Як отримати право на альтернативну службу

Доброго дня.

На сьогодні альтернативна служба, а саме її застосування, є заміщенням проходження строкової військової служби в мирний час, заміна військової служби альтернативною (невійськовою) під час війни, українським законодавством не передбачена.

Доброго дня, Віра!

Статтею 35 Конституції України визначено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

На альтернативну (невійськову) службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення. Тому для проходження саме альтернативної (невійськової) служби, необхідно звернутися із заявою до відповідного структурного підрозділу райдержадміністрації за місцем проживання та подати документ, що підтверджує істинність цих переконань, наприклад, довідку від своєї релігійної громади з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.

Згідно частини 2 статті 35 Конституції України – здійснення цього права (мається на увазі право сповідувати певну релігію і тому не брати до рук зброю, фактично перебувати на альтернативній службі) може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Втім Ви повинні розуміти, що в умовах воєнного часу, на жаль, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, разом з ним діють певні обмеження прав та свобод громадян України.

У Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», альтернативна (невійськова) служба під час війни не визначена, так як існують ті обставини, коли має місце охорона громадського порядку, здоров’я, життя і моральності населення, захисту прав і свобод інших людей. Альтернативна служба, а саме її застосування, є заміщенням проходження строкової військової служби в мирний час, заміна військової служби альтернативною (невійськовою) під час війни, українським законодавством не передбачена. Тому, такого поняття як альтернативна невійськова служба під час дії військового стану існувати не може. В мирний час – інша справа, під час війни – усі захищають державу, народ, своє майбутнє.

На практиці осіб, які все ж таки належать до певних релігійних громад і які просто не можуть брати до рук зброю, а тому будуть вкрай неефективними під час виконання бойових завдань, можуть мобілізовувати до війська на відносно «мирні» посади, як кухарі, водії, інженери. Тобто, такі мобілізовані можуть іншим способом послужити державі та народу України, виконуючи інші суспільно-корисні роботи та завдання.

Тобто шанс не брати в руки зброю, хоч і не абсолютний, але все ж таки є!

Тепер, що стосується того, як батьку запобігти явці до ТЦК.

Зазвичай, Ваш батько повинен був би звернутисьдо ТЦК із відповідною заявою про альтернативну службу персонально. Проте згідно Закону України "Про звернення громадян" він може надіслати свою заяву Укрпоштою замовним листом із описом вкладення.

Насамкінець я рекомендував би Вашому батьку в числі іншого ознайомитись із ст. 23 Закону України про мобілізацію, де викладено всі підстави щодо відстрочки від мобілізації. Це може бути також помічним.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий день!

Раджу ознайомитися з наступними статтями: https://glavcom.ua/country/criminal/virjani-mozhut...

https://sud.ua/uk/news/publication/279611-voennoob...

Однак зазначу, що ваш батько не зобов'язаний самостійно йти до ТЦК/військкомату. Оскільки обов'язкова явка лише по врученій під особистий підпис повістці, в якій мають бути вказані причини виклику та строки явки. Постанова КМУ 1478 містить затверджену форму повісток, бланк якої передбачає розписку з особистим підписом особи про отримання повістки (ПОВІСТКА).

При цьому, відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 60 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

3. Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%...):

1. Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів;Однак зазначу, що Ви не зобов'язані самостійно йти до ТЦК/військкомату та доводити своє право на відстрочку. Оскільки обов'язкова явка лише по врученій під особистий підпис повістці, в якій мають бути вказані причини виклику та строки явки. Постанова КМУ 1478 містить затверджену форму повісток, бланк якої передбачає розписку з особистим підписом особи про отримання повістки (ПОВІСТКА).

При цьому, відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 60 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text):

Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації

3. Під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%...):

1. Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів;

Всього найкращого!

Доброго дня, нажаль на разі такого поняття як альтернативна служба у період військового стану не існує. У вашому випадку, це може бути обмежена придатність до військової служби за станом здоров'я.

Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах

Або пишіть відмову від мобілізації, за це враховуючи судову практику дають рік два умовно.

