Як оформити хату якщо немає документів?

Доброго дня.

Така можливість є, визнання права власності в судовому порядку, але необхідно знати більше подробиць.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго дня!

Я Вам вчора вже відповідав на це питання, яке, на мою думку, треба пробувати для початку вирішувати через сільраду. Хоча є варінти і судового розв'язання цього питання, але для цього треба мати більше інформації від Вас про ситуацію довкола цієї хати.

Зверніться до мене персонально, натиснувши зелену кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти.

Вітаю. Все залежить від строку користування даним видом майна.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9D%D0%B...

Доброго дня Наталія.

Без зацікавленості власниці важко буде щось оформити на чоловіка навіть через суд.

Вам треба зв"язатись з власницею, вона ж я так розумію спадкоємиця, щоб вона Вам виписала довіреність за кордоном, що Ви є її представником у суді, у сільраді та інших органах.

Потім цю довіреність якщо вона буде на іноземній мові треба перевести на українську мову та підпис перекладача завірити нотаріально.

З цією довіреністю звертаєтесь до сільради і збираєте якомога більше документів (виписок, довідок), що житловий будинок обліковувався за померлою згідно даних погосподарських книг.

Потім звертаєтесь до адвоката або юриста який складе Вам позовну заяву. Адвокат може брати участь в суді.

За наявності доказів суд визнає за спадкоємецею право власності на будинок у порядку спадкування.

Потім треба щоб вона подарувала булинок вашому чоловіку і він стане його власником. Договір дарування посвідчується нотаріусом.

Добрий вечір!

Якщо власник не оформлювала майно, не вступала у спадок ,а родичі померлої , що вказані у заповіті не вступали , або відмовились від спадку , або пропустили строк.

Якщо на майно взпгалі ніхто нічого не оформлював , після смерті особи , то треба дізнатися коли померла жінка, вирахувати 6-ть місяців , дізнатися у любого нотаріуса чи відкривалась по цій адресі спадкова справа подавши заяву та копію заповіту.

Якщо ні і всі строки минули , а жінку закордоном це не хвиилює, то чоловік подає позов до суду додає всі докази про відкрите володіння майном , відповіді і довідку нотаріуса , що спадок ніхто не прийняв і спадщина визнана відумерлою , документи про здійснені вкладення у будинок, а також довідку з міської ради про те , що майно не взято у комунальну власність і нехай суд визнає це майно вашою власністю і після отримання рішення суду яке вступило у силу робити всі документи на себе.

Згідно з Цивільним кодексом України, безхазяйна річ - це річ, яка не має власника. При цьому якщо власник відомий, але просто невідомо його місцезнаходження, то такий будинок не вважається нічийним.

Якщо Ви впевнені, що у померлого власника немає спадкоємців, то є два варіанти можливих дій:

1. Є така норма законодавства - набувальна давність, тобто якщо особа протягом 10 років відкрито і безперервно користується будинком, то така особа має право подати позов до суду про визнання права власності на цей будинок. Процес непростий, але кінцевий результат вартий того. Перш за все, перед поданням позовної заяви, потрібно зібрати і підготувати докази для суду: період володіння будинком, за яких обставин і на підставі чого почалося володіння, відомості про колишніх власників.

Недоліки цього варіанту: 10 років Вам необхідно прожити в цьому будинку без будь-яких прав.

2. Це найшвидший спосіб - визнати спадщину відумерлою. Нічийний будинок береться на облік в сільраді з поданням відповідного оголошення в засобах масової інформації. Орган місцевого самоврядування (сільрада) в порядку статті 1277 Цивільного кодексу України подає до суду позов про визнання спадщини відумерлою. Після рішення суду та набрання їм законної сили, безхазяйний будинок стає власністю сільради, яка в свою чергу, розпоряджається цим будинком на свій розсуд, з можливістю передати у володіння тим жителям села, які потребують житла, для проживання і ведення сільського господарства. При цьому місцеві органи самоврядування повинні керуватися постановою Ради Міністрів СРСР від 11 грудня 1984 N 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень».

