як оскаржити висновок мсек

Вітаю, Настя!

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 3 грудня 2009 р. № 1317 Київ

Питання медико-соціальної експертизи

24. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

25. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Таким чином, існують два шляхи оскарження висновків МСЕК: позасудовий і судовий.

Якщо хворий не згоден з висновками медико-соціальної експертної комісії, то таке рішення МСЕК може бути оскаржено протягом місяця. Скарга може бути подана до комісії, що ухвалила рішення або до центральної чи обласної комісії. З метою перевірки висновків МСЕК проводиться повторний огляд і виноситься нове рішення. У випадку повторної незгоди з прийнятим рішенням його можна оскаржити у Центральній МСЕК МОЗ України.

У складних випадках будь-яка медико-соціальна експертна комісія може направляти осіб, які звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико- соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Судовий спосіб оскарження рішення МСЕК будь-якого рівня здійснюється шляхом звернення до суду в межах та з дотриманням вимог адміністративного судочинства.

На період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи була спрощена. МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності. Якщо ви або ваша дитина маєте інвалідність і не можете пройти обстеження й оформити направлення на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування. Всі виплати та пільги зберігаються за вами до закінчення строку проходження повторного огляду.

ЯКЩО ОСОБОЮ ВЖЕ БУЛО ОТРИМАНО 3 ГРУПУ, ТО В ПРОЦЕСІ ОСКАРЖЕННЯ 3 ГРУПА ВЖЕ ТОЧНО БУДЕ, НАВІТЬ ПРИ ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ СКАРГИ.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

На період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи спрощена. А саме: медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) здійснюють свої функції за принципом екстериторіальності.

Оскаржити рішення комісії можливо протягом одного місяця. Для цього необхідно звернутися до самої комісії, яка його приймала, або до центральної чи обласної комісії з письмовою заявою про проведення повторного огляду і винесення нового рішення. Якщо прийняте нове рішення не влаштовує, його можна оскаржити у Центральній МСЕК МОЗ України.

Доброго дня,

Законодавством України передбачено два порядки оскарження рішення МСЕК: досудовий та судовий.

→ У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку МСЕК письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських МСЕК або до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. МСЕК, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України:Þ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, в разі необхідності скасовує їх; Þ повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; (пункт 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317).

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК Міністерства охорони здоров’я України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній МСЕК іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров’я України, Кримська республіканська, обласна, центральна міська МСЕК та Міністерство охорони здоров’я України можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для МСЕК мають рекомендаційний характер.

Датою, від якої встановлено інвалідність, вважається та, якою подано документи на МСЕК.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК.

Рішення МСЕК спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а тому вони мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства (абзац восьмий пункту 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів").

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (частина перша статті 193 КАСУ).

За подання до адміністративного суду адміністартивного позову фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадку коли особи звільнення від його сплати (наприклад, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо) (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в апеляційній інстанції протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

• Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства)

Доброго дня!

Порядок оскарження рішення МСЕК

У разі незгоди з рішенням міжрайонної МСЕК хворий, або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до комісії, в якій він проходив огляд чи до обласної МСЕК. Комісія, що проводила огляд надсилає у триденний термін після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної МСЕК, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

В разі незгоди з рішенням обласної МСЕК та в особливо складних випадках, за згодою хворого, обласна МСЕК, може направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця)., путівку куди можна отримати в Львівському обласному Центрі МСЕ за адресою: м. Львів, вул. Бой-Желенського, 5, каб.216, тел. (032)236-80-64 (лікар-методист), (032)236-80-61 (приймальня головного лікаря). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Після отримання висновку НДІ обласна МСЕК винесе рішення згідно з чинним законодавством, про що буде повідомлено додатково.

Рішення обласної МСЕК може бути оскаржене до Центральної медико-соціальної експертної комісії м. Київ.

Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Регламентується пунктами 23-24 Положення «Про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

а які саме шанси отримати 2 групу за даним показниками здоров’я, не маючи протезів але вже є в черзі на протезування. Чи це все вирішиться на оскарженні комісіє

Вітаю!

