Чи є військовозобов'язаним, чи маю право на відстрочку

Згідно законодавства Ви маєте право на відстрочку. Для її отримання Вам необхідно звернутися до ТЦКСП з документами, що підтверджують інвалідність.

Вітаю, Миколо!

Виходячи із всього вищезазначеного в мене чотири таких запитання:1. То чи є я військовозобов’язаним на сьогоднішній день згідно чинного законодавства чи ні, чи є в мене, в разі чого, законне право на відстрочку.

Насправді фактично зараз Ви не є військовозобов'язаним, позаяк в свій час були зняті з військового обліку. Але оскільки наказ № 342 зараз дійсно вже не є чинним, Вас можуть і мають право повторно взяти на військовий облік, принаймні до результатів проходження Вами військово-лікарської комісії. Тому де-юре Ви маєте бути військовозобов'язаним, де-факто - зараз Ви не є таким.

Але Вам можуть вручити повістку і повторно взяти на військовий облік, це буде цілком законно.

2. При врученні незаповненої повістки на вулиці, чи заповненої по місцю роботи – повинен я її брати, чи маю право відмовитися, і якщо так, то на які нормативно-правові акти мені посилатися.

Це дуже обширне питання, яке залежить від Вашої підготовленості вести розмову з працівниками ТЦК або поліції. Маю розроблену пам'ятку щодо дій під час вручення повісток, яка включає основні моменти: дії особи під час спроб вручення повісток працівниками ТЦК або працівникам ТЦК разом з Нацполіцією.

3. Чи має право тцк відправляти мене на повторну ВЛК.

Відповів вже вище - так, мають право направити на ВЛК.

В тому ж разі якщо комісію буде пройдено із зазначенням придатності, чи обмеженої придатності – чи є в мене право на відстрочку відповідно до статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і за якими саме пунктами.

Звичайно, що Ви не підлягаєте мобілізації. Ось це головний момент, який Ви зараз повинні розуміти. Навіть якщо Вас буде направлено на ВЛК і за його результатами визнано придатним або обмежено придатним, мобілізовані Ви можете бути лише за власною згодою як особа з інвалідністю. І тільки за місцем проживання. Але ось цей момент, про місце проживанян, не завжди виконується, а тому ні в якому разі не раджу Вам випробовувати долю.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

...

Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

4. Якщо я маю право на відстрочку, то чи потрібно мені йти до тцк для її оформлення, чи це робиться лише за потреби, або коли повістка вже вручена.

Зараз Вам не потрібно нікуди йти ні в якому разі. Це потрібно буде робити лише у випадку вручення Вам повістки в належним спосіб. Знову ж таки, Ви повинні розуміти свої права під час вручення повістки.

Всього доброго. Успіхів! З повагою!

Вітаю!

1.

ТАК, ВИ ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИЙ, ДОПОКИ ВАС НЕ ВИКЛЮЧИЛИ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.

ЗА 342 НАКАЗОМ ВАС ЗНЯЛИ, А НЕ ВИКЛЮЧИЛИ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.

Згідно з законодавством України, військова служба є обов’язком для громадян, які досягли призовного віку та не мають права на відстрочку від призову.

Підстави для відстрочки від призову на період мобілізації перелічені в статті 23 Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до цієї статті не підлягають призову, а отже мають відстрочку від мобілізації особи, які визнані інвалідами. Група інвалідності в статті не вказується, а тому інваліди третьої групи не підлягають мобілізації у 2023 році.

Проте відповідно до частини другої статті 23, особи з інвалідністю у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання. Тобто українців з інвалідністю III групи можуть мобілізувати за їхньою згодою.

Якщо інваліду III групи надійде повістка, потрібно з'явитися до військкомату у зазначений час із документами, які підтверджуватимуть інвалідність.

Треба надати один із документів, що підтверджує інвалідність:

• довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о),
• або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,
• або пенсійне посвідчення,
• або посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в якому зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ, ЯК ІНВАЛІД.

2.

ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПОВІСТКИ, ВРУЧЕНОЇ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ, ВИ НЕ МАЄТЕ ПРАВА - ЗА ЦЕ АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

АЛЕ РАДЖУ ЗАВЖДИ МАТИ ПРИ СОБІ ПОСВІДЧЕННЯ ІНВАЛІДА, ТА НАДАВАТИ ЙОГО ПРИ СПРБІ ВРУЧЕННЯ ПОВІСТКИ - АЛЕ ЦЕ НЕ УБЕЗПЕЧУЄ НА 100%.

3.

ВАС МАЮТЬ ПРАВО ВІДПРАВИТИ НА ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК.

АЛЕ, ЯК ОСОБА З ІНВАЛІДНІСТЮ, МАЄТЕ ПРАВО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

4.

ЩОБ ОТРИМАТИ ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ТЦКСП.

Щоб отримати відстрочку, інвалідам 3 групи потрібно особисто зʼявитись в приміщення ТЦК та СП та подати відповідну заяву про надання їм відстрочки. До заяви інвалід 3 групи має додати документи, які підтверджують інвалідність, а саме: довідка до акта МСЕК та пенсійне посвідчення інваліда. В ТЦК та СП можна подати звичайні копії підтверджуючих документів, нотаріальне посвідчення не вимагається.

Крім, цього потрібно буде оновити військово-облікові документи, тобто подати документи про будь-які юридично значимі факти із життя (свідоцтво про шлюб, диплом про освіту тощо) та пройти військово-лікарську комісію.

За результатом розгляду заяви про надання відстрочки інваліду 3 групи, ТЦК та СП приймає рішення про надання відстрочки такій особі.

5.

ТАКОЖ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ Є ТЕ, ЩО ВАША МАТИ ІНВАЛІД ІІ ГРУПИ, А ВИ ЄДИНИЙ ХТО МОЖЕ ЇЇ ДОГЛЯДАТИ.

Доброго дня, Миколо!

Ви є на сьогодня військовозобов'язаним, оскільки виключити Вас з військового обліку можна тільки за рішенням ВЛК, після визнання Вас непридатним до служби. Я розумію, що це звучить парадоксально, але ситуація в нашому законодавстві наразі саме така. Проте Вас не можуть мобілізувати, оскільки Ви є інвалідом, й цим все сказано!

1. То чи є я військовозобов’язаним на сьогоднішній день згідно чинного законодавства чи ні, чи є в мене, в разі чого, законне право на відстрочку.

Стаття 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

надає вичерпний перелік категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації:

Зокрема в абзаці 3 частини першої згаданої зазначено:

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

{Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}"

2. При врученні незаповненої повістки на вулиці, чи заповненої по місцю роботи – повинен я її брати, чи маю право відмовитися, і якщо так, то на які нормативно-правові акти мені посилатися.

Якщо повістка вручена Вам персонально, Ви зобов'язані по ній з'явитись на вказану в ній дату, інакше воєнком має право винести постанову про адмінштраф. Для неявки за повісткою необхідно мати поважні причини - наприклад, хвороба плюс лікарняний.

3. Чи має право тцк відправляти мене на повторну ВЛК. В тому ж разі якщо комісію буде пройдено із зазначенням придатності, чи обмеженої придатності – чи є в мене право на відстрочку відповідно до статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і за якими саме пунктами.

На жаль так, до визнання Вас непридатним до служби ТЦК має направляти Вас на повторне проходження ВЛК. Хоча зовні це виглядає абсурдно і суперечить Вашій безстроковій інвалідності.

Втім, як я і казав Вам вище, Ви маєте стовідсоткове право на відстрочку!

4. Якщо я маю право на відстрочку, то чи потрібно мені йти до тцк для її оформлення, чи це робиться лише за потреби, або коли повістка вже вручена.

В ТЦК, думаю, буде достатньо лише пред'явити своє посвідчення інваліда або довідку МСЕК. Спеціально туде ходити для отримання відстрочки не обов'язково, хіба що викличуть повісткою.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

1. То чи є я військовозобов’язаним на сьогоднішній день згідно чинного законодавства чи ні, чи є в мене, в разі чого, законне право на відстрочку.

Так, Ви є військовозобов'язаним, адже Ви лише зняті з військового обліку, а не виключені.

