Задайте питання юристу

915 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Військове право, 07 липня 2022, питання №68661 150₴

опекунство над бабушкой жены

Добрый день! Могу ли я, ФОП с пропиской в Киеве, стать опекуном бабушки моей жены (инвалид 1 группы), которая живет во Львове. Будет ли при этом положена отсрочка от мобилизации. Какие документы и действия нужны для оформления опекунства.

Відповіді юристів (11)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    30%

    Вітаю, Антон!

    ТАК, ВИ МАЄТЕ МАЄ ПРАВО СТАТИ ОПІКУНОМ. ЦЕ ЧІТКО ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЦИВІЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника

    1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

    2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

    3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

    4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

    При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

    У ВИПАДКУ ОФОРМЛЕННЯ ОПІКИ ВИ НЕ ПІДЛЯГАТИМЕТЕ МОБІЛІЗАЦІЇ.

    ОДНАК ВИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ТЕ, НАД КИМ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИСЬ ОПІКА.

    Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

    1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

    ОТЖЕ, АБИ МАТИ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ ОПІКУ НАД ОСОБОЮ, СПОЧАТКУ ПОТРІБНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ВИЗНАТИ ЇЇ НЕДІЄЗДАТНОЮ.

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

    Стаття 295. Підсудність

    1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

    2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

    Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

    1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

    3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    Стаття 297. Зміст заяви

    1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

    2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

    3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    Стаття 298. Призначення експертизи

    1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

    2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

    Стаття 299. Розгляд справ

    1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

    Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

    Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

    2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

    3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

    Стаття 300. Рішення суду

    1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

    2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

    Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

    3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

    4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

    5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

    6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

    7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

    {Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

    8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

    9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    АНТОНЕ!

    ЗА ТАКИХ УМОВ, ЯКІ Я ОПИСАВ У ПОПЕРЕДНІЙ ВІДПОВІДІ, РАДЖУ СПРОБУВАТИ ОФОРМИТИ НАД ОСОБОЮ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД, ЩО ТАКОЖ ЗВІЛЬНИТЬ ВАС ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

    ПРО ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ТУТ: http://www.soc-zahyst.sm.gov.ua/index.php/ru/2551-zakinchuemo-rubriku-oformlennya-postijnogo-doglyadu-za-osobami-yaki-jogo-potrebuyut-2021

    Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    ...

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    АНТОНЕ!

    У ДАНОМУ ВИПАДКУ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ МОЖЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ Є ІНВАЛІДНІСТЬ ОСОБИ

    Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

    Корнійчук Євген Іванович
    23.3%

    Добрий день, на ваше запитання доповідаю наступне:

    Опіка оформляється тільке якщо особа недієздатна. Якщо такого висновнку не має, потрібно звертатися до суду.Якщо ваші родичі дієздатні, то ви маєте право оформити постіний догляд які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування. . Це вам надасть змогу отримати відстроку від мобілізації згідно з ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.Для оформлення постіного догляду треба отримати довідку лікарняної комісії та звернутися в Управління соціального захисту населення за місцем проживання осіб похилого віку.

    Оформлення постійного догляду буде швидше та зручніше.

    Айвазян Юрій Климентійович
    26.7%

    Доброго дня, Антоне!

    Опікунство - процедура складна і громіздка. Вона потребує визнання особи, над якою буде здійснюватися опіка, недієздатною в судовому порядку. Тому зазвичай в таких випадках оформлюється постійний догляд.

    На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми з інвалідністю; за особами з інвалідністю; за іншими громадянам похилого віку та хворими,які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

    Кабінет Міністрів України 23 вересня 2020 року схвалив постанову № 859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

    Компенсація за догляд призначається особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язкита є:

    особами з інвалідністю I групи;

    дітьми з інвалідністю;

    громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

    невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність.

