Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Армія і мобілізація, 01 січня 2024, питання №99562 400₴

Чи може виїхати закордон чоловік, 23 роки, який має відстрочку від РТЦК?

Чи може чоловік, якому 23 роки виїхати закордон, якщо має відстрочку від РТЦК, оскільки не підлягає призову під час мобілізації? Згідно ч. 2-6 постанови №57? Строкову службу не проходив, не інвалід, родичів з інвалідністю немає і т.д.

Відповіді юристів (14)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    22.5%

    Вітаю Вас!

    Чи може чоловік, якому 23 роки виїхати закордон, якщо має відстрочку від РТЦК, оскільки не підлягає призову під час мобілізації? Згідно ч. 2-6 постанови №57? Строкову службу не проходив, не інвалід, родичів з інвалідністю немає і т.д.

    На якій підставі дана особа має право на відстрочку? Це важливо розуміти, аби надати Вам предметну відповідь.

    • Наталія Клієнт 4 місяці тому

      Має відстрочку через те, що не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру - до 27 років по статусу він являється призовником, тому не підлягає мобілізації під час дії воєнного стану до 27 років.

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Наталія!

        Так, Ви праві. Він не підлягає мобілізації за умови наявності у нього статусу призовника (наявність приписного свідоцтва, відсутність строкової військової служби, військової кафедри).

        Але застосувати у даному випадку пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону не вбачається за можливе. Він не підлягає мобілізації, але не має права на виїзд за кордон.

        Йому потрібно шукати законну підставу для виїзду.

        Успіхів Вам. З повагою!

    Токмач Галина Николаевна
    22.5%

    Добрий вечір!

    Чи може чоловік, якому 23 роки виїхати закордон, якщо має відстрочку від РТЦК, оскільки не підлягає призову під час мобілізації? Згідно ч. 2-6 постанови №57? - так, якщо в нього відстрочка за підставою, передбаченою частиною першою, а не третьою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

    Оскільки відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

    До частини першої відносяться наступні підстави:

    заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

    визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

    {Абзац третій частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

    {Абзац четвертий частини першої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Законів № 2226-VIII від 06.12.2017, № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    {Абзац п’ятий частини першої статті 23 в редакції Законів № 1614-VII від 25.07.2014, № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 339-VIII від 21.04.2015; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2226-VIII від 06.12.2017; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1614-VII від 25.07.2014; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

    {Абзац десятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

    {Абзац одинадцятий частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023}

    опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

    {Частину першу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2169-IX від 01.04.2022}

    народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2732-IX від 04.11.2022}

    інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

    {Абзац частини першої статті 23 в редакції Закону № 2122-IX від 15.03.2022}

    До частини третьої відносяться наступні підстави:

    Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

    здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

    {Абзац другий частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}

    наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

    {Абзац третій частини статті 23 в редакції Законів № 2745-VIII від 06.06.2019, № 2196-IX від 14.04.2022}

    жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

    {Частину доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

    {Частину доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

    {Частину доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

    {Частину доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

    {Частину доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1387-VIII від 31.05.2016}

    жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

    {Частину третю доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 2491-IX від 29.07.2022}

    {Статтю 23 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1575-VII від 03.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 277-VIII від 07.04.2015; в редакції Закону № 570-VIII від 01.07.2015}

    Зверніть увагу, що прикордонники надають консультації в телефонному режимі:

    • (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
    • (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
    • (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
    • (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
    • (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
    • (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
    • (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться.

    Якщо для перетину кордону обрано якийсь конкретний пункт пропуску, то перед поїздкою рекомендую Вам зв’язуватись з тим підрозділом, в зоні відповідальності якого він знаходиться. Також можете телефонувати до Адміністрації ДПС України на телефон гарячої лінії (служба «ДОВІРА») +38 (044) 527-63-63 (для дзвінків із-за кордону), 0-800-218-808, 1598.