Недоліки цього варіанту: після того, як суд визнає спадщину відумерлою, сільрада стає власником садиби, і має право передати її будь-кому на свій розсуд - не тільки Вам. Тому перед тим, як застосувати цей варіант, потрібно домовитися і отримати певні гарантії (різними шляхами - самі здогадаєтьсь, якими саме:)) в сільраді, що будинок з земельною ділянкою передадуть саме Вам.

Але запам'ятайте: якщо обрати варіант №2, то звернутися до суду має право тільки сільська рада. Ви таке право маєте лише в варіанті №1 через 10 років з моменту початку користування садибою.

---

Можно пробовать по истечении 10 лет, как имущество пребывало у вас в собственности, признать право собственности через суд по приобретательной давности.

Но это также можно только пробовать, так как по закону в идеале вы не должны знать, в чьей собственности было это имущество.

То есть, суды неохотно идут на этот шаг, но шанс есть.

Второй вариант - признавать человека пропавшим без вести и вступать членам семьи в его наследство, а потом уже продавать вам часть.

Но опять же, получить это наследство можно через 5 лет после признания пропавшим.

Других вариантов нет, разве что искать этого человека (можно и в розыск подать, это облегчит признание его пропавшим), и покупать лично у него или по его доверенности у кого-то.

Если признавать пропавшим без вести, помните, что этот человек, когда объявится, может по суду отменить то решение суда о том, что он пропал.

---

Что касается доверенности. Вы когда обратитесь к нотариусу, у него есть разработанные шаблоны доверенностей. Вы ему только сообщите на что нужна доверенность:

- на представництво інтересів з питань виготовлення технічного паспорту на обєкт нерухомості;

- на отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

-на здійнення дій щодо підготовки та подання документів для присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку в Держкадастрі

Нотариус подготовит полный текст документа (доверенности).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

---

Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото, підтримайте лайком, залиште відгук.

Доброго вечора, Наталія!

БЕЗ ПРИСТУНОСТІ ВЛАСНИКА (ПРОДАВЦЯ0 ЗАКОННИМ ШЛЯХОМ ОФОРМИТИ НЕРУХОМЕ МАЙНО, МОЖЛИВО ЛИШЕ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - постанова) визначає особливості з урахуванням яких в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування проводиться/забезпечується державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них.

Відповідно до постанови державна реєстрація проводиться виключно:

• державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державні реєстратори), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі - перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав);

• нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (із застереженням, передбаченим підпунктом 1-1 пункту 1 постанови).

Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.

Державні реєстратори мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Надіслані заявником електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документи для державної реєстрації в електронній формі, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються, а заявнику протягом трьох робочих днів повідомляється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані.

Державна реєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Окрім продавця та покупця в угоді також бере участь нотаріус.Нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

Стаття 181 Цивільного кодексу України встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Така угода має відповідати нижченаведеним вимогам:

• укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
• посвідчується нотаріусом за місцем знаходження майна або за юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї зі сторін договору;
• посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• коли квартира є спільним майном подружжя, а документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена;
• якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії;
• у разі виявлення з поданих документів, що право власності або право користування відчужуваною квартирою або її частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у продавця дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину;
• посвідчується за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
• посвідчується за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - у випадку продажу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності менше трьох років (крім майна, отриманого у спадщину), або продажу протягом податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості;
• перед посвідченням договору нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна.

Предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна можуть бути:

• земельні ділянки,
• єдині майнові комплекси,
• житлові будинки (квартири) або інше нерухоме майно.

За статтею 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Іншими словами, це положення законодавтсва означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.

Для продавця:

1. Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
2. Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувалась/набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на продаж/купівлю даної квартири;
3. Правовстановлюючі документи;
4. Технічний паспорт на житло;
5. Експертна оцінка нерухомості;
6. Довідка про склад сім᾽ї;
7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг;
8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

8.1. Особа віком до 14 років:

• Свідоцтво про народження.
• Ідентифікаційний код.
• Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).

