Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Трудове право, 30 січня 2023, питання №79667

Может ли работодатель перевести на неполную рабочий неделю и не полный рабочий день, который составляет 2 часа в неделю и в месяц это 8 часов рабочих.

Перед тем как вишел приказ о переводе.Вишел приказ о том что в колдоговора некоторые пункты не действуют а саме в тех где написано что о изменении графика за 2 месяца не обязательно сообщать .Имеет ли руководитель перевести на не полную рабочую неделю продол.2 часа и в месяц 8 часов.Сокрашать не хотет ,хотять стою сами увальнялись.

Відповіді юристів (4)

    Айвазян Юрій Климентійович
    Айвазян Юрій Климентійович рік тому

    Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду

    Спілкуватися у чаті

    Доброго дня!

    Норми Закону № 2136, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізособами.

    1. Для здійснення такого переведення з ініціативи роботодавця мають бути дотримані наступні умови:

    1) переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;

    2) переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для переведення в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії необхідна згода працівника);

    3) оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

    2. Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

    Отже, працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.

    Будуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

    Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, це не можливо без вашої згоди. А також вас повинні про це повідомити за 2 місяця.

    Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

    Якщо ваше питання вирішино ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю, Наталія!

    Може, але Ви повинні бути попереджені про це за 2 місяці. Тому треба розбиратись в правомірності. При потребі звертайтесь, буду радий допомогти.

    Адвокат  Євген Олександрович
    Адвокат Євген Олександрович рік тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    ВІТАЮ!

    - РЕКОМЕНДУЮ ВАМ ПОДАТИ СКАРГУ ДО Державна служба України з питань праці:

    Контакти – Державна служба України з питань праці (dsp.gov.ua)

    Державна служба України з питань праці (Держпраці)центральний орган виконавчої влади України, утворений відповідно до вимог постановою Кабінету Міністрів від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», в результаті реорганізації шляхом злиття Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці, а також передачі Держсанепідслужбою функцій з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

    Основними завданнями Держпраці є:

    1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

    2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

    3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

    4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи.

    Діяльність Держпраці спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

    Положення про Державну службу України з питань праці було затверджене 11 лютого 2015 р Текст Положення.

    Держпраці здійснює свої повноваження через утворені в установленому порядку територіальні органи Постанова від 11 лютого 2015 року.

    Держпраці очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

    Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

    Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

    Звернення надсилаються на поштову адресу: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14 або на електронну адресу: zvern@dsp.gov.ua

    Вимоги до звернення

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

    Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

    Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

    Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

    • письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
    • звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
    • повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
    • звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
    • звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

    Термін розгляду звернення

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

    Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

    • особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
    • брати участь у перевірці заяви або скарги;
    • ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
    • подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
    • бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
    • користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
    • одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
    • висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
    • вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

    Відповідальність громадян при поданні звернень

    Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

    Як правильно оформити звернення

    Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

    • Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
    • Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
    • Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

    Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

    • вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
    • мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
    • результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
    • далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
    • письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
    • для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

    У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку "Звернутися".

    Всього доброго!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України