    Оформлення допомоги на догляд

    Для призначення компенсації фізична особа, яка надає соціальні послуги, подає до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сільської, селищної, міської ради такі документи:

    заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

    заява про надання компенсації;

    заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;

    копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства – копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);

    копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);

    копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);

    декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;

    копія акту огляду медико-соціальною експертною комісією;

    висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень;

    висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

    довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

    копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

    копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

    Особою, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

    Період, на який призначається допомога

    Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

    Якщо у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено строк, компенсація призначається на такий строк, але не більше ніж на 12 місяців.

    Розмір допомоги

    Розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (станом на 1 січня 2021 року – 2 189 гривень), та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

    Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу, згідно з Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 р. № 419.

    Виплата компенсації припиняється у тому числі якщо:

    змінено місце проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;

    особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, перебуває на повному державному утриманні або отримує соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.

    Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі:

    перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;

    перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця.

    В принципі, як це робиться, я дуже добре знаю і тому раджу Вам звернутись до мене особисто, аби ми могли поспілкуватися на цю иему предметно. Також надам зразки усіх документів, які треба оформлювати. Одним словом, буде бажання, тисніть кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче допоможу.

    Карпенко Андрій Володимирович
    Карпенко Андрій Володимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду

    Здравствуйте!

    Закон України

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    ххх

    Правоотношения, связанные с опекунством, регулируются следующими нормативными актами:

    • Гражданский кодекс Украины (глава 6). В нем дается понятие опекунства, попечительства, определяется общий правовой механизм назначения опекуна, попечителя, регламентированы права и обязанности сторон;
    • подзаконные нормативно-правовые акты, которые детализируют порядок назначения попечителя, опекуна, определяют права и обязанности органа опеки и попечительства, содержат перечень документов, предоставляемых для оформления опеки над престарелыми людьми и над теми, кто нуждаются в попечительстве;
    • судебная практика, состоящая из решений, на основании которых граждане признаются недееспособными, и им назначаются опекуны или попечители.

    Согласно Гражданскому кодексу, опекунство и попечительство существенно отличаются друг от друга.

    Опекунство устанавливается над малолетними детьми, которые в силу определенных обстоятельств остались без родительского попечения, сиротами и совершеннолетними гражданами, которые в установленном порядке (на основании решения суда) признаны недееспособными. Например, опекунство над инвалидом оформляется, если он решением суда будет признан недееспособным.

    Попечительство устанавливается над несовершеннолетними лицами, которые лишены родительской опеки, сиротами, либо людьми, дееспособность которых ограничена.

    Исходя из этого, главным отличием опекунства от попечительства является факт дееспособности физического лица. Если дееспособность ограничена, то назначается попечительство, а опекунство над недееспособным человеком.

    Права и обязанности опекунов регламентируются статьей 67 ГК Украины.

    Исходя из данной правовой нормы, лицо, получившее такой статус, наделяется рядом обязанностей:

    • создавать нормальные бытовые условия опекаемому (для этого ему запрещается, без разрешения органа опеки проводить сделки с имуществом подопечного, совершать другие действия, направленные на ухудшение условий жизни подопечного);
    • заботиться о его здоровье и о том, чтобы подопечный получал необходимое социальное развитие;
    • предпринимать меры по защите прав и интересов подопечного.

    Нормы главы 6 Гражданского кодекса гласят, что опекунство либо попечительство может быть установлено двумя способами.

    1. По решению суда (ст.60 ГК). Нормами данной статьи регламентировано, что сначала судом принимается решение об ограничении либо полном лишении дееспособности лица. После этого, по представлению органа опеки и попечительства, суд назначает опекуна либо попечителя (части 1, 2 статьи 60). Части 3, 4 статьи 60 говорят, что по представлению органа опеки и попечительства суд назначает опекуна над малолетним или несовершеннолетним лицом, не принимая решения по ограничению их дееспособности.
    2. По решению органов опеки и попечительства (статья 61 ГК Украины). Из анализа данной правовой нормы следует, что орган опеки и попечительства обладает полномочиями по установлению опеки и попечительства над малолетними либо несовершеннолетними лицами в тех случаях, когда это право не находится в компетенции суда (часть 1 и 2 ст. 60 ЦК Украины). То есть, фактически орган опеки имеет право назначать опекуна над малолетним, попечителя над несовершеннолетним лицом.