8.2. Особа віком від 14 до 18 років:

• Паспорт.
• Довідка про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
• Письмова згода батьків на здійснення угоди.
• Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).

Для законного представника:

1. Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи;
2. Паспорт чи інший документ посвідчення особистості;
3. Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).;
4. Ідентифікаційний код.

Для покупця:

1. Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
2. Паспорт та ідентифікаційний номер дружини/чоловіка покупця (якщо таке має місце);
3. Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на купівлю даної квартири);
4. Свідоцтво про зміну прізвища, ім’я, по-батькові (якщо таке має місце).
5. У разі продажу земельної ділянки Витяг ДЗК.

Згідно частини 4 статті 55 Закону України " Про нотаріат" місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна:

• за місце знаходженням такого майна;
• за місце знаходженням юридичної особи;
• за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.

Відповідно до підпункт 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 документами що посвідчують право власності:на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:

• нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором;
• свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
• свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
• договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
• договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
• договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
• рішенням суду;
• договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

на земельну ділянку посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа); витяг з Державного земельного кадастру; звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера. .

Якщо укладається договір купівлі-продажу квартири, витрати при цьому будуть складатися з податку при продажу нерухомості, державного мита, збору до Пенсійного фонду, послуг нотаріуса. А тепер розмір кожного, враховуючи ставки, встановлені нормативно:

• податок з доходів фізичних осіб (коротко «ПДФО») – 5%;
• військовий збір – 1,5%;
• держмито – 1%;
• збір до Пенсійного фонду – 1%;
• послуги нотаріуса – за домовленістю.

Порядок оподаткування угоди купівлі-продажу будинку регламентується ст.172 Податкового кодексу України. У випадку здійснення подібних операцій особи повинні декларувати свої доходи, отримані в результаті угоди.

ПДФО, військовий збір сплачує продавець, держмито – за домовленістю між покупцем і продавцем, покупець – збір до Пенсійного фонду та оплата реєстрації майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом. Важливо! Сума, від якої сплачується податок – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості. Оціночну вартість визначає експерт. Тобто, ще одна стаття витрат – це послуги експерта. Увага! Не обкладається податком сума, якщо протягом року особа здійснює лише одну угоду з об’єктом нерухомості, яким володіє понад три роки. Якщо особа отримала об’єкт нерухомості у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки в такому випадку не поширюється, тобто можна сміливо продавати одразу: податок при продажу нерухомості не сплачується.Те ж саме стосується і оподаткування при продажу будинку.Є ще один об’єкт для здійснення угод – це земельна ділянка.

Податок при продажу земельної ділянки сплачується у такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна. Винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст.121 Земельного кодексу України. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад три роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок. Якщо продавець-нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості буде іншим – ставка ПДФО становить 18%. Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента. Податок сплачується до нотаріального посвідчення угоди. Укласти договір можна за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.

Для успішного офрмлення договору повинен бути присутній нотаріус. Він перевіряє наявність всіх обов'язкових документів та завіряє їх, чим затвердить законність угоди. Перш за все, нотаріус готує договір купівлі-продажу будинку, після чого передає його для ознайомлення продавцю та покупцю нерухомості.

Кожна із сторін повинна звернути особливу увагу на правильність даних своїх паспортів, ідентифікаційних кодів та ПІБ. В договорі містяться всі дані, які стосуються нерухомості, включаючи адресу, технічні особливості та ціну. Крім того, обов'язковим атрибутом будь-якого договору має бути точна дата укладення.

Якщо якась із сторін перебуває у шлюбі, в процесі підписання договору повинні бути присутні чоловік/дружина. Вони повинні дати свою письмову згоду на здійснення угоди.

У разі узгодження всіх умов договору та перевірки правильності даних обома сторонами та сплати всіх вищезазначених податків, продавець та покупець підписують його. В свою чергу, нотаріус повинен посвідчити договір, після чого угода може вважатися здійсненою.

Останнім етапом є внесення даних про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цьому угода купівлі-продажу нерухомого майна може вважатися успішно завершеною.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

Всього доброго!