Звичайно, що у Вас є стовідсоткове право на відстрочку. При врученні повістки , Вам необхідно підготувати до ТЦК:

• заяву про відстрочку
• нотаріальні копії документів про інвалідність (довідка МСЕК/посвідчення особи з інвалідністю)

На підприємстві Вас не зможуть забронювати, адже у Вас уже є право на відстрочку.

2. При врученні незаповненої повістки на вулиці, чи заповненої по місцю роботи – повинен я її брати, чи маю право відмовитися, і якщо так, то на які нормативно-правові акти мені посилатися.

Просто покажіть довідку МСЕК або посвідчення інваліда. Якщо все ж випишуть повістку - візьміть її та надайте ТЦК документи про інвалідність із заявою про відстрочку.

3. Чи має право тцк відправляти мене на повторну ВЛК. В тому ж разі якщо комісію буде пройдено із зазначенням придатності, чи обмеженої придатності – чи є в мене право на відстрочку відповідно до статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і за якими саме пунктами.

Можуть відправити на повторне ВЛК. Адже повторний медичний огляд проводиться через кожні 5 років згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Проте, у Вас є абсолютне право на відстрочку згідно абзацу третього частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Тому коли прибудете до ТЦК відразу подавайте заяву про відстрочку в 2-х екземлярах. На другому екземлярі ТЦК має проставити відмітку про те, що вони отримали від Вас заяву: печатку/підпис та дату прийому. Ви цей екземляр маєте залишити в себе, як доказ подачі документів про відстрочку.

Якщо з самого початку заяву не реєструють - тоді відправляйте документи поштою цінним листом з описом вкладеного.

4. Якщо я маю право на відстрочку, то чи потрібно мені йти до тцк для її оформлення, чи це робиться лише за потреби, або коли повістка вже вручена.

Як забажаєте, так і робіть. Але краще йти до ТЦК, якщо Вам буде належним чином вручена повістка під Ваш підпис.

З повагою, Дерій В.О.!

Всього доброго!

ВІТАЮ ВАС, пане МИКОЛО! Так, кадрова служба правомірно вважає Вас невійськовозобов"язаним. Зворотня дія правовідносин, що припинилися і законів у часі не передбачена жодним нормативно-правовим актом України. Вибачте за довгий текст далі. Але питання складне і потребує пояснень і посилань на численні рішення Конституційного Суду України.

Відповідь на Питання 1. Ви не є військовозобов"язаним, оскільки набули цей статус і його припинення за окремою процедурою законодавством не передбачено. Нехай приймають закон, в якому визначають проблемні питання. У "воєнкомів" немає повноважень усувати прогалини в законодавстві на власний розуд. Вони теж держслужбовці і мають діяти відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції.

Відповідь на Питання 2. При врученні повістки на вулиці Ви маєте право повідомити, що є особою з інвалідністю - пред"явивши відповідні документи про це і на підставі цього відмовитися від отримання повістки, повідомивши про неправомірність дій невстановлених осіб з ТЦК та пред"явивши службове посвідчення з роботи, що підтверджує, що Ваші дані у ТЦК актуальні, оскільки за цим слідкує Ваша кадрова служба підприємства, яке віднесене до критичної інфраструктури та забезпечене 100 % бронюванням. В будь-якому випадку - отримана повістка не має юридичного значення та не породжує у Вас обов"язку з"являтися до ТЦК.. бо за такою ж логікою воєнком може сам розписатись замість Вас у повістці... Бо ж експертизу підпису ніхто проводити не буде...?

Відповідь на Питання 3. У разі бажання скористатися правом на відстрочку - ТЦК не має законного права проводити медичний огляд на ВЛК щодо Вас. Знову-таки, жоден законодавчий акт це не передбачає... Це є свавільним розсудом працівників ТЦК, які не переслідують легітимну мету, а переслідують лише одну двоєдину мету - виконати "план до двор" по мобілізації та одночасно здобути корупційну вигоду.

ВІдповідь на Питання 4. Відстрочку дає Закон, а не ТЦК. Жоден нормативно-правовий акт України не передбачає обов"язку повідомляти про своє право на відстрочку чи узгоджувати наявність права з ТЦК. Саме тому не існує визначеної нормативно форми отримання відстрочки... Одні ТЦК роблять запис у військових квитках, інші - дають лист-відповідь, треті - довідки про відстрочку, четверті - вносять дані до Реєстру військовозобов"язаних та взагалі нічого не видають. Це вибачте на слові "правовий бордель", а не правова визначеність.

