Задайте вопрос юристу

835 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Уголовное право и процесс, 11 апреля 2024, вопрос №105282 250₴

Травля и преследования в интернете

Здравствуйте, у меня такая проблема. В телеграмм организовалась группа хейтеров которые распространяют мои фото на порносайтах, распространяют лживую обо мне информацию, угрожают мне расправой, пишут кляузы в посольство. Эти люди из трёх стран, Россия, Израиль и Украина. Я знаю их поименно и у меня есть их фото. Я устала от хейта, моя жизнь превратилась в кошмар, подскажите куда я могу обратиться, писульки в полицию не дают результатов. Дальше это не может продолжаться, помогите куда обратиться и добиться наказания этих неадекватов. Так же они блочат мои банковские карты, звонят в банк, создают против меня стримы и позорят.Ситуация вышла из под контроля.

Ответы юристов (3)

    Кирда Вячеслав Володимирович
    42%

    Вітаю Вас!

    Співчуваю Вам, але все ж таки без правоохоронних органів ситуацію ніяким чином не вирішити.

    Спробуйте подати електронне звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

    По суті, мова йде про, як мінімум,

    Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

    1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

    караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк;

    2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

    караються пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

    Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

    ...

    Зверніться також до поліції за місцем проживання щодо відкриття кримінального провадження.

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

    Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

    ...

    Якщо правоохоронні органи відмовлять Вам у відкритті провадження, оскаржуйте таку відмову до слідчого судді.

    .Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування

    1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

    2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

    1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

    1-1) скасування повідомлення про підозру;

    2) зобов’язання припинити дію;

    3) зобов’язання вчинити певну дію;

    4) відмову у задоволенні скарги.

    ...

    Для всього цього Вам потрібний адвокат.

    Також можете подати позов до суду про захист честі, гідності.

    Захист честі, гідності і ділової репутації — право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

    ВИСНОВОК: треба вчиняти весь можливий компекс дій у даній ситуації, який я описаа вище.

    Успіхів Вам. З повагою.

    Богун Сергій Павлович
    16%

    В вашому випадку необхідно звертатись до суду з відповідним позовом.

    Залежно від категорії справ, де позивачем є фізична особа, відрізняється специфіка доказування факту порушення права на повагу до честі й гідності особи, порушення та завдання шкоди її діловій репутації.

    Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточення, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних рис у процесі виконанні трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

    Айвазян Юрий Климентьевич
    42%

    Доброго дня, Олена!

    Тут може бути багато варіантів визначення в законодавстві ознак дій Ваших кривдників в залежності від конкретних обставин Вашої ситуації та особливостей способів дій винних осіб по відношенню до Вас. Це може кваліфікувати і як кібербулінг, і як кіберзлочин, і, нарешті як звичайні наклеп та погрози. Відповідно до того звертатись треба до кіберполіції, поліції чи суду.

    Почнемо з кібербулінгу.

    Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.

    Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.

    Кібербулінг являється формою психологічного насильства.

    До кібербулінгу віднесені:

    • перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальними репліками між учасниками з використанням комунікаційних технологій (як правило, на форумах та в чатах);
    • нападки (домагання) – регулярні висловлювання образливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажують персональні канали комунікації;
    • наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;
    • самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
    • публічне розголошення особистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікування інтимних фотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
    • ошуканство - виманювання конфіденційної особистої інформації для власних цілей або передачі іншим особам;
    • відчуження (острокізм, ізоляція) - онлайн відчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів;
    • кіберпереслідування - приховане вистежування жертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
    • хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальних наслідків;
    • онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

    Явними ознаками кібербулінгу є:

    • систематичність (повторюваність) діяння;
    • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
    • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
    Отже рекомендую Вам терміново звернутись до кіберполіції!

    Найпоширенішими видами таких злочинів є (Ваш варіант я виділив жирним шрифтом):

    Кардинг – використання в операціях реквізитів платіжних карт, отриманих зі зламаних серверів інтернет-магазинів, платіжних і розрахункових систем, а також із персональних комп'ютерів (або безпосередньо, або через програми віддаленого доступу, «трояни», «боти»).

    Фішинг – вид шахрайства, відповідно до якого клієнтам платіжних систем надсилають повідомлення електронною поштою нібито від адміністрації або служби безпеки цієї системи з проханням вказати свої рахунки та паролі.

