Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
883 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго дня.
Чи можливе бронювання власника, який є одночасно і директором підприємства у військовий час від мобілізації?
Підприємство займається торговою діяльністью, імпортом побутових товарів в Україну. Обʼєктивно, підприємство на пряму не задовольняє потреби ЗСУ. Але під час війни має прибутковість і сплачую достатньо податків та митних платежів, відповідно, за 2022 рік було сплачено більше 1 млн.грн платежів.
Якщо керевник піде до лав ЗСУ, з верогідністью у 100% підприємство не зможе продовжувати свою діяльність і збанкрутує. Крім директора на підприємстві працюють лише 2 менеджера, які не мають відповідного фаху для керування підприємством.
Тобто, об'єктивно, директор має більшу цінність на своєму місці, ніж у лавах Збройних сил.
Директор має ВОС 021000 яка згідно з переліком спеціальностей не підлягає бронюванню. Не служив, спеціальність отримав на війсковій кафедрі при навчанні в ВУЗі.
Дякую за будь-яку відповідь.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (8)
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Доброго дня, Євген!
Всі підстави для відстрочки наведені в ст. 23 Закону (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text).
Основним нормативно-правовим актом, яким детально врегульовано процедуру та інші аспекти бронювання працівників в умовах воєнного стану є Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. №194 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану".
Між категоріями осіб, які підлягають бронюванню, та тими, хто є "звільненим" від мобілізації є кілька суттєвих відмінностей.
По-перше, на відміну від окремих категорій осіб, які не підлягають мобілізації взагалі (наприклад, особи, що визнані особами з інвалідністю), заброньовані особи фактично отримують відстрочку від мобілізації.
Відповідно до абзацу другого пункту третього Постанови, строк дії такої відстрочки не може перевищувати шість місяців.
По-друге, законодавством встановлена чітка процедура бронювання військовозобов’язаних, яка передбачає зокрема необхідність отримання погодження окремих органів державної влади.
Водночас, особи, які не підлягають мобілізації взагалі, не повинні окремо отримувати погодження державних органів – вони є звільненими від мобілізації в силу приписів закону.
Хто має право бронювати власних працівників?
Частина перша статті 25 Закону про мобілізацію передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено так звані "мобілізаційні завдання".
Виходячи з положень Закону, мобілізаційним завданням (замовленням) є певне персоніфіковане завдання з виготовлення продукції, виконання робіт або надання послуг, виконання якого покладається на конкретне підприємство, установу чи організацію на умовах договору (контракту).
Його метою є задоволення потреб Збройних Сил України (ЗСУ), державних органів, населення тощо в особливий період.
Варто зазначити, що підприємства, установи і організації не можуть відмовлятися від укладання договорів (контрактів) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), якщо їх можливості з урахуванням мобілізаційного розгортання та переданих їм матеріально-фінансових ресурсів дають змогу виконати ці завдання (частина третя статті 21 Закону про мобілізацію).
Водночас, реальна обстановка в країні в умовах війни диктує власні об’єктивно обумовлені вимоги, які іноді не повністю відповідають тому, що написано у законодавстві.
Так, цілком ймовірною є ситуація, коли підприємство ще не отримало мобілізаційного завдання, проте вже забезпечує критичні нагальні потреби населення і держави.
Уряд намагається якнайшвидше адаптувати законодавство до сучасних реалій, проте не завжди це вдається зробити своєчасно.
Тому у разі якщо підприємство та його поточна діяльність підпадає під ознаки, визначені у законодавстві, воно може звертатись до процедури бронювання працівників.
Окремо потрібно враховувати, що відповідно до абзацу другого пункту 1 Постанови бронювати працівників можуть також уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.
Чи всі працівники підприємства можуть бути заброньовані?
Закон про мобілізацію прямо встановлює, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях ... у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Тобто бронюванню можуть підлягати виключно ті працівники, які є необхідними для виконання зазначених завдань.
Враховуйте також, що в своєму листі від 11.03.2022 №220/1469 Міністерство оборони України повідомило, що Головнокомандувач ЗСУ прийняв рішення щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності, перелік яких наведено у вказаному листі.
