Имеет ли право должник с незакрытым исполнительным производством приобретать недвижимое имущество?

Доброго дня, так можно придбати це не заборонено. Після покупки майна, де відкрито виконавчу справу виконавець може накласти на це майно арешт, і ви вже не зможете його продати а зробити будь які інші нотаріальні дії поки не закриєте виконавче провадження.

На цьому все. Це не заборонено нічого страшного не загрожує.

Можемо обговорити дане питання у приватній розмові. Для детальної консультації натискайте кнопку звернутися.

Добрый день!

Законом не запрещается лицам, на которых открыто исполнительное производство, приобретать недвижимость.

Если вы в течении месяца погасите долг, то и последствий после приобретения так же никаких не будет. Если же долг не погасите, то теоретически могут наложить арест на недвижимость и продать на публичных торгах. Но дело это очень небыстрое и учитывая размер долга навряд ли этим будут заниматься.

При возникновнении дополнительных вопросов нажимайте кнопку "Обратиться". Буду рад помочь.

Доброго дня, Віталію!

Боржник може придбати нерухомість при відкритому виконавчому провадженні. Проте виконавеці може накласти на неї арешт. Щоправда за умови, що борг буде погашений протягом місяця після здійснення правочину, то в настільки короткостроковій переспективі навряд чи щось радикальне може статися із згаданою нерухомістью. Так що у разі купівлі нерухомості ризик її втрати при наявності виконавчего провадження, з моєї точки зору, зовіім невисокий.

Будуть нез'ясовані питання чи потреба продовжити розмову персонально, тисніть кнопку "звернутись" біля мого фото. Постараюсь Вам допомогти!

Доброго дня. Право придбати має.

Стаття 56. Арешт і вилучення майна (коштів) боржника

1. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

{Частину другу статті 56 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 2468-IX від 28.07.2022}

3. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

4. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

5. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);

{Абзац п'ятий частини п'ятої статті 56 в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022}

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;

4) якщо опису підлягає об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості - ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).

{Частину п'яту статті 56 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2518-IX від 15.08.2022}

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

6. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

7. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

8. Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

{Частина восьма статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018; в редакції Закону № 1701-IX від 16.07.2021}

9. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

10. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п’яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Доброго дня!

Так це можливо, проте орган ДВС який виконує Ваше провадження , після встановлення факту появи на Вас майна , невідкладно винесе постанову виконавця про накладання арешту на майно.

Краще якби майно придбала Ваша мама чи батько, або дружина та надали вам право користування ним, авто , дачу , земельні ділянки , корпоративні права краще теж оформити на родичів, або надзвичайно довірених осіб відносно Вас.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV, із змінами та доповненнями.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.

Складові елементи арешту майна, визначені в даному Законі як опис, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування ним або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам – це сукупність дій, які мають бути чітко регламентовані та мати певні підстави для застосування.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Арешт застосовується:

1. для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2. для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3. при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна.

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.( це державне підприємство з торгів.)

Враховуючи зазначене, можна стверджувати, що арешт може накладатися стільки, скільки це буде необхідно для повного виконання боржником своїх обов язків для задоволення інтересів стягувача.

---

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Під поняттям "майно" боржника слід розуміти як окремі речі та їх сукупність, так і всі майнові права боржника, що на момент вчинення виконавчого провадження є у нього.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (частина 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Складові елементи арешту майна, визначені в даному Законі як опис, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування ним або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам – це сукупність дій, які мають бути чітко регламентовані та мати певні підстави для застосування.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Арешт застосовується:

1. для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2. для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3. при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина 6 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. (частина 8 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина 1 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (частина 2 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження").

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто з 01 січня по 30 листопадароку становить 130 000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов’язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний виконавець зобов’язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.

Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та цінних паперів, ювелірних та інші побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна.

Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.

Арешт може бути накладено після відкриття справи, на підставі ухвали суду з метою забезпечення позову.

Також, на підставі рішення суду в рамках виконавчого провадження.

"Если да то как долго процесс идёт"?

- Якщо одразу ж не накладено після відкриття справи, на підставі ухвали суду з метою забезпечення позову, то: встановлений строк розгляду справи в порядку загального позовного провадження становить 125 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на проведення підготовчого провадження, строк якого може бути продовжено ще на 30 днів, і 30 днів на розгляд справи по суті.

Для спрощеного позовного провадження такий строк становить 65 днів, з яких: 5 днів на відкриття провадження у справі, 60 днів на розгляд справи.

"И ещё такой ньюанс - у должника скоро родится ребёнок, в это время будет идти судебный процесс, это может повлиять на то что к примеру с ребёнком запретят забирать квартиру"?

- У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"(пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вітаю!

ЗАБОРОНИ НА КУПІВЛЮ НЕРУХОМОСТІ ДЛЯ БОРЖНИКА НЕМАЄ, АЛЕ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ КУПІВЛІ, НА ВАШЕ МАЙНО МОЖЕ БУТИ НАКЛАДЕНО АРЕШТ.

