Как переоформить дом

Здравствуйте, Виктория! Формально, в силу части третьей статьи 1268 Гражданского кодекса Украины, наследники, которые постоянно проживали с умершим на время открытия наследства - считаются такими, что приняли наследство, если на протяжении срока, установленного статьей 1270 Кодекса не заявили об отказе от наследства. Потому может статься так, что нотариус проверив данные о прописке / регистрации места жительства Ваших родственников откажется оформлять наследство только на Вашего дядю.

Может это и хорошо, т.к. в наследственных делах не рекомендовал бы надеяться на порядочность родственников... иногда с людей такое вылазит при возможности "кинуть ближнего".

То есть формально все наследники первой очереди зарегистрированные в доме вместе с умершим наследодателем считаются принявшими наследство и оно должно быть оформлено на них всех.

После получения свидетельства о праве на наследство по закону и регистрации права собственности на недвижимое имущество в Реестре прав - собственники могут как-угодно распорядиться своей собственностью... В т..ч. оформить дом на Вас. Но следует учесть, что могут быть неприятные налоговые последствия, т.к. дядя и другие родственники не первой линии не пользуются в отношении Вас льготами по налогообложению в плане дарения недвижимости.

Проблема здесь в том, что племянники и племянницы не входят в какую-либо из очередей родства по закону, а потому при дарении такое приобретение облагается налогом на общих основаниях - 5 % НДФЛ + 1.5 % военный сбор.

В идеале нужно было до 6 месяцев всем наследникам первой линии отказаться от наследства и Вы могли бы самостоятельно унаследовать имущество как внучка.

Но и это не приговор. До выдачи свидетельств на право на наследство наследники имеют право заключить договор о смене очередности получения права на наследование (часть первая статьи 1259 Гражданского кодекса Украины).

В Вашем случае это самый оптимальный вариант на данный момент. Обратитесь к нотариусу по месту открытия наследственного дела (там, куда Ваш дядя подал заявление о вступлении в наследство). Если нотариус не будет возражать - сторонами договора можете выступить ВЫ как наследница второй очереди и дядя - как наследник первой очереди. В таком случае он уступит Вам свое место в очереди наследования и дом получите Вы без необходимости рутинного переоформления и уплаты 6.5 % налогов от стоимости дома.

С уважением, юрист Ярослав Турчин

Здравствуйте!

Нет, в наследство также автоматически вступил Ваш отец, т.к. был прописан по одному адресу с наследодателем.

То что он не оформил Свидетельство о наследстве, никак не влияет на вступление в наследство.

В настоящее время дом 50 на 50 принадлежит Вашему отцу и его брату.

Ваш отец должен оформить Свидетельство о наследстве, оформить 1/2 дома на себя, а затем подарить Вам свою часть дома.

Ваш дядя может подарить свои 1/2 дома Вам.

Виктория! Извините, немного поправлю свой ответ. Учитывая, что Ваш отец жив, то Вы как внучка не входите в 1-5 очереди наследников по закону... и могли бы быть наследником только по праву представительства за своим отцом... В связи с этим можно пойти по схеме заключения договора об изменении долей в наследстве (статья 1267 Гражданского кодекса Украины) между Вашим дядей и Вашим отцом.

Если нотариус будет утверждать, что отец не вступил в право наследства в силу статьи 1268 ГК Украины, то согласно ст. 1272 ГК Украины если наследник в течение шести месяцев, начинающийся со времени открытия наследства не подал заявление о принятии наследства, он считается непринявшим его. По письменному согласию наследников, принявших наследство, наследник, пропустивший срок для принятия наследства, может подать заявление о принятии наследства нотариусу.

То есть для ухода от уплаты налогов нужно выходить на прямую кровную линию родства первой линии... То есть Вы и Ваш отец.

Согласно статье 1267 ГК Украины доли по наследству каждого из наследников по закону равны. Наследники по устному соглашению между собой, если это касается движимого имущества, могут изменить размер доли по наследству одного из них. Наследники по письменному соглашению между собой, удостоверенным нотариусом, если это касается недвижимого имущества или транспортных средств, могут изменить размер доли по наследству одного из них.

Потому Ваш отец как Ваш родственник первой линии родства имеет право подарить Вам дом без налоговых нагрузок или Вы в любом случае его унаследуете за отцом.

В любом случае обратитесь к нотариусу. Они это постоянно практикуют и знают все ходы и выходы как правило.

С уважением, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Вікторія!

Ви не зовсім коректно розумієте в даному випадку правовий статус Вашого батька та дядьки й, відповідно не можете правильно визначитись з алгоритмом дій по відчуженню будинку на Вашу користь.

Насправді, згідно частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України:

"Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї".

