Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
885 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго дня!
Якщо людина через певні обставини добровільно пішла у війська чи може людина відмовитися від того аби Воювати? Добровольці медкомісію не проходять, а стан здоров'я не є задовільним! Чи є у такому випадку, якась алтернатива? І чи може така людина покидати територію України, на законних підставах, і чи не буде це все вважатися дезертирством? Окрім поганого здоров'я, які ще є підстави для виїзду за кордон?
Дякую!
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Тетяна!
Самовільно покинут частину чоловік вже не зможе, бо це буде розцінено як злочин. Він може звільнитись, але на законних підставах.
Питання звільнення з військової служби військовослужбовців під час воєнного стану регулюються статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу». Потрібне я виділив жирним шрифтом.
Ця стаття з останніми змінами надає перелік підстав для звільнення з військової служби. Зокрема про підстави звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне:
«1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
…2) під час воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
{Підпункт "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2599-IX від 20.09.2022}
{Пункт 2 частини четвертої статті 26 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022; редакції Закону № 2169-IX від 01.04.2022}
Виникнуть додаткові питання чи бажання поспілкуватись персонально, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото.
Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю, Тетяно!
Стаття 408. Дезертирство
1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
ЧОЛОВІКУ ПОТРІБНО ПОДАТИ РАПОРТ ПРО НАПРАВЛЕННЯ НА ВЛК, ЯКЩО ВІН МАЄ ПРОБЛЕМИ ЗІ ЗДОРОВ'ЯМ.
Всього доброго. Якщо консультація була корисною, натискайте галочку внизу фотографії профіля та залишайте відгук!
Для більш детальної консультації натискайте зелену кнопку Звернутися/Обратиться нижче фото! Буду радий допомогти.