Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

18 січня 2024, питання №100444 300₴

Усиновлення дитини військовослужбовцем

Якщо військовослужбовець має дружину, в якої молодший брат під опікою (12років), чи може такий військовослужбовець (саме), стати разом з дружиною прийомною сім'єю, тобто усиновлювачами, якщо зараз військовослужбовець проходить навчання? Та чи буде це підставою для звільнення? Чи потрібно щоб він був єдиним усиновлювачем, або опікуном для звільнення?

Відповіді юристів (4)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    29.4%

    Доброго дня, Анна!

    Спочатку про усиновлення.

    Усиновити можливо дітей, що перебувають на обліку, як:

    • діти-сироти;
    • діти, позбавлені батьківського піклування;
    • діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

    Або дітей, які не перебувають на обліку:

    • дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Нацсоцслужбою;
    • усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.

    Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

    Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути:

    • дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
    • усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.
    • подружжя;
    • особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини;
    • якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;
    • якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;
    • якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

    Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини:

    Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України:

    "1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

    • в сім'ї якого виховується дитина;
    • який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
    • який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
    • який є родичем дитини.

    2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя".

    Більш детальну інформацію знайдете за посиланням https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Усиновлення_дитини_громадянами_України,_зміна_її_прізвища,_ім%27я_та_по_батькові

    Тепер щодо підстави для звільнення, якщо чоловік був мобілізований.

    Питання звільнення з військової служби військовослужбовців під час воєнного стану регулюються статтею 26 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про військовий обов'язок і військову службу».

    Ця стаття для звільнення з військової служби. Зокрема про підстави звільнення під час воєнного стану в ній зазначено наступне:

    «1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

    …2) під час воєнного стану:

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

    якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

    Як бачите, серед цього переліку відсутня підстава, яка б надавала право на звільнення військовослужбовцю, який є усиновлювачем або опікуном малолітньої дитини. Ця підстава присутня у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і вона надає право на відстрочку військовозобов'язанному.

    Є підстава відповідно до якої військовослужбовець звільняється, якщо самостійно виховує дитину. Але для цього він повинен бути єдиним усиновлювачем, а також не перебувати у шлюбі.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген Іванович
    29.4%

    Доброго дня, це не є підставою для звільнення з військової служби. Підстави для звільнення зазначено у ст. 26 ЗУ про військову службу та військовий обов'язок ваш чоловік мав право на відстрочку, якою мав скористатися, а ось звільнитися вже не вийде, треба було вирішувати питання раніше у період мобілізації та оформлення на службу. Зараз вже ніі чого не поробиш. Ознайомтесь з іншими підприємствами для звільнення з військової служби

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12

    через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

    якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти

    Кирда Вячеслав Володимирович
    29.4%

    Вітаю Вас!

    Якщо військовослужбовець має дружину, в якої молодший брат під опікою (12років), чи може такий військовослужбовець (саме), стати разом з дружиною прийомною сім'єю, тобто усиновлювачами, якщо зараз військовослужбовець проходить навчання?

    Загалом - теоретично це можливо, стати усиновлювачами. Втім чинне законодавство України передбачає, що на облік дітей, які можуть бути усиновлені, беруться:

    1) діти-сироти;

    2) діти, позбавлені батьківського піклування;

    3) діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

    Стаття 1. Визначення термінів

    У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

    дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;

    діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

    Та чи буде це підставою для звільнення?

    На жаль, але дана підстава відсутня у статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Якщо Ви мобілізовані, то Ваші підстави ось:

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    Стаття 26. Звільнення з військової служби

    ...

    4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

    ...

    2) під час дії воєнного стану:

    а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

    б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

    в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

    г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

    у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

    у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

    у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

    у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

    військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

    військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

    один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

    військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

    перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

    якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

    Чи потрібно щоб він був єдиним усиновлювачем, або опікуном для звільнення?

    Загалом дана ситуація є обмеженою і вийти з неї на можливості для звільнення, на жаль, не вийде. Тому треба думати про інші підстави, які я навів вище.

    Успіхів. Всього доброго Вам. З повагою.

    Мамай Ірина Євгеніївна
    11.7%

    ВІтаю,

    Підстава для відстрчоки така є - "усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років" і то за умови, що ця дитина мала статус дитини -сироти або позбавленої батьківського піклування.

    Це стосується військовозобов'язаних, тобто до моменту мобілізації.

    Однак для звільнення з військової служби (а ви пишете, що військовослужбовець і на навчанні) такої підстови в переліку можливих не має.

    Адвокат Мамай Ірина.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України