Как вернуть деньги с залога, если продавец тянет время с продажей?

Доброго дня, ви маєте повернути завдаток у судовому порядку.

Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку

Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням.Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги

Вирішення спору судом

У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог ЦПК України.Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 вищевказаного кодексу.Позовна заява складається відповідно до ст. 175 ЦПК України:

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%B...

Якщо я допоміг вирішити ваше питання ставте ✅ біля фото підтримайте лайком залиште відгук.

Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Вітаю, Карино!

По великому рахунку, Ви обрали не зовсім безпечний спосіб укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Якщо мова йде про певний розрахунок, потрібно було укласти в нотаріуса попередній договір, який був би Вашим надійним захистом.

Зараз повернення коштів я вбачаю за можливе при дотриманні такого алгоритму:

1. Подання письмової претензії на Семко М.Ф. про повернення отриманих ним коштів під погорозою звернення до суду та правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій

2. У випадку ігнорування претензії - звернення до суду з позовом про примусове стягнення коштів. Не зайвим буде також звернутись до правоохоронних органів.

Зразок претензії можете знайти за посиланням: https://bashtanskaotg.gov.ua/storage/static-pages/...

Готовий Вам підготувати претензію в межах сплачених Вами коштів.

Всього доброго! Якщо Ви хочете поспілкуватись індивідуально і випрацювати алгоритм дій, натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.

Добрый день. Ваша расписка не содержит обязательства возврата залога. Так же из этой расписки сложно идентфицировать продавца и покупателя. Как вариант взыскать 2000 дол в судебном порядке на основании того, что они были получены без правовых оснований. Обращайтесь.

Добрый день Карина.

Если продавец отказывается вернуть деньги добровольно, взыскать их Вы сможете только через суд.

Сперва Вам необходимо обратиться к продавцу с письменной претензией о возврате средств указав срок для возврата денег.

После этого Вам необходимо подготовить исковое заявление в суд о взыскании денег. Получив решение суда и исполнительный лист Вы сможете обратиться к государственному или частному исполнителю, который взыщет деньги и перечислит на Ваш счет. Для этого исполнитель имеет право арестовать движимое или недвижимое имущество должника, счета в банковских учреждениях, удерживать долги из зарплаты и т.д.

Добрый день!

В вашем случае вернуть деньги возможно в судебном порядке. Перед обращением в суд следует отправить претензию с требованием вернуть уплаченные средства. Но исходя из практики вероятность добровольного возврата средств крайне низка.

Можем сопроводить ваше дело "под ключ" до вынесения судом решения в Вашу пользу и его исполнения.

Нажимайте кнопку "Обратиться" для связи.

Доброго дня, Карина!

Звичайно, не дуже добре, що Ви не завірили Ваші правовідносини з продавце з приводу купівлі-продажу ділянки землі нотаріально. Звичайно, краще було б про все домовитись з продавцем ділянки. Проте це не кінець світу. У Вас є всі необхідні докази для повернення завдатку в судовому порядку!

У разі невиконання договору (а Ви таки маєте підприсаний договір!) одержувачем завдатку, завдаток повертається початковому власнику в подвійному розмірі з компенсацією всіх понесених витрат і збитків у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором. Правові аспекти цього питання також прописані в ст. 571 Цивільного кодексу України. Якщо не виконано договір із заставою, застава безповоротно вилучається на користь кредитора. Якщо ж угода не відбулася при заздалегідь перерахованому авансі - він просто повертається покупцеві.

Для для повернення завдатку в судовому порядку треба спочатку надіслати продавцю претензію, а пізніше, якщо її не буде задоволено протягом 10 днів, звернутись із позовом до суду.

Обидва документи я можу Вам підготувати, але для того мені будуть потрібні:

1. Певні деталі Вашої оборутки.

2. Та всі необхідні документи, які її ісупроводжували.

Маю достатній досвід у вирішенні таких питань і бачу, що Ваша справа стовідсотково виграшна!

Буде зацікавленність продовжити розмову наживо і отримати повну консультацію, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче Вам допоможу!