Яка процедура бронювання військовозобов’язаних працівників?
Підприємства, установи і організації повинні надіслати власні пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних (Пропозиції) до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки.
Надалі відповідний орган аналізує та узагальнює надані Пропозиції, погоджує їх з Міноборони та подає до Мінекономіки України, яке приймає відповідне рішення.
При цьому подавати Пропозиції до Мінекономіки мають право виключно органи державної влади, інші державні органи за формою, закріпленою Постановою.
Законодавством не встановлено форми за якою представники бізнесу повинні подавати власні Пропозиції органам, до сфери управління яких вони належать. Проте цілком логічним вбачається використання форми, закріпленої Постановою.
Вкрай важливо додати до Пропозиції належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб ЗСУ, держави, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, військової адміністрації, укладений договір тощо).
З метою підтвердження надання відстрочки військовозобов’язаному видається витяг з наказу Мінекономіки.
Зауважимо, що рішення щодо бронювання військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб армії, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається не Мінекономіки, а Міністерством інфраструктури України або відповідною військовою адміністрацією.
Отже, можливість бронювання військовозобов’язаних працівників вбачається дієвим механізмом забезпечення належного функціонування бізнесу.
Водночас, реалії сьогодення суттєво впливають на потреби держави та населення, змінюючи їх майже щодня. Наслідком цього є постійна адаптація та оновлення законодавства, тому радимо уважно слідкувати за змінами відповідних нормативно-правових актів.
ДОДАТКОВО ЩОДО БРОНЮВАННЯ:
Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
Також порядок тут:
5_Додаток_лист_Мінекономіки (1).pdf
6_Додаток_лист_Міноборони (1).pdf
ВСЕ ПРО БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ В ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ:
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ - https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%8...
Якщо виникнуть додаткові питання, звертайтеся через кнопку "Звернутися" і я відповім на них в індивідуальному порядку.
При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.
ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Євгене!
Список працівників, необхідних для повноцінного виконання підприємством своіх функцій в процесі бронювання складає його керівництво в залежності від важливості їхніх функціональних обов'язків для виробництва.
Сама процедура бронювання виглядає так:
Бронювання є однією з пістав щодо відсрочки від призову під час мобілізації. Це зазначено у Статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text), який надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:
Зокрема в ній йдеться про наступне:
"Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;"
ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ РЕГУЛЮЮТЬСЯ ст.ст. 24, 25 Закону України “Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку”:
«Стаття 24. Мета бронювання військовозобов’язаних
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних
1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}
2. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України».
Крім того, постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 № 194).
В умовах воєнного стану військовозобов’язаних бронюють у порядку, що визначила саме Постанова № 194.
Забронювати працівника-військовозобов’язаного мають право:
органи державної влади, інші державні органи, ОМС підприємства, установи, організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування державних органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Підстава — стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Уряд визначив, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення (п. 1 Постанови № 194).
Бронювати працівників можуть і уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду. На них поширюється дія Постанови № 194 (п. 1 Постанови № 194).
Що ці закони та нормативні акти означають на практиці:
Порядок оформлення броні такий:
Орган державної влади, інший державний орган подає Міністерству економіки пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях та обґрунтування до них. Пропозиції треба попередньо узгодити з Мінборони. Форму для відомостей про бронювання визначає додаток до Постанови № 194 (див. Додаток).
Подати пропозиції та обґрунтування можно у друкованій формі та/або в електронній формі (п. 2 Постанови № 194).
Подання пропозицій.
Органи державної влади, інші державні органи подають Мінекономіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за встановленою формою з відповідним обґрунтуванням.
Підприємствам аграрного сектору рекомендовано направляти лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов'язаних на електронну адресу Мінагрополітики.
Приватним підприємствам рекомендовано додавати обґрунтування виконання завдання із задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення. Підтвердженням може бути прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо.
