Электронные подписи в договоре

Загальні питання електронного документообігу та використання електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) в нашій державі регулюють Закони України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі — Закон № 851) і № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі — Закон № 852). Так, відповідно до Закону № 852, ЕЦП — це вид електронного підпису, отриманого через криптографічне перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується й дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. У Законі № 852 йдеться про те, що ЕЦП за правовим статусом прирівнюють до власноручного підпису (печатки) за таких вимог: — ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису (тобто ЕЦП необхідно отримати в одному із Акредитованих центрів сертифікації ключів); — під час перевірки використовували посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП; — особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному в сертифікаті. ! Використання ЕЦП не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для здійснення правочинів у письмовій формі. Тобто якщо законом не передбачено обов'язкової письмової форми для такого типу договору, то можливо використовували ЕЦП

Згідно Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України Про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України Про електронну комерцію .

Статтею 12 Закону України Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України Про електронну комерцію передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

в 2003 году Украина приняла Закон "Об электронной цифровой подписи" (далее – Закон об ЭЦП), который внес в наше правовое поле понятия электронной подписи и электронной цифровой подписи. Схожим с ЕС образом электронная подпись, даже не защищенная криптографически, стала набирать популярность в украинском деловом обороте и получать все большее административное принятие.

В 2016 году европейская Директива была упразднена, а на замену ей пришел eIDAS – Регламент ЕС 2014 года об электронной идентификации, верификации и доверительных услугах1. Украина совершает аналогичную рокировку: Закон об ЭЦП утратит действие 7 ноября 2018 года, а в силу вступит Закон "Об электронных доверительных услугах" (далее – Закон об ЭДУ).Очевидным образом, в Законе об ЭДУ многое взято за основу из eIDAS, ряд положений являются прямым переводом. Юристам следует иметь в виду факт этой аналогии, поскольку весьма вероятно, что не только закон, но и его толкование с правоприменением будут следовать за европейской практикой.

Что же касается данной статьи, то далее она посвящена содержанию и практическому значению Закона об ЭДУ в Украине, без отсылок к европейскому законотворчеству.Усовершенствованная электронная подпись (УЭП) – это электронная подпись, которая соответствует таким дополнительным критериям:

– она произведена путем криптографического преобразования данных, с которыми связана, при помощи специального оборудования или программного обеспечения;

– при этом применялся личный ключ, который однозначно связан с подписантом и дает возможность его электронной идентификации;

– если происходит вмешательство в целостность данных, скрепленных такой подписью, такое вмешательство становится обнаружимым.

Квалифицированная электронная подпись (КЭП) – это такая подпись, которая соответствует всем критериям для УЭП и, дополнительно, следующим критериям:

– оборудование и/или программное обеспечение, которыми она осуществляется, подлежат дополнительным требованиям (на данный момент законодательство не уточняет, каким именно);

– она базируется на квалифицированном сертификате открытого ключа.

Здесь следует уделить внимание терминам "личный ключ" и "сертификат". Криптографическая защита электронных подписей основана, как правило, на шифровании, которое предполагает использование пары "открытый ключ – личный ключ". Открытый ключ доступен для корреспондентов и для подписанта, а личный ключ должен находиться только у подписанта (эта асимметрия между ключами, кстати, и лежит в основе термина "асимметрическое криптографическое преобразование", которое встречается в Законе). При этом пара этих ключей создается таким образом, что присвоить документу электронную подпись можно только при помощи личного ключа, но проверить подпись можно при помощи открытого ключа, соответствующего личному ключу. Корреспондент, получив документ с усовершенствованной электронной подписью, может, в общем случае, полагаться на то, что это присвоение было сделано владельцем личного ключа. Кроме того, при создании подписи происходит соотнесение данных о документе и данных, содержащихся в самой подписи, таким образом, что если после подписания изменить в документе что-либо, то он перестанет соответствовать подписи и корреспондент способен это обнаружить.

Однако использование пары ключей само по себе не решает вопрос идентификации подписанта. Ведь хотя корреспондент видит, что документу присвоена конкретная подпись, он не всегда может быть уверен в том, что личный ключ не был перехвачен или даже что открытый ключ изначально не был создан злоумышленником с целью выдачи себя за подписанта.

Чтобы минимизировать этот риск, в схему вводится еще один элемент: третья сторона, которая проверяет личность подписанта и, удостоверившись, что данные открытого ключа соответствуют личным данным подписанта, выдает сертификат – специальный набор данных, ассоциированный с удостоверяемым открытым ключом. Теперь корреспондент, получив подписанный документ, который связан не только с открытым ключом, но и с сертификатом, может полагаться и на то, что лицо, применившее электронную подпись, является тем, чья эта подпись. При этом если упомянутая третья сторона – удостоверитель внесена в специальный Доверительный список, то выдаваемый ею сертификат является квалифицированным сертификатом, и сама она имеет статус квалифицированного предоставителя электронных доверительных услуг. Следует обратить внимание, что Закон делает специальный акцент на идентификации – ее проведение обязательно, если соответствующая услуга является квалифицированной.Помимо электронной подписи, Закон вводит понятие и электронной печати. Электронная печать также может быть усовершенствованной и квалифицированной – критерии этих классов аналогичны соответствующим критериям классов подписей. Отличие заключается в том, что электронной подписью может пользоваться как юридическое, так и физическое лицо, а электронной печатью – только юридическое. В функциональном же смысле существенной разницы между электронной подписью и электронной печатью нет.