    Обычно в Украине опекунство назначается над пожилыми людьми, а также инвалидами 1 группы. По закону установить опекунство может только судья, при этом человек должен быть признан недееспособным.

    Чтобы признать человека недееспособным, в суд могут обратиться члены семьи и родственники, а также работники службы опеки.

    Перед тем как оформить опекунство над пожилым человеком в Украине, следует посетить органы опеки.

    Документы, которые тербуются для оформления опекунства над пожилым человеком:

    • заявление попечителя, написанное от руки;
    • заявление от гражданина, нуждающегося в помощи;
    • решение суда, подтверждающее факт недееспособности пожилого гражданина;
    • медицинские справки, подтверждающие отсутствие у опекуна тяжелых заболеваний;
    • справка об отсутствии судимостей у опекуна;
    • свидетельство о браке или разводе будущего попечителя;
    • документы, подтверждающие доходы попечителя;
    • документ, подтверждающий наличие жилплощади попечителя.

    Опекуном инвалида может быть человек, не имеющий ограничений в дееспособности, а также серьезных проблем со здоровьем.

    Опекунство устанавливается над лицами, которым была присуждена инвалидность 1 группы.

    Процесс оформления статуса опекуна для инвалида 1 группы:

    • получение решения суда о факте недееспособности;
    • будущий опекун собирает требуемые документы и предоставляет их в отдел опеки;
    • составления заявления о желании взять под опеку лицо с инвалидностью.

    Представитель должен собрать следующий пакет документов:

    • копия паспорта гражданина Украины;
    • характеристика, представленная с места работы;
    • автобиография;
    • справка о доходах;
    • справка из медицинского учреждения, подтверждающая удовлетворительное состояние здоровья;
    • справка об отсутствии судимостей;
    • согласие от членов семьи на оформление опеки над недееспособным человеком;
    • акт, составленный на основе осмотра места проживания.

    Все документы предоставляются в органы опеки, после чего опекун ожидает результата по этому делу. Если результат вынесут в пользу представителя, то он становится официальным опекуном лица с ограниченной дееспособностью.

    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 6 років досвіду

    Доброго дня!

    Так , опіку оформлюють рышенням суду ,попередньо визнавши особу недієздатною, можете також оформити постійний догляд на підставі довідки ЛКК за рішенням соц захисту з відповідними виплатами, проте вам не можна буде працювати та вести ФОП , адже термін догляду враховується до стажу.

    Окремо зазначу, що виключення можуть стосуватися тільки осіб, визначених законодавством.

    Зокрема тих, які мають: ( Вам необхідно у ТЦК та СП у регіоні перебування отримати одну з таких довідок за підписом начальника)

    посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, (заброньований за погодженням з Мінекономіки, установою , організацією, для суспільно -корисної допомоги) або

    висновок військово-лікарської комісії про непридатність ( з виключенням з обліку повністю , взагалі)

    Крім того обмеження не стосуються осіб:

    на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або

    які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або

    на утриманні яких є дитина з інвалідністю., або особа з інвалідністю до 23 років.

    А також тих, хто є:

    усиновителем

    опікуном, або

    • чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
    • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).
    • водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку;
    • люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують.
    • Особи, що зайняті доглядом за особами , що його потребують згідно висновку ЛКК (внаслідок когнітивних порушень здоров я)

    які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.

    Додаткові підстави:

    Згідно з постановою від 20 травня 2022 р. № 615 під час війни можуть виїжджати за кордон водії, залізничники та спортсмени.

    • водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також населення України.
    • залізничники, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.
    • спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
    • тренерів із складу національних збірних команд, спортивних суддів та інших фахівців, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України за наявності підтвердних документів щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном.