Обсяги бронювання осіб визначаються з урахуванням необхідності для виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Бронювання водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, здійснюється за рішенням Мінінфраструктури або обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Міністерство економіки узагальнює подані пропозиції, протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також держоргану, що подав пропозицію. Мінекономіки вкаже в рішення строк дії відстрочки. Максимальна відстрочка — шість місяців.
ТЦК (військомат) дізнається про бронь вже через день. Генштаб передає до ТЦК витяги з наказів Мінекономіки (п. 6 Постанови № 194).
Отримання витягу.
Орган державної влади, інші державні органи видають військовозобов'язаному витяг з наказу Міністерства економіки з метою підтвердження надання відстрочки від призову.
Приклад бронювання:
Міністерство аграрної політики та продовольства України деталізувало процедуру бронювання для підприємств, установ та організацій агропромислового виробництва. Мета бронювання в агросфері — своєчасне проведення комплексу весняно-літніх польових робіт, забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства, щоб задовольнити потреби ЗСУ та населення.
Аграрні підприємства, що вже подавали документи на бронь з 03 по 07 березня, мають зробити це повторно.
Щоб оформити бронь, аграрне підприємство надсилає до Мінагрополітики на e-mail mobagro2022@gmail.com:
лист з пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних з відповідним обґрунтуванням, електронною адресою, контактними номерами телефонів, ПІБ контактних осіб тощо за формою;
пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою, у форматі Excel .
Мінагрополітики визначило формат назви файлу, який прискорить опрацювання матеріалів:
Рік.
Місяць.
Число (коли подаються пропозиції).
Скорочене найменування організації. Кількість працівників що подаються для бронювання
Бронь підтверджується у такий спосіб:
Держорган має видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки. Цей документ підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (п. 5 Постанови № 194).
Анулювання броні:
Відстрочку від призову анулюють у таких випадках:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення виконання або скасування завдання підприємству щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
3) ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
4) звільнення військовозобов’язаного.
У випадках 2— 4 цього пункту відстрочку анулюють таким чином. Держорган повідомляє про випадок у поданні до Мінекономіки, а міністерство за один день ухвалює відповідне рішення, надсилає його копію держоргану та Міноборони.
Виникнуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня!
якщо навіть Знятий з обліку за строковою службою(в мирний час), не означає , що вас виключили і з резервістів.
повинно бути - виключений з військового обліку взагалі(підгрупа А за Вашою статтею розкладу хвороб) , та підстава , що ви зазначили може свідчити лише про відстрочку, якщо комісія ВЛК не встановить поліпшення у здоров ї.
тому або за результатами ВЛК Вас визнають непридатним з виключенням з обліків і строкової служби і резерву , дві окремі постанови, або домагайтеся відстрочки на основі діагнозу.
---
Якщо працюєте (бронювання)
Скажіть вашому директору нехай видасть наказ по підприємству про бронювання робітників для виконання суспільно-корисної роботи в умовах мобілізації від імені підприємства - волонтери.
Роздати цей наказ призовникам , вони подають його до тцк сп і їх беруть на спец військовий облік дають посвідчення та довідку про відстрочку від мобілізації з цією метою (для суспільно-корисних робіт).
Серед іншого можете знайти на фейсбук Ганну Маляр – заступник Міністра оборони України можливо вона зможе допомогти Вашому чоловікові.
Окремо зазначу, що виключення можуть стосуватися тільки осіб, визначених законодавством.
Зокрема тих, які мають: ( Вам необхідно у ТЦК та СП у регіоні перебування отримати одну з таких довідок за підписом начальника)
посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, (заброньований за погодженням з Мінекономіки, установою , організацією, для суспільно -корисної допомоги) або
висновок військово-лікарської комісії про непридатність ( з виключенням з обліку повністю , взагалі)
Крім того обмеження не стосуються осіб:
на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, або
які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, або
на утриманні яких є дитина з інвалідністю., або особа з інвалідністю до 23 років.
