Які є умови зміни цільового призначення земельної ділянки?

Доброго дня, з даним питанням звертайтесь до БТІ. Там вам нададуть всю відповідну інформацію, та алгоритм дій вирішення вашого питання.

Законодавча база по вашому питанню, за посиланням

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%8...

Вітаю Вас.

Дане питання регулюється статтею 20 Земельного кодексу України.

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27)

Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

1. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

2. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

{Абзац четвертий частини другої статті 20 в редакції Закону № 2321-IX від 20.06.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-IX від 16.08.2022}

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

3. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:

передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.

4. При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

5. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

6. Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:

розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

7. Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);

якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;

зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

8. Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

9. Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:

розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;

розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу;

відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення;

реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

10. Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

11. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.

...

Також звертаю увагу, що Міністерство юстиції оприлюднено відповідні роз'яснення щодо зміни цільового призначення ЗД:

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок,

Етап 1. Розроблення документації із землеустрою

Для першого етапу необхідна заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Такий проєкт розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу сільської, селищної, міської ради на його розроблення.

Документацію із землеустрою мають право розробляти (та, відповідно, договір потрібно укласти) з організацією, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або з ФОПом – сертифікованим інженером-землевпорядником.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати 6 місяців з моменту укладення договору.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови, що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа

Етап 2. Затвердження проєкту місцевою радою

Власник ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до, відповідно, сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією.

При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

• додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
• надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;
• проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження такого проєкту та зміну цільового призначення ділянки.

Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Етап 3. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру

Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається Державному кадастровому реєстратору через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.

Внесення до земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки здійснюється безоплатно.

Коли всі зазначені етапи пройдені, відомості про нове цільове призначення земельної ділянки відображаються у Державному земельному кадастрі. Після внесення змін власник може приступити до використання ділянки за новим цільовим призначенням.

Інформація про нове цільове призначення земельної ділянки передається з Державного земельного кадастру до реєстру речових прав на нерухоме майно автоматично.

Законодавством передбачаються певні обмеження щодо зміни цільового призначення окремих земель, зокрема щодо особливо цінних земель,

Водночас, із 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Власник земельної ділянки має право користуватися нею в межах цільового призначення.

На сьогодні визначено дев'ять категорій земель:

• сільськогосподарського призначення;
• житлової та громадської забудови;
• природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;
• оздоровчого призначення;
• рекреаційного призначення;
• історико-культурного призначення;
• лісогосподарського призначення;
• водного фонду:
• промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та Іншого призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

• визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування про надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
• визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
• відмови у державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
• притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства юридичних осіб та громадян, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

З повагою!

Доброго дня, пане Дмитро!

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Етап 1. Розроблення документації із землеустрою

Для першого етапу необхідна заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Такий проєкт розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу сільської, селищної, міської ради на його розроблення.

Документацію із землеустрою мають право розробляти (та, відповідно, договір потрібно укласти) з організацією, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або з ФОПом – сертифікованим інженером-землевпорядником.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати 6 місяців з моменту укладення договору.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови, що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа

Етап 2. Затвердження проєкту місцевою радою

Власник ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до, відповідно, сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією.

При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

• додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
• надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;
• проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження такого проєкту та зміну цільового призначення ділянки.

Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Етап 3. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру

Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається Державному кадастровому реєстратору через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.

Внесення до земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки здійснюється безоплатно.

Коли всі зазначені етапи пройдені, відомості про нове цільове призначення земельної ділянки відображаються у Державному земельному кадастрі. Після внесення змін власник може приступити до використання ділянки за новим цільовим призначенням.

Інформація про нове цільове призначення земельної ділянки передається з Державного земельного кадастру до реєстру речових прав на нерухоме майно автоматично.

Законодавством передбачаються певні обмеження щодо зміни цільового призначення окремих земель, зокрема щодо особливо цінних земель,

Водночас, із 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Власник земельної ділянки має право користуватися нею в межах цільового призначення.

