Звільнення, роботодавець не виходить на контакт

Доброго дня, Анастасія!

Процедура звільнення регламентується статтями 36, 38 та 39 КзПП, які, відповідно, вказують на види розірвання трудових правовідносин:

• за згодою сторін;
• за власним бажанням;
• у зв’язку з неможливістю працівником виконувати умови строкового трудового договору з різних причин.

Остання стаття застосовується рідко, та й умови її застосування досить специфічні, тому зосередимося на тих статтях Кодексу, які застосовуються найчастіше – 36 «Підстави припинення трудового договору» та 38 «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника», або, як її називають у народі – «за власним бажанням».

Стаття 38 КзПП - розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника чітко вказує на те, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Зверніть увагу на те, що йдеться саме про завчасне попередження, а не обов’язок (як це хибно трактують як роботодавці, так і працівники) відпрацювати два тижні. Тобто заява має бути написана саме за два тижні до дати звільнення і подана роботодавцеві у відповідні терміни.

Однак ця ж сама стаття Кодексу вказує, що такий строк не завжди обов’язковий, оскільки працівник звільняється негайно у разі достатніх на те підстав.

В згаданій статті це визначено наступним чином:

«У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до закладу освіти;
• неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин,

роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник».

Тобто термін звільнення, у разі застосування статті 38 КзПП може бути й негайним, якщо для того є достатні причини.

Тепер щодо порядку звільнення, якщо Ви знаходитесь за кордоном.

В звичайній ситуації працівник повинен подати роботодавцю письмову заяву про звільнення з власним підписом, датою складання та датою звільнення, зареєструвати її (на другій копії заяви проставляється вхідний номер та дата отримання заяви).

Якщо роботодавець не хоче приймати заяву про звільнення, слід надіслати її Укрпоштою цінним листом з описом вкладення. Дата прийняття заяви поштою вважатиметься датою її подання.

Вам же, як працівнику, який перебуває за кордоном, можна подати заяву про звільнення за власним бажанням таким чином:

• Надіслати на офіційну адресу роботодавця оригінал заяви про звільнення за власним бажанням міжнародною поштою, наприклад DHL.

Але в такому випадку слід подбати про:

- строк, щоб заява встигла потрапити до роботодавця до дати звільнення;- докази того, що в конверт ви поклали саме заяву про звільнення (тобто мати опис вкладення конверту).

• Надіслати заяву про звільнення на офіційну електронну пошту роботодавця (безпосереднього керівника та керівника підприємства).

Для цього:

- слід роздрукувати та підписати заяву про звільнення за власним бажанням, вказавши дату звільнення та ст. 38 КЗпП;- відсканувати та підписати заяву ЕЦП;- разом з протоколом ЕЦП надіслати заяву на всі відомі електронні пошти роботодавця. І обов’язково запросити відповіді щодо одержання адресатами вашої заяви про звільнення в порядку ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

• Якщо немає можливості надіслати поштою або електронкою, надішліть відскановану заяву про звільнення на всі відомі месенджери роботодавця, включаючи свого керівника.

Але роботодавець може відмовити у прийнятті такої заяви, оскільки не зможе пересвідчитись, чи дійсно її надіслали ви і чи справді це ваше волевиявлення.

Враховуючи воєнний стан та Ваше перебування за межами України, у заяві про звільнення варто написати прохання надіслати копію наказу про звільнення та скан-копію трудової книжки на вашу електронну пошту. Оригінали документів згодом можуть бути передані поштою або отримані вами особисто після приїзду в Україну.

Допомогти Вам організувати звільнення зможе також Ваш представник в Україні, наприклад, адвокат, з яким Ви підпишете угоду про надання правової допомоги.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Насамперед потрібно надіслати заяву на звільнення за власним бажанням рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення на юридичну адресу роботодавця. Якщо ж у результаті заява буде залишена без розгляду, а працівник не звільнений, то у такому випадку слід звернутись до суду. Адже це є порушенням статті 43 Конституції України, яка забороняє примусову працю та надає можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати (рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року N 14-рп/2004).

Тобто, якщо неможливо припинити трудові відносини в порядку, встановленому законодавством про працю, їх необхідно припинити у судовому порядку.

Якщо Ви вважаєте, що роботодавець порушив Ваші трудові права, - можете направити до Управління скаргу (електронне звернення громадян) з проханням перевірити дотримання роботодавцем вимог законодавства про працю.

Вітаю Вас!

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право на працю, але в реальності за це право треба боротися.

Держпраця пояснює, що працівник, який залишив робоче місце у зв’язку із бойовими діями і не встиг звільнитися, може направити своєму роботодавцеві заяву про звільнення за допомогою засобів зв’язку (за можливості).

Якщо ж це не можливо, працівник може працевлаштуватися до іншого роботодавця за сумісництвом. Або ж, відповідно до пункту 3-1 частини другої статті 16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” повідомити страхувальника про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання).

Загалом є такі варіанти припинення трудових відносин із роботодавцем.

1. Припинення трудових відносин в порядку, встановленому законодавством.

Якщо працівник хоче звільнитися, то він може скористатися своїм правом - звільнитися за власним бажанням. Такий варіант звільнення можливий як для працівника, з яким укладений безстроковий договір (ст. 38 КЗпП України), так і для працівника, працевлаштованому за строковим трудовим договором (ст. 39 КЗпП України). Працівнику необхідно попередити роботодавця у письмовій формі за два тижні до запланованого звільнення (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник) (ст. 38 КЗпП України).