Але я шанси і зовсім не отримати Нічого.

Поважна причина не явки до ТЦК це лікарняний. І т.д

Ознайомтесь з судовим рішенням

Єдиний державний реєстр судових рішень

https://reyestr.court.gov.ua/Review/112988151

ВІТАЮ ВАС, пані ВІРА! Нажаль в цій країні - ніяк. Політичний режим в Україні не визнає акти міжнародного права і права людини, встановлені на рівні ООН, зокрема право на відмову від участі у війні. Україна за заявами Міністерства закордонних справ відмовилась від підтримання міжнародних актів, які гарантують права людини, направивши відповідні ноти в ООН та Раду Європи.

https://treaties.un.org/doc/Publication/CN/2022/CN...

Треба вже зрозуміти в якій країні живете і не мати ілюзій щодо наявності законності. прав та інших речей, властивих цивілізованому світу та вільним людям.

Он один "фейковий воїн" наприклад публічно закликає владу почати репресії проти юристів, які бачте мають нахабство ще надавати роз"яснення "кріпакам" щодо їх прав, наявності якихось там законів. Скажу більше, о Боже, ми навіть військовослужбовцям роз"яснюємо як рапорти писати, бо держава нічого не здатна, ні вдягнути, ні накормити, ні озброїти, ні навчити в жодній сфері, окрім розповідей про "обов"язки" і необхідність бути покірними рабами і вмирати за чужі інтереси.

https://gordonua.com/publications/vojujushchij-na-...

Право не воювати можна реалізувати надаль лише за межами України. В Україні жоден ТЦК, жодна військова частина і припускаю жоден суд - Вас не зрозуміє і не сприйме. У них одна мантра - "Обов"язок". Інших статей Конституції для них не існує. Бо ж вони "на паузе", як заявила головна виборча помилка народу України, пан Президент.

Єдине, на що можна потім розраховувати - на реабілітацію за статтею відмова від мобілізації, якщо її застосують і засудять. Засуджують як правило до умовних термінів.

Але якщо не будете схиляючи голову ходити по ТЦК, проходити лікарські комісії та покірно виконувати все, що вигадують політики з 3-4 паспортами різних країн, то навіть і цього не буде. Знаєте, при зустрічі з бандитами - цитувати закон смішно і малоефективно.

За ухилення від явки за повістками - максимально що загрожує - штраф. Якщо приймуть новий диктаторський закон про мобілізацію - зможуть заблокувати рахунки за зверненням до суду. Але маю значні сумніви, що це колись буде доведене до розуму. Вже зараз до законопроекту надано порядними депутатами більше 1000 правок, щоб затягнути процес прийняття цієї ганьби, внесеної Урядом за ініціативою Міністерства оборони України.

Так. Є таке право у цивілізованому світі. Називається "право на відмову від військової служби з міркувань совісті". Військова служба має бути замінена альтернативною. В Україні це не діє.

Право на відмову від військової служби з міркувань совісті ґрунтується на статті 18 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, яка гарантує право на свободу думки, совісті та релігії. Хоча в Пакті конкретно не йдеться про право на відмову з міркувань совісті, у своєму зауваженні загального порядку № 22 (1993 р.) Комітет з прав людини заявив, що подібне право випливає із статті 18 через те, що обов'язки щодо застосування зброї можуть бути у серйозному протиріччі зі свободою совісті та правом сповідувати релігію чи переконання.

Рада з прав людини і раніше Комісія з прав людини також визнали право кожної людини на відмову від військової служби з міркувань совісті в рамках законного здійснення права на свободу думки, совісті та релігії, передбаченого статтею 18 Загальної декларації прав людини та статтею 18 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права (див. резолюції, прийняті без голосування у 1989, 1991, 1993, 1995, 1998, 2000, 2002, 2004, 2012 та 2013 роках).

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, ознайомтесь із публікацією Організації Об'єднаних Націй “Відмова від військової служби з переконань” (HR/PUB/12/1).

