Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації
Розділ VI

Розділ VI КООРДИНАЦІЯ ТА ЗВ’ЯЗОК

30. З метою координації та взаємодії на державному рівні органів виконавчої влади та правоохоронних органів, задіяних у забезпеченні виконання цієї Програми, утворюється Міжвідомча комісія з авіаційної безпеки, яка є дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

Положення про Міжвідомчу комісію з авіаційної безпеки затверджується Кабінетом Міністрів України.

31. У кожному аеропорту з метою координації розроблення та здійснення заходів і процедур з авіаційної безпеки створюється аеропортовий комітет з авіаційної безпеки.

Положення про аеропортовий комітет з авіаційної безпеки затверджується керівником аеропорту.

32. До повноважень аеропортового комітету з авіаційної безпеки належить:

координація заходів щодо виконання цієї Програми в аеропорту;

здійснення нагляду за виконанням програми авіаційної безпеки аеропорту, в тому числі за застосуванням посилених заходів, що запроваджуються керівництвом аеропорту та експлуатантами;

визначення та систематичний перегляд вразливих точок в аеропорту, розроблення заходів щодо їх надійного захисту;

забезпечення адекватності заходів забезпечення авіаційної безпеки рівню загрози, їх постійний моніторинг стосовно звичайного режиму, періодів підвищеної загрози та надзвичайних ситуацій;

організація проведення на нерегулярній основі перевірок стану авіаційної безпеки;

забезпечення виконання рекомендацій щодо вдосконалення заходів, правил і процедур авіаційної безпеки;

інформування щокварталу уповноваженого органу з питань цивільної авіації про заходи, правила і процедури забезпечення безпеки в аеропорту, заплановані зміни, а також будь-які питання, пов’язані із захистом аеропорту і його служб, що не можуть бути вирішені на місцевому рівні;

організація навчання та підготовки з питань авіаційної безпеки;

контроль за дотриманням вимог авіаційної безпеки під час розширення і реконструкції аеропорту, погодження проектів його реконструкції та розширення.

Керівник будь-якого суб’єкта авіаційної діяльності, що працює у контрольованій зоні відповідного аеропорту, має право вимагати внесення на розгляд аеропортового комітету питань авіаційної безпеки, які доцільно розглянути на його засіданні.

33. До складу аеропортового комітету з авіаційної безпеки входять:

керівник аеропорту;

заступник керівника аеропорту з авіаційної безпеки;

представники:

органу внутрішніх справ в аеропорту;

органу доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску через державний кордон;

органу охорони державного кордону, у зоні відповідальності якого розташовано пункт пропуску;

військової частини (у разі спільного використання аеродрому);

регіонального органу Служби безпеки України;

медичної частини аеропорту;

експлуатантів, які базуються в аеропорту;

клубу експлуатантів, які виконують польоти в аеропорт;

провайдера (провайдерів) аеронавігаційного обслуговування;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі потреби до складу аеропортового комітету можуть бути включені або запрошені на засідання комітету представники інших суб’єктів авіаційної діяльності, що працюють у контрольованій зоні аеропорту.

34. Головою аеропортового комітету з авіаційної безпеки є керівник аеропорту, за його відсутності обов’язки голови виконує заступник керівника аеропорту з авіаційної безпеки.

35. Зв’язок із засобами масової інформації з питань авіаційної безпеки здійснює особа, призначена керівником уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

36. З метою підтримання на належному рівні та вдосконалення встановлених заходів із забезпечення авіаційної безпеки уповноважений орган з питань цивільної авіації співпрацює з авіаційними властями іноземних держав.

У рамках співробітництва уповноважений орган з питань цивільної авіації подає на запит іноземної держави інформацію про відповідні положення цієї Програми.

37. Запити іноземних держав щодо запровадження спеціальних заходів з авіаційної безпеки стосовно рейсів, що виконуються експлуатантами таких держав до/з України, повинні здійснюватися за рахунок коштів держави-замовника. Такі запити подаються до уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

38. Рішення щодо запиту іноземної держави про надання допомоги в подоланні кризової ситуації та ліквідації її наслідків приймається Кабінетом Міністрів України.

39. У разі виникнення потреби у наданні допомоги іноземною державою Україні щодо припинення акту незаконного втручання та/або ліквідації його наслідків відповідний запит подається від імені Кабінету Міністрів України на адресу уряду відповідної держави, якщо запити уповноваженого органу з питань цивільної авіації чи Міністерства закордонних справ України не були задоволені.

