Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Адміністративне право, 02 травня 2024, питання №107381 600₴

Хочу повернути гроші за ненадані послуги

Добрий день, записався до психолога (працює без ліцензії). Домовилися на 8 сеансів, хоча він уточнив, що бере оплату за "результат". Заплатив першу половину, 600 доларів. Після першої консультації вирішив відмовитися і повернути гроші, так як він розголошував деталі своїх інших клієнтів в тік тоці. Він відмовився, сказавши, що я свій результат отримав, сказав що я повинен оплатити також другу частину. Я знаходжуся в Празі, психолог в Києві. Чи можу я подати на нього заяву з Праги і що варто при цьому очікувати? В мене є запис наших діалогів в інстаграмі

Відповіді юристів (5)

    Корнійчук Євген Іванович
    33.3%

    Доброго дня, по перше треба знати, Чи був у вас укладено договір, чи є публічна оферта на сайті психолога?

    Якщо,є треба аналізувати і вже після чого, можно буде скласти претензію на повернення коштів. Якщо претензію не буде задовільного, ви можете звернутися до суду.

    Якщо ні яких договір не має. Ви можете написати заяву до поліції про факт шахрайства, це можна зробити онлайн

    https://www.npu.gov.ua/onlajn-zvernennya

    Також подайте заяву до банку про шахрайство, і зазначте його рахунок на який ви перекинули кошти.

    Також паралельно можно звернутися до кібер поліції.

    https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

    Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

    Склад кримінального правопорушенняОб'єкт

    Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

    Предмет: як майно, так і право на нього.

    Об'єктивна сторона

    Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

    Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

    Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

    Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

    Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

    Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язки із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

    Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

    Суб'єктивна сторона

    Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

    Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

    Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

    Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

    Суб'єкт

    Кримінальна відповідальність за вчинення шахрайства настає з 16 років.

    Психологічний портрет шахрая

    Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

    Кваліфіковані види шахрайства
    • Повторно (визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із наступних кримінальних правопорушень – статті 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
    • попередня змова групою осіб (спільно вчинили кримінальне правопорушення декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
    • шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
    • вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (зміни до статті 190 Кримінального кодексу України внесено Законом №3233-IX від 13.07.2023);
    • вчинене у великих розмірах (250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
    • вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
    • вчинене в особливо великих розмірах (600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
    • організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

    Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства вчиненого в великих та особливих розмірах розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2022 році - 1240,5 гривні).

    Відмінність шахрайства від суміжних кримінальних правопорушень

    Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України.

    Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

    Санкція

    1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

    3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

    4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

    5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A8%D0%B...

    Богун Сергій Павлович
    11.7%

    Доброго дня.

    Це залежить від того , яким чином ви оформили свої договірні відносини.

    Якщо це було усно, а психолог відмовляється від повернення сплачених коштів - єдиним виходом ситуації є звернення до суду.

    Ви це можете зробити дистанційно за допомогою сервісу електронний суд.

    При зверненні до суду вам необхідно долучити відповідні докази - ваша переписка в instagram, докази оплати тощо.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    20%

    Вітаю Вас!

    Добрий день, записався до психолога (працює без ліцензії). Домовилися на 8 сеансів, хоча він уточнив, що бере оплату за "результат". Заплатив першу половину, 600 доларів. Після першої консультації вирішив відмовитися і повернути гроші, так як він розголошував деталі своїх інших клієнтів в тік тоці. Він відмовився, сказавши, що я свій результат отримав, сказав що я повинен оплатити також другу частину. Я знаходжуся в Празі, психолог в Києві. Чи можу я подати на нього заяву з Праги і що варто при цьому очікувати? В мене є запис наших діалогів в інстаграмі

    Доволі складна ситуація. Наскільки я розумію, Ви провели лише 1 консультацію з ним із 8 запланованих? Факт передачі коштів чимось підтверджували?

    Договірні відносини мали? Чи все було на словах? Кошти перераховували йому на звичайний рахунок чи можливо на ФОП?

    Ситуація складна, наразі шанси на повернення коштів розглядаю як доволі туманні. Звісно, не варто оплачувати ніякої другої половини. Перспективи позову, на даний час, точно примарні. Розпочати варто буде з подачі претензії на адресу цього психолога про повернення коштів за послугу, яка по суті не була надана. Далі, залежно від його реакції та відповіді, можливо буде випрацьовувати подальші дії.

    Також є варіант звернутися до правоохоронних органів із заявою по факту шахрайство. Воно тут чистої води. Загалом - потрібно більше деталей і працювати.

    З повагою!

    Айвазян Юрий Климентьевич
    10%

    Доброго дня, Борисе!

    Для початку було б бажано знати, чи підписували Ви з психологом договір про надання послуг. Якщо ні, то чи є представлений психологом у відкритому доступі договір оферти, який Ви акцептували, погоджуючись на надання послуг та зробивши оплату? Оскільки всі умови щодо повернення коштів повинні бути зазначені саме в цих документах.

    Взагалі порядок повернення коштів за послуги наступний:

    Вам потрібно направити до психолога офіційний лист претензію щодо повернення коштів, в якій зазначити, що послуга не була надана або була надана неналежної якості. Це може бути зроблено у вільній формі, але має містити конкретні аргументи та вимоги.

    Упродовж 10 днів психолог повинен надати Вам відповідь. Якщо цього не сталося або Ви отримали відповідь, яка Вас не влаштовує, далі - звернення до суду із позовною заявою про захист прав споживачів до вищезгаданної особи.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    25%

    Доброго дня!

    Для ФОП-психолога, який надає консультаційні, інформаційно-консультаційні послуги, проводить курси, семінари, надає психологічну допомогу і підтримку, шляхом застосування своїх знань – не потрібно мати ліцензію.

    Ліцензія необхідна для психотерапевтів, психіатрів, які мають знання у медицині та виписують пацієнтам медикаментозне лікування. Без медичної ліцензії категорично заборонено працювати з клієнтами/пацієнтами, які мають проблеми зі здоров’ям та потребують медикаментозного лікування.

    Тобто, якщо Вам надавали психотерапевтичні послуги або психологічну допомоги у випадках клінічних симптомів, такий фахівець зобов’язаний був мати ліцензію на ведення медичної практики.

    Також необхідно, щоб психолог був оформлений ФОП та з Вами уклав договір про надання послуг або договір оферту. В ньому повинні були передбачені умови повернення коштів. Якщо цього не було зроблено - психолог просто безпідставно привласнив Ваші кошти.

    Тому, раджу спочатку звернутися до психолога з листом-претензією - поки що в електронному виді та повідомити про необхідність повернення коштів у 3-денний термін. Якщо добровільно повертати кошти не планує - зверніться до кіберполіції про шахрайство, потім до податкової за надання психотерапевтичних послуг без ліцензії та за роботу без договору. В крайньому випадку збирайте докази та звертайтесь до суду. Зробити можете це через адвоката або самостійно через систему електронний суд https://id.court.gov.ua/

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю Вам успіхів!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України