    Вішинг – вид кіберзлочинів, у якому в повідомленнях міститься прохання зателефонувати на певний міський номер, а при розмові запитуються конфіденційні дані власника картки.

    Онлайн-шахрайство – несправжні інтернет-аукціони, інтернет-магазини, сайти та телекомунікаційні засоби зв'язку.

    Піратство – незаконне розповсюдження інтелектуальної власності в Інтернеті.

    Кард-шарінг – надання незаконного доступу до перегляду супутникового та кабельного TV.

    Соціальна інженерія – технологія управління людьми в Інтернет-просторі.

    Мальваре – створення та розповсюдження вірусів і шкідливого програмного забезпечення.

    Протиправний контент – контент, який пропагує екстремізм, тероризм, наркоманію, порнографію, культ жорстокості і насильства.

    Рефайлінг – незаконна підміна телефонного трафіку.

    Караність як кримінально-правова ознака кіберзлочинів виражена у санкціях, передбачених розділом XVI Кримінального кодексу України.

    Аби залишити повідомлення працівникам Департаменту кіберполіції, необхідно надіслати заяву на електронну адресу callcenter@cyberpolice.gov.ua.

    Або за телефоном – 0 800 50 51 70 (понеділок – п’ятниця з 09:00 до 18:00).

    Також повідомити про правопорушення, вчинене з використанням комп’ютерів, можна за формою зворотного зв’язку на сайті – https://ticket.cyberpolice.gov.ua.

    Щоби надіслати електронну форму про правопорушенням:

    перейдіть за посиланням;

    натисніть кнопку Надіслати;

    уважно ознайомтеся з Пам’яткою щодо ведення єдиного обліку в органах поліції заяв – якщо ви погоджуєтесь, натисніть відповідну кнопку;

    після заповнення усіх пунктів, натисніть Продовжити;

    оберіть категорію події, на яку хочете поскаржитись;

    заповніть інформацію про правопорушення – вкажіть адресу сайту, дані про особу, причетну до події тощо;

    знову натисніть Продовжити;

    ще раз перегляньте заяву та натисніть Надіслати.

    На екрані ви побачите ID вашого електронного звернення. Воно може знадобитись під час написання особистої заяви.

    Далі ваша форма буде розглянута працівниками кіберполіції.

    Якщо ви з певних причин не можете чи не хочете надсилати електронну форму, заяву про правопорушення можна скласти особисто та надіслати на електронну пошту.

    Також можна подати заяву до звичайної поліції в порядку статті 214 КПК України, якою врегульовано початок досудового розслідування:

    "1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

    3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

    4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається."

    Крім того Ви маєте право звернутись до суду за захистом своєї честі та гідності.

    Захист честі, гідності і ділової репутації — право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

    Право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України (ч. 4 ст. 32), Цивільним кодексом України (ст. 277). Питання процедури захисту честі, гідності і ділової репутації також роз'яснив Верховний Суд України у своїй постанові пленуму № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р.

    Спростування має здійснюватися способом, адекватним способу поширення хибних відомостей, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію — частина 7 статті 277 Цивільного кодексу (напр. у тому ж ЗМІ, на тій же шпальті видання). Поряд із спростуванням таких відомостей ця особа має право вимагати компенсації майнової й моральної (немайнової) шкоди.

    Законами України передбачено спеціальні підстави звільнення ЗМІ від відповідальності за поширення недостовірної інформації (напр. передрук виданням матеріалу з іншого друкованого видання з посиланням на першоджерело — п. 4 ст. 42 ЗУ «Про пресу», поширення без попереднього запису виступів осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації — п. «в» ст. 67 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення»). Загальною підставою звільнення від відповідальності за приниження честі, гідності, ділової репутації є висловлення оцінних суджень (висловлювання, крім наклепу, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири) — ст. 30 ЗУ «Про інформацію»). По суті оцінні судження являють собою суб'єктивну думку, яка через свою суб'єктивність не може бути правильною або неправильною. Винятком є лише висловлювання оцінних суджень у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що може тягти виникнення обов'язку компенсувати завдану моральну шкоду. Але зміст оцінних суджень не може спричиняти юридичної відповідальності по статті 277 ЦКУ і не може бути спростованим.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України