Вітаю!

САМЕ ГОЛОВНЕ !!!

ВИ СПЛАТИЛИ АВАНС, А НЕ ЗАВДАТОК (ТОМУ ЩО НЕ БУЛО УКЛАДЕНО ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ) - ТОМУ ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА АВАНС ПОВИНЕН БУТИ ПОВЕРНУТИЙ ПОВНІСТЮ, ЯКЩО БОРЖНИК НЕ ВИКОНАВ СВОЄ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.

ПАМ ТРЕБА ПОВЕРТАТИ СВОЇ ГРОШІ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

Як визначено в ч. 1 ст. 570 ЦКУ, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

З аналізу даної норми можна виділити дві істотні умови, які характеризують завдаток:

1) Завдаток може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке виникло на підставі укладених договорів;

2) Завдаток одночасно є формою підтвердження зобов'язання та засобом забезпечення його виконання – тобто він виконує забезпечувальну функцію поряд з гарантією, порукою, заставою та ін.

Таким чином, аванс як, умовно кажучи, антонім завдатку буде мати повністю протилежні властивості, а саме:

1) Якщо певна сума сплачується до укладання основного договору, то ця сума буде авансом. Виключенням є окрема категорія платежів (авансу) – «попередня оплата товару», яка визначена статтею 693 ЦКУ;

2) Аванс не виконує забезпечувальну функцію – тобто, якщо договір не укладений з ініціативи будь-якої з сторін, то аванс, безумовно, повертається його власнику.

На практиці дуже часто зустрічаються документи (наприклад, розписки, попередні договори, договори завдатку та ін.), за якими в рахунок забезпечення укладання у майбутньому основного договору клієнт дає продавцю або виконавцю послуг певну суму коштів і називає це завдатком.

Відповідно до Рішення ВСУ від 18.02.2009, у справі № 6-23108св08 за фабулою справи Позивач у 2008 році звернувся до суду із позовом про стягнення завдатку, посилаючись на те, що маючи наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири, 25 квітня 2007 року сторони уклали договір завдатку, умовами якого передбачалося укладання договору купівлі-продажу квартири протягом місяця з дня одержання продавцем (Відповідачем) свідоцтва про право власності на квартиру.

З вини Відповідача вказаний договір купівлі-продажу квартири укладено не було, тому у відповідності до вимог ст. 570 ЦК України Позивач просив стягнути на його користь з Відповідача 50 500 грн. завдатку, а також додатково грошову суму у розмірі 50 500 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2008 року, яке залишено без змін Ухвалою апеляційного суду м. Києві від 20 серпня 2008 року, позов задоволено та стягнуто з Відповідача на користь Позивача подвійну суму завдатку.

Проте ВСУ скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції у частині стягнення додаткової грошової суми у розмірі 50 500 грн. та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Як на підставу прийняття такого рішення ВСУ зазначив, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із вже укладеного договору купівлі-продажу квартири.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладено не було, то не дивлячись на укладений між сторонами договір завдатку передана Позивачем Відповідачу сума у розмірі 50 500 грн. є не завдатком, а авансом, який підлягає поверненню Позивачу в однократному розмірі.

Відповідно до ст. 693 ЦКУ, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу або законом.

Нерідко в договорах сторони передбачають попередню оплату за товар, не розуміючи її правовий зміст та навіть ототожнюючи з завдатком. Відверто кажучи, спутати легко, адже завдаток і попередня оплата можуть сплачуватись за вже укладеним договором до передачі товару.

Однак, попередня оплата (яка є авансом) і завдаток за своєю правовою природою і правовими наслідками є різними поняттями.

Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору, зокрема купівлі-продажу, до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, а завдаток надається покупцем продавцю у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження своїх зобов'язань і є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (Постанова ВГСУ від 10.06.2010 № 5/143-09).

Простіше кажучи, завдаток одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов'язання (Рішення ВСУ від 15.04.2009 р. № 6-15883св0), а попередня оплата є лише авансом, який сплачується покупцем до передачі товару.

