Попередній договір до укладання договору дарування

Доброго дня, договір має юридичну силу, за договором площа становить 78.1 тому у разі зменшення площі, ви можете розірвати цей договір та повернути свій завдаток.

Якщо є питання, можемо обговорити у приватній розмові. Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Підкажіть, як юридично я можу розірвати цей договір? Звертатись до суду

Вітаю!

НІЯКОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОГОВОРУ ПРИ ОФОРМЛЕННІ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ БУТИ НЕ МОЖЕ.

ГРОШІ, ПРИ ДОГОВОРІ ДАРУВАННЯ, ЗА ПОДАРУНОК НЕ СПЛАЧУЮТЬСЯ.

ТЕ ЩО ВИ ОФОРМИЛИ - ЦЕ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ. ТОМУ ЩОСЬ ВИМАГАТИ ВІД УДАВАНОГО ДАРУВАЛЬНИКА ВИ МАЄТЕ ПРАВО ТІЛЬКИ ЯК ПРОДАВЦЯ БУДИНКУ. ДЛЯ ЦЬОГО ТРЕБА ВИЗНАТИ, ЩО ДОГОВІР ДАРУВАННЯ УДАВАНИЙ, ЯКИЙ ПРИХОВУЄ ДОГОВІР КУПІВЛІ ПРОДАЖУ.

ххх

Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).

Момент набуття права власності за договором визначений стаття 334 ЦК України, залежно від предмету договору. Тобто право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 723 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини.

У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

1. У випадку укладення сторонами консенсуального договору дарування, права та обов\’язки сторін виникають після досягнення згоди з усіх істотних умов договору у передбаченій законом формі. За таким правочином встановлюється обов\’язок передати дарунок у майбутньому. Тому, якщо момент укладання договору не співпадає з моментом його виконання, дарувальник зобов\’язаний передати дарунок обдаровуваному у той строк або термін, що визначений договором. Строк (термін) передачі речі, що є предметом договору дарування встановлюється у договорі або залежить від настання певної обставини. Зокрема, у договорі може бути передбачено, що дарунок повинен бути переданий через певний строк – кілька днів, місяців, років від моменту укладення договору або від дня настання певної події, що вказана у договорі. Або договором може бути обумовлено, що передача дарунку має відбутися у певний термін (наприклад, по досягненню певного віку обдаровуваним тощо). Крім того, закон дозволяє укладання договору дарування, за яким дарувальник зобов\’язується передати дарунок обдаровуваному лише у випадку настання відкладальної обставини, тобто обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (ч. 1 ст. 212 ЦК) (наприклад, одруження обдаровуваного, народження у нього сина, зайняття певної посади тощо).

2. Обов\’язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному, що встановлений у першій частині коментованої статті, кореспондується з правом обдаровуваного вимагати передачі такого дарунку.

У разі настання певного строку чи терміну або обставини, визначеної договором дарування, з якими пов\’язується передача дарунку дарувальнику, обдаровуваний має право не лише на отримання дарунку, а й право вимагати його передачі, а дарувальник зобов\’язаний передати обумовлений договором дарунок. Якщо дарувальник не виконує свій обов\’язок щодо передачі дарунку, то обдаровуваний вправі вимагати від нього дарунок або ж на вимогу обдаровуваної особи дарувальник зобов\’язаний відшкодувати вартість такого дарунку з врахуванням положень глави 51 ЦК про відповідальність за порушення зобов\’язань. У зв\’язку з останнім, слід врахувати, що у договорі дарування повинен бути чітко визначений предмет договору, вартість якого, у випадку необхідності, можна було б визначити.

У ВАС УДАВАНА УГОДА.

Цивільний кодекс України (ст.235) дає точне визначення: удаваний правочин – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Тобто тут завжди має місце укладення двох правочинів:

1. реального правочину, вчиненого з метою створити певні юридичні наслідки;
2. правочину, вчиненого для приховання реального правочину.

Наприклад, укладається договір дарування з метою приховання договору купівлі-продажу для обходу переважного права учасників спільної часткової власності на купівлю частки, що продається; або укладається договір дарування майна (квартири) з метою меншої сплати податків, якщо б укладався договір купівлі-продажу; або колись (і частково досі) популярна дія з видачі довіреності на продаж і керування авто замість оформлення його купівлі-продажу. У такому випадку існує ніби 2 договори: один на папері, а один, який дійсно укладався між сторонами.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а удаваним ( ст. 235 ЦК України).

Важливо! На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).

При укладанні таких «несправжніх» договорів слід пам’ятати про наслідки. Перш за все, згідно закону (ст.235 ЦК України): якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» уточнює: за удаваним правочином (стаття 235) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності, передбачені статтею 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Вітаю.

Посилайтесь у претензії на п.9 Попереднього договору. Вважаю ризиковано укладати договір дарування удаваний (Ви, мабуть мали намір передати,фактично купити це майно).

Добрий день!

Питання: чи має попередній договір юридичну силу, якщо він не завірений нотаріально, тільки підписи продавця, покупця і печать рієлторської фірми.

Цей договір є юридично нікчемним. Рекомендую вимагати повернення сплачених вами коштів за цим договором.

При виникненні додаткових питань натискайте кнопку "Звернутися". Буду радий допомогти.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872):

" Стаття 635. Попередній договір...

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору

1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається...

Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком...

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.".