А також тих, хто є:
усиновителем
опікуном, або
чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції. та під час дії воєнного стану.здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).водії, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, відповідно до визначеного порядку;люди з інвалідністю та особи, що їх супроводжують.Особи, що зайняті доглядом за особами , що його потребують згідно висновку ЛКК (внаслідок когнітивних порушень здоров я)
які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено.
З 29.07.22
військовозобов'язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Додаткові підстави:
Згідно з постановою від 20 травня 2022 р. № 615 під час війни можуть виїжджати за кордон водії, залізничники та спортсмени.
водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також населення України.залізничники, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;тренерів із складу національних збірних команд, спортивних суддів та інших фахівців, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України за наявності підтвердних документів щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном.
---
Вам треба мати копію довідки МСЕК про Вашу інвалідність чи інвалідність родичанад яким ви здійснюєте опіку , чи постійний догляд (за висновком ЛКК згідно довідки органу соц. Захисту як доглядач з відповідними виплатами), або висновок про термінове лікування закордоном та військовий квиток де вказано про відстрочку, або довідку про це, також паспорт закордонний
Таке формулювання може дати підставу для відстрочки з правом виїзду, візьміть на ВЛК всі медичні документи оригінали та копії , копії залиште у них в тцк сп.
або домагатися висновку ВЛК про непридатність з виключенням з обліку
Нові правила перетину з 03.05.22
h͚t͚t͚p͚s͚://d͚p͚s͚u͚.g͚o͚v͚.u͚a͚/u͚a͚/p͚e͚r͚e͚t͚i͚n͚a͚n͚n͚y͚a͚-d͚e͚r͚z͚h͚a͚v͚n͚o͚g͚o͚-k͚o͚r͚d͚o͚n͚u͚-v͚-u͚m͚o͚v͚a͚h͚-p͚r͚a͚v͚o͚v͚o͚g͚o͚-r͚e͚z͚h͚i͚m͚u͚-v͚o͚n͚n͚o͚g͚o͚-s͚t͚a͚n͚u͚/
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю, Євгене.
Доброго дня.Чи можливе бронювання власника, який є одночасно і директором підприємства у військовий час від мобілізації?
ВИ ЗНАЄТЕ, ДОПОКИ Я НЕ ПРОЧИТАВ, ЩО КЕРІВНИКА МАЄ ВОС, ЯКА НЕ ПІДЛЯГАЄ БРОНЮВАННЮ, Я НЕ БАЧИВ ПЕРЕШКОД У ОФОРМЛЕННІ НА ТАКУ ОСОБУ БРОНІ.
ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧЕМ ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ЩОДО ЗАБОРОНИ БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ ОСІБ, ЯКІ МАЮТЬ ДЕФІЦИТНІ ДЛЯ ЗСУ ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ.
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 210 НАЛЕЖИТЬ ДО ПЕРЕЛІКУ ДЕФІЦИТНИХ, І У ТАКОМУ ВИПАДКУ МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ АБО ІНШЕ ПРОФІЛЬНЕ МІНІСТЕРСТВО НЕ ПРИЙМЕ РІШЕННЯ ПРО БРОНЮВАННЯ ТАКОЇ ОСОБИ.
ТОМУ РОЗРАХОВУВАТИ НА БРОНЬ У ДАНОМУ ВИПАДКУ НЕ ПОТРІБНО.
НАТОМІСТЬ РАДЖУ ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ВСІ ПІДСТАВИ, ЯКІ НАДАЮТЬ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ. НИЖЧЕ НАВОДЖУ ЇХ.
...
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":
Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022}
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
{Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
{Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
{Статтю 23 доповнено частиною згідно із Законом № 259-VIII від 18.03.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 413-VIII від 14.05.2015}
Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною.Якщо є додаткові питання або Вам потрібна індивідуальна консультація, натискайте зелену кнопку «Звернутися»!
Юрист, 19 років досвіду
Доброго дня Євгене.
Статтею 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Постановою КМУ "Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану" https://ips.ligazakon.net/document/view/KP220194?a... визначено, що органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка), який не може перевищувати шість місяців.