Следует сделать оговорку, что Закон предполагает установление требований, которым должны соответствовать средства электронной идентификации и средства квалифицированной подписи и печати; установление этих требований поручено Кабмину. При этом Закон устанавливает принцип технологической нейтральности – то есть невмешательства госорганов в процесс разработки оборудования и программ для криптографической защиты, который не будет препятствовать достижению интероперабельности между ними.Закон предъявляет специальные требования к квалифицированным предоставителям доверительных электронных услуг. Чтобы получить этот статус, заявитель (который может быть физическим или юридическим лицом) должен, помимо прочих организационных и технических мер, осуществить аттестацию своей комплектной системы защиты информации. Статус квалифицированного предоставителя услуг заявители получают со дня внесения соответствующей записи в Доверительный список (еще не создан). Следует заметить, что аккредитованные центры сертификации ключей, созданные по Закону об ЭЦП, получают данный статус автоматически и должны быть внесены центральным удостоверительным органом в Доверительный список автоматически в течение года после вступления Закона в силу.

Добрий вечір.

Якщо я правильно Вас розумію, то Ви хочете укласти з авторами договір про повну передачу Вам майнових прав твір саме в електронній формі.

А тому дуже важливо укласти його правильно. Адже, якщо судом такий договір буде визнаний недійсним (тобто суд фактично визнає, що автор не передавав Вам майнові права), а Ви використовуватимете даний твір відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України, то такий автор може потім подати на Вас до суду та стягнути з Вас грошову компенсацію за порушення Вами його авторських прав.

Відповідно до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин (тобто договір) може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

За аналогією до інших договорів договір в електронній формі укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та його прийняття (акцепту) другою стороною.

Тобто, інформування авторів може здійснюватися шляхом надсилання їм електронних повідомлень з пропозицією укласти відповідний договір. Крім таких повідомлень, пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена шляхом розміщення відповідних пропозицій у мережі Інтернет (наприклад, на вашому сайті).

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким одноразовим ідентифікатором може бути використання електронної поштової скриньки, за допомогою, якої сторони (тобто Ви і автор) обмінюються офертою і акцептом. Зручність полягає в конфіденційності особистих даних листування, і можливості зберігання повідомлень в якості електронних документів протягом тривалого періоду, що дуже важливо, оскільки електронне листування у відповідності до чинного законодавства, має юридичну силу і може використовуватися як доказ в суді, в разі виникнення спору. При цьому, закон передбачає, що електронний підпис не може бути визнаним недійсним тільки через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Однак враховуючи значимість угоди, яку Ви хочете підписати (адже нею Вам будуть передані виключні авторські права), щоб уникнути небажаних ризиків у майбутньому, можливо Вам варто все-таки використовувати саме електронний цифровий підпис. Адже ним простіше ідентифікувати підписанта (встановити його особистість) та саму згоду підписанта (автора) з умовами договору.

Тим паче для кожного ЕЦП використовується два ключі. Один з них особистий (належить й доступний лише особі, яка підписала документ), а другий ключ відкритий, оскільки він може використовуватися для перевірки підпису власника особистого ключа усіма особами, зацікавленими в цьому, тобто Вами. Комфортною умовою також виступає можливість перевірити справжність ЕЦП в АЦСК в онлайн режимі, в той час, як для перевірки звичайного підпису необхідно провести графологічну експертизу, витративши на це більше часу і ресурсів.

Всього доброго. Сподіваюсь, що Вам допоміг.

Доброго дня. Наразі в Україні ЕЦП можна зробити через додаток Приват24 дуже просто.

І так, згідно ст. 207 Цивільного кодексу України використання факсимільного відтворення підпису за допомогою механічного, електронного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Александр, добрый вечер,

электронные цифровые подписи (ЭЦП) на сегодня имеют силу только в рамках конкретного государства, в связи с чем, Вы не сможете поставить ЭЦП на договоре, участниками которого являются граждане разных стран. Поэтому лучше все же воспользоваться услугами почты - это точно будет надежнее. А факт подтверждения того, что этот договор подписал именно этот человек можно также дополнительно фиксировать на видео (как дополнительное доказательство собственноручной подписи).

Рекомендую в тексте договора указать, что факсимильные или полученные по электронной почте копии приравниваются к оригиналам. Это сильно упростит Вашу жизнь.

Несколько советов по «оптимизации» ведения бумажной работы:

В результате на руках у вас есть полноценная копия договора, которую можно показать, например, в банке.

Чтобы получить оригиналы, просите контрагента распечатать (еще раз) текст договора, подписать со своей стороны и выслать почтой (бумажной). Получив текст ставите свою подпись/печать и у Вас уже есть оригинал. Если контрагент требует оригинал, пусть высылает две копии. Но мои иностранцы обычно себе оригинал не просят.

Удачи Вам!