Дезиртирство военного за границу

Доброго дня.

Самовільним є таке залишення частини або місця служби, що вчинене без дозволу командира. У разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу законодавством України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до 10 діб для військовослужбовців (крім строкової служби) встановлена статтею 172-11 КУПАП «Самовільне залишення військової частини або місця служби». Таке порушення тягне за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

Кримінальна відповідальність військовослужбовців за СЗЧ на час дії воєнного стану чи в бойових умовах передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України: «Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці — караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років».

Варто зазначити, що нез'явлення вчасно на службу само по собі не утворює складу злочину — порушенням це вважається лише за відсутності поважних причин нез'явлення вчасно на службу або затримки із відпустки, серед яких:

перешкоджає пересуванню;

стихійне лихо та інші надзвичайні обставини, якщо причини затримки підтверджені відповідними документами;

непередбачені перешкоди у сполученні;

пожежа або стихійне лихо, що трапилися в сім’ї військовослужбовця;

смерть або тяжка хвороба членів його сім’ї або осіб, на вихованні яких він перебував.

За наявності поважних причин та відповідних доказів військовослужбовець може оскаржити наказ командування або припинити досудове розслідування та поновитись на посаді.

Щодо депортації - все буде залежати від наявних міжнародних договорів між Україною та країною Вашого перебування, наявності вироку в кримінальній справі відносно Вас.

Доброго дня!

В Україні на чоловіка чекатиме кримінальна відповідальність, адже згідно частина 5 статті 407 Кримінального кодексу самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

У кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочин, в який підозрюваного оголошено в розшук, у разі наявності достатніх підстав вважати, що особа може переховуватися за межами України, слідчий відповідно до законодавства вирішує питання про оголошення особи в міжнародний розшук.

Якщо чоловік залишитьться за кордоном, матимете дійсний закордонний паспорт та отримаєте дозвіл на проживання - його не повинні депортувати або здійснити екстрадицію, адже це довгий та складний процес.

Кримінальним процесуальним кодексом України передбачається, що запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один зі злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 573 КПК України екстрадиція включає:

• офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;
• перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;
• прийняття рішення за запитом і фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 575 КПК України запит на екстрадицію здійснюється лише за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України.

Проте, на сьогодні Україна дуже часто отримує відмови в екстрадиції, через воєнний стан і пов’язані з ним безпекові аспекти. У більшості європейських держав до питання видачі осіб Україні ставляться надто обережно. За словами іноземних адвокатів, передавати таких осіб в Україну буде вкрай небезпечно через триваючі бойові дії. А тому, хоч Україна і є учасницею низки конвенцій, все одно закордонні партнери вважають, що через повномасштабне вторгнення в Україну безпека та прозорість судового процесу не можуть бути забезпечені на належному рівні.

Тому, чоловіку не потрібно хвилюватися, адже щоб подати його у міжнародний розшук та депортувати спочатку повинен відбутися суд в Україні, потім запит до відповідних органів іноземної держави, потім суд в в іноземній државі, який скоріш за все відмовить у екстрадиції.

Крім того, велику роль грає країна перебування чоловіка, адже Україна уклала багато двосторонніх договорів та ратифікувала конвенції, згідно яких ВИДАЧА (ЕКСТРАДИЦІЯ) НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ якщо злочин полягає виключно у порушенні військових обов'язків.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

а как узнать наверняка Германия депортирует или нет ?