Якщо ви не згодні з рішенням МСЕК, у вас є 2 способи його оскаржити: досудовий і судовий. Але який би спосіб ви не обрали, рекомендую одразу проконсультуватися з адвокатом та заручитися його підтримкою.

Досудовий спосіб оскарження полягає в тому, що у разі незгоди з рішенням МСЕК ви протягом 1 місяця з дня отримання рішення звертаєтеся із письмовою заявою до міської чи обласної комісії. До заяви обов’язково додаєте копію висновку МСЕК.

Упродовж 1 місяця з дня подання документів МСЕК має провести повторний огляд та ухвалити нове рішення стосовно вас. Якщо і воно вас не задовольнить, подавайте заяву до центральної комісії Міністерства охорони здоров’я.

В окремих випадках за результатами розгляду заяви центральна комісія МОЗ може відправити вас на огляд до Українського інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та до Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця). А отже, процес встановлення інвалідності може затягнутися надовго.

Після обстеження ці установи надають свої висновки комісії МОЗ, однак вони мають лише рекомендаційний характер. А це означає, що комісія, ухвалюючи нове рішення, може взяти їх до уваги, а може відхилити.

Якщо ж і рішення центральної комісії МОЗ буде для вас невтішним, тоді ви можете звертатися до суду.

Але вам не обов’язково дотримуватися саме такого порядку досудового оскарження. Звернутися до суду ви можете для оскарження висновку МСЕК будь-якого рівня або ж взагалі пропустити досудовий етап й одразу відстоювати свої права в суді.

Судовий спосіб. Відповідно до статті 6 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» ви маєте право подати позов до адміністративного суду за своїм місцем проживання або за місцем знаходження відповідача, тобто МСЕК.

Якщо ви звертаєтеся до суду одразу (тобто не намагаєтеся розв’язати питання досудовим шляхом), то оскаржити рішення МСЕК можна протягом 6 місяців з дня, коли ви дізналися чи повинні були дізнатися, що ваші права порушено.

Якщо ж ви пройшли всі етапи досудового оскарження й вирішили звернутися до суду, то у вас на це є 3 місяці з дня отримання рішення про результати розгляду вашої заяви.

Позовну заяву потрібно оформити згідно з вимогами статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. До заяви потрібно додати докази, що підтверджуватимуть вимоги позовної заяви.

Суд зобов’язаний розглянути позов не пізніше ніж за 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Що стосується судового збору, то за подання адміністративного позову він становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2023 рік це 1073,6 грн. Якщо ви належите до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору, то платити не потрібно.

Окрім досудового й судового способів, є гаряча лінія МОЗ, на яку ви можете зателефонувати, якщо під час проходження медикосоціальної експертної комісії помітили, що ваші права порушують, відкрито вимагають гроші чи натякають на хабар.

Як бачите, і досудове оскарження, і оскарження в судовому порядку – процес складний і розтягнутий в часі. Тож швидкого результату очікувати не варто. Але й не потрібно вдаватися до незаконних способів розв’язання проблеми, сподіваючись на позитивний результат. У жодному разі не намагайтеся дати хабаря МСЕК. Так ви тільки посилюватимете корупцію в системі.

Натомість зверніться до адвоката та розкажіть йому про ваш випадок, надайте для вивчення всі документи. Юрист, який знається на медичному праві, проаналізує документи та роз’яснить, які шанси на встановлення групи інвалідності саме у вашому випадку, підкаже, у який спосіб краще відстоювати права. А це значно зекономить ваш час й збереже нервову систему, адже вам не доведеться роками добиватися оформлення інвалідності.

Доброго дня, Настя!

Перш за все Вам треба знати, що згіідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності (стаття 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"). Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які відповідно до законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо.

МСЕК перебувають у віданні Міністерства охорони здоров’я України і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі – Положення), медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд. Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один—три роки. Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації.