В свою чергу, аванс це форма попередньої оплати, яка при виконанні зобов’язання зараховується до основного платежу, а у разі не виконання зобов’язання - підлягає поверненню.

І на останок, будь-який попередній платіж є авансом, якщо в договорі не зазначено зворотного.

Карина!

На доповнення до моєї відповіді поділюсь з Вами цікавим прикладом із судової практики у дуже схожому питанні, де визначається різниця між завдатком та авансом, як також можливі наслідки:

В постанові у справі № 711/5065/15-ц від 17 червня 2021 року Верховний Суд роз'яснює наступне:

Згідно зі статтею 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком (ст. 571 ЦК), зокрема:

• якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора;

• якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості;

• сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;

• у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом наведених норм ЦК завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

Верховний Суд вказав, що згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, -у письмовій формі.

Згідно зі статтею 657 ЦК договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

ВС зазначив, що оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою грошова сума є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.

Сума, яка названа в розписках завдатком, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених ст. 570 ЦК, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти.

Повторюсь, захочете поговорити, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Можу реально допомогти!

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

У Вас цивільно-правові відносини, вони вирішуються договірними умовами у суді, але для суду мало доказів у продавця

А ось Ви можете зафіксувати збитки в акті приймання майна зазначити,що майно за яке виплачено завдаток не пыдготовлено та не передано за договором, тому сумма неустойки в розмірі задатку маэ бути повернута вам

Вручити вказану претензію з розрахунком письмово рекомендованим листом з врученням орендарю, а якщо вони не згодні нехай доводять у суді, чому виникло порушення договору, але з наявними доказами та претензією з розрахунком збитків, Ви переможете доказами в суді ,ще й матимете право на моральну і матеріальну компенсацію.

воєнний стан та коронавірус не може вплиати на виконання договору так як він укладений у 2020 р.

у вас договір не у належній формі без нотаріального посвідчення тому для суду акцентуйте , що то був переданий аванс , а не завдаток.

всі письмові документи перед відправкою робіть копії для суду та зберігайте квитанції та смс про доставку , а також трек відстеження доставки з укрпошти перенесіть на папері для суду.

З повагою

Костянтин Гончаренко

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 570. Поняття завдатку

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості...";

"Стаття 693. Попередня оплата товару

1. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.";

" Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання...

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.".

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

" Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством...".

---

Доброго дня, пані Карино! По-перше, ці Цивільним кодексом України, ні іншим нормативним актом не заборонено проведення розрахунку сторонами до укладення договору купівлі-продажу - відповідно до наведеного положення Конституції України (для осіб приватного права - громадян): "Дозволено все, що прямо не заборонено законом ". По-друге, розписка має вказівку, що передана сума є завдатком, тобто передані кошти мають силу завдатку, а не авансу. По-третє, розспика не містить строку виконання продавцем земельної ділянки своїх зобов'язань щодо передачі покупцю ділянки. З цього приводу підлягає, як я вважаю, ч.2 ст.530 ЦК. Тобто покупець має надіслати продавцю заяву-вимогу про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки впродовж 7 днів, після чого покупець має право у судовому порядку стягнути з продавця подвійну суму завдатку.

Доброго Дня

Щодо Вашого питанням

Ви сплатили Аванс, тому спочатку попередьте про повернення коштів, та неналежне виконання зобов'язань продавця в надалі звертайтесь до суду з врахуванням штрафних санкцій.

Аванс (попередня оплата) – це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов’язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Питання щодо застосування положень статті 625 ЦК України вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема в контексті застосування її положень до відносин сторін, урегульованих нормами статей 693, 1212 ЦК України, а також пов’язаних із невиконанням судового рішення тощо.

Так, у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 331/5054/15-ц Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи положення частини другої статті 693 та частини другої статті 625 ЦК України, погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості оплаченого позивачем товару з урахуванням установленого індексу інфляції та 3 % річних, оскільки відповідач не виконав зобов’язання з передання товару позивачеві та не повернув на вимогу позивача сплачену ним вартість товару.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань.

Удачі