ОТЖЕ, Ви правомірно не обліковуєтеся кадровою службою як військовозобов"язаний. У разі самостійного звернення до ТЦК - крім іншого, Ви ще підставите і кадрову службу та керівництво за місцем роботи на штраф і відповідальність. Адже ТЦК дуже любе "наївних людей", які готові їм вірити та з ними спілкуватися як з телефонними шахраями.

Стверджувати зворотнє рівносильно ствердженню, що у зв"язку зі зміною пенсійного віку чи правил оформлення вислуги, усі. хто не відповідають новим правилам та вийшли на пенсію раніше, за старим законом, - мають вийти з пенсії та допрацьовувати до нових вимог і заново оформлювати собі пенсію. Ну, а чого... у держави потреба в скорочені витрат на Пенсійний фонд... то плювати на ті принципи права і Конституцію... доцільність вирішує...

Зміна термінології не дає підстав Вважати Вас придатним до служби чи військовозобов"язаним. Те, що законодавець і виконавець не прописали перехідні правила та не передбачили як діяти з документами раніше виданих зразків - їх проблеми, які не мають бути Вашими проблемами. Якщо осіб, які народилися в УРСР автоматично вважають народженими в Україні, про що зазначають в документах... чому Ви, знятий з обліку до законодавчих новацій не можете вважатися виключеним з обліку?! Або дійсно хай пишуть в законах - документи раніше виданих зразків - не чинні та підлягають обміну. А якщо такого немає, то усі видані документи - чинні. Власне як наразі одночасно діють паспорти громадян України у формі книжечки - БЕЗСТРОКОВІ та ID-картки зі строком дії. Так само наразі вже не видають диплом спеціаліста.. то що?! - Вища освіта за цим рівнем вже не дійсна і особі треба заново йти вчитися?! - Ні.

Я розумію, що окремим горе-юристам ТЦК та військоматам вигідно казати на біле - чорне, а на чорне - біле. Але закон так не працює і не має працювати не в папуасії, а в цивілізованій країні, що позиціонує себе на словах (маю надію, що не лише на словах) європейською та претендує на вступ у Європейський Союз до 2030 року.

Ви, відповідно до існувавшого на той час законодавства, припинили свої правовідносини з державою як військовозобов"язаний. Те, що у них проблеми з набором у військо - не Ваша проблема... Так само як і не Ваша проблема, що шахраї умисно внесли зміни до законодавства шляхом зміни термінології, які фактично обмежують права людей, що набули правового статусу за попереднім законодавством.

Законодавець, якщо що, не потурбувався спільно з президентом, виконавчою владою навіть оновити затверджену форму Військового квитка 2017 року... адже там так само продрукована норма про ЗНЯТТЯ з ОБЛІКУ, а не про ВИКЛЮЧЕННЯ. В той же час Міністерство оборони, не внісши зміни до форми Військового квитка, використовує затверджене ним же Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ... в якій вже передбачає формулювання - ВИКЛЮЧЕННЯ З ОБЛІКУ.

ОТЖЕ, дії та рішення влади щодо законодавчого неурегулювання питання документів старих зразків - не відповідають критеріям правової визначеності.

Ви не є фахівцем з права, а тому не маєте передбачати і розуміти усі МАРАЗМИ, які придумують окремі чиновники - порушники Конституції України.

У Вас є легітимний документ на руках. Виданий безстроково. ВІдповідно до нього Ви визнані непридатним до служби. Точка. Ви не маєте доводити свою невинуватість невідомо кому, з відсутнім правом діяти всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції, тобто не в межах повноважень, не в порядку та не у спосіб, що передбачені законодавством.

Чомусь у військового начальства немає жодних зауважень до дійсності Військових квитків червоного кольору з написом "Министерство оборони СССР". Чому такі квитки дійсні, а Ваше посвідчення може вважатися недійсним?! Бо їм це вигідно? Вигода - не є легітимною метою порушення прав людини.