Комісії проводять своєчасно повторний огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. При повторному огляді особи медико-соціальна експертна комісія наділена правами та обов’язками щодо вивчення попередніх результатів, які будуть обґрунтовувати фактор продовження строку тимчасової непрацездатності на період відновного лікування.Результати проведення повторного огляду осіб з інвалідністю здійснюється з метою:

• виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу;
• динаміки інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками у розрізі окремих підприємств; разом з лікувально-профілактичними закладами охорони здоров'я результати диспансеризації переважно осіб, які часто та тривалий час хворіють, та осіб з інвалідністю

НАРЕШТІ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ:

ПО-ПЕРШЕ, у відповідності з пунктом 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 Ви маєте право подати протягом місяця після одержання висновку МСЕК письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських МСЕК або до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. МСЕК, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України:

проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, в разі необхідності скасовує їх;

повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.

За наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК Міністерства охорони здоров’я України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній МСЕК іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров’я України, Кримська республіканська, обласна, центральна міська МСЕК та Міністерство охорони здоров’я України можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для МСЕК мають рекомендаційний характер.

Датою, від якої встановлено інвалідність, вважається та, якою подано документи на МСЕК.

ПО-ДРУГЕ, Ви можете оскаржити рішення МСЕК в судовому порядку, звернувщись до окружного адміністративного суду. Стаття 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" зазначає, що громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" рішення МСЕК мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства ().

Частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України каже, що а дміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Особа може оскаржити рішення МСЕК шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно частини першої статті 193 КАСУ суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Виникне потреба у отриманні додаткових роз'яснень, з радістю готовий їх надати!

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Анастасія

Якщо після комісії дали 3 групу інвалідності, подали оскарження, бо лікар казав можна отримати 2, як діяти чи можна оскаржити висновок? - так, Ви маєте на це право.

можуть забрати 3 групу ? - ні, не можуть.

Згідно з пунктом 3.4 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція № 561), група інвалідності III встановлюється при таких захворюваннях: відсутність одного ока; стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування; сліпота на одне око (гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або концентричне звуження поля зору до 10 град. від точки фіксації); двобічна глухота; стійка трахеостома; стеноз гортані II-III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м`язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією; стійка афонія органічного генезу; дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування; спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції; гіпофізарний нанізм; остеохондропатія, остеохондродистрофія при зрості менше 150 см.; помірна сенсорна афазія; параліч китиці; параліч або виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах і гіпотрофією м`язів: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, а також гіпотрофією м`язів китиці чи стопи; чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом; значний дефект кісток черепа (3 кв.см і більше, крім випадків заміщення його аутокісткою) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма супроводжувалась ускладненням (інфекційно-гнійним процесом); відсутність китиці і вищий рівень ампутації верхньої кінцівки; хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя; відсутність усіх фаланг чотирьох пальців китиці, за винятком першого; відсутність трьох пальців китиці, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні; відсутність першого та другого пальців з відповідними п`ястковими кістками; відсутність перших пальців обох китиць; відсутність трьох пальців китиці з відповідними п`ястковими кістками; кукса стегна чи гомілки; кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні; двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом; різко виражена контрактура чи анкілоз двох скокових суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз скокового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні; різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба; вроджений чи набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції; деформація грудної клітки внаслідок резекції чотирьох і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ступеня і більше; хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки при неефективності реабілітаційних заходів після п`яти років спостереження; нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки; укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше; ендопротез колінного чи кульшового суглоба або діафіза великих трубчастих кісток; сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю дихальної недостатності або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня; анкілоз або різко виражена контрактура ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні; контрактура передпліччя в положенні повної пронації; ішемічна контрактура передпліччя Фолькмана з вираженим функціональним порушенням китиці; екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія з наявністю цукрового діабету; тотальна тиреоїдектомія з субкомпенсованим або некомпенсованим гіпотиреозом при адекватному лікуванні; чужорідне тіло в серцевому м`язі чи у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор; відсутність однієї нирки; відсутність однієї легені; однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення.

