Задайте питання юристу

835 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Кримінальне право, 01 січня 2024, питання №99564 400₴

Чи буде вважатися така пожежно-технічна експертиза дійсною?

Слідчий одного з районних управлінь поліції Київської області своєю постановою доручив експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України провести судову пожежно-технічну експертизу. Цю експертизу провели.
Чи являється така експертиза доказом у суді?
Побачив зразок клопотання(в додатку)

Відповіді юристів (9)

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Чи являється така експертиза доказом у суді?Побачив зразок клопотання(в додатку)

    Додаток, на жаль, не додався. Але в цілому можу констатувати, що такий висновок повинен бути врахований судом як належний доказ.

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

    Стаття 242. Підстави проведення експертизи

    1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

    2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо:

    1) встановлення причин смерті;

    2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

    3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

    4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

    6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

    3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.

    Стаття 243. Порядок залучення експерта

    1. Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.

    Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.

    Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

    Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

    1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:

    ...

    19) сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

    Успіхів Вам. З повагою!

    • Едуард Клієнт 4 місяці тому

      Добрий вечір! І всеж. Дійсний такий висновок експерта чи ні? Крім того експерт не виїжджав на місце підпалу. Йому давал потерпілий письмову згоду. А слідчий відправив йому копію протоколу огляду міста та фото. Але ці документи були не прошити та не проштамповані печаткою

    Едуард Клієнт 4 місяці тому

    20:58

    НАЗВА СУДУ

    КОГО

    В ІНТЕРЕСАХ КОГО

    КЛОПОТАННЯ

    про визнання висновку експерта недопустимим доказом

    ДАТА в рамках досудового провадження No

    проведено експертизу вилученого

    •шприцу

    медичного ємністю 5 мл з голкою в футлярі з прозорою рідиною світло-коричневого кольору.

    Експертиза проводилась за

    •постановою

    слідчого від ДАТА. Проведення експертизи було

    доручено

    Науково-дослідному

    експертно-

    криміналістичному центру, який є структурним підрозділом Головного управління внутрішніх справ України в Харківській області, як і слідчий відділок, який проводив досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.

    Згідно ч. 2 ст. 69 КПК України не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого. У звʼязку із тим фактом, що сторона обвинувачення (слідчий підрозділ)

    TA

    експерт Науково-дослідного

    експертно-криміналістичного

    центру

    працівниками одного відомства, яке здійснювало досудове розслідування в рамках кримінального

    провалження No

    від ДАТА та, як наслідок,

    зацікавлено в розкритті злочинів та доведеності вини підозрюваного у справі, вважати висновки

    експерта незалежними не можна.

    Під час доручення проведення експертизи конкретному експертному бюро слідчий мав можливість обирати між експертними установами м. Харкова та області, однак, всупереч прямій забороні КПК України, доручив проведення експертизи своєму відомству.

    На підставі ч. 2ст. 69 КПК України, керуючись ст. 89 КПК України.

    Прошу:

    Визнати недопустимим доказом висновок

    експерта

    Науково-дослідного

    експертно-

    криміналістичного центру при ГУУМВС України в Харківській області від ДАТА No

    Дата:

    ПІДПИС

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Едуарде!

    Те, що Ви повідомили зараз та чого мені не було відомо із самого початку, дійсно ставить під сумнів об'єктивність та достовірність висновку експерта. Сторона кримінального провадження має право подати до суду клопотання про визнання його недопустимим доказом. Втім, рішення все одно прийматиме суд.

    Стаття 69. Експерт

    1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

    2. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

    3. Експерт має право:

    1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;

    2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;

    3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження;

    4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

    5) ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;

    6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт;

    7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

    8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".

    4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

    5. Експерт зобов’язаний:

    1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його;

    2) прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту;

    3) забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;

    4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;

    5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.

    6. Експерт невідкладно повинен повідомити особу, яка його залучила, чи суд, що доручив проведення експертизи, про неможливість проведення експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

    7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб.

    Стаття 70. Відповідальність експерта

    1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

    Стаття 89. Визнання доказів недопустимими

    1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

    2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

    3. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

    Стаття 94. Оцінка доказів

    1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

    2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

    Успіхів. З повагою!

    • Едуард Клієнт 4 місяці тому

      Тим паче у справі є акт про пожежу, який зроблений через два місяця після «так званої пожежі».

      • Кирда Вячеслав Володимирович
        50%

        Зрозуміло, що у даній ситуації треба аналізувати всі докази в сукупності. На даному етапі, судячи з Ваших слів, до даних доказів є багато питань. Їх всі потрібно поставити перед судом.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    50%

    Доброго дня, Едуарде!