На сьогодні визначено дев'ять категорій земель:

• сільськогосподарського призначення;
• житлової та громадської забудови;
• природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;
• оздоровчого призначення;
• рекреаційного призначення;
• історико-культурного призначення;
• лісогосподарського призначення;
• водного фонду:
• промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та Іншого призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

• визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування про надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
• визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
• відмови у державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
• притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства юридичних осіб та громадян, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

2. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

4. Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Тобто, якщо запроектоване призначення земельної ділянки не узгоджується з детальним планом території, генеральним планом населеного пункту чи іншою містобудівною документацією, то місцева рада або адміністрація мають повне право відмовити в затвердженні проекту землеустрою.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Дмитро!

Цільове призначення земельної ділянки – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно статті 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов’язане з поняттям «категорія земель». Так, у статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:

1. сільськогосподарського призначення (глава 5 Земельного кодексу України);
2. житлової та громадської забудови (глава 6 Земельного кодексу України);
3. природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (глава 7 Земельного кодексу України);
4. оздоровчого призначення (глава 8 Земельного кодексу України);
5. рекреаційного призначення (глава 9 Земельного кодексу України);
6. історико-культурного призначення (глава 10 Земельного кодексу України);
7. лісогосподарського призначення (глава 11 Земельного кодексу України);
8. водного фонду (глава 12 Земельного кодексу України);
9. промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. (глава 13 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земельної ділянки потребує розробки та затвердження проекту землеустрою; триває кілька місяців; залежить від строків розгляду земельних питань на сесії міської чи селищної ради.

Основні етапи звичайної зміни цільового призначення:

1. Проаналізувати документацію: яка категорія та вид використання є, що потрібно змінити.
2. Підготувати заявку. Для приватних земель окремий дозвіл місцевої влади не потрібен. Для земель комунальної та державної власності необхідний дозвіл власника (рішення сесії міськради/сільради або наказ уповноваженого органу).
3. Укласти договір із землевпорядником.
4. Землевпорядник створює проект землеустрою для зміни цільового призначення встановленої форми у паперовому та електронному вигляді. Через особистий кабінет у системі Держгеокадастру подає проект на погодження.
5. Після позитивної оцінки Держгеокадастром проект землеустрою та заява подаються на затвердження сесією міськради/сільради. Депутати ухвалюють рішення про зміну цільового призначення.
6. Рішення сесії, проект землеустрою землевпорядник через особистий кабінет подає на реєстрацію до ДЗК.
7. Державний кадастровий реєстратор реєструє зміни, формує Витяг із ДЗК.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Етапи, особливості та порядок зміни цільового призначення земельної ділянки визначається Земельним кодексом України, Законом України "Про Державний Земельний Кадастр", інструкціями на розробку технічної документації, еталонними зразками та положеннями, класифікаторами угідь. Первинно необхідно ідентифікувати можливість зміни цільового призначення, оскільки це передбачається містобудівною документацією на місцевому рівні, а саме планом зонування території, а для зміни під житлову й громадську забудову окремо детальним планом території, який розробляється на підставі Генерального плану населеного пункту.

Зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає розроблення технічної документації щодо відведення й включає збір різною документації, яку поетапно можна поділити:

1. Збір всіх документів

а.) Нотаріальна заява власника про зміну призначення землі, або договір в нотаріальній формі якщо декілька співвласників.

б.) Нотаріальні згоди членів подружжя.

в.) Взяття викопіювання з Генерального плану населеного пункту, або іншої містобудівної документації.

г.) Надання нотаріальних копій правоустановчих документів на земельну ділянку або інші узаконені самобуди на ній з технічними паспортами, копій паспортів й ІПН власників.

д) Згода заставодержателя, якщо ділянка використовується як засіб забезпечення виконання цивільних обов'язків.

ж) Зняття арешту, у випадку існування такого обтяження.

2. Розробка технічної документації, щодо зміни цільового призначення.

3. Погодження документації:

а) В органах містобудування, якщо планується забудова, або є фактично розташована.

б) В природоохоронних органах, якщо ділянка на території заповідних фондів або територіях природоохоронного значення.

в) В органи охорони культурної спадщини, якщо розташована в межах таких територій.

г) В органи лісогосподарського, водного фонду, якщо на підвідомчих територіях.

4. Реєстрація змін в Державному земельному кадастрі.

5. Реєстрація змін в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Після чого, можна користуватися новим цільовим призначенням земельної ділянки, в тому числі узаконювати самобуд на підставі будівельного паспорту чи містобудівних умов.