Якщо працівник вирішив звільнитись, а роботодавець відсутній або ж не виходить на зв’язок, що слід зробити працівнику? Працівнику насамперед потрібно надіслати заяву на звільнення за власним бажанням рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення на юридичну адресу підприємства. Якщо ж у результаті заява буде залишена без розгляду, а працівник не звільнений, то у такому випадку слід звернутись до суду. Адже це є порушенням статті 43 Конституції України, яка забороняє примусову працю та надає можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати (рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2004 року N 14-рп/2004).

Тобто, якщо неможливо припинити трудові відносини в порядку, встановленому законодавством про працю, їх необхідно припинити у судовому порядку.

2. Припинення трудових відносин в судовому порядку.

У випадку відсутності контактів з роботодавцем з будь-яких причин, що унеможливлюють розірвання трудового договору, шляхом вирішення такої ситуації є подання позовної заяви до суду.

Якщо ж працівнику необхідно тільки припинити трудові відносини, то можна звернутись із заявою в порядку окремого провадження (відсутній спір про право). Така можливість передбачена Цивільним процесуальним кодексом України: судом може бути встановлено факт припинення трудових відносин. Встановлення факту припинення трудових відносин необхідно працівнику для реалізації права на працевлаштування .

Чи може та як саме працевлаштуватись працівник, поки триває судовий процес, адже це справа не одного дня? Кодекс законів про працю (стаття 21) вказує на те, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Тобто працевлаштуватись на умовах сумісництва. Для цього працівник подає заяву про прийняття на роботу, у якій зазначає, що це є сумісництво (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), а роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу за сумісництвом.

Важливо! Головне не забути змінити статус працівника з сумісництва на основне місце роботи після того, як трудові відносини будуть припиненні через суд. Для цього працівник подає заяву про звільнення з місця роботи за сумісництвом і другу заяву — про прийняття на роботу за основним місцем роботи.

Джерело даної інформації: https://trudovi.org.ua/analytics/yak-zvilnytys-pra...

Можете звернути увагу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2023 (справа № 638/9930/23)

"...

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Наказом 02-ос від 01.02.2022 ОСОБА_1 прийнята на посаду менеджера в порядку переведення ТОВ «Молочний завод «Балмолоко» з ТОВ «Завод молочних виробів», що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Заявами від 26.05.2023 та 14.06.2023 ОСОБА_1 зверталася до ТОВ «Молочний завод «Балмолоко» із заявою про звільнення за власним бажанням в порядку ст. 38 КЗпП України. Вказані заяви направлялись поштовим відправленням на юридичну адресу відповідача та на електронну адресу, проте, залишились відповідачем без відповіді та задоволення. Під час розгляду справи доказів зворотного суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст.21 КЗпП, Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП, Підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно із ст.38 КЗпП України Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.4 ЗУ Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

Місце фактичного виконання трудових обов`язків відповідача знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять доказів укладення між відповідачем та позивачем контракту або строкового трудового договору, а отже позивач наділений правом припинити трудові відносини з власної ініціативи, попередивши про це роботодавця письмово не пізніше ніж за два тижні.

Згідно із положеннями ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає, що позивач належним чином, у визначеному законом порядку повідомила відповідача ТОВ Молочний завод Балмолоко про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням.

Проте, відповідачем всупереч вимогам закону та у порушення прав позивача на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинено, наказ про звільнення останньої з роботи не видано.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи та факт порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц.

У своєму рішенні №201/1384/16-ц від 25.11.2019 року Верховний Суд України визначив, що ефективним і таким, що не суперечить закону є спосіб захисту, як припинення трудових відносин на підставі частини першої ст.38 КЗпП України.

Згідно з п.3 Постанови КМУ № 301 «Про трудові книжки працівників», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, власник абоуповноважений ниморган зобов`язанийвидати працівникуйого трудовукнижку вдень звільненняз внесенимдо неїзаписом прозвільнення. При затримцівидачі трудовоїкнижки звини власникаабо уповноваженогоним органупрацівникові сплачуєтьсясередній заробітокза весьчас вимушеногопрогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вказані обставини не спростовані відповідачем у судовому засіданні жодними доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає позивні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 1073.80 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 76,81,263,264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Молочний завод Балмолоко про визнання трудових відносин та трудового договору припиненими - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Молочний завод Балмолоко (код ЄДРПОУ 44474545) припиненими.

Визнати розірваним трудовий договір між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Молочний завод Балмолоко (код ЄДРПОУ 44474545).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Молочний завод Балмолоко (код ЄДРПОУ 44474545) видати наказ про звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), а також видати трудову книжку із внесеним записом про звільнення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Молочний завод Балмолоко (код ЄДРПОУ 44474545) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на судовий збір в сумі 1073,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Р.О. Агапов"

Всього доброго! Успіхів Вам.!

Доброго дня, пані Анастасія!

Працівнику, який перебуває за кордоном, можна подати заяву про звільнення за власним бажанням таким чином:

• Надіслати на офіційну адресу роботодавця оригінал заяви про звільнення за власним бажанням міжнародною поштою, наприклад DHL. Але в такому випадку слід подбати про:

• Надіслати заяву про звільнення на офіційну електронну пошту роботодавця (безпосереднього керівника та керівника підприємства).

Для цього:

- слід роздрукувати та підписати заяву про звільнення за власним бажанням, вказавши дату звільнення та ст. 38 КЗпП;- відсканувати та підписати заяву ЕЦП;- разом з протоколом ЕЦП надіслати заяву на всі відомі електронні пошти роботодавця. І обов’язково запросити відповіді щодо одержання адресатами вашої заяви про звільнення в порядку ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Враховуючи воєнний стан та Ваше перебування за межами України, Вам у заяві про звільнення варто написати прохання надіслати копію наказу про звільнення та скан-копію трудової книжки на вашу електронну пошту. Оригінали документів згодом можуть бути передані поштою або отримані Вами особисто після приїзду в Україну.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!