Фальсифікація листа призначення

Доброго дня.

В цій ситуації звертайтесь до правоохоронних органів з заявою.

Доброго дня, Лана!

Зазвичай, згадані Вами у питання дії кваліфікуються правоохороними органами за статтею 358 ККУ.

Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

1. Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -

караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

4. Використання завідомо підробленого документа -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Далі буде...

Продовження відповіді.

Що стосується особливостей згаданого злочину, то про це варто зазначити наступне:

Суспільна небезпечність злочину полягає у протиправному зміненні статусу юридичної чи фізичної особи за рахунок придбання підроблених офіційного докумен­та, бланка, штампа, печатки, що не тільки порушує нормальну діяльність органів державної влади, органів самоврядування, підприємств, установ, організацій, а й може завдати істотної шкоди правам і законним інтересам фізичних та юридичних осіб, сприяє вчиненню інших більш тяжких злочинів.

Предметом злочину є: 1) посвідчення або інший офіційний документ, який ви­дається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином- підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків;

печатка, штамп чи бланк підприємства, установи чи організації незалежно від фор­ми власності; 3) інші офіційні печатка, штамп чи бланк.

Про поняття документ, печатка, штамп, офіційні документи, печатки, штампи див. коментар до ст. 357 КК.

Поняття «офіційний документ» визначено на законодавчому рівні у примітці до ст. 358 КК.

Офіційні документи можуть бути за формою: письмові, електронні, друковані; за способом фіксації - будь-який матеріальний носій (паперовий, електронний, викона­ний на магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, оптичному диску); за походженням - скла­даються, видаються чи посвідчуються в установленому законом порядку повноваж­ними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організацій­но-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою ді­яльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити; за змістом - містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи- докази у правозастосовчій діяльності.

Офіційними є також документи, які походять від фізичних осіб-підприємців, які не визнаються самозайнятими особами, уповноважені у зв’язку зі своєю професійною діяльністю на складання, видачу або посвідчення певних видів документів (наприклад, наказ про прийняття на роботу).

Іншими офіційними документами визнаються свідоцтва, атестати, дипломи, лист­ки тимчасової непрацездатності, рецепти, рішення суду, виконавчі листи, ліцензії та ін. Ними, зокрема, можуть бути офіційні реєстраційні книги (наприклад, книги орга­нів реєстрації актів цивільного стану), журнали (наприклад, журнали обліку інфор­мації в чергових частинах ОВС) та інші документи, що посвідчують певні події і факти (свідоцтво про народження, трудова книжка та ін.).

Законодавством передбачена можливість надання юридичної сили документу, який зберігається, обробляється і передається за допомогою автоматизованих і телекому­нікаційних систем, які підтверджуються електронним цифровим підписом. Отже, офіційні документи виконані у такій формі, також є предметом даного посягання.

Ці документи повинні надавати права або звільняти від обов’язків (наприклад, диплом кандидата наук дає право претендувати на посаду доцента, листок тимчасової непрацездатності звільняє від роботи тощо).

Склад цього злочину відсутній, якщо йдеться про неофіційні документи, тобто осо­бисті документи громадян, що надають певні права іншим особам або звільняють їх від обов’язків. Тому, наприклад, підробка боргової розписки з метою отримати вже повер­нений борг або підроблення заповіту з метою отримати спадщину не можуть кваліфі­куватися за ст. 358 КК, а утворюють склад готування до шахрайства (статті 14 і 190 КК).

Предметом розглядуваного злочину не є документи, які хоч і мають певне юри­дичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов’язків (наприклад, заявки, запити, характеристики, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій).

Бланк - це стандартна форма документа з частково надрукованим текстом (напри­клад, бланки паспортів, посвідчень, облікових та інших документів), яка вимагає для остаточного його складання доповнення необхідними реквізитами. Після оформлен­ня належним чином (внесення необхідних даних, наявність печатки, штампа, підпису уповноваженої особи) бланки стають документами.

Бланки призначені для офіційних листів, організаційно-розпорядчих, фінансових, поштово-телеграфних, облікових, статистичних та інших документів.

Існують бланки суворого обліку, які містять номер (інколи серію), підлягають обов’язковій реєстрації і мають спеціальний режим використання (наказ МФ, СБУ, МВС «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» від 25 листопада 1993 р. № 98/118/740) (Банківська справа в Украї­ні. - 1998. - Т 3. - 8 (н)1).

Бланки документів, визначених Законом України «Про Єдиний державний демогра­фічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 р. № 5492-УІ, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення (ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону).

Бланки документів можуть бути у формі паперового аркуша, книжечки або картки з полімерних матеріалів.

ВИСНОВОК:

Що стосується поради з приводу алгоритму дій чергового лікаря, правопорушення якого потрапило у поле зору правоохороних органів, то я би рекомендував йому негайно винайняти досвідченого у кримінальних справах адвоката.

Для того, аби дати більш детальну відповідь на Ваше питання, треба бути більш обізнаним у ситуації, яка склалася з черговим лікарем. В іншому випадку це має зробити найнятий адвокат.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Службове підроблення – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідальність за службове підроблення передбачена статтею 366 Кримінального кодексу України.

Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — офіційні документи.

Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак:

1. документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо);
2. ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом;
3. інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження;
4. документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
5. офіційним згідно зі статтею 366 Кримінального кодексу України є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Це кримінальне правопорушення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинене одним з декількох альтернативних передбачених частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України дій:

а) внесення до документів неправдивих відомостейозначає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа (постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 742/318/18). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

б) інше підроблення документівприпускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

в) складання неправдивих документівце повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

г) видача неправдивих документівозначає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

Суб'єктом службового підроблення може бути тільки службова особа.

Якщо передбачені статтею 366 Кримінального кодексу України дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за статтею 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених частиною другою статті 366 КК, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

Мотиви службового підроблення не впливають на кваліфікацію вказаного злочину, проте з'ясування мети та мотиву таких дій є обов'язком суду для встановлення всіх елементів складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК (постанова ВС від 01 жовтня 2020 р. у справі № 759/7094/17).

Статтею 366 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:

• штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
• ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків - постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 5-18кс11), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Добрий день!

Лист призначення фотографували родичі та поліція ,цей препарат на момент фотографії не був написаний,чи є це фальсифікацією документів,що робити в такій ситуації? - по-перше, якщо не було відкрито кримінальне провадження і судом не приймалася ухвала про тимчасовий доступ до документів, то дії поліції щодо фотографування є незаконними. По-друге, буде дуже важко довести, що дії чергового лікаря були вчинені навмисно та містять ознаки підроблення. Оскільки лікар може все заперечувати та наполягати на тому, що відповідна інформація була внесена нею помилково. Згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всього найкращого!