---

Доброго дня, пані Дарино! По-перше, попередній договір щодо нерухомого майна підлягає до нотаріального посвідчення, але оскільки він частково виконаний (Вами сплачено завдаток), то може бути визнаний судом дійсним - Ви маєте підстави вважати його дійсним. По-друге, у зв'язку з порушенням продавцем умов попередньго договору Ви маєте право відмовитись від виконання договору, розірвати його з вимогою сплати продавцем на Вашу користь подвійного розміру завдатку. По-третє, п.9 попереднього договору передбачено виплату продавцем на користь покупця у разі вчинення продацем дій, при яких укладення основного договору є неможливим, неустойки у розмірі суми зазначеної у п.5 попереднього договору (залишок суми після сплати завдатку). Але виконання цього пункту є неможливим, оскільки неустойка складає всю суму, зазначену у цьому п.5 - умова п.9 є помилковою (неустойка за визначенням складає частину усми зобов'язання). Вважаю за необхідне направити на ім'я продавця заяву (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через нотаріуса) про розірвання попереднього договору та вимогу сплати продавцем подвійної суми завдатку. У заяві викласти свій РНОКПП (ІПН) (які, до речі, відсутні у попередньому договорі), а також банківські реквізити своєї платіжної картки (рахунку) для безготівкового перерахунку коштів.

Оцініть відповідь своїх гонораром за це питання.

Доброго дня!

Договір дарування повноцінний нотаріальний правочин , який вступає у дію з моменту посвідчення нотаріусом та внесенням у реєстр.

Він не потребує укладання жодних додаткових договорів , так як це не передбачено формою такого договору.

Такий договір є шахрайством , тому направте письмову вимогу на підставі пункту 9 про повернення Ваших коштів, або ви залишаєте за собою право звернення до суду для відновлення ваших прав , визнання договору нікчемним та стягнення безпідставно виплачених коштів.

Без нотаріального оформлення договір дарування не існуватиме, також дарування не передбачає оплати коштів у будь-якому вигляді.

Відповідно до Роз’яснення Мін’юсту істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення властивостей подарунка, про які обдаровуваний не знав до укладення договору).

Підставами недійсності договору є:

1) недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

2) договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин): у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору; укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування не потребує рішення суду;

3) також договір є недійсним в разі: недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини, тощо. В цьому разі недійсність встановлюється судом.

У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості.

На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

В разі визнання договору недійсним дарунок повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.

Зверніть увагу на виділені речення.

---

приклад письмового повідомлення про розірвання договору:

БЛАНК

Директору

приватного підприємства

«___»

(П.І.Б.)

місцезнаходження: ___

___

код ЄДРПОУ ___

ПОВІДОМЛЕННЯ

про розірвання договору купівлі-продажу №___ від ___ р.

___ року між ТОВ «___» (код ЄДРПОУ ___) (далі – Товариство або Продавець) та ПП «___» (код ЄДРПОУ ___) (далі – Підприємство або Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №___ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 вказаного Договору Продавецьзобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити ___ (вказати назву товару, як у предметі договору).

Згідно з п. 3.1. розділу 3 Договору оплата за товар відбувається на підставі виписаного Продавцем рахунка-фактури, яку Покупець остаточно повинен здійснити протягом 3 днів з моменту узгодження Сторонами дати відвантаження товару (п.3.2.1. розділу 3 Договору).

У відповідності до п.5.3. розділу 5 Договору Продавець зобов’язаний передати замовлений товар протягом 45 робочих днів з моменту отримання передоплати від Покупця.

Крім того, сторонами було укладено ряд додатків до Договору, відповідно до яких Продавець взяв на себе зобов’язання виконати послуги пов’язані з підготовкою до виробництва ___ згідно Договору, а Покупець взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити відповідні послуги.

Так, Товариство в повному обсязі виконало свої зобов’язання щодо виконання зазначених вище послуг та поставки товару, що підтверджується видатковими накладними та актами здачі-приймання послуг.

Покупець же в свою чергу обов’язок щодо оплати наданих послуг та поставленого товару виконав лише частково.

Підпунктом 9.4.2. п.9.4 розділу 9 Договору передбачено, що сторони мають право достроково припинити дію цього Договору у випадку невиконання Покупцем умов передбачених п.8.3. цього Договору (прострочення термінів оплати Товару). В такому випадку Продавець надсилає Покупцю письмове повідомлення рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення про розірвання цього Договору.

Договір буде вважатися розірваним, якщо сторони не змінять свого рішення щодо розірвання цього Договору на 30 (тридцятий) календарний день від дня відправлення такого письмового повідомлення (п.9.5. Договору).

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись нормами пп.9.4.2. п.9.4., п.9.5. розділу 9 Договору та ст. 651 Цивільного кодексу України повідомляємо про розірвання договору купівлі-продажу №___.

Договір буде вважатися розірваним на 30 (тридцятий) календарний день від дня відправлення цього повідомлення.

Крім того хочемо зазначити, що відповідно до п.9.13 розділу 9 Договору закінчення дії або розірвання цього Договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань, що виникли і не були належним чином виконані під час дії цього Договору.

Таким чином розірвання цього Договору не звільняє ПП «___» від сплати заборгованості, яка виникла у нього на підставі Договору та додатків №___ від ___ р., №___ від ___ р.

Директор

ТОВ «___»___ /П.І.Б./

М.п.

Якщо це фізичні особи то вкажіть і ваші контакти для листування.

З повагою,

Костянтин Гончаренко