Арешт на майно накладається при відкритті виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Оскільки арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, то при відкритті виконавчого провадження майнового характеру (крім аліментів) виконавець вправі накласти арешт на все належне боржнику майно.

Якщо ж стягувач в своїй заяві про відкриття виконавчого провадження зазначає конкретне майно боржника, то виконавець має негайно після відкриття виконавчого провадження перевірити в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накласти на нього арешт.

В процесі примусового виконання арешт на належне боржнику майно повинен бути накладений не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

При цьому слід мати на увазі, що арешт може накладатись на все майно боржника або на окремі речі залежно від розміру суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

При виконанні рішень про стягнення аліментів арешт на майно боржника накладається за наявності заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.

У період з часу звернення особи за вчиненням дій відносно майна до часу накладення арешту на майно, реєстраційні дії відносно майна не проводяться. Укладення протягом цього періоду правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Тому з метою уникнення «неприємних сюрпризів» під час укладення правочинів, перед візитом до реєструючих органів рекомендуємо обов’язково перевірити дані Єдиного реєстру боржників або звернутись до органу державної виконавчої служби з питань наявності чинних арештів та підстав їх накладення.

Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:

• закінчення виконавчого провадження на підставі статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (крім випадків коли визнано боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчене виконавче провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку про забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем);
• повернення виконавчого документа до суду, який його видав;
• скасування судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;
• надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
• якщо після повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача (частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»), встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Після настання таких підстав арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

Слід зазначити, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Стаття 27 Закону України «Про виконавче провадження»

1. Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи.

4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих докумен

Добрый день. Да, вы можете купить недвижимость. Далее исполнитель сможет наложить на нее запрет на отчуждение до закрытия исполнительного производства. Но это не автоматический процесс и за месяц может и не узнает про приобретение недвижимости.

"ПОЛОЖЕННЯ про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#Te...):

" 7. Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:...

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 5000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.".

"ПОРЯДОК вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n109):

"Глава 13. Відмова у вчиненні нотаріальної дії

1. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.".

---

Доброго дня, пане Віталію! Справа в тому, що відповідно до наведеного Положення НБУ сума розрахунків між фізичними особами за договором купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченні, обмежена розміром 50 000 грн. - інша, в перевищеній сумі, підлягає сплаті в безготівковій формі. При цьому, у ході нотаріального посвідчення такого договору купівлі-продажу нотаріус має виконувати вимоги форми такого розрахнку, тобто може, має відмовити у посвідченні договору з підстав проведення розрахунку у готівковій формі на суму більше 5000 грн. З іншого боку, при відкритому виконавчому провадженні може бути, має бути накладення арешту на кошти на рахунках покупця, на Ваших рахунках. Тобто зарахування коштів на рахунок за договором купівлі-продажу буде, має бути зараховано на погашення виконавчого документа, а не для розрахунку з продавцем нерухомого майна.

Оцініть відповідь своїм гонораром за це питання.

Здравствуйте, Виталий!

ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО ПРИОБРЕТАТЬ КАКОЕ-ЛИБО НЕДВИЖИМОЕ ИМУЩЕСТВО, ВЕДЬ НА ЭТО НЕТ ОГРАНИЧЕНИЯ.

НО НА НЕГО МОЖЕТ БЫТЬ НАЛОЖЕН АРЕСТ, В РАМКАХ ИСПЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА, ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ИСПОЛНИТЕЛЕМ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫХ ДЕЙСТИВЙ, В ПРЕДЕЛАХ СУММЫ ДОЛГА.

При наличии вопросов, обращайтесь индивидуально через кнопку "Звернутися".

Всего доброго!

Законодавство України не містить жодних обмежень боржнику набувати у власність нерухоме майно. Проте я Вам цього не раджу робити оскільки на нього може бути накладений арешт в рамках відкритого виконавчого провадження.

Вітаю. Так він має на це повне право, лише згодом на придбане майно можуть накласти арешт. Якщо ви плануєте розрахуватися у ближайший термін, зовсім ні яких проблем не бачу.

Для співпраці натискайте кнопку звернутися, якщо питання закрито натискайте галочку.

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

Обмежень щодо придбання нерухомого чи рухомого майна у боржника немає. Єдине, на що варто зважати що на нове майно виконавець також може накласти арешт в межах відкритого виконавчого провадження.

Успіхів

Вітаю, Віталій!

Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, имеет ли человек право при открытом исполнительном производстве (суммой на 40 тыс.грн.) приобретать недвижимость и, если имеет, то что ему может грозить в одномесячной перспективе (спустя месяц после сделки планируется погасить задолженность). Заранее благодарю!

Так, звичайно, маєте право придбавати будь-яку нерухомість за наявності виконавчого провадження. Якщо ми говоримо як раз таки про місяцну перспективу, то скоріше за все нічого негативного не станеться, але гарантій Вам ніхто не надасть. Виконавець може в стислі терміни після набуття права власності на майно накласти на його арешт до виконання боржником всіх своїх зобов'язань. Тому враховуйте даний момент.