З метою підтвердження надання відстрочки орган державної влади, інший державний орган, підприємство, установа, організація видають військовозобов'язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.
Щодо мобілізаційних завдань та переліків посад, що підлягають бронюванню, то це інформація закрита і нею володіють військкомати та відповідальні за мобілізацію при виконкомах (місцевих адміністраціях).
Тобто, забронювати керівника можливо, якщо підприємству будуть встановлені мобілізаційні завдання.
Адвокат, м. Київ, 5 років досвіду
Добрий день!
Оскільки Ваша спеціальність відноситься до переліку тих, що не підлягає мобілізації, розраховувати на бронювання в загальному порядку не має сенсу.
Раджу підготувати документи, що підтверджують сплату податків та платежів Вашого підприємства, отримати офіційні відповіді від податкової та митної служб, міської ради тощо, та у разі вручення Вам повістки пред'явити ці документи до військкомату.
Також раджу ознайомитись з іншими підставами, що звільняють від мобілізації.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text
Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
{Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
{Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
{Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
{Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
{Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
{Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022}
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
{Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
{Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
{Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
{Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
{Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
{Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
{Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Окрім того, існують законні (поважні) причини для неявки в військкомат
Так, найпоширенішою поважною підставою для неявки в військкомат є хвороба (будь-яка).
Ви можете:
Зазначені документислід направити до військкомату зручним способом (пошта, електронна пошти).
Якщо у вас немає поважних причин для прибуття до військкомату (хвороба чи смерть когось з членів родини), ви можете бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності. Все залежить від того, до кого буде передана справа у випадку її ініціювання.
Закон України Про військовий обов'язок і військову службу
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text
Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу
"11. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини".
При виникненні питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.
Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю !
Нажаль, ВИ НЕ МАЄТЕ ПРАВА НА БРОНЮВАННЯ.
Бронирование работников – это оформление им отсрочки от мобилизации для производственных нужд.
Согласно ст. 25 Закона Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации» бронированию подлежат военнообязанные, работающие в органах государственной власти, других государственных органах, органах местного самоуправления и на предприятиях, в учреждениях и организациях, которым установлены мобилизационные задачи (заказы), в случае если это необходимо для обеспечения функционирования указанных органов и выполнения мобилизационных задач (заказов). Такие военнообязанные не подлежат принятию на службу в военном резерве.
Организация, порядок, объемы и перечни должностей и профессий военнообязанных, подлежащих бронированию на период мобилизации и военное время, определяются настоящим Законом, актами Президента Украины и Кабинета Министров Украины.
Соответственно, право на бронирование сотрудника имеют:
- органы государственной власти;
- другие государственные органы, органы местного самоуправления;
- предприятия, учреждения и организации любой формы собственности, которым установлены мобилизационные заказы.
Есть разъяснение от Минобороны Украины от 11.03.2022г., согласно которому не подлежат бронированию некоторые дефицитные для ВСУ военно-учетные специальности рядового, сержантского, старшинского, офицерского состава согласно номеров и групп, указанных в данном разъяснении.
Не подлежат бронированию в порядке, определенном постановлением КМУ от 03.03.2022г. № 194, военнообязанные, имеющие удостоверение об отсрочке от призыва на военную службу на период мобилизации и военное время.
Соответственно, тех, кто и так имеет уже отсрочку от призыва, бронировать на всякий случай не рекомендуется. Вероятнее всего в их отношении будет получен отказ.
Процедура бронирования работников урегулирована постановлением КМУ от 03.03.2022г. № 194 «Некоторые вопросы бронирования военнообязанных в условиях правового режима военного положения», с учетом изменений и дополнений, внесенных в него постановлением КМУ от 07.03.2022г. № 218.
Также есть очень полезное разъяснение Минэкономики от 08.03.2022г. «Об организации бронирования военнообязанных в условиях правового режима военного положения».
В целях подтверждения предоставления отсрочки от призыва на военную службу во время мобилизации и военное время орган государственной власти, другой государственный орган выдает военнообязанному выписку из приказа Министерства экономики.
Т.е. бронь подтверждается именно выпиской из приказа Минэкономики.