    Закон України "Про прикордонний контроль" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text):

    Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

    1. Іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

    3. Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

    РІШЕННЯ про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, затверджене Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України 14.12.2010 N 967(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0031-11#Text):

    "__" ___ 20__ року ___ (назва пункту пропуску через державний кордон ___ України або пункту контролю)

    Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" мною, ___ (посада, найменування підрозділу охорони державного кордону, ___ органу охорони державного кордону, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові)

    ___ ___, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону:

    1. ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ПЕРЕТИНАННІ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ НА ВИЇЗД З УКРАЇНИ ГРОМАДЯНИНУ(ЦІ) УКРАЇНИ прізвище ___ (українськими літерами) ім'я ___ (українськими літерами)

    дата, місяць, рік народження ___, паспортний документ: серія ___, N ___ у зв'язку з наявністю однієї з підстав, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", у тому числі у зв'язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що зазначену особу рішенням ___ ___ (посилання на рішення суду або прокурора)

    тимчасово обмежено у праві виїзду з України, або відповідно до статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України" відсутні дійсні документи на право перетинання державного кордону.

    Інформацію про підстави внесення Вас до цієї бази даних Ви можете отримати у розпорядника інформації, що знаходиться ___ ___. (місто, вулиця, будинок, індекс).

    2. Рішення набирає чинності невідкладно.

    3. Про прийняті рішення доповів начальнику ___ ___. (назва органу охорони державного кордону).

    4. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про звернення громадян", частиною третьою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити це рішення за належністю до начальника ___, (назва органу охорони державного кордону) що знаходиться ___, або до суду. (місто, вулиця, будинок, індекс)

    Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником ___ ___ (назва органу охорони державного кордону) або скасовано та визнано судом нечинним.

    5. Рішення оформлено у двох примірниках, кожен з них має однакову юридичну силу.

    ___ ___ ___ (військове звання) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові особи, яка прийняла рішення)

    Другий примірник цього рішення отримав ___ ___ (дата) (підпис).

    4. Якщо потрібно можу надати рішення суду задля ознайомлення. - якщо ваше рішення тотожне тому, зразок якого я навела у відповіді на Ваше перше питання, то Ви маєте право як на відстрочку, так і на перетин кордону. Звичайно було б добре ознайомитися конкретно з вашим рішенням, однак за правилами сайту я не маю права залишати свої контакти. При цьому, функціонал сайту дозволяє Вам звернутися до мене.

    Всього Вам найкращого!

    • Наталія Клієнт 4 місяці тому

      Має відстрочку через те, що не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру - до 27 років по статусу він являється призовником, тому не підлягає мобілізації під час дії воєнного стану до 27 років.

      • Токмач Галина Николаевна

        Наталія!

        Те, що чоловік не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру, - НЕ Є ВІДСТРОЧКОЮ.

        ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЗА СВОЇМ СТАТУСОМ ВІН ПРИЗОВНИК, А НЕ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИЙ.

        ПРИЗОВНИКИ ПІДЛЯГАЮТЬ ПРИЗОВУ НА СТРОКОВУ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ (ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ НЕ ПРОВОДИТЬСЯ), А ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНІ - НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ.

        Всі підстави для відстрочки/звільнення від строкової військової служби наведені у ст.17-18 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". Якщо чоловік має у приписному запис про відстрочку/звільнення від призову на строкову військову службу, то він зможе виїхати за кордон. Якщо немає, то на жаль, ні.

        Всі підстави для відстрочки від військової служби під час мобілізації наведені у ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Однак вони, як і пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, стосуються військовозобов'язаних (чоловіка ні, так як він призовник).

        ПОРЯДОК організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%B...:

        16. Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

        для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

        для військовозобов’язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного.

        Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text):

        Стаття 1. Військовий обов'язок

        9. Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

        допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

        призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

        військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

        військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

        резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

        Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі

        6. Види військової служби:

        строкова військова служба;

        військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

        військова служба за контрактом осіб рядового складу;

        військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

        військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

        військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

        військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

        військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

        Стаття 18-1. Особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану

        1. Під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.

        Стаття 37. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього

        1. Взяттю на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:

        1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України):

        приписані до призовних дільниць;

        які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

        які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць;

        звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов’язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку;

        2) на військовий облік військовозобов'язаних:

        звільнені з військової служби в запас;

        які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

        військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

        звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;

        які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;

        зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;

        які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;

        які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

        які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;

        Стаття 39. Призов на військову службу під час мобілізації. Демобілізація

        1. Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

        На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

        Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

        Всього найкращого!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    17.5%

    Доброго дня, Наталія!

