Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
883 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Вітаю!
За своєю безтурботністю потрапив невідомо кудись...
Обставини справи залишив в коментарях.
Заздалегідь вдячний!
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (5)
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Константине!
Бачу, що питання, яке Ви поставили раніше, в якійсь мірі продовжується...
Чи це помилкова сторінка?
Як би там не було, я відповім.
На доповнення до того, що я вже сказав у відповіді на попереднє Ваше питання. Дізнавача доволі складно притягнути до відповідальності, якщо слідчий суддя і прокурор не на Вашій стороні. Шанси вирішити це питання в судовому порядку малі в такому випадку, й тому залишається адміністративний шлях, який веде, як правило в нікуди. Тут дуже часто спрацьовує так звана кругова порука, сильно розповсюджена в правоохонних органах взагалі і в поліції та прокуратурі зокрема.
Якщо в таких історіях не задіяні якісь "вищі сили" то мені часто вдається вирішувати питання на знайомствах з хлопями із поліції, яких я давно знаю.
Якщо ні, то стараюсь використовувати ті методи, про які ярозсказав Вам у своїй першій відповіді.
Для того аби детально проаналізувати конкретну ситуацію, треба починати з матеріалів справи і рухатись саме від того. Бо від цього багато що залежить. В тому числі - шляхи вирішення того чи іншого питання, пов'язаними з дізнанням, як в даному конкретному випадку.
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня!
У Вашому випадку є декілька шляхів для прискорення слідчих дій:
Одним з таких шляхів є використання інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбачений ст. 303 КПК України. Система проста - потерпілий, шляхом подання відповідного клопотання ініціює проведення тієї чи іншої слідчої дії, отримує відмову у її проведенні, адвокат оскаржує таку відмову та отримує ухвалу слідчого судді про зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора провести слідчу дії. На перший погляд, досить дієвий інструмент з більш-менш усталеною судовою практикою.
Втім, існує ряд ситуацій, коли потерпілий позбавлений можливості оскаржити дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи прокуратури, через фактичну відсутність у зазначеній статті КПК України пункту, який би надавав на це право. До прикладу, неможливо оскаржити відмову у проведенні процедури тимчасового доступу, оскільки це не слідча дія, а захід забезпечення кримінального провадження. Ще один випадок, коли слідчий задовольняє подане потерпілим клопотання, але продовжує ухилятися від його фактичного виконання. Виходить, що він формально не відмовив у проведенні слідчої дії, хоча і вчиняє бездіяльність, і в той же час така бездіяльність у більшості випадків не буде розглядатися слідчими суддями як такою, що підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Отже, практика показує, що іноді навіть інститут оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, не може гарантувати пришвидшення процесу досудового розслідування чи хоча б проведення ініційованої потерпілим слідчої чи процесуальної дії.
Іншим шляхом до прискорення процесу досудового розслідування є оскарження прокурору вищого рівня недотримання слідчим, дізнавачем або прокурором розумних строків. Порядок здійснення такого оскарження також досить простий - потерпілий чи його представник, подають на розгляд вищестоящому прокурору (відносно прокурора-процесуального керівника) скаргу, в порядку ст. 308 КПК України, у якій обґрунтовують свої доводи про неефективність слідства та недотримання розумних строків під час проведення досудового розслідування. За результатами розгляду такої скарги, вищестоящим прокурором приймається рішення про задоволення скарги, з наданням прокурору обов'язкових для виконання вказівок, або ж про відмову у її задоволенні.
Однак, даний метод також не завжди дає очікуваний результат. Досить часто трапляється так, що вищестоящий прокурор задовольняє скаргу, надає слідчому письмові вказівки, і навіть запевняє скаржника, що кримінальне провадження поставлено на особистий контроль. Проте, такі обіцянки, не мають нічого спільного з реальним впливом на слідчого, дізнавача чи прокурора-процесуального керівника, а надані вказівки залишаються без фактичного виконання.
І нарешті третій шлях, ймовірно, найбільш ефективний - встановлення слідчому, дізнавачу чи прокурору конкретного строку на вчинення тих чи інших процесуальних дій. Органом вищого рівня ,або судом.
---
Підстави та порядок закриття кримінального провадження
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої статті 284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті 284 КПК України.
Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному КПК України.
Скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження прокурором
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.
Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України). Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 КПК України, може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана протягом десяти днів з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.
У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.
При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження.
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується.Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності.Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:
Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором
КПК України передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України прокурор протягом 20 днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю.Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом 10 днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею.