Отже за змістом та логікою наведеної норми закону в 2011 році автоматично успадкував будинок не тільки Ваш дядько, але і батько. Так що згадану нерухомість у відповідності із діючим законодавством треба оформити у рівних частинах саме на цих двох осіб. Для виконання такого правочину обом спадкоємцям необхідно звернутись до нотаріуса.

Коли спадкоємці, тобто Ваш батько і дядько, переоформлять частини будинку на себе, вони мають право розпорядитися цією нерухомістю на свій власний розсуд, в тому числі, відчужити її на Вашу користь.

В такому випадку найпростіший спосіб це зробити - оформити у нотаріусу дарчу на Ваше ім'я.

Після оформлення договору дарування нотаріус відразу ж реєструє право власності на обдаровуваного.

Відповідно дарувальник позбавляється права власності, а обдарований одразу його набуває. Дарчу оформляють у будь-якого нотаріуса того міста, де прописаний дарувальник або обдарований, або за місцезнаходженням квартири, будинку, ділянки.

При даруванні родичу першого та другого ступеня спорідненості податок сплачувати не потрібно.

• Перший ступінь спорідненості — це діти, батьки, подружжя.
• Другий ступінь — це брати, сестри, онуки, дідусь та бабуся.

Тож у такому разі оплачуються лише послуги нотаріуса.

Проте при оформленні договору дарування на частину нерухомості Вашого дядька прийдеться заплати податок, оскільки останній по закону віднесений до третього ступеня спорідненості. Дохід при цьому оподатковується за ставкою 5 % ПДФО та 1,5% військового збору.

Документи, необхідні для договору дарування між родичами першого та другого ступеня споріднення (батьки — діти, брати — сестри, бабусі, дідусі — онуки), наступні:

• паспорт та податковий код сторін;
• свідоцтво про народження (для підтвердження ступеня споріднення);
• правовстановлюючий документ на предмет дарунку (наприклад, договір купівлі-продажу квартири, свідоцтво про приватизацію тощо);
• техпаспорт на будинок;
• оцінка вартості майна (видається БТІ);

З повагою, адвокат Айвазян.

Здравствуйте, Виктория!

Согласно законодательству Ваш отец должен был автоматически унаследовать 1/2 имущества бабушки, ведь он является наследником первой очереди и на момент ее смерти проживал вместе с ней.

Так как Ваш дядя подал заявление о принятии наследства - он должен был унаследовать другую часть имущества, ведь также является наследником первой очереди.

Если, Вы говорите, что отец никаких действий не совершал - ему нужно обратиться к нотариусу, который завел наследственное дело, с заявлением о выдаче свидетельства о наследстве. Затем с данным свидетельством ему необходимо будет зарегистрировать свою долю в Государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество.

Также нужно знать, какая доля дома указана в свидетельстве о наследстве у дяди, ведь бывали случаи, когда нотариус не имея информацию о других наследниках, определял только одно лицо владельцем всего имущества наследодателя.

Чтобы переоформить дом на Вас - Ваш дядя и Ваш папа могут заключить с Вами договор дарения и передать принадлежащие им доли дома в Вашу собственность.

С уважением, юрист Дерий В.О.!

Желаю успехов!

Вітаю, Вікторія!

Ситуация такова. В 2011 году умерла моя бабушка , вся моя семья (мама, папа, брат, я) проживали в доме моей бабушки, все в этом доме прописаны кроме меня. После смерти моей бабушки( папина мама), в право на наследство вступил только мой дядя (брат папы), папа в право на наследство не вступил в силу стечения определенных обстоятельств. Теперь спустя 12 лет, стал вопрос о переоформления дома на меня. Правильно ли мы понимаем, что изначально нужно дом оформить полностью на дядю, после чего он сможет сделать дарственную на меня?

Наскільки я розумію з Ваших слів, заповіту про спадкування не було і ми маємо застосовувати правила, що визначені при спадкуванні за законом.

За таких умов виявляється, що квартира мала відійти Вашому батьку і брату батька в рівних долях - по 50 %.

В силу вимог Цивільного кодексу України, якщо вони проживали на момент смерті з бабусею, вони вважаються такими, що прийняли спадщину.