БРОНЬ ЗАВЕРЕННАЯ ПОДПИСЬЮ ДИРЕКТОРА И ЗАВЕРЕННАЯ ПЕЧАТЬЮ ПРЕДПРИЯТИЯ НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНА.
Орган, к которому обратился работодатель со своими оформленными предложениями, обрабатывает и обобщает информацию и направляет в Министерство обороны Украины предложения по бронированию военнообязанных.
Процесс согласования в Минобороны может занять какое-то время.
Если предложения работодателя Минобороны не согласует, то значит, процесс бронирования дальше не идет и Вам отказано.
Если предложения работодателя согласованы в Минобороны, то процесс идет дальше;
Согласованные с Минобороны предложения по бронированию военнообязанных орган государственной власти, другой государственный орган представляет Минэкономики. Минэкономики обобщает поданные предложения, в течение одного рабочего дня принимает соответствующее решение и направляет его копию Минобороны, а также подавшего предложение госоргану.
И уже тот Госорган, в который Вы подавали свои предложения, Вам сообщает об окончательном решении по бронированию сотрудников.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Добрий вечір, Євген!
ЩОДО БРОНЮВАННЯ:
Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
Також порядок тут:
5_Додаток_лист_Мінекономіки (1).pdf
6_Додаток_лист_Міноборони (1).pdf
ВСЕ ПРО БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ В ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОГО СТАНУ:
ЩОДО ВІДСТРОЧКИ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 44, ст.416):
Про мобілізаційну підготовк... | від 21.10.1993 № 3543-XII (rada.gov.ua)
"Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;...".
ТАК, ВАМ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ), РАЗОМ З ТАКИМИ ДОКУМЕНТАМИ:
- ПАСПОРТОМ ГР.УКРАЇНИ, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМ КОДОМ (ОРИГІНАЛИ І КОПІЇ), ТИМЧАСОВИМ ПОСВІДЧЕННЯМ, КОПІЯМИ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО БРОНЮВАННЯ (ВИТЯГОМ З НАКАЗОМ ТОЩО),
- ДЕ:
1) СТАТИ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК (ЯКЩО ВИ НА НЬОМУ НЕ ПЕРЕБУВАЄТЕ);
2) ПРОЙТИ ВЛК;
3) ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ У ВИГЛЯДІ ВІДМІТКИ У ТИМЧАСОВОМУ ПОСВІДЧЕННІ;
4) ОТРИМАТИ ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ;
5) ОТРИМАТИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СПЕЦІАЛЬНИЙ ОБЛІК;
6) ДОВІДКУ ТЦКСП (ВІЙСЬККОМАТУ) ПРО ТЕ, ЩО ВИ МАЄТЕ ВІДСТРОЧКУ ВІД ПРИЗОВУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ (ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ).
ЩОДО ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ:
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 27 січня 1995 р. N 57 Київ
Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України:
Про затвердження Правил перетинан... | від 27.01.1995 № 57 (rada.gov.ua)
ПРАВИЛА перетинання державного кордону громадянами України:
«1. Ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону. 2-6.Уразі введення на території України надзвичайного або воєнногостануправонаперетин державного кордону, крім осіб, зазначенихупунктах2-1та2-2цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службупідчасмобілізації.Цянормане поширюється на осіб, визначенихв абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 ЗаконуУкраїни"Промобілізаційнупідготовкутамобілізацію" ( 3543-12 )».Що підтверджується Державною прикордонною службою України на строінці:
- ЯК ВИДНО З ПОВІДОМЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:
"Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь:Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання-відповідь (dpsu.gov.ua)
Порядок бронювання встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».
Для підтвердження підстав щодо перетинання державного кордону України на виїзд з території України, крім документів, зазначених у статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» особа має подати також:
витяг з наказу Міністерства економіки (згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194);
документи про відрядження такої особи за кордон.
Законодавство України не покладає на Державну прикордонну службу України обов’язку ведення вичерпного переліку документів, необхідних для перетину державного кордону».
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".
Всього доброго!