    Пункт 2-6 Постанови КМУ №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України зазначає наступне:

    "У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

    {Правила доповнено пунктом 2-6 згідно з Постановою КМ № 383 від 29.03.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 399 від 01.04.2022, № 69 від 27.01.2023, № 840 від 11.08.2023}".

    Для більш конкретної відповіді на Ваше питання необхідно розуміти на якій підставі чоловік має відстрочку? Оскільки не всі підстави для відстрочку дають право на виїзд. Наприклад, навчання на денній формі ВНЗ хоч і надає право на відстрочку, але виїхати за кордон при тому чоловік не зможе...

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Наталія Клієнт 4 місяці тому

      Має відстрочку через те, що не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру - до 27 років по статусу він являється призовником, тому не підлягає мобілізації під час дії воєнного стану до 27 років.

      • Айвазян Юрий Климентьевич

        Наталія, на жаль, але статус призовника не надає чоловіку права виїзду за кордон. Для того аби перетинути кордон йому потрібно мати підстави передбачені Правилами перетину кордону громадянами України.

    Дерій Владислав Олегович
    15%

    Вітаю Вас, пані Наталія!

    Право на перетин кордону залежить від того по якій саме підставі чоловік отримав відстрочку?

    Якщо чоловік є студентом або працівником закладу освіти - йому заборонять виїзд.

    Якщо чоловік має приписне посвідчення, не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру - до 27 років по статусу він являється призовником та не підлягає мобілізації. Проте, у Верховній раді зареєстрований законопроект про зменшення призовного віку до 25 років.

    Можливо, його в ТЦК того й не чіпають, адже він є призовником. Тим не менш, призовники мають право перетинати кордон на загальних підставах згідно Постанови КМУ № 57

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю успіхів!

    • Наталія Клієнт 4 місяці тому
      Так, Має відстрочку саме через те, що не проходив строкову службу та не закінчував військову кафедру - до 27 років по статусу він являється призовником, тому не підлягає мобілізації під час дії воєнного стану до 27 років.
      • Дерій Владислав Олегович

        Пані Наталія!

        Пункт 2-6 Постанови №57 застосовується лише до військовозобов'язаних.

        У Вашому випадку хлопець є призовником та не може бути мобілізований, адже згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» під час мобілізації здійснюється призов військовозобов’язаних та резервістів.

        Щоб мати змогу вільно перетинати кордон чоловік повинен мати інші підстави згідно Правил перетинання державного кордону громадянами України, у більш зручному виді вони зазначені на офіційному сайті ДПСУ https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-ko...

    Пономаренко Наталія
    15%

    Доброї ночі, шановна Наталія!

    Ваш син не може мати відстрочку від РТЦК. Бо надання відстрочки особам, які не є військовозобов'язаними, а перебувають у статусі "призовник" за діючим законодавством - не передбачене, а тому маю значний сумнів, що така відстрочка могла бути надана РТЦК у формі офіційного документу / запису у військово-облікові документи.

    Якщо ж Вашому сину з тих, чи інших причин якимось дивом видали військовий квиток чи тимчасове посвідчення замість військового квитка (не приписне посвідчення) - і здійснили туди запис про відстрочку, то дійсно, він на підставі наявності відстрочки має право перетинання державного кордону на підставі вимог Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724) і станом на 02.01.2024 року діючих в редакції від 19.10.2023 року.

    В іншому випадку, якщо Ви вважаєте той факт, що він не призивний по мобілізації за віком, то це є відстрочкою від РТЦК, то це, нажаль, не так. І через кордон дійсно таку особу не випустять. Суди України також одностайні в цьому питанні, адже в постанові КМУ записано, що обмежено виїзд чоловіків з 18 до 60 років. При цьому статус призовник та військовозобов'язаний судді, які не дуже компетентні у військовому праві, ототожнюють між собою і не визнавали та не визнають відмови посадових осіб пунктів перетинання державного кордону - незаконними. Враховуючи існуючий стан речей зараз - шанси на перетин взагалі мінімальні, бо ж непоодинокі випадки грубого порушення прав осіб на перетинання кордону навіть за наявності залізобетонних підстав, наприклад батька 5-х дітей не випустили через кордон на днях.

    З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

    Корнійчук Євген Іванович
    7.5%

    Доброго дня, за даних обставин що ви не проходили строкову службу ви не маєте право на перетин кордону. Підстави для перетину кордону

    за посиланням

    https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-ko...


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України