Крім того, жодного порядку заміни військово-облікових документів на нові так само ні Урядом, ні президентом, ні Міністерством оборони - не прийнято. Отже, у Вас немає визначеного законом обов"язку діяти по загально відомим правилам, яких НЕ ІСНУЄ В ПРИРОДІ.

Тож на моє переконання тут діє аналогія з пенсійним законодавством... якщо людина вже вийшла на пенсію, її не можна через 5-10 років викинути з пенсії працювати, сказавши, що вибачай, у нас тут трохи пенсійний вік виріс і закони помінялися, тож Ви не маєте більше права на пенсію ))) Це неможливо, бо це грубе порушення основ права.

Так само ніхто не пропонує змінити державні акти на землю старих зразків, бо в історії вже існувало 4 варіанти державних актів, що оформлювались по різним правилам... а наразі взагалі їх замінила виписка з реєстру.

Точно так же без окремого посилання про це в законодавстві, ніхто не вимагав обміну водійських посвідчень навіть до останнього - виданих в СРСР особам, які здавали зовсім інші Правила дорожнього руху. Та й я певен, що у 2008 році складав зовсім інші Правила дорожнього руху, ніж тепер. Але чомусь ніхто не жене водіїв на перескладання та переоформлення документів.

Відповідно до статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Спроби інакшого застосування закону - грубе та цинічне порушення загальноєвропейських принципів верховенства права, одним із параметрів якого є принцип правової визначеності.

ОТЖЕ, втретє зазначу. Дії та позиція Вашої кадрової служби- логічна, правомірна та законна. Якщо у Вашої кадрової служби зміниться позиція - Вони Вас про це повідомлять і тоді вже Ви будете вирішувати, чи виконувати нові вимоги роботодавця чи ні.

ТЕПЕР ТРОХИ ПРО "ЗАКОН ЗВОРОТНЬОЇ СИЛИ НЕ МАЄ" та ПРАВОВУ ВИЗНАЧЕНІСТЬ В ДЕРЖАВІ ЯК ОСНОВУ СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7) на підставі якої діє Європейський суд з прав людини.

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16 тільки підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Між тим як свідчить історія, принцип "закон зворотної сили не має" ("lex ad praeterіan non valet") був сформульований ще давньоримськими юристами на протидію сваволі законодавця, який надавав зворотної сили законам, що погіршували становище людей, піддавали їх несприятливим наслідкам за дії, які на час їх вчинення визнавалися законними. Отже, мета цього принципу - поставити заслін ущемленню прав і свобод людини з боку влади.

Саме така спрямованість цього принципу робить його важливою гарантією безпеки людини і громадянина, їх довіри до держави, про що вірно зазначається в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України.

Надання зворотної сили законам, які передбачають розширення змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина чи звільнення їх від певних обов'язків, не може підірвати впевненість людей у стабільності свого правового становища. (Окрема думка судді Конституційного Суду України Козюбри М.І. (справа про податки).

ОТЖЕ, за загальним правилом закон зворотної сили не має. Це правило надає визначеності і стабільності суспільним відносинам. Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Винятки з цього правила рідкісні і допускаються:

а) за наявності вказівки в законі про надання йому (або окремим статтям) зворотної сили;

б) у загальному правилі про неодмінне надання зворотної сили кримінальному закону, який скасовує або пом'якшує кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.(абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.(абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)

Конституційний Суд України вважає, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності.(абзац шостий пункту 5 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування в правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

(абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини)Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

(абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України „Про міліцію“ від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що „обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки“ (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

(речення перше, друге абзацу другого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

(абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

(речення друге абзацу першого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Мартинова Володимира Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

(абзац шостий пункту 2.1 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 7 частини другої статті 42 Закону України "Про вищу освіту" від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017

Згідно із принципом правової визначеності як одним із елементів принципу верховенства права обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустимі, зокрема, за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, якими встановлюються такі обмеження.

(абзац другий підпункту 2.5 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини дев’ятої статті 61, частини третьої статті 105 Закону України „Про вибори народних депутатів України“, пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України“ щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі“ (справа про виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку політичної партії) від 21 грудня 2017 року № 3-р/2017

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини.

