Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 15 января 2024, вопрос №100191 250₴

Сможет ли взять мой муж опеку над моим отцом

Здравствуйте
Сможет ли взять мой муж опеку над моим отцом, если отца лишили родительских прав, в глубоком моем детстве?
Отец наркоман, с стажем более 40 лет, дают ли таким людям инвалидность или возможно как-то выехать с помощью отца ?
Заранее спасибо,за ответы!

Ответы юристов (6)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    50%

    Вітаю Вас!

    Сможет ли взять мой муж опеку над моим отцом, если отца лишили родительских прав, в глубоком моем детстве? Отец наркоман, с стажем более 40 лет, дают ли таким людям инвалидность или возможно как-то выехать с помощью отца ?Заранее спасибо,за ответы!

    Думаю, сам факт позбавлення його батьківських прав не завадить Вам у реалізації поставленої мети. Труднощів вистачає і без цього, адже Вам потрібно провести чималу роботи. В теорії Вам підходять: опікунство, оформлення батьку 1 або 2 групи інвалідності, оформлення висновку ЛКК про потребу в догляді. Нижче розберемо їх.

    1. З приводу опікунства.

    Ваш батько повинен мати стійких хронічний психічний розлад для того, аби Ваш чоловік мав правову можливість в

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text

    Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника

    1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

    2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

    3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

    4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

    При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

    ...

    ОДНАК ВИ ПОВИННІ ВРАХОВУВАТИ ТЕ, НАД КИМ МОЖЕ ВСТАНОВЛЮВАТИСЬ ОПІКА.

    Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка

    1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

    Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною

    1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    2. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

    3. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.

    ...

    Аби визнати фізичну особу недієздатною, вона повинна пройти судово-психіатричну експертизу. СПЕ має підтвердити, що особа не усвідомлює значення своїх дій та не може ними керувати.

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

    Глава 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи

    Стаття 295. Підсудність

    1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

    2. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.

    Стаття 296. Особи, які можуть бути заявниками

    1. Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім’ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    2. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

    3. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

    Стаття 297. Зміст заяви

    1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

    2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

    3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

    Стаття 298. Призначення експертизи

    1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

    2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

    Стаття 299. Розгляд справ

    1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

    Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

    Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

    2. Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

    3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

    Стаття 300. Рішення суду

    1. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

    2. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

    Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

    3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування.

    4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

    5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

    6. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

    7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

    {Частина сьома статті 300 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

    8. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

    9. Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

    2. З приводу групи інвалідності або висновку ЛКК про потребу в догляді.

    Якщо ми розбираємо ситуацію, коли головною Вашою метою є виїзд за кордон, виходом також може бути оформлення йому 1 або 2 групи інвалідності або отримання висновку ЛКК про потребу в догляді.

    Чи може бути за таким захворюванням група інвалідності точно не скажу, але можу проконсультуватися в лікарів.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

    2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    ...

    особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    ...

    особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.

    ВИСНОВОК:

    1. ОФОРМЛЕННЯ ОПІКИ МАЛОЙМОВІРНО, А ЯКЩО І МОЖЛИВЕ - ПО ЧАСУ РОЗТЯГНЕТЬСЯ ДЕСЬ НА 4-8 МІСЯЦІВ.

    2. ГОТОВИЙ ДІЗНАТИСЯ ЧИ МОЖЛИВО ЗА НАЯВНИХ ЗАХВОРЮВАННЯ ОТРИМАТИ ГРУПУ ІНВАЛІДНОСТІ ТА АКТ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЗДІЙСНЕННЯ ДОГЛЯДУ.

    Успіхів. Всього доброго Вам. З повагою

    • Кристина Клиент 4 месяца назад

      Висновок: Пункт 2

      Буду очень вам за это благодарна

      Возможно удобно перейти в вацбер

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        Кристина!

        Так, зручно, але для цього Ви маєте до мене звернутися і тоді я побачу Ваші контакти. Сайт надає Вам таку можливість, зокрема біля мого фото.

        Після цього зможемо переговорити у вайбері

    Айвазян Юрий Климентьевич
    50%

    Доброго дня, Христина!

    Почну з питання про встановлення опіки. Процедура доволі складна і довга, оскільки для цього потрібно визнавати Вашого батька недієздатним у судовому порядку, а для того він повинен мати стійки психічні розлади підтвердженні державним лікувальним закладом.

    Щодо встановлення інвалідності, то в даному випадку, все буде залежати від захворювань Вашого батька, тяжкості їх перебігу та порушень функцій організму. Людина може отримати інвалідність за станом здоров'я не зважаючи на наркозалежність.

    Щодо виїзду, то є два шляхи: або отримання Вашим батьком інвалідності, або оформлення за ним постійного догляду.

    Підстави для виїзду виглядатимуть наступним чином:

    Згідно змін, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1044 та внесені до Правил перетинання державного кордону громадянами України, Ваша підстава для виїзду та перелік документів, необхідних для того, зазначені наступним чином:

    “21. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    ПЕРША ПІДСТАВА У РАЗІ ОТРИМАННЯ БАТЬКОМ ІНВАЛІДНОСТІ.

    "особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують

    родинні зв’язки,

    інвалідність,

    а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

    або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка),

    або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю І чи ІІ групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;".

    ДРУГА ПІДСТАВА У РАЗІ ОФОРМЛЕННЯ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ ЗА БАТЬКОМ.

    особи, які потребують постійного догляду, — у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують

    родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді

    або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд

    або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.

    Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;".

    ВИСНОВОК:

    Оскільки опіка дуже важкий процес, то, як на мене, потрібно рухатись у двох напрямках - встановлення інвалідності або оформлення постійного догляду.

    І перше, і друге починається з відвідування Вашим батьком сімейного лікаря і отримання направлення на ЛКК. В залежності від того, який шлях Ви оберете, ЛКК направляє на МСЕК (комісія, яка займеється наданням інвалідності) або, якщо мова буде йти про постійний догляд, ЛКК повинно видати довідку форми 080-4 (080-2) про потребу Вашого батька у постійному догляді.

    Маючи на руках один з цих документів (довідка МСЕК про інвалідність або довідка ЛКК про потребу у постійному догляді) далі можна вирішувати питання з виїздом і оформленням додаткових документів, які будуть для цього потрібні в залежності від підстави за якою Ваш чоловік з Вашим батьком будуть перетинати кордон.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    • Кристина Клиент 4 месяца назад

      Спасибо!

      Подскажите еще пожалуйста такой момент, у нас есть ребёнок , что можно сделать , чтоб муж стал отцом одиночкой? И смогу ли я потом востановится в правах, как мать

      • Айвазян Юрий Климентьевич

        Для того, аби Ваш чоловік став батьком-одинаком, тобто таким, який виховує дитину самостійно, потрібно лишати Вас батьківських прав. Проте це непроста процедура і вона не відбувається тільки з причини того, що хтось із батьків виявив подібне бажання. Батьки не мають право відмовитись від своєї дитини.

        Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

        1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
        2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
        3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
        4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
        5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
        6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

        Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити в судовому порядку лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України