Моя суб'єктивна точка зору - в місячний термін в цілому нічого Вам не повинно загрожувати. Але ризики є.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Доброго дня!

Имеет ли право должник с незакрытым исполнительным производством приобретать недвижимое имущество? - так, має. Частиною 1 статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Частина 3 статті 1087 Цивільного кодексу України вказує, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.

Так, законодавство вимагає проводити усі угоди вартістю вище 50 тис. гривень тільки в безготівковій формі. Це регламентується постановою № 148 Національного банку України (НБУ) «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Отже, розрахунки потрібно проводити шляхом перерахування коштів з одного поточного рахунку (оформленого на фізичну особу - покупця) на інший (оформлений на фізичну особу - продавця).

Другий варіант - внесення грошей готівкою на поточний рахунок в національній валюті.

Третій спосіб - безпосередня участь в розрахунках нотаріуса. Покупець перераховує оплату на його рахунок, а той переводить їх на рахунок продавця. Правда, в такому випадку вартість нотаріальних послуг зростає. Цей метод рекомендують, якщо покупець одночасно виступає продавцем іншої нерухомості і оплачує нове майно за рахунок продажу старого.

Всі розрахунки між покупцем та продавцем повинні проводитися в національній валюті України (гривні) згідно ст.533 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Кошти можуть бути перераховані з різних рахунків. Однак лише тих, що належать покупцю, а не третім особам.

Згідно з частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Питання розрахунку до чи після підписання договору купівлі-продажу нерухомості вирішується сторонами між собою.

Для покупця краще домовитися з продавцем так, щоб розрахунок був проведений після підписання договору купівлі-продажу нерухомості. При цьому у договорі купівлі-продажу можна зазначити процедуру проведення розрахунку у безготівковій формі, з застереженням підстав у разі невиконання умов договору та непроведення розрахунку покупця з продавцем. Договір купівлі-продажу нерухомості повинен містити реквізити рахунку продавця. Щоб перевірити, що вказаний рахунок належить саме продавцеві, треба щоб продавець надав довідку з банку про те, що такий рахунок належить йому. Якщо оплата буде проводитися після підписання договору купівлі-продажу нерухомості, треба так і зазначити у договорі купівлі-продажу нерухомості, а якщо до підписання договору купівлі-продажу нерухомості, то зазначити у договорі купівлі-продажу нерухомості про те, що розрахунок вже проведено згідно до такої квитанції на такий рахунок.

Всього найкращого!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3...):

Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу

1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Закон України "Про нотаріат" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n...):

Стаття 46. Витребовування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії

Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Стаття 46-1. Використання відомостей єдиних та державних реєстрів

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов’язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва обов’язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Інформація з єдиних та державних реєстрів, отримана нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій, залишається у відповідній справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Стаття 55. Посвідчення договорів про відчуження та заставу майна

Договори про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України "Про іпотеку", посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

В разі наявності заборони договір про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на укладення такого договору.

Посвідчення договорів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору. Посвідчення договорів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.

ХХХ

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомості передбачений ст. 172 Податкового кодексу України. При здійсненні таких операція фізичні особи зобов'язані задекларувати свої доходи та сплатити податок.

Так, при продажу нерухомості укладається договір купівлі-продажу, в такому випадку будуть утримуватися наступні податки:

- податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) - 5%;

- військовий збір - 1,5%;

Розрахунок податку при продажу нерухомості визначається від суми доходу, отриманого від продажу такої нерухомості. Дохід визначається виходячи з ціни, котра зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.

Чи потрібно сплачувати податки у такому випадку і які? - ні, адже Ви виступаєте покупцем.А податки сплачує продавець (від суми доходу, отриманого від продажу житла із земельноюділянкою).

Крім того, за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами нотаріус/юридична особа – посередник виконує функції податкового агента в частині надання інформації контролюючим органам про суму отриманого платником податку доходу і суму сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб, та у податковому розрахунку за ф. 1ДФ заповнює такі графи:

графа 1 – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

графа 2 – податковий номер або серія та номер паспорта;

графа 3а – сума доходу платника податку, отриманого від продажу нерухомого/рухомого майна;

графа 4а – сума податку, що підлягає сплаті до бюджету;

графа 4 – сума фактично перерахованого податку;

графа 5 – код ознаки доходу («104» – у разі отримання доходів від операцій з продажу об’єктів нерухомого майна та «105» – у разі продажу рухомого майна).

Крім цього, нотаріусам необхідно відображати у податковому розрахунку за ф. 1ДФ військовий збір щодо посвідчених ними договорів з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, а також виданих свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування. При цьому в рядку «Військовий збір» розд. 2 податкового розрахунку за ф. 1ДФ проставляються загальні суми доходу та фактично утриманого (перерахованого) військового збору.

Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється ст.ст. 172 - 173 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.4. ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни) нерухомого майна (за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ст. 173 ПКУ) та/або рухомого майна, про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб у порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку.

При цьому, фізичною особою – платником податку визначається сума податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплачується до бюджету через банківські установи (п. 172.5 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Успіхів!