відпустка у звязку з вагітністю та пологами не виплачена і щорічна відпустка вчителя.

Доброго дня, Наталія!

Ваш бухгалтер, кажучи що Ви не маєте право на відпустку, оскільки "вона не в канікулярний період", намагається ввести Вас в оману! Ви абсолютно маєте на це право!

Але давайте по порядку.

Законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки є: Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки) та Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).

Крім того, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ зі змінами та доповненнями (далі - Закон) було внесено зміни до порядку надання та компенсації відпусток, розрахунку стажу для щорічних основних та додаткових відпусток, встановлено деякі обмеження, а також додано нові види відпусток.

• - Щорічні відпустки.

• - Відпустка для підготовки участі у змаганнях (надається вчителям, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях).

• - Творча відпустка (надається освітянам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо).

• - Соціальні відпустки (надаються у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3-річного віку тощо).

• - Відпустки за власний рахунок.

• - Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням.

Більшість педагогів мають тривалість відпустки 56 днів, а частина з них має право на додаткові та соціальні відпустки тривалістю до 10 днів.Водночас у статті закону України «Про відпустки» зазначено, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.На це у Мінекономіки відповіли, що одному з батьків, які:

- мають двох або більше дітей віком до 15 років,

- мають дитину з інвалідністю,

- які усиновили дитину,- матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи,

- одинокій матері,- особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи,

надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Відповідно до закону, зазначена відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних відпусток, тому на неї не поширюються норми закону.Тобто щорічна основна відпустка педагогічного працівника складає 56 днів, але працівник має повне право крім цієї відпустки взяти додаткову соціальну відпустку на 10 днів.

Основна відпустка вчителя узгоджується з навчальним планом та надається переважно влітку. Але є окремі випадки, коли її можуть надати під час осінніх, зимових чи весняних канікул.

Для яких осіб надаються відпустки у зручний для них час:-

особи віком до 18 років;- люди з інвалідністю;

- жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, або після неї;

- жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

- одинокі матері чи батьки, які виховують дитину самостійно;- опікуни, піклувальники;

- дружина (чоловік) військовослужбовця;

- ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

- батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;- працівники, віднесені до 1 та 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

ВИСНОВОК:

Ви маєте право на щороічну основну відпустку з відповідною виплатою Вам усіх належних за цей період коштів. Вас не стосуються при тому помилки, яких нібито припустились той чи інший бухгалтери.

Вимагайте у директора школи письмову відмову у наданні щорічної відпустки та негайно звертайтесь зі скаргою на грубі порушення Ваших трудових прав одразу у дві установи: міське управління освіти та теруправління Депржпраці.

Якщо і це не допоможе, то рекомендую звертатись до суду. Суд задовільнить Ваші вимоги в наказному порядку доволі швидко. Принаймні таке підказує мені моя судова практика.

З повагою, адвокат Айвазян.

Знову вітаю Вас, пані Наталія! Як вже писав у Вашій попередній заявці на консультацію. Незалежно від розшуків бухгалтера та іншого, обов"язок щодо сплати Вам заробітної плати, інших виплат - несе РОБОТОДАВЕЦЬ... Тобто організація в якій Ви працюєте. Все інше - особисті проблеми Вашого керівника та нездатності його прийняти на роботу порядних і фахових бухгалтерів, органів досудового розслідування, казначейських клерків, бюджету громади... кого завгодно, але точно не Ваші як робітника, який має право на законні виплати.

В сухому залишку - наразі є в наявності фактично нарахована Вам заробітна плата. Якщо новий бухгалтер, або ж Ваш горе-керівник, який не поринав у питання бухгалтерії Вашої організації (знаю про що кажу, адже дуже багато років працівав керівником та заступником керівника з правом першого підпису фінансово-господарських документів, тож ніс особисту відповідальність за подання відповідних звітів до податкової та ПФУ, виплату заробітної плати, належний кадровий облік та ін.) - не згодні з відповідними сумами, вони мають не Вам казки розповідати, а внести зміни до звітності у Державний реєстр загальнообов"язкового державного соціального страхування, у податковій. Провести перерахунок зарплат та розплатитися з працівниками. Якщо на їх думку Вам переплатили - скласти пропозицію про повернення коштів... Ви можете погодитись з цим, або ні. Утримувати гроші з зарплати без Вашої письмової згоди - не мають права.

ОТЖЕ, в даному випадку існує два варіанта вирішення - досудовий (позасудовий, добровільний) або судовий. Ваші діїї можуть бути такі.

По-перше. Переведіть спілкування у офіційне русло. Тобто письмове (офіційно-ділову переписку). Письмова зареєстрована заява зі штампом вхідної і № з датою на Вашому екземплярі - відповідь на заяву.

Можете подати заяву з вимогою виплатити належні Вам гроші за декретну відпустку. В заяві можете зазначити, що копію направляєте до відділу (управління, департаменту) освіти міської ради.