    ---

    Вам треба мати копію довідки МСЕК про Вашу інвалідність чи інвалідність родичанад яким ви здійснюєте опіку , чи постійний догляд (за висновком ЛКК згідно довідки органу соц. Захисту як доглядач з відповідними виплатами), або висновок про термінове лікування закордоном та військовий квиток де вказано про відстрочку, або довідку про це, також паспорт закордонний

    Таке формулювання може дати підставу для відстрочки з правом виїзду, візьміть на ВЛК всі медичні документи оригінали та копії , копії залиште у них в тцк сп.

    або домагатися висновку ВЛК про непридатність з виключенням з обліку

    Нові правила перетину з 03.05.22

    https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Пуха Наталія ТендерОк

    Доброго Дня

    Щодо Вашого питання

    Документи, які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:

    повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);

    копія свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);

    рішення суду про визнання даної особи недієздатною;

    акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;

    довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);

    довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;

    акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки;

    довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

    Як бачимо, для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно, зокрема, рішення суду про визнання такої особи недієздатною.

    Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – "ЦПК України").

    Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

    Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.

    Щодо оформлення догляду

    Оформлення постійного догляду за літніми людьми, які за станом здоров'я самостійно не можуть захищати свої права і виконувати свої обов'язки, може відбуватися тільки на прохання цих осіб.

    Якщо особа похилого віку дієздатна і не страждає психічними розладами, цілком може себе забезпечити, над нею встановлюється постійний догляд (або як часто кажуть піклування у формі патронажу). Варто зазначити, що визначення поняття "патронаж" в законодавстві не закріплено, а відтак воно є лише доктринальною категорією.

    Процедура щодо встановлення постійного догляду оформляється досить просто, адже немає необхідності визнавати людину обмежено дієздатною або недієздатною у судовому порядку. Для цього необхідна, зокрема, заява від пенсіонера, в якій є прохання про призначення йому піклувальника (особи, яка буде здійснювати догляд).

    Щодо питання оформлення піклування.

    Зазначимо, що піклувальник повинен відповідати таким самим вимогам, що і опікун.

    Що стосується документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, то мають бути відповідно до п. 3.4 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999:

    повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);

    рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;

    медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування;

    довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;

    заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування.

    Щодо отримання відстрочки, то від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) будуть звільнені окремі категорії військовозобов’язаних, зокрема:

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;

    особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;

    особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи;

    особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

    Успіхів

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Добрий день, Антон!

    ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ НЕПРОФЕСІЙНОГО ДОГЛЯДУ ЙОМУ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ.

    ВРАХОВУЮЧИ ТЕ, ЩО ВИ ФОП - ЦЕ Є НЕМОЖЛИВИМ.

    Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА

    від 6 жовтня 2021 р. № 1040Київ

    Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

    Деякі питання призначення і вип... | від 06.10.2021 № 1040 (rada.gov.ua)

    ЗАТВЕРДЖЕНО

    постановою Кабінету Міністрів Українивід 6 жовтня 2021 р. № 1040

    ПОРЯДОК

    подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі:

    "1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі) особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (далі - соціальні послуги з догляду на професійній основі) та є:

    громадянами похилого віку;

    особами з інвалідністю;

    невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування;

    дітьми з інвалідністю;

    дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306; 2020 р., № 12, ст. 481).

    2. Компенсація призначається і виплачується фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, які:

    не перебувають у трудових відносинах;

    не є фізичними особами - підприємцями;

    не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, зокрема адвокатської, нотаріальної діяльності);

    не перебувають на обліку як безробітні.

    3. Компенсація не призначається:

    1) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, зазначеним у абзацах другому - шостому пункту 1 цього Порядку, якщо такі особи:

    отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, стаціонарного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору;

    отримують виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

    2) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

    3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”.