Група інвалідності II встановлюється при таких захворюваннях: цироз печінки з гепатоспленомегалією і портальною гіпертензією III ступеня при неефективності реабілітаційних заходів; відсутність однієї легені і хронічна легенева недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені; стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05-0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 град. від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить;параліч нижньої кінцівки, виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез; виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез; значні дефекти черепа (60 кв.см і більше), які не заміщені аутокісткою; екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі, екзартикуляція стегна; коротка кукса стегна при неможливості протезування; кукса обох гомілок; хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара при відсутності можливості реабілітації і протезування; анкілоз або різко виражена контрактура кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II); калова (сечова) нориця, неприродний задній прохід при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання; кукса стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформуючий артроз кульшового суглоба I-II ступенів, неправильно зрослий злам стегнової кістки зі скривленням осі, вкорочення кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура скокового суглоба, порушення функції суглоба II ступеня); кукса верхньої або нижньої кінцівки, поєднана або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією; параліч або виражений парез однієї кінцівки, поєднаний або з глухотою на обидва вуха, або відсутністю зору на одне око, або помірною афазією, або помірними розладами функції тазових органів; після трансплантації внутрішніх органів при сприятливому перебігу після 5 років спостереження; стан після ендопротезування двох суглобів (кульшових, колінних) у різних поєднаннях; інвалідність внаслідок психічного захворювання, яка триває більше десяти років.

ОДНАК, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА НАСТУПНЕ.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Частина перша статті 2 Закону №875-ХІІ передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV).

Абзац четвертий частини першої статті 1 Закону №2961-IV встановлює, що інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).

Медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи (абзац восьмий частини першої статті 1 Закону №2961-IV).

Статтею 7 Закону №2961-IV передбачено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною); причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою; ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи; медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 р. № 1317 (далі - Положення №1317) визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Згідно з п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п. 17 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

Відповідно до пункту 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:

обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;

обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;

обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;

обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

II група інвалідності встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.

Особи з інвалідністю II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Пункт 2.2 Інструкції № 561 передбачено, що критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Ступінь обмеження життєдіяльності - це величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне. Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Отже, якщо ваше захворювання, його характер і тривалість підпадає під підстави та медичні критерії для встановлення ІІ групи інвалідності, то дійсно можна оскаржувати рішення МСЕК. У протилежному випадку це буде лише витратою вашого часу.

Можу підготувати для Вас відповідну скаргу. Однак, для початку бажано ознайомитися з вашою медичною документацією, довідкою до акту огляду МСЕК та ІПР (індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю).

Огляд осіб, які звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.

Відповідно до пункту 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.Інструкцією № 561.

Тобто, рішення МСЕК не може бути суб'ктивним та має грунтуватися на відповідних нормах законодавства.

Відповідно до пункту 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

У направленні на МСЕК за формою 088/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зазначаються частота і тривалість тимчасової непрацездатності (відомості за останні 12 місяців).

При цьому, згідно пункту 18 Положення № 1317 відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:

1. Недообстеження, недостатність обгрунтування хвороби.
2. Відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим неможливо визначити ступінь інвалідності.
3. Недостатність діагнозів чи симптомів тощо.

Існують два шляхи оскарження висновків МСЕК: позасудовий і судовий.

Якщо хворий не згоден з висновками медико-соціальної експертної комісії, то таке рішення МСЕК може бути оскаржено протягом місяця. Скарга може бути подана до комісії, що ухвалила рішення або до центральної чи обласної комісії. З метою перевірки висновків МСЕК проводиться повторний огляд і виноситься нове рішення. У випадку повторної незгоди з прийнятим рішенням його можна оскаржити у Центральній МСЕК МОЗ України.

У складних випадках будь-яка медико-соціальна експертна комісія може направляти осіб, які звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико- соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Судовий спосіб оскарження рішення МСЕК будь-якого рівня здійснюється шляхом звернення до суду в межах та з дотриманням вимог адміністративного судочинства.

На період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи була спрощена. МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності. Якщо ви або ваша дитина маєте інвалідність і не можете пройти обстеження й оформити направлення на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування. Всі виплати та пільги зберігаються за вами до закінчення строку проходження повторного огляду.

У разі виникнення додаткових питань, звертайтеся!

При зверненні вказуйте свою е-пошту.

Всього найкращого!