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ТАКИМ ЧИНОМ, ЯКЩО БРАТ БАТЬКА ДО ЦЬОГО ЧАСУ УСПАДКУВАВ ЛИШЕ 50 % КВАРТИРИ, ВАШОМУ БАТЬКУ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЬ ДО НОТАРІУСА ІЗ ЗАЯВОЮ ЩОДО ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ НА ІНШІ 50 % КВАРТИРИ. ВІДМОВИТИ ЙОМУ НЕ МАЮТЬ ПРАВА, ОСКІЛЬКИ ВІН ВВАЖАЄТЬСЯ ТАКИМ, ЩО ПРИЙНЯВ СПАДЩИНУ.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ПЕРЕОФОРМЛЕННЯ КВАРТИРИ НА ВАС, ТО ПІСЛЯ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО СПАДКУВАННЯ - БАТЬКО ТА ЙОГО БРАТ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ЧЕРЕЗ НОТАРІУСА ДОГОВОРИ ДАРУВАННЯ СВОЇХ ЧАСТОК ВАМ.

КОРОТКО ЯКОСЬ ТАК, АЛЕ МОЖЛИВО В ХОДІ СПАДКУВАННЯ ВІДБУЛИСЬ ІНШІ МОМЕНТИ, ПРО ЯКІ ВИ НЕ ЗАЗНАЧИЛИ.

Всього доброго! Успіхів.

Доброго дня!

Ваш батько має отримати свідоцтво про право на спадщину на свою частину у нотаріуса та зареєструвати по ньому майно на себе , далі власники кожної частини дарують чи продають вам свої частини , або продовжують володіти самостійно це їх право.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зверніть увагу, в межах однієї і тієї самої черги спадкоємці спадкують майно померлого у рівних частках.

При цьому, право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Також у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини. Так, одна особа, у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини. За правом представлення можуть спадкувати онуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри. Цей перелік осіб є вичерпним та розширенню не підлягає.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У судовому порядку можна , довести факти, що мають значення для спадкоємців , але не були враховані заповітом.

Судове рішення обов язкове до виконання всіма органами та посадовими особами, а також громадянами.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово...

Стаття 1259. Зміна черговості одержання права на спадкування

1. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині...

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки...

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом

1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно,...

Стаття 1268. Прийняття спадщини..

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.";

"Стаття 392. Визнання права власності

1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.";

"Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки...

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.".

"ПОРЯДОК надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%...):

"2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

майно - нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, меліоративна мережа, складова частина меліоративної мережі; надавач інформації з Державного реєстру прав - державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса...

10. Для отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі особа, яка бажає отримати таку інформацію, звертається до будь-якого надавача інформації з Державного реєстру прав...

15. Інформація з Державного реєстру прав в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія)..".

---

Доброго дня, пані Вікторіє! Як вбачається, дядько отримав свідоцтво про право на спадщину на будинок, повністю і одноосібно. Якщо спадщину дядьку було оформлено, видано свідоцтво, то нотаріуса мав зареєструвати це право власності до Реєстру речових прав на нерухоме майно. З цього приводу Ви маєте право та можливість отримати інформацію з Реєстру, звернувшись до будь-якого помічника нотаріуса або державного реєстатора Реєстру речових прав. Якщо спадщина на дядька оформлена, то належним було б звернення до нього з позовом про визнання батька та Вас з братом право власності на будинок як спадкоємців, що прийняли спадщину, проживаючи разом з бабусею за момент її смерті. Але в цьому випадку 3-річний строк позовної давності (з 2011р.) закінчився і поновлення його з боку суду вбачається сумнівним. Ще вважаю за необхідне пояснити Ваше з братом право на спадкування (батько і так вважається таким, що прийняв спадщину, мати не права права спадкувати за бабусею). Так от. Відповідно до ст.1258 ЦК спадкування здійснюється почергово, за змістом статей про черговість спадкоємців Ви з братом є спадкоємцями 4 чи 5 черги, тобто усуваєтесь від спадкування за наявності спадкоємців 1 черги (дядька та батька). Але з іншої сторони, відповідно до ст.1268 ЦК спадкоємці, що проживали разом зі спадкодавцем вважаються такими, що приняли спадщину; такими ж є і малолітні, неповнолітні особи (що мають право спадкування). Таким чином норма про спадкування почергово і про прийняття спадщини суперечать між собою, тобто має місце колізії права. За правилами вирішення колізії між нормами однакової юридичної сили (в даному випадку норми ЦК) до застосування підлягає особлива, а не загальна норма - тобто норми ч.3 та 4 ст.1268, а не ст.1258 ЦК, тобто особи, що проживали разом зі спадкодавцем є, мають бути спадкоємцями першочергової черги спадкоємців, в даному випадку 1 черги. Повертаючись до питання, належним, як я вважаю, необхідно отримати інформацію з Реєстру речових прав щодо права дядька на будинок. Якщо це підтверджується, то або подавати до суду позов про визнання свідоцтва про право на спадщину, видане дядьку, недійсним та визнання права власності на відповідні частки будинку за спадкоємцями (батька та Вас з братом), з умовою поновлення строку позовної давності, або відчуження дядьком будинку на Вашу користь.