Доповіді Верховного комісара

Верховний комісар з прав людини представляв доповіді про відмову від військової служби з міркувань совісті як Комісії з прав людини, так і Ради з прав людини:

E/CN.4/2004/55 (2004)

E/CN.4/2006/51 (2006)

A/HRC/4/67 (2007)

A/HRC/9/24 (2008)

A/HRC/23/22 (2013)

A/HRC/35/4 (2017)

A/HRC/41/23 (2019)

У своїй резолюції 36/18 Рада з прав людини попросила Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) підготувати у консультації з усіма державами та відповідними міжурядовими організаціями, установами, фондами та програмами Організації Об'єднаних Націй, спеціальними процедурами, договірними органами, національними та неурядовими організаціями доповідь про різні підходи та виклики у зв'язку із застосуванням процедур отримання статусу відмовника від військової служби з міркувань совісті відповідно до правозахисних стандартів. 12 жовтня 2018 року УВКПЛ запросив різні зацікавлені сторони надати відповідну інформацію відповідно до резолюції 36/18 для підготовки доповіді A/HRC/41/23.

Доповідь також спирається на керівництво УВКПЛ 2012 року про відмову від військової служби з міркувань совісті.

Матеріали були отримані від держав-учасниць, національних правозахисних установ та неурядових організацій та доступні нижче (УВКПЛ не несе відповідальності за зміст зовнішніх матеріалів).

https://www.ohchr.org/ru/conscientious-objection

Ще трохи на цю тему у пресі України.

https://zn.ua/war/mobilizatsija-v-ukraine-mozhno-l...

https://apostrophe.ua/news/society/2023-07-13/mogu...

https://zn.ua/UKRAINE/obshchaja-mobilizatsija-chto...

Отже, Вам і Вашому батьку треба вирішити, що Вам дорожче - життя і здоров"я, чи покірність і виконання неконституційних законів, прийнятих державними зрадниками і маріонетками, які не мають жодного відношення до українського народу і діють явно не в інтересах цього самого народу.

Щасти Вам!

З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Вітаю Вас, пані Віро!

Вітаю! Хочу отримати юридичну допомогу, тато 54 роки, не хоче приймати присягу та брати в руки зброю за релігійних переконань. Бачила зразок заяв про альтернативну службу, але не знаю як відправити цю заяву так, щоб він не відвідував ТЦК, мене лякає можливість примусової мобілізації. Буду вдячна за будь-яку інформацію яка може допомогти.

На жаль, але віросповідання не надасть Вашому батьку права на відстрочку від мобілізації. Вже є відповідна судова практика. Йому потрібно зупинитися на інших підставах для відстрочки від мобілізації, що визначені статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Якщо наразі такого права немає, тоді треба думати, як його здобути.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Такі положення основного закону дублюються в статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Разом з цим, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою (ст. 35 Конституції України).

Відповідно до Закону «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством. Статтею другою вказаного закону передбачено, що право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10 листопада 1999 року №2066 підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є:

• несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;
• відсутність підтвердження істинності релігійних переконань;
• неявка громадянина без поважних причин до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

Частиною 3 статті 4 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-XII передбачено, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Однай йти самостійно до ТЦК йому не потрібно, виключно у разі отримання повістки. Якщо все ж таки ризик мобілізації дуже високий, раджу батьку спробувати підшукати собі військову частину самостійно. Зокрема він може звернутися до будь-якої в/ч та отримати відношення, по якому потім мобілізуватися до конкретної в/ч.

З повагою!

ВІтаю,

Знаю про цю проблему і навіть бачила відповіді ТЦК на звернення, яке ви хочете направити. ТЦК пише наступне: посилається на ст. 65, 35 Конституції України, ст. 1, 4 Закону "Про альтернативну службу", що мова про строкову службу, а не мобілізацію. Далі вказуюють, що обов'язок однаковий для всіх, а відповідь ви можете оскаржити до суду.

І додають до відповіді ПОВІСТКУ.

Вцілому можна шукати альтернативні місця служби, однак повністю уникнути мобілізації не вийде точно.