    4. Особи, які отримують соціальні послуги або виплати, визначені в підпункті 1 пункту 3, або особи, за яких фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, отримують виплати, зазначені в підпунктах 2 і 3 пункту 3 цього Порядку, за їх бажанням замість соціальних послуг чи виплат можуть отримувати соціальні послуги з догляду від фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, відповідно до цього Порядку.

    5. Особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік), який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі - уповноважений орган).

    Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають уповноваженому органу заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).

    Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред’являються:

    паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання;

    документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

    До заяви про потребу в наданні соціальних послуг додаються:

    висновок про стан здоров’я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду (далі - висновок про стан здоров’я), за формою, затвердженою МОЗ;

    копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);

    копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років (за потреби);

    копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ (за потреби);

    довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ (за потреби);

    копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

    копія рішення суду або рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі (для опікунів або піклувальників).

    Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу, який прийняв заяву про потребу в наданні соціальних послуг.

    Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, використовуючи інформацію про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, яка міститься у переліку, можуть зазначити прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    Якщо у заяві про потребу в наданні соціальних послуг не зазначено прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надаватиме соціальні послуги з догляду на професійній основі, уповноважений орган самостійно приймає рішення про вибір такої фізичної особи, використовуючи відомості з переліку.

    6. Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання поданої заяви про потребу в наданні соціальних послуг особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає письмове повідомлення фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, про вибір такої особи до надання соціальних послуг з догляду на професійній основі.

    Фізична особа, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення подає до уповноваженого органу заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - заява про згоду надавати соціальні послуги).

    7. Компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається уповноваженим органом згідно з поданою нею заявою про згоду надавати соціальні послуги.

    Під час подання заяви про згоду надавати соціальні послуги пред’являються паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.

    8. Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі, за формами, затвердженими Мінсоцполітики.

    Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше наступного робочого дня надсилає справу (у тому числі електронну) відповідному уповноваженому органу засобами електронного зв’язку для прийняття рішення про призначення компенсації.

    Заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

    У такому разі до заяви про потребу в наданні соціальних послуг також додаються скановані копії документів, зазначених у абзацах сьомому - тринадцятому пункту 5 цього Порядку.

    На заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги та відомості, що подаються в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та звертається за отриманням компенсації, особи/ законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, відповідно.

    Якщо заяви про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідки про звернення за захистом в Україні/ посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

    9. Уповноважений орган протягом двох робочих днів із дати надходження заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги перевіряє їх та документи/відомості, зазначає в таких заявах кількість та перелік прийнятих документів/відомостей, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість та перелік неподаних документів/відомостей, які необхідно подати, і дату, до якої ці документи/відомості мають бути подані.

    Повідомлення про прийняття зазначених заяв разом з документами/відомостями видається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, під час подання заяв або надсилається їм протягом одного робочого дня із дати подання заяв на поштову або електронну адресу заявника.

    Якщо такі заяви разом із документами надсилаються засобами поштового зв’язку, днем подання таких заяв вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

    Якщо до даних заяв не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох днів з дати отримання таких заяв надсилає на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення про те, які документи потрібно подати.

    У разі подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та/або особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, недостовірних документів/відомостей уповноважений орган може відмовити в призначенні компенсації шляхом надсилання на поштову або електронну адресу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, повідомлення.

    10. Відповідно до поданих заяв про потребу в наданні соціальних послуг та про згоду надавати соціальні послуги і документів уповноважений орган протягом десяти календарних днів готує договір про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - договір), що укладається у письмовій формі між фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, та уповноваженим органом.

    Форма договору затверджується Мінсоцполітики.

    У договорі зазначаються обсяг соціальних послуг з догляду на професійній основі з визначенням конкретних заходів, інформація про фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, інформація про особу, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, строки надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць, права, обов’язки та відповідальність сторін.

    Договір укладається на період, на який особа потребуватиме надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, але не більше ніж на строк, визначений у висновку про стан здоров’я.

    Продовження строку дії договору здійснюється на підставі поданого висновку про стан здоров’я.

