Задайте вопрос юристу

882 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

19 января 2024, вопрос №100478 240₴

Договір про сплату аліментів можна розірвати чи визнати недійсним в судовому порядку?

Було укладено договір про сплату аліментів до повноліття сина. Син вже повнолітній. Однак в договорі є пункт про те, що оскільки син з інвалідністю, то батько зобов язується сплачувати аліменти до його виздоровлення (а інв безтермінова, тому виходить що алміенти зоб оплачувати завжди). Зараз батько хоче припинити оплату аліментів за цим договором.Його потрібно розривати в судового порядку чи визнавати недійсним?

Ответы юристов (7)

    Айвазян Юрій Климентійович
    14.3%

    Доброго дня, Тетяна!

    Дуже цікавий юридичний казус!

    Скорше за все, в даному випадку повинна йти мова про те, що істотні умови цього договору, викладені в такий спосіб, що виконати їх фізично неможливо через те, що за умови, які склалися, нереально водночас сплачувати аліменти до повноліття дитини та робити те саме до її виздоровлення.

    Головне питання полягає в тому, коли саме стало відомо, що інвалідність дитини є безстроковою?

    Якщо це сталося після підписання договору про сплату аліментів, то можна вважати, що з огляду на критичну зміну ситуації цей договір не може бути виконаний в повному обсязі, і в такому випадку батько повинен сплачувати аліменти лише до повноліття дитини.

    Якщо ж сталося так, що договір був підписаний після визнання інвалідності дитини безстроковою, то обидві сторони усвідомлювали усі наслідки його підписання. Тож батько повинен сплачувати аліменти на свою дитину усе її (або своє) життя.

    Проте, виглядає так, що подружжю, скорше за все, не вдасться дотриматися умов договору на добровільній основі, як того вимагає закон.

    Тому, на мою думку, без втручання суду тут не обійдетися.

    Саме суд повинен визначитись і прийняти рішення про визнання договору недійсним і його розірвання через взаємовиключені його умови. Або зобов'язати бактька сплачувати аліменти протягом усього життя дитини-інваліда. Останнє видається мені менш ймовірним.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    14.3%

    Доброго дня!

    Якщо під час укладення договору інвалідність дитини ще не була встановлена безстроково, тоді це може бути підставою для розірвання договору в судовому порядку.

    Крім того можливо в договорі є й інші умови розірвання договору, а саме погіршення матеріального чи фінансового становища платника аліменті, тощо. Для більш предметної відповіді потрібно проаналізувати сам договір.

    Згідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

    У відповідності до вимог ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

    Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

    Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

    Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Пономаренко Наталія
    14.3%

    Доброго вечора, шановна Тетяна!

    Безвідносно положень договору, відповідно до статті 198 Сімейного кодексу України, Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

    Непрацездатним вважається той, хто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

    Відповідно до приписів статей 200 - 201 Сімейного кодексу України, Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

    При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

    До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

    Відповідно до ст. 187 СК України, Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

    У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

    Підставою для звільнення від обов'язку по сплаті аліментів може бути непрацездатність батька, або інші обставини, що мають суттєве значення.

    В іншому випадку особа має обов'язок по сплаті аліментів на повнолітнього сина або дочку як на підставі закону, так і на підставі договору.

    Як Ви зазначили, в договорі вказано, що "Однак в договорі є пункт про те, що оскільки син з інвалідністю, то батько зобов язується сплачувати аліменти до його виздоровлення". Якщо в договорі дійсно використано близьке за змістом визначення, то особа підписала договір усвідомлено і мала розуміти і передбачати його наслідки.

    Свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права. У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ст. 628 ЦКУ встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

    Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦКУ, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

    Таким чином, під час укладення договору сторони є вільними у виборі умов договору, на власний розсуд та за взаємною згодою визначають умови, порядок розрахунків і платежів.

    Стаття 204 ЦКУ закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

    Отже, недійсність договору може бути встановлена лише рішенням суду як власне і розмір аліментів може бути переглянутий в більшу, або меншу сторону - лише за рішенням суду.

    При цьому у разі невиконання договору не потрібно звертатися до суду, а достатньо лише виконавчого напису нотаріуса, що є виконавчим документом, який підлягає безумовному виконанню державним або приватним виконавцем.

