Начните консультацию с юристом онлайн
Доброго дня. Підкажіть, будь-ласка, якщо мати дитини є військовослужбовцем, батько теж, але батько участь у вихованні дитини не бере, офіційно батьки розлучені. Мати перебуває у тимчасовому відрядженні по роботі, у іншій області, дитина зараз знаходиться на вихованні рідної тітки дитини (рідної сестри матері). Чи можливо оформити тимчасову опіку, на час відсутності матері, чи довіреність від матері на сестру, що вона має офіційне право на виховання дитини. Як правильно це зробити, куди звертатися, які документи потрібні, дякую.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (5)
Юрист, г. Киев, 9 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня, ви можете звернутися до нотаріуса і оформити довіреність, а бо договір про виховання дитини під час відсутності матері.
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Інна!
Мати дитини може оформити на Вас довіреність на право додаткової участі у вихованні дитини та представництва інтересів дитини. Така довіреність повинна бути посвідчена нотаріально та може бути видана строком до 10 років.
Вищезгадана довіреність жодним чином не позбавляє батьків та їхніх прав та обов'язків щодо дитини і не впливає на обсяг таких прав і обов’язків!
Цей документ також не передбачає передачу дитини на виховання такій довіреній особі, а лише підтверджує її залучення до процесу виховання дитини.
Відповідна довіреність є допоміжним інструментом для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, що передбачає додаткову участь у вихованні дитини, зі збереженням пріоритетного права батьків на особисте виховання дитини.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеВітаю Вас!
Якщо мати дитини бажає убезпечити права і інтереси дитини та підтвердити те, що вона вирішила залучити до виховання своєї дитини рідну сестру, то одним з варіантів, як на практиці зафіксувати такі домовленості з уповноваженою особою та своє волевиявлення щодо цього, є довіреність.
Як правило, довіреність посвідчується у нотаріуса.
Довіреність військовослужбовця, який перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Цей документ також не надає право вивозити дитину без батьків за кордон та не передбачає передачу дитини на виховання такій довіреній особі, а лише підтверджує її залучення до процесу виховання дитини.
Відповідна довіреність є допоміжним інструментом для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, що передбачає додаткову участь у вихованні дитини, зі збереженням пріоритетного права батьків на особисте виховання дитини.
Орієнтовний зразок такої довіреності https://bit.ly/3NAco5u
Текст довіреності можете адаптувати під себе з урахуванням порад нотаріуса.
Джерело: https://www.hsa.org.ua/blog/dovirenist-yak-sposib-...
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Бажаю успіхів та вдалого дня!
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю Вас!
Як такого терміну "тимчасова опіка" у чинному законодавсті України не визначено. Втім це не позбавляє Вас права надати офіційні повноваження щодо виховання дитини рідній тітці. Є такі поняття, як залучення до виховання, передача дитини на виховання, що визначені статтею 151 Сімейного кодексу України.
Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Зверніться до служби у справах дітей із бажанням залучити до виховання дитини іншу особу - рідну тітку. Вони це можуть провести своїм рішенням або, що більш можливо, відправлять Вас до нотаріуса для нотаріального посвідчення відповідної заяви.
Також можливо скористатися, як радять колеги, пропозицією щодо оформлення довіреності на рідну тітку. Для цього також потрібно звертатися до нотаріуса.
Успіхів. Всього доброго Вам. З повагою.
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеВІТАЮ ВАС, пані ІННО!
Законодавство України, зокрема Сімейний та Цивільний кодекси, щодо цього питання досить консервативні та не актуальні (не відповідають міжнародним та зокрема, європейським, стандартам), тому їх вирішення здійснюється дійсно через ДОВІРЕНІСТЬ.
Питання, яке Ви поставили досить актуальне і вже досліджувалося фахівцями - юристами у відповідних публікаціях.
Наразі, коли Україна перебуває в умовах воєнного стану, непоодинокими є випадки, коли батьки вимушені тимчасово залучити до виховання своїх дітей інших осіб, найчастіше - родичів.
За загальним правилом, такі питання вирішуються саме батьками, які мають надавати свою згоду на лікування дитини, мають право отримувати медичну інформацію щодо своєї дитини, обирати тимчасовий навчальний заклад для дитини…
Так, наприклад, відповідно до статті 43 Закону України “Про основи законодавства України про охорону здоров'я“ згода інформованого пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників. Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.
А у відповідності до положень статті 55 Закону України “Про освіту” саме батьки здобувачів освіти мають право: захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти; завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану тощо.
У більшості випадків лікарі і керівники навчальних закладів йдуть на зустріч родинам та намагаються діяти з максимальним урахуванням інтересів дитини, розуміючи, що наразі не завжди батьки можуть негайно прибути і особисто вирішувати ці питання. Але трапляються і неадекватні ситуації події та працівники відповідних сфер освіти, охорони здоров"я тощо.
До того ж, право на участь у вихованні дитини прямо передбачено законом для баби, діда, прабаби, прадіда щодо їх онуків та правнуків; для мачухи, вітчима, щодо пасинка, падчерки, з якими вони проживають однією сім'єю; для повнолітніх братів, сестер щодо їх неповнолітніх братів і сестер (ст. 257, 259, 260 Сімейного кодексу України).
Однак, якщо у батьків є можливість та бажання додатково убезпечити права і інтереси дитини у цей непростий час та підтвердити те, що вони вирішили залучити до виховання своєї дитини саме цю особу, то одним з варіантів, як на практиці зафіксувати такі домовленості з уповноваженою особою та своє волевиявлення щодо цього, є довіреність.
Стаття 245 Цивільного кодексу України визначає, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність фізичної особи посвідчується НОТАРІУСОМ або іншою особою, яка має на це право відповідно до законодавства та прирівнює цю довіреність до нотаріальної.
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
Варто зазначити, що така довіреність жодним чином не позбавляє батьків та їхніх прав та обов'язків щодо дитини і не впливає на обсяг таких прав і обов’язків!
Цей документ також не надає право вивозити дитину без батьків за кордон та не передбачає передачу дитини на виховання такій довіреній особі, а лише підтверджує її залучення до процесу виховання дитини.
Відповідна довіреність є допоміжним інструментом для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, що передбачає додаткову участь у вихованні дитини, зі збереженням пріоритетного права батьків на особисте виховання дитини.
Стаття 155 Сімейного кодексу України каже нам, що Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
ОТЖЕ, законодавство передбачає передачу дитини на виховання іншим особам, в тому числі у виховні заклади інтернатного типу.
Приклад довіреності, розробленої відповідними фахівцями - додаю до своєї відповіді у файлі формату *DOC (Microsoft Office Word).
З повагою, юрист Ярослав Турчин