількох свідків.

У такому разі варто ввічливо про це зауважити, тоді уповноважені складають акт про відмову від одержання повістки з підписом особи, свідків та уповноваженого і передають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, також можуть скерувати до правоохоронних органів, де встановлюватимуть усі обставини та підстави відмови. Свідки потрібні для того, щоб за потреби підтвердити обставини стосовно відмови призовника від одержання повістки.

Якщо є акт відмови – з’ясовуватимуть всі обставини. Визначатимуть чи справді були порушення у порядку вручення чи у самій повістці (помилки, заповнювали "на ходу"), чи є докази, що підтверджують це (свідки, відео). Серед ризиків – фактично це підвищена увага до такої особи, прискіпливе ставлення, обов’язок з’явитися до ТЦК та СП і надати пояснення щодо ситуації. Нікому не подобається, коли вказують на помилки чи порушення.

Чи йти до ТЦК та СП, якщо призовник не ставив підпис у повістці?

Непоодинокі випадки, коли повістку вручили, проте призовник за неї не розписувався. Або прийшли за адресою проживання потенційного мобілізованого, а його не було вдома, і повістку отримала дружина, батьки або взагалі сусідка по під’їзду.

У цьому випадку важливим є факт обов’язкового особистого вручення повістки і із підписом того, хто її одержує. Тобто у разі відсутності повідомлення (повістки), обов’язку з`явитися до ТЦК та СП не виникає.

Телефонна розмова також не є належним способом повідомлення військовозобов’язаного і такий порядок не передбачений законодавством. Відповідно ви не зобов’язані робити те, що не передбачено законом, навіть не зважаючи на дію режиму воєнного стану в країні.

Що робити, якщо одержав повістку, а у наявності «білий квиток»?

«Білим» називають військовий квиток, у якому особу визначають непридатною або обмежено придатною до служби. Навіть ті, хто непридатний до служби, повинні прибути до ТЦК та СП. Там вони повинні надати відповідне посвідчення про те, що вони виключені з військового обліку, або надати документи, що підтверджують виключення з обліку, задля уникнення додаткових запитань.

Буває так, що інколи за станом здоров’я особа є непридатною до служби взагалі, але є особи, котрі непридатні до служби у мирний час і, водночас, обмежено придатні у воєнний час. Це означає, що військовослужбовець може виконувати штабну чи тилову роботу, служити у штабах, комісаріатах, однак не може бути в зоні активних бойових дій. Чим такий громадянин (-ка) може займатися, вже буде вирішуватися за місцем розташування, але з урахуванням військової спеціальності (посади) та індивідуальних протипоказань згідно з заключенням лікарської комісії.

Що робити, якщо близькі родичі потребують вашого постійного догляду?

Якщо ж у потенційно мобілізованого є пристаркуваті батьки або близькі родичі, які за станом здоров’я потребують постійного догляду, то вас можуть звільнити від проходження військової служби.

Проте на підтвердження таких обставин необхідно пред’явити у ТЦК та СП документи, зокрема медичні висновки закладу охорони здоров’я.

Відповідальність за неявку за повісткою

Якщо особа у зазначений у повістці час не з’явилася до ТЦК та СП, це вважається порушенням правил мобілізації. За це передбачено такі санкції:

• адміністративна відповідальність настає за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі від 1700 до 3400 грн (3400-5100 грн для посадовців), якщо йдеться про повістку для уточнення даних або проходження медкомісії.
• кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років може настати за статтею 336 Кримінального кодексу України, якщо особі вручено "бойову" повістку (тобто для відправлення у підрозділ, після проходження медкомісії та із зазначенням військової частини, куди вона відбуває) і вона не з’явилася до місця збору.

Чи мають громадянина (-ку) супроводжувати до ТЦК та СП?

Згідно із Законом України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», військовозобов’язаний самостійно має прибути до ТЦК та СП у визначений час.

Працівники поліція зобов’язані доправити до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, котрі вчинили адміністративні правопорушення або порушили законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Тобто, якщо громадянин (-ка) нічого не порушив (-ла), до ТЦК та СП її ніхто не супроводжуватиме.

Якщо буде потрібна моя допомога, в тому числі зразок заяви, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Андрій!

2) Чи маю право виїхати за кордон декілька разів і чи виїзд можливий тільки з дитиною ? - тільки один раз та лише разом із дитиною, як супроводжуюча особа. Це чітко встановлено пунктами 2-1, 2-6 Правила перетинання державного кордону громадянами України.

ПОЛОЖЕННЯ про базу даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0765-07#Text):

РЕКВІЗИТИ бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України"

Дата та місце перетинання державного кордону

Відомості про особу

Документи

Дані про поїздку

Технологічні поля

Системна інформація про введення відомостей

Інформація про осіб, виявлених під час контролю за дорученнями правоохоронних органі

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text):

Стаття 1. Право громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну

Громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави.

Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Стаття 2. Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну

Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

Закон України "Про прикордонний контроль" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17/conv#n...):

Стаття 7. Прикордонний контроль осіб

1. Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.

2. У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

3. Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.

4. Паспортні та інші документи осіб перевіряються в кабінах паспортного контролю, на смугах руху транспорту, у контрольних павільйонах, службових приміщеннях пунктів пропуску через державний кордон чи безпосередньо в транспортних засобах.

Актуальні роз'яснення щодо виїзду за кордон доступні цілодобово та безоплатно у чат-боті "Юридичний порадник для ВПО" (Viber, Telegram, Facebook |Messenger) та на сайті https://chatbot.r2p.org.ua. Чат-бот розроблений швейцарсько-українською Програмою EGAP та юридичною командою БФ "Право на захист" за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства цифрової трансформації.

Також отримати безоплатну правову допомогу з цих питань можна щодня від 07:00 до 22:00 за номерами гарячої лінії БФ "Право на захист" +38 (099) 507 50 90, +38 (068) 507 50 90, +38 (093) 507 50 90 та у Telegram-каналі.

Зверніть увагу, що прикордонники надають консультації в телефонному режимі:

• (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
• (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
• (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
• (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
• (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
• (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
• (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

Також можете телефонувати до Адміністрації ДПС України на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!