    З повагою, адвокат Наталія Пономаренко

    Корнійчук Євген Іванович
    14.3%

    Доброго дня, все вірно, якщо дитина не працездатна має інвалідність ви повинні її утримувати все їх життя, якщо вона потребує матеріальної допомоги. Тому навіть, якщо ви розірвете договір, мати звернеться до суду і забов'яже вас сплачувати у примусовому порядку, але тут можно буде ще позахишатися, спробувати довести , що дитина не потребує матеріальної допомоги, а бо ви не маєте такої можливості надати допомогу дитині.

    Загальні положення про сплату аліментів

    Аліменти – це утримання, яке у визначених законом або договором випадках надається одним членом сім’ї іншому, якщо останній не має власних коштів для існування.Право на аліменти особа з інвалідністю має як неповнолітня або повнолітня дитина, батько чи мати, а також як чоловік чи дружина.

    Відповідно до статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

    Дитина після досягнення 18 років за умови її непрацездатності ( у тому числі наявність інвалідності) має право на отримання матеріальної допомоги від батьків, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

    Така матеріальна допомога може надаватися батьками в добровільному порядку або після звернення до суду з відповідною позовною заявою.

    Аліменти повнолітнім непрацездатним дочці, сину, які потребують матеріальної допомоги, у разі визнання їх особами з інвалідністю І, ІІ групи присуджуються на строк інвалідності.

    Згідно статті 88 Сімейного кодексу України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

    Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право:

    1) один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю;2) дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду;3) цей з подружжя опікується нею;4) другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 Сімейного кодексу України, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.Згідно зі статті 80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 Сімейного кодексу України.При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

    Сплата аліментів в добровільному порядку

    Статтею статті 189 Сімейного кодексу України передбачений договір між батьками про сплату аліментів на дитину. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    Стягнення аліментів в судовому порядку

    Згідно зі статтею 27 Цивільно процесуального кодекса України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.Частиною першою статті 28 Цивільно процесуального кодекса України, передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Статею 182 Сімейного кодексу України визначаються обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

    1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

    • наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
    • доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

    4) інші обставини, що мають істотне значення.

    Відповідно до частини другої статті 200 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.

    Документи та підсудність справи

    Для звернення до суду з позовною заявою необхідно зібрати наступні документи:

    • копія всіх сторінок паспорту Позивача;
    • копія ідентифікаційного номеру Позивача;
    • копія свідоцтва про шлюб/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/копія рішення суду про розірвання шлюбу;
    • копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
    • копія довідки про місце реєстрації дитини;
    • копії довідок з медустанови, що підтверджують наявність інвалідності у дитини.

    Звернення до суду відбувається за правилами альтернативної підсудності, яка надає стягувачу право обрати суд, до якого він звернеться із заявою чи позовом. Так, звернутися до місцевого загального суду стягувач може як за місцем власного проживання, так і за місцем проживання платника аліментів (боржника).

    Як збільшити або зменшити розмір аліментів

    Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.Відповідно до положень статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі і навпаки.Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.Враховуючи зміст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 статтей 181, 192 Сімейного кодексу України], розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

    Турчин Ярослав Олександрович
    14.3%

    ВІТАЮ ВАС, пані ТЕТЯНО!

    Будь-який договір теоретично можна переглянути чи скасувати в судовому порядку. Питання лише у наявності для цього практичних підстав. Все інше - кропітка та професійна робота представників сторін у справі, від роботи яких та фаховості й внутрішніх переконань судді залежить подальший результат.

    Нажаль з тексту запитання не можу зрозуміти Вас цікавить вирішення питання з точки зору ЧОЛОВІКА, який сплачує аліменти на дитину, чи ЖІНКИ, яка такі аліменти на дитину отримує?

    В принципі зачіпки можна знайти у кожній з позицій.

    У даному випадку з одного боку можна обгрунтовувати свободу договору та презумпцію правомірності договору, доки її не спростовано у суді.

    З іншого боку, такий договір порушує права повнолітньої дитини, адже особа з інвалідністю не втрачає дієздатність, а мати втрачає статус опікуна чи піклувальника такої особи, тому отримання коштів замість сина - фактично безпідставне. На цій підставі договір можна визнавати таким, що вичерпав свою дію або недійсним у відповідних положеннях щодо продовження сплати аліментів. Для 100 % вдповіді треба бачити як прописаний договір.

