Задайте вопрос юристу

871 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 16 мая 2024, вопрос №108984 300₴

Житлове право: виселення сім'ї з гуртожитку під час її вимушеного перебування за кордоном.

Будучи доцентом університету отримала від нього квартиру у перебудованому під багатоквартирний будинок студентському гуртожитку для проживання моєї сім’ї з чотирьох осіб. Після мого звільнення з університету сім’я продовжувала жити у цій квартирі до початку війни 5 років без будь яких зауважень. Після початку війни сім'я, окрім чоловіка, виїхала за межі України із наміром повернутися після закінчення війни. Чоловік працює он-лайн, отож після нашого від’їзду він поїхав до матері, щоб допомогати їй.
Але раптом керівництво університету вирішило виселити мою сім'ю з квартири, хоча жодного іншого житла сім'я не має і повертатися в Україну їй не буде куди. Квартиру опечатали без будь-якого попередження чоловіка, після чого запропонували вивезти речі погрожуючи тим, що в іншому випадку це зроблять судові пристави. Жодних документів про рішення суду щодо виселення надано не було. Чи законне таке виселення, особливо в умовах тимчасового вимушеного перебування сім'ї за кордоном? Чи існує можливість запобігти йому?

Ответы юристов (4)

    Айвазян Юрий Климентьевич
    28.3%

    Доброго дня!

    Якщо трудові стосунки між Вами та університетом перед виїздом за кордон були розірвані, то шанси залишитись у гуртожитку не дуже високі. Проте поборотись за це, можливо, і варто. В будь якому разі це питання буде вирішуватись університетом в судовому порядку.

    Перш, ніж навіть починати відповідати на Ваше питання, бажано, звичайно, було б побачити Ваш договір про проживання у гуртожитку вишу та інші документи, з цим пов'язані, але загально хочу проінформувати Вас про наступне:

    Право на житло є одним з найважливіших соціально-економічних прав громадян. Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

    Питання реалізації мешканцями гуртожитків конституційного права на житло регулюється Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» . Сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

    При вирішенні спорів про виселення з гуртожитків іноді виникають труднощі з визначенням статусу приміщення, яке займає відповідач, як гуртожитку. Сезонні, тимчасові працівники та особи, які працювали за строковим трудовим договором і припинили роботу, а також особи, які працювали навчалися в навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням, без надання іншого жилого приміщення.

    Причини припинення трудових відносин таких працівників не впливають ні на порядок, ні на умови виселення. Пільги, передбачені ст. 125 і ч. 3 ст. 132 Житлового кодексу України, до них не застосовуються.

    Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення виключно у таких випадках:

    • в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин. З урахуванням конкретних обставин (сімейного стану тощо) поважними причинами при звільненні за власним бажанням можуть бути визнані низька оплата праці, порушення роботодавцем трудового законодавства, стан здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи, необхідність догляду за хворим членом сім'ї, вступ до навчального закладу тощо;
    • звільнення за порушення трудової дисципліни (з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41, п. 11 ст. 41 КзпП);
    • звільнення за вчинення злочину.

    При припиненні трудового договору з інших підстав працівники, як і особи, перелічені в ст. 125 Житлового кодексу України, можуть бути виселені лише з наданням іншого жилого приміщення.

    Припинення трудових відносин за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) в судовій практиці не ототожнюється із звільненням за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), тому на правовідносини з виселення таких осіб поширюється дія ч. 3 ст. 132 Житлового кодексу України. Постійні працівники, які припинили трудові відносини з роботодавцем з інших, ніж передбачені ч. 2 ст. 132, причин, можуть бути виселені з гуртожитку в судовому порядку з наданням іншого жилого приміщення.

    Достатніми доказами про підстави звільнення є трудова книжка із здійсненим у ній записом про звільнення та копія наказу про звільнення. Причини звільнення (їх поважність) підлягають встановленню також іншими засобами доказування, в тому числі за змістом заяви працівника на звільнення, заявами на адресу роботодавця про умови праці, документами, що підтверджують склад і доходи членів сім'ї тощо.

    Виключно з наданням іншого жилого приміщення можуть бути виселені особи, які перелічені в ст. 125 Житлового кодексу України (в тому числі ті, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або за вчинення злочину).

    Умови, які виключають можливість виселення із гуртожитку без надання іншого приміщення, беруться судом до уваги як у випадку, коли вони виникли на момент припинення трудових відносин, так і після, до вирішення судом справи про виселення.

    Наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у приміщенні гуртожитку, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для інших проживання із ними в одній кімнаті, квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу на них виявились безрезультатними.

    Забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" , які були на правових підставах вселені в гуртожиток і фактично проживають у гуртожитку, без попереднього надання їм (їхнім сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей.

    У тому числі забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, стосовно яких триває спір щодо підстав їх вселення у гуртожиток та/або підстав їх фактичного проживання у гуртожитку, - до вирішення спору в досудовому або судовому порядку відповідно до статей 25 і 26 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"

    Виселення, переселення чи відселення громадян з гуртожитків відповідно до цього Закону допускається лише у випадку визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген Іванович
    28.3%

    Доброго дня, дії університету не законні. Який документ підтверджує ваше право власності на неї? Якщо ви є законним власником майна, ви можете його використовувати на свій розсуд, і не має ролі живите ви там чи ні!

    Для захисту своїх законних прав та інтересів , ви можете звернутися до поліції.

    Порушення недоторканості житла – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян (ст.162 Кримінального кодексу України). Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( ст. 2 ст 233 Кримінального процесуального кодексу України).

    Гарантії недоторканості житла

    Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво¬ваним рішенням суду (стаття 30 Конституції України). У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

    Відповідальність за порушення недоторканості житла

    Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. (ч1. ст. 162 Кримінального кодексу України)

    • незаконне виселення Відповідно до ч. З ст. 47 Конституції України ніхто не може бути при¬мусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами.
    • незаконний обшук Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодек¬су України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьо¬му випадку не були наділені необхідними повноваженнями (ст.234-236 Кримінального процесуального кодексу України).
    • інші дії (будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселення до чужого житла інших осіб тощо.)
    Богун Сергій Павлович
    23.3%

    Доброго дня.

    Припинення трудового договору з працівником не є підставою для виселення його та членів його сім'ї з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

    Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК Української РСР виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, установлених законом. Керуючись висновками про принципи застосування статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції, викладені у рішеннях Європейського Суду з прав людини, виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

    Відповідне положення містяться у постанові КЦС ВС від 25 лютого 2020 року у справі № 127/2709/17.

    Токмач Галина Миколаївна
    20%

    Добрий день!

    Законодавство України забезпечує охорону житлових прав мешканців гуртожитків від одностороннього розірвання договору найму і виселення без законних підстав. Оскільки норми законодавства в частині захисту житлових прав мешканців гуртожитків поширюються на останні незалежно від форми їх власності, питання виселення з гуртожитку регулюється ст. 132 Житлового кодексу Української РСР, розділом VII Примірного положення про гуртожитки і Законом України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.Звертаємо увагу, що виселення проводиться виключно в судовому порядку. Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, мешканці гуртожитків не можуть бути виселені, переселені та відселені без попереднього надання їм (їх сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, за сукупності таких умов:– період часу, протягом якого мешканці офіційно зареєстровані і фактично проживають у гуртожитку, складає не менше п’яти років;– мешканці не мають іншого власного житла;– гуртожитки призначені для проживання одиноких громадян або для проживання сімей;– гуртожитки перебувають в державній, комунальній власності або у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом (перебувають на балансі таких підприємств);– гуртожиток не визнаний аварійним чи непридатним для проживання. У разі затвердження сесією місцевої ради рішення про визнання гуртожитку аварійним чи непридатним для проживання людей орган місцевого самоврядування зобов’язаний терміново надати усім мешканцям гуртожитку інше, придатне для тимчасового проживання людей житло.В даному випадку за аналогією закону повинні застосовуватися норми ст. 110 – 114 Житлового кодексу УРСР, які регулюють порядок виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, а в частині регулювання вимог до тимчасового житла – також норми глави 41 Житлового кодексу УРСР “Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання”.Всі інші категорії мешканців гуртожитків, на яких не поширюється Закон України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, можуть бути виселені з підстав і в порядку, передбаченому ст. 132 Житлового кодексу УРСР.

    Такий висновок підтверджується статтею 8 Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”: громадяни, які на законних підставах зареєстровані та тривалий час (не менш як п’ять років) проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду та призначених для проживання працівників (членів їх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, у разі, коли такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання в таких гуртожитках до розв’язання їх житлової проблеми.Наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають у приміщенні гуртожитку, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для інших проживання із ними в одній кімнаті, квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу на них виявились безрезультатними.

    Всього найкращого!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Судебные решения 68 1 23 окт. 2024
Официальный блог Юристы.UA 35 0 22 окт. 2024
Событие 55 0 22 окт. 2024
Законы 1924 3 2 окт. 2024