Якщо керівник школи не надасть відповідь у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян", то постає питання чи здатен він взагалі забезпечити керівництво закладом?!

По-друге. Крім того, можете спробувати пояснити керівнику, що кримінальну відповідальність несе він, а не бухгалтер... і за невиплату грошей посадити можуть його, а не тільки бухгалтера. Крім того, можете натякнути, що якщо вони самі не здатні порахувати і зробити виплати, в цьому їм можуть "допомогти" фахівці КРУ (Державної аудиторської служби України). та Держпраці.

По-третє. Рекомендував би записатись на прийом до керівництва відділу (управління, департаменту) освіти, до сфери управління якого належить Ваш заклад освіти та на особистому прийомі повідомити ситуацію, що має місце в школі та про те, що керівник школи фактично самоусунувся від адміністративної роботи та контролю бухгалтерії. Саме через таке, управління освіти створюють централізовані бухгалтерії в своєму підпорядкуванні...

Якщо є сумніви в адекватності керівництва органу управління освітою - можете записатися на прийом до міського голови, або заступника міського голови, який спрямовує діяльність освіти за своїми функціональними повноваженнями. Якщо знаєте порядного депутата міської ради, який може втрутится і посприяти - це теж можливо.

В будь-якому разі, вимагайте невідкладно видати довідку про середній заробіток за рік в якому Ви пішли у відпустку. Цю довідку можна використати в суді.

Ви маєте право стягнути заборгованість в судовому порядку. У всякому випадку, роботодавець зобов"язаний виплатити безспірну частину суми, яку не оспорює (тут діє аналогія норм права з статтею 116 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (Постанова ВП ВС від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19) нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати у разі наявності обставин непереборної сили.

У разі непроведення роботодавцем Вам виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, на підставі статей 55, 124 Конституції України, статей 232, 238 Кодексу законів про працю України, статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Ви маєте право звернутися безпосередньо до суду, подавши відповідну заяву в порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Наразі, Вам необхідно отримати у роботодавця Довідку про середній заробіток за останні 12 місяців перед декретною відпусткою для визначення судом відповідної суми, яку належить стягнути з Роботодавця на Вашу користь.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Відповідно до пункту 32 Порядку № 1266. Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

У разі відмови роботодавця надати Вам довідку про середній заробіток (і таке буває). Ви можете здійснити розрахунок на підставі відомостей з Реєстру застрахованих осіб, які у формі Витягу, а також довідок за різними формами можна протягом 5 хвилин сформувати на порталі електроннихз послуг Пенсійного фонду України, зайшовши у особистий кабінет за цифровим підписом або ДІя-підписом. Дані документи надаються в електронному вигляді з цифровим підписом ПФУ та можуть бути використані в суді як офіційні документи як в електронному вигляді, так і у формі роздруківок.

Адреса порталу ПФУ за посиланням. https://portal.pfu.gov.ua/

Крім того, Ви попередньо можете звернутися до органів ПФУ (знову-таки через Портал електронних послуг ПФУ) за інформацією - чи звертався роботодавець за виплатою Вам "декретних" та чи перераховували ПФУ гроші на відповідний спец. рахунок?! Додатково Ви можете отримати у ПФУ офіційне роз"яснення як діяти на їх думку у ситуації невиплати Вам грошей за декретну відпустку.

В майбутньому органи ПФУ можуть бути залучені до судового розгляду в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Якщо роботодавець не згоден із Вашими сумами розрахунків, перш ніж висловлювати свою "незгоду", він має вжити заходи щодо ВНЕСЕННЯ ЗМІН до відомостей і звітності, які містяться у Пенсійному фонді України. До внесення таких змін - офіційними є суми, нараховані Вам згідно з відомостями Пенсійного фонду України.

Пам"ятайте, що обов"язок доведення покладається нормами КАС України на Вас. Тож дуже відповідально підійдіть до розрахунків, їх обгрунтування та доказів по справі. Суддя це за Вас робити не буде і рахувати належні Вам виплати теж.

Крім того, Ви можете пояснити роботодавцю (керівнику, новому бухгалтеру), що позиція "страуса в дитячій пісочниці" - не найкраща... адже керівник організації несе в тому числі кримінальну відповідальність за невжиття заходів по виправленню недостовірних звітів, а також за невиплату заробітної плати та інших належних працівникам виплат.

Після отримання судового рішення про стягнення відповідних грошей з роботодавця на свою користь - Ви можете отримати виконавчий лист і стягнути відповідні кошти в примусовому порядку через органи Державної казначейської служби України або в добровільному порядку, запропонувавши Вашій "бухгалтерії" здійснити такі виплати на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

В свою чергу роботодавець потім може усі свої витрати на відшкодування Вам невиплачених грошей - віднести в порядку регресу на рахунок бухгалтера, який здійснив таку помилку чи умисні дії (в судовому порядку, в т.ч. в рамках кримінального провадження).

