Що буде в такому випадку?

Доброго дня, ви з 14 років маєте право на самостійний вибір свого місця проживання.

Доброго дня, Софія!

Це правда.

Створення та діяльність дитячих будинків сімейного типу регулються Постановою Кабінету міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу".

Згідно абзацу 1 пункту 2 Положення:

"Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування".

В абзаці 4 того ж пункту зазначається:

"Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку. Після досягнення 18-річного віку такі особи у разі продовження навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можуть за їх вибором продовжити проживати і виховуватися у цьому дитячому будинку сімейного типу до закінчення відповідних закладів освіти.

{ Абзац пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 107 ( 107-2006-п ) від 06.02.2006, N 723 ( 723-2008-п ) від 20.08.2008; в редакції Постанов КМ N 482 ( 482-2020-п ) від 01.06.2020, N 434 ( 434-2021-п ) від 28.04.2021 }".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Софія!

З досягненням 18-річного віку Ви маєте законне право ініціювати призначення саме ВАС опікуном (піклувальником) своїх неповнолітніх братів та сестрички.

По-перше, з 14 років Ви дійсно вільні у виборів свого місця перебування і проживання, а опіка над Вами припиняється.

По-друге, у разі нездатності ДБСТ забезпечити дружню атмосферу та гідні умови утримання підопічних, слід проінформувати про це відповідний орган опіки і піклування, який призначив опікунами відповідну сім"ю чи особу.

Дуже шкода, що в наш час інструмент опіки і піклування в ДБСТ часто використовується в більшій мірі для отримання держваної допомоги, соціальних пільг тощо, а не в інтересах дітей.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України).

Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними (ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України).Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України).Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦК України, опіка припиняється у разі досягнення підопічним 14 років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов"язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦК України, піклування припиняється у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України), тобто особа з 18 років.

• Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 ЦКУ і лише за її письмової згоди.

• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України).

Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

В усіх спорах, які стосуються захисту прав та інтересів дітей суд та усі залучені державні органи, а також приватні особи мають керуватися якнайкращими інтересами дитини.

Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Національне законодавство також відображає принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Для того ж, щоб виявити інтереси дитини, необхідно пройти ряд процедур, щоб такий інтерес встановити. Законодавець та існуюча судова практика наводить, як мінімум, наступні інструменти для зазначеного: опитування дитини судом, органом опіки та піклування та залучення психолога (експерта).

З досягненням віку десяти років у дитини з'являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання.

Відповідно до законодавства України, на кожну особу, що знаходиться під опікою виплачується державна допомога у розмірі 2.5 прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку, тобто у 2023 році на кожну дитину у віці до 6 років - 5680 грн., на кожну дитину віком від 6 до 18 років - 7082,5 грн.

Тож на Вашому місці я б серйозно подумав над можливістю отримання опіки над своїми рідними братами та сестричкою після досягнення 18-річного віку. Це досить серйозний крок. Зважте усі "за" і "проти" цього.