    11. Рішення про призначення і виплату компенсації приймається уповноваженим органом за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    12. Розмір компенсації відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше ніж 360 годин на місяць.

    Кількість осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на професійній основі фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, не обмежується, але загальна кількість годин, за які нараховується компенсація, має становити не більше ніж 360 годин на місяць.

    Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається і виплачується згідно з договором.

    13. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається на строк надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, визначений у договорі, і виплачується із дати укладення договору.

    У разі продовження строку дії договору виплата компенсації продовжується за заявою фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з дати укладення договору.

    Виплата компенсації здійснюється на підставі поданого фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, акта про надані соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - акт) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

    Акт складається фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі у двох примірниках і підписується фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі. Один примірник акта залишається у особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, другий - зберігається у фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    ...

    19. Уповноважений орган на підставі даних, отриманих шляхом автоматизованого доступу/обміну в електронній формі, перевіряє щомісяця укладені фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, договори та загальну кількість годин надання соціальних послуг з догляду на професійній основі на місяць.

    20. Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, виплачуються за минулий період, але не більше ніж за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

    Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, з вини уповноваженого органу, що їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати.

    Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по день смерті (включно) членам її сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

    21. Рішення уповноваженого органу про припинення виплати або відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.

    22. На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі та отримує компенсацію, відповідним уповноваженим органом формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення компенсації.

    23. Уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.

    При наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Антон!

    РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ЗВЕРУНТИ УВАГУ НА ІНШІ ПІДСТАВИ:

    ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):

    Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)

    "Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

    визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

    народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

    інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

    Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

    Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

    здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

    наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

    жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

    військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

    працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

    Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

    Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.".

    ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385):

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

    "Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього... 6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

    1) призвані чи прийняті на військову службу;

    2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

    3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

    4) досягли граничного віку перебування в запасі;

    5) припинили громадянство України;

    6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

    7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

    8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими".

    ПІДСТАВИ, ЯКІ НАДАЮТЬ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:

    Перетинання державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану (dpsu.gov.ua)

    "03 травня 2022 07:28

    Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).

    З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

    Так, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років можуть виїхати за кордон:

    1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного або військовий квиток з відміткою, витяг з наказу про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу);

    2. Постійно проживають за кордоном (відмітка міграційної служби в паспортному документі «Постійне проживання в «___»/печатка «Оформлено виїзд на постійне проживання» або відмітка дипломатичної установи України в паспортному документі «Постійне проживання «___»/«Прийнятий на консульський облік»);

    3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном (студентський квиток або студентська віза; перекладені та нотаріально завірені документи про зарахування/навчання особи у закордонному вузі; військово-облікові документи з записом щодо надання їм відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти);

    4. Які є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;

    5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи) (за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

    6. Для супроводу:

    1) особи з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їхдружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи зінвалідністю I чи II групи - додатково документів, що підтверджують інвалідність);

    3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, - у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

    4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому - шостому цього пункту), - у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

    5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

    Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

    6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні,онкогематологічні онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями);

    7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),– законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:

    паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів,що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

    наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;

    письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з Нацслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

    запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

    8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється - особи, уповноваженої керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності:

    паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону;

    наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує;

    письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого Нацсоцслужбою. Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв’язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;

    рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім’ї або дітей, які влаштовані в сім’ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування;

    запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.

    7. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону. При цьому в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів.

    8. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

    1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

    2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії):

    висновок ВЛК;

    військово-обліковий документ з відповідною відміткою.

    3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    Підтверджуючі документи:

    1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

    2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

    або

    рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

    або

    рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

    3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

    4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

    Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою або рішення суду про оголошення матері померлою.

    5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":

    Підтверджуючі документи: 1) свідоцтво про народження дитини (дітей); 2) свідоцтво про шлюб; 3) довідка з військової частини про проходження другим з подружжя військової служби.