    Експертиза, про яку Ви питаєте, як відомо, є однією з найбільш складних експертиз, адже часто приходиться встановлювати обставини, які існували задовго до її призначення.

    Експерт досліджує місце пожежі та предмети речової обстановки зі слідами термічного впливу та продуктів горіння. А також матеріальні носії інформації із даними щодо обставин виникнення і розвитку пожежі (матеріали справи про пожежу).

    Варто відмітити особливості які притаманні пожежно-технічній експертизі:

    • По-перше, важливу роль при її проведенні, а саме визначення причини пожежі є огляд місця події. Значно ускладнює процес дослідження те, що експерт не може оглянути місце події, а має робити певні висновки спираючись лише на документи зібрані слідством. Це обумовлено тим, що така експертиза призначається через певний проміжок часу після самої події.
    • По-друге, повнота та якість наданої інформації. При проведенні дослідження експерт спирається на документи наданні органами дізнання та слідства, судом, на основі яких він може висувати або відхиляти певні версії. Важливо щоб матеріали були максимально в повному обсязі, а також не суперечили один одному. У разі необхідності експерт заявляє клопотання про надання додаткових документів.
    • По-третє, дослідження пожежі полягає в необоротності протікання фізико-хімічних процесів, що її супроводжують. У ході пожежі матеріальні об'єкти зазнають значних змін, втрачають первісну форму, властивості й інші якості.
    • По-четверте, проведення досліджень з урахуванням множинних якісних показників, які практично не піддаються формалізації, що ускладнює або виключає застосування розрахункових методів для рішення поставленого завдання.
    • Нарешті, по-п'яте, проведенню пожежно-технічної експертизи передують інші види дослідження. Це можуть бути експертизи матеріалів, речовин і виробів, трасологічні, інженернотехнічні: електротехнічні, автотехнічні, будівельно-технічні та інші.

    Таким чином, детальний допит усіх свідків, огляд місця події, фіксація всіх слідів пожежі, вилучення необхідних об’єктів для лабораторного аналізу, не затримування призначення експертизи, надання всієї зібраної інформації, а особливо висока кваліфікація експерта якому буде доручено виконання експертизи — це фундамент для повної, точної та об’єктивної пожежно-технічної експертизи.

    Підстави для проведення експертизи визначені у статті 242 КПК України:

    "1. Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

    2. Слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо:

    1) встановлення причин смерті;

    2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

    3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

    4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

    6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

    3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду".

    Висновок експерта в кримінальному провадженні є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК), який не є обов'язковим для особини або органу, який здійснює провадження, і не має наперед встановленої доказової сили (ч. 2 ст. 94, ч. 10 ст. 101 КПК).

    Проте в досудовому розслідуванні чи в суді останнє правило майже не виконується. У більшості випадків суд та слідчий (прокурор) ставляться до висновку експерта як до непорушної істини, яка є ключовою та вирішальною для обгрунтування обвинувачення та подальшого постановлення вироку. Особливо це стосується судновий-медичних експертиз, що проводяться обов'язково (ч. 2 ст. 242 КПК).

    Саме тому, доведення стороною недопустимості даних, що визначаються у висновку експерта як докази, фактично означає виграш в процесі.

    Достименно відомо, що докази, для того щоб набути свого статусу, мають бути отримані у передбаченому КПК порядку (ч. 1 ст. 84 КПК). Якщо уважно вивчити процедурні вимоги, які висуваються до всіх етапів з качану призначення експертизи, до її проведення та оформлення, та порівняти з тим, як це робиться на практиці, то знайти висновок експерта, який відповідає всім процедурним вимогам, - майже неможливо. Саме це і мають використовувати в процесі зацікавлені учасники.

    Знаю Вашу справу дуже добре, тому беру на себе сміливість заявити, що саме у Вашому випадку проведену пожежно-технічну експертизу слід вважати нікчемною, оскільки в більшій мірі вона відштовхується від акту пожежі, який був складений з грубими порушеннями закону!

    Я вже мовчу про ситуацію, в якій експерт має явний конфлікт інтересів по справі. Це взагалі неприпустимо.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Едуард Клієнт 4 місяці тому

      Рад Вас чути. з Новим роком!

      Думав Ви відпочиваєте

      • Айвазян Юрий Климентьевич

        Та, де там! Не дають... )) І Вас з Новим роком! ))


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України