(абзац дев’ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини)Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки. Втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни юридичного регулювання у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

(абзаци другий – четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців двадцять четвертого, двадцять п’ятого, двадцять шостого розділу I Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні“ від 23 березня 2017 року № 1989–VIII від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019

Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм.

(абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб“ від 6 червня 2019 року № 3-р/2019

Враховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України, верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип поділу державної влади, принцип народного суверенітету, принцип демократії, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. … Таким чином, верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб’єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат.

(абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019

Конституційний Суд України зазначає, що кожна особа влаштовує своє життя з усвідомленням того, що правове регулювання вимагає стабільності й органи державної влади не можуть свавільно вносити зміни, які порушують засадничі принципи права. Отже, очікування індивіда у зв’язку зі зміною законодавчого регулювання є правомірними, якщо вони є розумними та існує можливість заподіяння шкоди від порушення таких очікувань. Конституційний Суд України підкреслює, що під час правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням, зокрема, соціальної політики, у зв’язку з прийняттям нових законів або внесенням змін до чинних органи державної влади мають надавати особам можливість адаптуватися до нової правової ситуації, щоб їх законні очікування були захищені. Таким чином, законні очікування як складова принципу верховенства права є одним із основних критеріїв конституційної оцінки норм права.

(абзаци шостий, сьомий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів“ від 20 червня 2019 року № 6-р/2019

Вимогою верховенства права є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування. Юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

(абзаци перший, другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020

Складовим елементом загального принципу юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) також є принцип правомірних (легітимних) очікувань, який, за тлумаченням Венеційської Комісії, „виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань“ (спеціальне Дослідження Венеційської Комісії „Мірило правовладдя“, CDL-AD(2016)007, пункт ІІ.В.5.61).(речення перше підпункту 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)

<…> виникнення у певної категорії громадян (конкретно – прокурорів) відчуття краху легітимних очікувань, що є несумісним з вимогою юридичної визначеності як складовим елементом принципу верховенства права (правовладдя). Конституційний Суд України звертає увагу на те, що недотримання законодавцем принципу юридичної визначеності як складового елемента принципу верховенства права (правовладдя) спричинило неоднакове застосування судами припису <…>.(речення шосте, сьоме підпункту 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)

Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису пункту 5 розділу ІІІ „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020

Водночас доступність учасникам суспільних відносин акта права для ознайомлення не гарантує доступності його змісту, якщо припис такого акта викладений неякісно, зокрема нечітко або суперечливо.

(абзац перший підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 21 липня 2021 року № 4-р(ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою Бівалькевича Богдана В’ячеславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 розділу ХІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про Національну поліцію“

З повагою, юрист Ярослав Турчин

В доповнення до своєї відповіді...

Майте на увазі, що Ви зняті з військового обліку, а не виключені. Саме в формулюванні і заключається найбільша проблема. А якщо Вам будуть вручати повістку, а Ви від неї відмовитесь, як Вам пропонують певні юристи, то на Вас буде складений акт відмови і за результатами розгляду справи не виключено, що буде накладений штраф.

Законодавство не досконале, адже якщо громадянина зняли з військового обліку, наприклад, внаслідок зміни місця проживання та потім він не став на військовий облік - це не означає, що він більше не військовозобов'язаний.

Згідно абзацу 7 пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Граничний термін перебування в запасі - 60 років.

На сьогоднішній день склалася неоднозначна судова практика , де, навіть, виключеним з обліку видають повістки та притягують до відповідальності, що є однозначно неправомірно. Тому вирішувати Вам - надати документи, що підтверджують підставу для відстрочки чи повязнути у судових спорах, де невідомо на чиємо боці виступить суд.

Ще раз нагадую, що у Вас є стовідсоткове право на відстрочку, яке Ви можете реалізувати в разі вручення повістки.

Згідно пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки РТЦК оформляють для військовозобов’язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно Правил військового обліку Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Те, що Ви не стоїте на персональному обліку на підприємстві - це позитивний момент та кадровий відділ діє правомірно, адже згідно пункту 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Проте, якщо Вас візьмуть на військовий облік в ТЦК, тоді Ви підлягатимете взяттю на персональний військовий облік і на підприємстві.