ч2 ст.194 ККУ Чи є склад злочину?

Доброго дня, це може визначати пожежно технічна експертиза.. Про факти які визначаєте треба обов'язково повідомити суддю. Для обгрунтованої відповіді, треба знати більше деталей, ознайомитися з матеріалами справи.

Кваліфікуючі ознаки:

• заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення)

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податковогореба одексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2023 року 50% прожиткового мінімуму становить 1342 грн. Таким чином станом на січень 2023 року 1342х600 = 805 200 грн.);

• вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
• спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.

Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (стаття 113 КК України), вимагання (стаття189 КК України), терористичний акт (стаття 258 КК України), масові заворушення (стаття 294 КК України).

Також ознайомтесь за посиланням

http://mego.info/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1...

Доброго дня, Едуарде!

Спочатку з приводу акту пожежі.

Згідно пункту 5 Постанови КМУ від 26 грудня 2003 р. № 2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 р. № 313) про "Порядок обліку пожеж та їх наслідків"

"Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1. Акт складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об’єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Внесення змін і доповнень до акта не допускається.

Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями допускається складання акта впродовж місяця з моменту повідомлення про пожежу чи подання відповідної письмової заяви. До складу зазначеної комісії допускається не включати власника об’єкта (постраждалого) або його представника за умови його відсутності (евакуація з району воєнних (бойових) дій чи території, де введено правовий режим воєнного або надзвичайного стану, загибель або отримання тілесних ушкоджень тощо).".

Також у пункті 14 наведенного вище порядку зазначено що:

"Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані впродовж 10 діб із моменту ліквідації пожежі подавати територіальному органу ДСНС документи (довідки, витяги, письмові заяви тощо) про суму прямих та побічних збитків, завданих пожежею, та суму врятованих матеріальних цінностей.

Під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану, після закінчення воєнних (бойових) дій та повернення контролю держави чи встановлення контролю міжнародними організаціями (МАГАТЕ, ООН, ОБСЄ) над раніше окупованими територіями строк подання зазначених документів допускається збільшувати до 30 діб із моменту ліквідації пожежі".

Тобто в даному випадку, якщо дана територія, де сталася пожежа, контролювалась державою, то строк складання та подання акту пожежі був порушений.

З іншого боку, якщо є ознаки кримінального правопорушення, передбачено ст. 194 ККУ, а саме:

"1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років".

то в цьому випадку згаданий акт не потрібен, й досудове розслідування може відбуватись і без нього. Натомість слідчим буде призначено відповідні судові експертизи, які встановлять причини пожежі, вінуватців та розмір нанесеної шкоди.

Тепер з приводу пошкодження майна.

Зазвичай для розміру шкоди нанесеної в результаті винних дій особи проводиться судова експертиза. Звернемося до висновків Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 310/6110/18, в якій досліджував питання призначення експертизи для визначення розміру збитків - https://mka.court.gov.ua/sud4812/pres-centr/news/1...

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа_1 і особа_2 обвинувачувалися органом досудового слідства у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Так, згідно з обвинувальним актом, вони, маючи намір на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи умисно, перебуваючи в акваторії Азовського моря на відстані приблизно 800 м від берегу, за допомогою раніше встановлених ними підйомних пасток (знаряддя лову), які заборонені для використання в любительському та спортивному рибальстві, протиправно здійснили вилов водних біоресурсів особливо цінної породи, а саме бичка-кругляка у кількості 682 штуки, чим заподіяли істотну шкоду для репродукційного потенціалу популяції цього виду риб (водних біоресурсів).

Незаконним виловом вказаної риби завдано шкоди рибному господарству в розмірі 23 188 грн (із розрахунку вартості одного бичка - 34 гривні), відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року (далі - постанова КМУ № 1209).

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду виправдувальний вирок залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС звертає увагу, що обов`язковою ознакою, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, є заподіяння такими незаконними діями істотної шкоди, що саме і відрізняє кримінальне правопорушення від адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 «Порушення правил рибальства» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 ст. 242 КПК передбачено обов`язковість призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.

уд першої інстанції установив, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не проводилось досліджень для встановлення наявності істотної шкоди (не було призначено та не проведено судово-іхтіологічної експертизи для визначення наявності істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду).

Надані ж органом досудового слідства накладна на рибу та розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу, згідно з Таксами, установленими постановою КМУ № 1209, разом із відповіддю директора Інституту рибного господарства та екології моря на запит заступника начальника Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, суд обґрунтовано визнав неналежними доказами той факт, що внаслідок незаконного вилову в Азовському морі 682 особин бичка кругляка в умовах погіршення ефективності відтворення бичків було завдано істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду, оскільки зазначені документи не можуть підмінювати висновок експерта.

ВС зазначив, що згідно з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18 провадження № 51-10433кмо18) обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (Закон № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов’язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» - залучити експерта).

Верховний Суд залишив вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та ухвалу Запорізького апеляційного суду без змін.

З повагою, адвокат Айвазян.

Є обвинувачення: Пошкодження майна шляхом підпалу. Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за її цільовим призначенням стан.Чим чи ким визначається пошкодження майна по справі?Чим чи ким визначається факт підпалу?Товарознавча експертиза не проводилася. Акт пожару зроблений через 2 місяці. Пожежно-технічна експертиза проводилася без приїзду експерта на місце події.

Відповіді

1. пожежно-технічною єкспертизою.

2. ⁠факт підпалу за своїм внутрішніми переконанням органи досудового розслідування та фактичними доказами, передбаченими ст 84 КПК України;

3. ⁠Порядок проведенння експертизи та її висновки можуть бути оскарженні під час досудового розслідування та судового розгляду.