СКАРГУ НА ДІЇ слідчого , необхідно подати прокуратуру , суду , а також до ДБР.
Якщо всі дії не дали результату треба залучити адвоката та готувати більш детальну та обгрунтовану заяву про вчинення злочину. 0 800 213 103
З повагою,
Костянтин Гончаренко
В провадженні дізнавача знаходилося декілька проваджень, де я був потерпілим.
Дізнавач-інспектор вів допит російською мовою, хоча я неодноразово просив дізнавача використовувати державну мову.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (Далі -дисциплінарний статут), службова дисципліна, крім основних обов’язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов’язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов’язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
З приводу зазначеного було подано скаргу до ГУНП.
Мною отримано відповідь.
У відповіді зазначалося, що за зверненням наказом ГУНП призначено службове розслідування.
Далі, мною було отримано відповідь від Відділу дізнання ГУНП, у якій зазначається:
***
За результатами проведеного службового розслідування дізнавача попереджено про необхідність дотримання нормативних актів, що регламентують діяльність поліцейських Національної поліції України та вимог кримінального процесуального законодавства України під час здійснення досудового розслідування.
Також з дізнавачем проведені додаткові заняття по вивченню нормативних актів, що регламентують діяльність поліцейських Національної поліції України.
***
Додаткові заняття по вивченню нормативних актів, що регламентують діяльність поліцейських Національної поліції України не є видом дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладене, в порядку адміністративного судочинства подав позов, у яким просив:
Визнати бездіяльність ГУНП щодо непритягнення до дисциплінарної відповідальності дізнавача протиправною;
Зобов'язати ГУНП притягнути до дисциплінарної відповідальності дізнавача.
Ухвалою було відмовлено у відкритті провадження. Суддею зазначено, що слід подавати скаргу в порядку КПК.
Однак відповіді, які оскаржуються, були винесені в порядку ЗУ "Про звернення громадян", а тому я вважаю, що скарга повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційну скаргу не прийняли через недотримання встановленого КАС порядку.
ВС ухвалу про повернення залишив.
Ч. 5 ст. 170 КАС України: повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
І як бути? Чи в Україні вже все, і шльопати до ЄСПЛ?
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Зверніться зі скаргою щодо дій слідчого до Державного бюро розслідувань, цей орган уповноважений розглядати порушення працівників поліції всіх рівнів. , далі залучіть адвоката від держави тут , вам сформують правову позицію та підготують апеляційну скаргу належним чином і зможуть представляти у суді.
Вам необхідно пройти апеляцію потім касаційна інстанція , потім верховний суд України ну а тоді тільки ЄСПЛ.
Рекомендую звернутися за допомогою до регіонального адвоката системи надання безоплатної вторинної правової допомоги для оперативного напрацювання правової позиції по кримінальній справі та здійснення представництва
Це такі види правових послуг :0 800 213 103
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають категорії осіб, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:
2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;
2-1) внутрішньо переміщені особи;
2-2) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;
3) особи, до яких застосовано адміністративне затримання;
4) особи, до яких застосовано адміністративний арешт;
5) особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;
6) особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
7) особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;
8) особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;
9) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
9-1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
10) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
11) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України;
13) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
2. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
3. Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.
Належність до однієї із перелічених категорій осіб слід підтвердити відповідними документами.
Безкоштовно адвокат має прибути у термін 3 -х годин з моменту затримання та повідомлення на гарячу лінію
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Добрий день!
ВАМ ТРЕБА ПОДАВАТИ СКАРГУ ДО УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКАРЇНИ.
ВАМ ТРЕБА ПОДАВАТИ ЗАЯВУ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ ПРО ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ТА ВІДКРИТТЯ КРИІМНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДНИХ ПОНОВАЖЕНЬ ВІДНОСНО ПРАЦВІНИКІВ ПОЛІЦІЇ ЗА Ч.2 СТ.365 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.
Ви маєте право подати заяву до поліції або прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкриття кримінального провадження (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримінального провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України).
У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на протязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України).
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):
Кримінальний кодекс України | від 05.04.2001 № 2341-III (rada.gov.ua)
"Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років".
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
Кримінальний процесуальний к... | від 13.04.2012 № 4651-VI (rada.gov.ua)
"Стаття 60. Заявник
1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
2. Заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.
Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.
"Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".
"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".
"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".
У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися"!
Всього доброго!
Успіхів Вам!