    6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України – документи про службове відрядження або надання відпустки.

    9. Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:

    1)паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);

    2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;

    3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

    Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) ( 2755-17 )".

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!

    Рибінцев Сергій Сергійович
    Рибінцев Сергій Сергійович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 16 років досвіду

    Добрый день, Артем!

    Оформление ухода возможно только в случае, если вы не пребываете в трудовых или иных гражданских отношениях, или не оформлены как ФОП.

    Уход оформляется в УСЗ (собесе) и означает что вам засчитывают в страховой стаж период пребывания по уходу за родственником.

    Если ФОП будет закрыт и будет справка по родственнику о необходимости ухода, оформление станет возможным.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго дня, Артеме!

    ПОРЯДОК подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги здогляду на непрофесійній основі (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%B...):

    1. Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:

    особами з інвалідністю I групи;

    дітьми з інвалідністю;

    громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

    невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

    3. Компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

    4. Розмір компенсації відповідно до статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

    Закон України "Про державний бюджет на 2022 рік" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text):

    Стаття 7. Установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:...".

    ОТЖЕ, ДЛЯ ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ПОТРІБНО ПРОЖИВАТИ РАЗОМ ІЗ БАБУСЕЮ.

    КРІМ ТОГО, ВАШ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНИЙ СУКУПНИЙ ДОХІД МАЄ БУТИ МЕНШИМ ЗА МІНІМУМ НА ОДНУ ОСОБУ СТАНОМ НА 01 СІЧНЯ 2022 РОКУ.

    ОДНАК, НАЙГОЛОВНІШЕ ТЕ, ЩО ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ВАМ ВЗАГАЛІ НЕПОТРІБНО ОФОРМЛЮВАТИ ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД.

    Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    Зверніть увагу, що Ви не зобов'язані самостійно йти до військкомату, обов'язкова явка - лише по повістці.

    Отже, в разі вручення повістки Вам потрібно подати (або краще направити поштою рекомендованим листом із описом вкладення) на ім'я начальника ТЦКСП (військкомату) письмову заяву про надання відстрочки від мобілізації та оформлення її відповідною довідкою чи шляхом внесення запису до вашого військово-облікового документа.

    До заяви потрібно додати наступні документи (копії):

    - паспортів (бабусі, вашого та ваших батьків);

    - свідоцтв про народження (вашого та того з батьків, чиєю мамою є бабуся);

    - Акт про встановлення факту здійснення догляду за бабусею. Складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд. До заяви про встановлення факту здійснення догляду додаються копії наступних документів з пред’явленням оригіналу:

    1) копії паспортів;

    2) копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера;

    3) копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус (для осіб з інвалідністю);

    або

    копія висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді;

    4) копії документів, що підтверджують родинні зв’язки;

    5) довідка про склад сім’ї зареєстрованих осіб у домогосподарстві (видається квартальним комітетом або уповноваженою особою в ЦНАПі);

    6) довідка про облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

    Акт складається комісією з питань встановлення факту спільного проживання та здійснення догляду (далі – Комісія) за результатами обстеження з відвідуванням місця проживання особи, яка здійснює догляд та особи, за якою здійснюється догляд.

    Під час обстеження з’ясовується факт спільного проживання, наявність родичів, час та обставини здійснення догляду, інші факти, що свідчать про здійснення догляду, перевіряються документи, також факт здійснення догляду підтверджують сусіди або інші особи.

    Обстеження здійснюється не менш як трьома членами Комісії протягом п’яти днів з дати звернення, за результатами якого складається Акт, який погоджується на засіданні Комісії. Рішення Комісії приймається простою більшістю від присутніх членів і оформлюється протоколом, який підписується членами Комісії.

    Акт реєструється в журналі та видається заявнику під підпис.

    Можу підготувати для Вас відповідні документи (заяву на відстрочку від мобілізації та заяву на оформлення Акту про встановлення факту здійснення догляду за бабусею).

    Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

    При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

    ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України