40. Уповноважений орган з питань цивільної авіації з метою здійснення нагляду за станом безпеки цивільної авіації може призначати своїх представників у державах з високою інтенсивністю авіаційних перевезень і робіт українських експлуатантів та в регіонах з високим рівнем загрози цивільній авіації, в яких зареєстровані в Україні повітряні судна виконують роботи за договорами (контрактами), укладеними з міжнародними, у тому числі неурядовими, організаціями, а також з відповідними уповноваженими органами інших держав.

Положення про представника уповноваженого органу з питань цивільної авіації затверджується Кабінетом Міністрів України.

41. У разі отримання інформації про наявність загрози безпеці цивільної авіації іноземної держави уповноважений орган з питань цивільної авіації якнайшвидше повідомляє про це відповідному уповноваженому органу такої держави.

42. Уповноважений орган з питань цивільної авіації співпрацює з авіаційними властями іноземних держав з питань розроблення Програми підготовки персоналу з авіаційної безпеки, Державної програми контролю якості забезпечення авіаційної безпеки цивільної авіації та обміну інформацією щодо таких програм.

43. Двосторонні міжнародні договори про повітряне сполучення між Україною та іншими державами повинні містити вимоги з авіаційної безпеки згідно з рекомендаціями типової статті, прийнятої на доповнення до резолюції Ради Міжнародної організації цивільної авіації від 25 червня 1986 року.

44. Україна співпрацює з іншими державами та міжнародними організаціями у сфері науково-дослідної діяльності з питань розроблення нових зразків і технологій щодо виробництва обладнання безпеки цивільної авіації. Під час розроблення такого обладнання необхідно забезпечити врахування людського фактора.

45. Співробітництво уповноваженого органу з питань цивільної авіації з міжнародними організаціями цивільної авіації здійснюється за такими напрямами:

участь у розробленні проектів міжнародних конвенцій та багатосторонніх договорів у сфері авіаційної безпеки;

внесення пропозицій щодо вдосконалення міжнародних стандартів та рекомендованої практики Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, інших документів, що стосуються аспектів авіаційної безпеки;

розроблення пропозицій щодо вдосконалення Керівництва з авіаційної безпеки (Doc 8973) та Політики ЄКЦА в галузі авіаційної безпеки (Doc 30);

участь на постійній або тимчасовій основі в роботі органів міжнародних організацій цивільної авіації (рад, комітетів, груп експертів тощо), предметом діяльності яких є питання забезпечення авіаційної безпеки.

46. Уповноважений орган з питань цивільної авіації співпрацює з міжнародними організаціями цивільної авіації, у тому числі в рамках механізму надання державам технічної, фінансової, матеріальної допомоги у сфері авіаційної безпеки, з метою:

приведення законодавства України з авіаційної безпеки у відповідність з міжнародними стандартами;

отримання від міжнародних організацій цивільної авіації консультацій щодо організації та методів роботи у сфері авіаційної безпеки;

проведення на конфіденційній основі під егідою міжнародних організацій цивільної авіації обстеження і оцінки стану авіаційної безпеки;

отримання від міжнародних організацій цивільної авіації рекомендацій щодо навчальних програм у сфері авіаційної безпеки, практичного навчання і участі персоналу в практикумах та навчальних семінарах, що проводяться міжнародними організаціями цивільної авіації;

придбання через міжнародні організації цивільної авіації обладнання для забезпечення авіаційної безпеки, навчальних засобів та іншого обладнання, застосування якого підвищує рівень авіаційної безпеки.

47. Уповноважений орган з питань цивільної авіації подає до міжнародних організацій цивільної авіації письмові звіти про акти незаконного втручання.

48. З метою обміну інформацією з питань авіаційної безпеки з міжнародними організаціями цивільної авіації, іншими міжнародними організаціями та договірними державами уповноважений орган з питань цивільної авіації створює автоматизовану інформаційну систему управління "Авіаційна безпека" з базою даних, яка сприяє оперативному вирішенню питань безпечного функціонування цивільної авіації та використовується під час виникнення кризової ситуації.

Під час створення автоматизованої інформаційної системи управління "Авіаційна безпека" розробляється комплекс заходів для забезпечення конфіденційності інформації та її захисту від несанкціонованого доступу. Така інформація може надаватися на запит іншій заінтересованій державі, з якою Україна уклала відповідну угоду.

49. З метою недопущення неналежного використання або розголошення інформації з авіаційної безпеки з обмеженим доступом, наданої іншими державами, або інформації з обмеженим доступом, що стосується інтересів інших держав, в Україні забезпечується належний захист і визначається порядок роботи з такою інформацією. Захист та обробка інформації з авіаційної безпеки з обмеженим доступом здійснюються відповідно до законодавства України у встановленому порядку.

Стуктура Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації