Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Нерухомість, 12 січня 2020, питання №8147

Что дает прописка в квартире?

Добрый день. Возник такой вопрос. Что происходит с приватизированной
квартирой при кончине владельца? Например есть владелец квартиры и ее
мать. В квартире прописана только мать а владелец по другому адресу. Есть
ли смысл прописать еще одного человека в картиру, чтобы в случае смерти
этих 2-х людей квартира не ушла государству. Или прописка не дает
гарантии, что на квартиру не будут претендовать ближайшие родственники?

Відповіді юристів (4)

    Жупинский Николай Андреевич
    Жупинский Николай Андреевич 4 роки тому

    Адвокат, м. Харків, 25 років досвіду

    Регистрация места проживания не имеет никакого отношения к праву собственности и наследования. После смерти собственника квартиры она достанется наследникам, а не зарегистрированным в ней. Квартира может отойти государству в случае, если ни один из наследников по закону или завещанию не заявит свои права на наследство. И то, это маловероятно, особенно при наличии зарегистрированных в квартире лиц.

    • Снежана Клієнт 4 роки тому

      то есть, если в квартире будет зарегистрирован не родственник и родственники не будут претендовать на квартиру. То тогда квартира остается на прописанном жильце?

    Василюк Валерія  Валеріївна
    Василюк Валерія Валеріївна 4 роки тому

    Юрист, м. Рівне, 14 років досвіду

    Реєстрація немає ніякого віднощення до права на спадщину.

    Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 року, зі змінами, передбачає:

    Спадкуванням – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Види спадкування:

    за заповітом;

    за законом.

    У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, настає спадкування за законом.

    Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту.

    Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

    Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

    Цивільним кодексом України визначається п’ять черг спадкоємців за законом.

    ПЕРША ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. Здатність бути спадкоємцем не пов’язується законом з досягненням фізичною особою певного віку. Тому спадкоємцями можуть бути як новонароджені, так і повнолітні діти спадкодавця. Спадкові права дітей не залежать також від того, чи народилися вони під час перебування спадкодавця в зареєстрованому шлюбі. Якщо дитина була народжена після смерті особи, яка перебувала із матір’ю новонародженого у зареєстрованому шлюбі, померла особа визнається батьком дитини лише якщо остання народилася до спливу десяти місяців після його смерті (ч. 2, 3 ст. 122 Сімейного кодексу України). Виняток передбачений у разі, якщо дитина народилася хоча і до спливу десяти місяців від дня смерті чоловіка її матері, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою. На рівних засадах з кровними дітьми спадкують особи, які були усиновлені спадкодавцем.

    Ø Той з подружжя, який пережив спадкодавця. Другий з подружжя є спадкоємцем, якщо на день смерті спадкодавця він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем.

    Ø Батьки спадкодавця. Батьки усуваються від права спадкування, якщо вони були позбавлені батьківських прав щодо дитини і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини; якщо за рішенням суду буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання дітей (абз. перший, другий ч. 3 ст. 1224 Цивільного кодексу України).

    Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (п. 4.2 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

    ДРУГА ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Рідні брати та сестри спадкодавця. До рідних братів та сестер спадкодавця належать як повнорідні, тобто ті, які мають обох спільних батьків, так і неповнорідні, тобто ті, які мають лише одного зі спільних батьків.

    Ø Баба та дід спадкодавця як з боку батька, так і з боку матері.

    ТРЕТЯ ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Рідні дядько та тітка спадкодавця. Тобто рідні (повнорідні або неповнорідні) брати та сестри батьків спадкодавця.

    ЧЕТВЕРА ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Юридичний факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом п’яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду, яке набрало законної сили (п. 4.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

    ПЯТА ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

    Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Таким чином, у п’яту чергу спадкоємців за законом можна віднести наступних родичів спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п’ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

    Ø Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

    Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

    Факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні. Непрацездатність утриманця за віком може бути підтверджена паспортом, свідоцтвом про народження; непрацездатність за станом здоров’я – за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи (п.п. 4.3, 4.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

    ЧЕРГОВІСТЬ ОДЕРЖАННЯ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ЗМІНЕНА ДВОМА СПОСОБАМИ:

    Ø Договірний спосіб. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

    Ø Судовий спосіб. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    СПАДКУВАННЯ ЗА ПРАВОМ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

    Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

    При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

    РОЗМІР ЧАСТКИ У СПАДЩИНІ СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ

    Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 року, зі змінами, передбачає:

    Спадкуванням – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Види спадкування:

    за заповітом;

    за законом.

    У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, настає спадкування за законом.

    Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту.

    Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

    Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

    Цивільним кодексом України визначається п’ять черг спадкоємців за законом.

    ПЕРША ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. Здатність бути спадкоємцем не пов’язується законом з досягненням фізичною особою певного віку. Тому спадкоємцями можуть бути як новонароджені, так і повнолітні діти спадкодавця. Спадкові права дітей не залежать також від того, чи народилися вони під час перебування спадкодавця в зареєстрованому шлюбі. Якщо дитина була народжена після смерті особи, яка перебувала із матір’ю новонародженого у зареєстрованому шлюбі, померла особа визнається батьком дитини лише якщо остання народилася до спливу десяти місяців після його смерті (ч. 2, 3 ст. 122 Сімейного кодексу України). Виняток передбачений у разі, якщо дитина народилася хоча і до спливу десяти місяців від дня смерті чоловіка її матері, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою. На рівних засадах з кровними дітьми спадкують особи, які були усиновлені спадкодавцем.

    Ø Той з подружжя, який пережив спадкодавця. Другий з подружжя є спадкоємцем, якщо на день смерті спадкодавця він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем.

    Ø Батьки спадкодавця. Батьки усуваються від права спадкування, якщо вони були позбавлені батьківських прав щодо дитини і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини; якщо за рішенням суду буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання дітей (абз. перший, другий ч. 3 ст. 1224 Цивільного кодексу України).

    Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (п. 4.2 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

    ДРУГА ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Рідні брати та сестри спадкодавця. До рідних братів та сестер спадкодавця належать як повнорідні, тобто ті, які мають обох спільних батьків, так і неповнорідні, тобто ті, які мають лише одного зі спільних батьків.

    Ø Баба та дід спадкодавця як з боку батька, так і з боку матері.

    ТРЕТЯ ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Рідні дядько та тітка спадкодавця. Тобто рідні (повнорідні або неповнорідні) брати та сестри батьків спадкодавця.

    ЧЕТВЕРА ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Юридичний факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем протягом п’яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду, яке набрало законної сили (п. 4.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

    ПЯТА ЧЕРГА СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ:

    Ø Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

    Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

    Таким чином, у п’яту чергу спадкоємців за законом можна віднести наступних родичів спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п’ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

    Ø Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

    Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

    Факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні. Непрацездатність утриманця за віком може бути підтверджена паспортом, свідоцтвом про народження; непрацездатність за станом здоров’я – за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи (п.п. 4.3, 4.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

    ЧЕРГОВІСТЬ ОДЕРЖАННЯ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ЗМІНЕНА ДВОМА СПОСОБАМИ:

    Ø Договірний спосіб. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

    Ø Судовий спосіб. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

    СПАДКУВАННЯ ЗА ПРАВОМ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

    Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

    Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

    При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

    РОЗМІР ЧАСТКИ У СПАДЩИНІ СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ

    Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

    Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

    Отже, якщо у Ващій ситуації будуть ще спадкоємці зареєстровані в інших містцях, але являються громадянами України вони успадкують дану нерухомість, якщо ж таких осіб не існує тоді нерухомість перейде у власність громади. Для того щоб нерухомість успадкували ті особи, які, за думкою власника, мають більше право на дану кваритиру можна скласти заповіт.

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 4 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 20 років досвіду

    регистрация не влияет н владение

    после смерти владельца - наследниками будут - все дети - супруг\супруга - родители и т.д. по степеням


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України