    Однак, у разі необхідності допомоги і можливості її надання батьком, така допомога може бути стягнута на підставі Сімейного кодексу України - в судовому порядку (на загальних підставах) за позовом повнолітнього сина, що є непрацездатним.

    З повагою, юрист Ярослав Турчин

    Кирда Вячеслав Володимирович
    14.3%

    Вітаю Вас!

    Було укладено договір про сплату аліментів до повноліття сина. Син вже повнолітній. Однак в договорі є пункт про те, що оскільки син з інвалідністю, то батько зобов язується сплачувати аліменти до його виздоровлення (а інв безтермінова, тому виходить що алміенти зоб оплачувати завжди). Зараз батько хоче припинити оплату аліментів за цим договором.Його потрібно розривати в судового порядку чи визнавати недійсним?

    Дуже цікава ситуація. Наскільки я припускаю, під час укладення договору інвалідність дитина ще не мала?

    По суті, будь-який договір теоретично можливо визнати недійним або розірвати, будь-то виходячи з його положень (до речі, його варто проаналізувати) або вимог чинного законодавства.

    СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, ст.135)

    Стаття 189. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

    1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.

    Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

    2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    ...

    До даного договору застосуються загальні положення, передбачені ЦК України.

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

    Глава 53УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

    ...

    Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору

    1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

    2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

    Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

    1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

    Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

    2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

    1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

    2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

    3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

    4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

    3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

    4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

    Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору

    1. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

    2. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

    3. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

    4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

    5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

    Стаття 654. Форма зміни або розірвання договору

    1. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

    ВИСНОВОК:

    1. БАЖАНО ПРОАНАЛІЗУВАТИ ДОГОВІР ПРО СПЛАТУ АЛІМЕНТІВ.

    2. ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ЧОЛОВІКУ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО СУДУ.

    Успіхів. З повагою!

    Токмач Галина Миколаївна
    14.3%

    Добрий день, Тетяно!

    Відповідно ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Згідно ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.

    Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

    Відповідно до ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

    Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

    ОТЖЕ, умовами для утримання повнолітнього сина з інвалідністю є його потреба в матеріальній допомозі та можливість батька таку надавати. Звичайно висловлювання до повного виздоровлення некоректне, оскільки повинно бути протягом строку, на який сину встановлена інвалідність.

    Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону дитинства" дитина з інвалідністю - дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту

    Відповідно до ст.1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" дитина з інвалідністю - особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.

    Відповідно до ст.7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я.

    Відповідно до п.2 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"у цьому Порядку термін “дитина з інвалідністю” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”.

    Згідно п.19 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям" дитині, якій встановлена інвалідність, залежно від міри втрати здоров’я та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді встановлюється категорія “дитина з інвалідністю” або “дитина з інвалідністю підгрупи А”.

    Таким чином, пункт 4 доданого Вами договору не зобов'язує батька утримувати сина після досягнення ним повноліття. Оскільки категорія "дитина з інвалідністю підгрупи А” діє лише до 18 років.Крім того, інвалідність повнолітньої особи підтверджуєтьсся рішенням МСЕК, а не ЛКК. Тому фактично строк дії договору закінчився після досягнення сином повноліття.

    Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

    ОТЖЕ, розірвати договір можливо лише за згодою сторін. Однак враховуючи, що фактично строк дії договору закінчився, то у даному випадку взагалі непотрібно думати про його розірвання.

    Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

    Пункт 4 договору може бути визнаний недійсним у судовому порядку. Однак, не варто забувати про строки позовної давності.

    Так, відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно частини першої ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У свою чергу частиною четвертою статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

    Враховуючи зазначене, щоб запобігти стягненню аліментів на підставі виконавчого напису, раджу Вам направити нотаріусу рекомендованим листом із описом вкладення та повідомленням про вручення письмову заяву про те, що пункт 4 договору суперечить законодавству, а тому є недійсним та не підлягає виконанню.

    Успіхів!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Официальный блог Юристы.UA 19 0 23 нояб. 2024
Официальный блог Юристы.UA 0 0 19 нояб. 2024