КРІМ ТОГО. Якщо заробітна плата затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов"язаний нарахувати та виплатити працівникові компенсацію втрати частини заробітної плати, відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці", статей 1, 2 Закону № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Порядку № 159 "Проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Дана вимога так само має бути включена Вами до адміністративного позову, з яким Ви звернетеся до суду відносно невиплати Вам роботодавцем належних Вам грошей.

Крім того, Ви маєте право бути визнаною потерпілою від злочинних дій бухгалтера, звернувшись із відповідною заявою до правоохоронного органу, який здійснює досудове розслідування, в порядку статті 55 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчий має внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та видати Вам Пам"ятку про права і обов"язки потерпілого.

P.S. Дуже дивно читати про перебування бухгалтера у розшуку за привласнення грошей установи... Наче ХХІ століття і всі платежі державних установ здійснюються через казначейські рахунки, а не через "каси"... Тоді у розшуку має перебувати, або під слідством - Ваш керівник установи, керівник місцевого підрозділу ДКСУ.

Щасти Вам у вирішенні ситуації!

З повагою, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, стаття 41 КпАП передбачає за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 нмдг (510-1700 гр)

Щоб поскаржитись на невиплату заробітної плати, можна зателефонувати на номер “гарячої” телефонної лінії Міністерства соціальної політики з питань виплати заробітної плати. Фахівці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю беруть безпосередню участь у роботі гарячої лінії.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.

У заяві слід указати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць

Якщо заробітна плата нарахована, проте не виплачена, то можна звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості (ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК)). У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК). Судовий наказ виконується в порядку виконання судового рішення.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

найменування суду, в який подається заява;

ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

вартість майна у разі його витребування; перелік документів, що додаються до заяви.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня. Ваші права порушуються, рекомендую звернутися до освітнього оумбудсмена +380 95 143-87-26

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП), на підставі медичного висновку жінкам надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 днів ― після пологів. Тривалість відпустки обчислюється сумарно, тобто жінці надається відпустка загальною тривалістю 126 днів. Це означає, що післяпологова частина відпустки коригується у випадку, якщо відпустка до пологів виявилася більше чи менше встановленої тривалості.

У разі ускладнених пологів, а також при народженні двох і більше дітей післяпологова відпустка надається тривалістю 70 календарних днів й сумарна тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами становитиме, відповідно, 140 календарних днів (частини 1 – 2 ст. 179 КЗпП).

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку (листка непрацездатності). Ця відпустка оформляється без видання наказу, згідно з листком непрацездатності. Утім, якщо крім оформлення листка непрацездатності, роботодавцем буде додатково видано наказ (наприклад, для зручності обліку відпусток у відділі кадрів), це не буде порушенням, оскільки ця дія не тягне за собою жодних правових наслідків. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом (на роботі за сумісництвом ця відпустка оформлюється на підставі копії листка непрацездатності, завіреного печаткою за основним місцем роботи).

У ст. 180 КЗпП вказується, що у разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. Тобто ст. 180 КЗпП і п. 3 ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504 прямо формулюють право жінок на використання відпустки безпосередньо перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або безпосередньо після неї. Для одержання щорічних основної і додаткової відпусток у зазначений час жінка повинна подати власникові довідку медичної установи (при наданні щорічних відпусток перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами). Жінка може реалізувати своє право на використання відпустки за умови, якщо на день початку щорічних основної і додаткової відпусток вона має стаж роботи в рахунок робочого року, за який вона просить надати їй щорічні відпустки, тривалістю хоча б один день. Надання щорічних відпусток у рахунок робочого року, який ще не почався, законодавство про працю не передбачає.

Також, згідно з ч. 3 ст. 179 КЗпП, за бажанням жінки, їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. Тобто до досягнення дитиною віку трьох років працююча жінка (інша застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною) має право на одержання частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною з виплатою за цей час допомоги по державному соціальному страхуванню.

Нагадаємо, що допомогу по догляду за дитиною скасовано з 1 липня 2014 року ― наразі її отримують лише батьки тих дітей, які народилися до вказаної дати. Батьки ж малюків, що народилися після 1 липня 2014 року, отримують лише допомогу при народженні дитини у розмірі 41 280 грн ― виплата цієї допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. № 2811-ХІІ, далі ― Закон № 2811).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку. Зауважимо, що право на одержання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного чи шестирічного віку (за наявності відповідного медичного висновку) мають також батько дитини, баба, дід або інші родичі, які фактично здійснюють догляд за дитиною.

Вітаю!

Порядок фінансування Фондом страхувальників визначено у ст. 34 Закону № 1105. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви. Фіндопомогу у зв'язку з вагітністю та пологами виплачують відразу за весь період декретної відпустки в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений на підприємстві для виплати зарплати. Якщо роботодавець Вам не виплачує допомогу по вагітності та пологах, на підставі ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 232, 238 КЗпП, ст. 17 Закону № 1105 Ви маєте право звернутися безпосередньо до суду, подавши відповідну заяву в порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Всього найкращого!