Неправомірне звільнення. Поновлення на роботі.

Доброго дня.

Дії роботодавця були законними.

Не вбачаю підстав для задоволення позову працівника.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Вітаю Вас.

Не розумію, який суд та на підставі чого? Роботодавець мав право на звільнення працівника за його власним бажанням без терміну 14 днів. На перший погляд, позов безпідставний. Можливо, є певні підводні камені, але тут бажано аналізувати позовну заяву.

З повагою!

Доброго дня, Ольга!

Наразі не вбачаю незаконих дій із боку роботодавця, проте, можливо, Ви виклали не всю інформацію у своєму питанні? Якщо є ще якісь особливі обставини в цій справі чи "підводні камені", то нам би було бажано знати про останні.

Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану":

Стаття 4. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

1. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Взагалі не було б проблем, якби роботодавець та працівник розірвали трудовий договір за згодою сторін. Якщо працівник не вказав поважних причин, то він не мав права писати заяву про звільнення на наступний день.

Згідно роз'яснення ГУ Держпраці у Херсонській області про бажання розірвати трудовий договір за власним бажанням працівник зобов'язаний попередити роботодавця письмово за два тижні. Для цього необхідно подати останньому заяву про звільнення, у якій зазначити підставу для розірвання трудового договору (ст. 38 КЗпП) та бажану дату звільнення. Заяву слід підписати і проставити дату її складання.

Двотижневий строк попередження про звільнення починають обчислювати з дати фактичного попередження роботодавця, а не з дати, зазначеної в заяві. Одностороннє скорочення цього строку як працівником, так і роботодавцем, не допускається. Так, наприклад, роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку із дня подання заяви про звільнення, якщо працівник не просить про це.

Якщо після закінчення двотижневого строку працівник продовжує працювати і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його на підставі поданої раніше заяви. Не можна звільнити працівника і в тому випадку, якщо той до закінчення двотижневого строку відкликає свою заяву про звільнення. Працівник може подати письмову заяву про відкликання раніше поданої заяви про звільнення за власним бажанням.

Роботодавець має право розірвати трудовий договір із працівником, який відкликав свою заяву або вийшов на роботу після закінчення двотижневого строку з моменту її подання, якщо на місце цього працівника було запрошено іншого працівника, якому згідно із законодавством не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч. 2 ст. 38 КЗпП). Це працівники, запрошені в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч. 5 ст. 24 КЗпП, абз. 2 п. 12 постанови № 9 Пленуму ВСУ).

Працівник, який написав заяву про звільнення за власним бажанням, має право будь-коли до закінчення двотижневого строку попередження відкликати свою заяву. Трудове законодавство не встановлює обов’язкової письмової форми відкликання заяви про звільнення. Тому працівник може заявити про відкликання своєї заяви і в усній формі. Якщо виникне спір з цього приводу, для доведення факту відкликання заяви про звільнення можуть братися до уваги будь-які докази, передбачені цивільним процесуальним законодавством.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Добрий день, Олег!

Якби у заяві працівник не вказав дату звільнення, то дійсно міг би оскаржити своє звільнення (тобто, поновитися на роботі та отримати компенсацію за вимушений прогул). Оскільки протягом терміну попередження, встановленого статтею 38 КЗпП (2 тижні), мав право подати заяву про скасування заяви на звільнення. Відповідно наказ роботодавця про звільнення був би незаконним.

Однак, у даному випадку працівник вказав дату звільнення. Роботодавець цю дату погодив та видав відповідний наказ, з яким працівник був ознайомлений під особистий підпис. Фактично у даному випадку відбулося звільнення за угодою сторін ( п.1 ч.1 ст.36 КЗпП).

Тому все, що зможе зробити працівник, так це змінити підставу для звільнення з "за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП" на "за угодою сторін згідно п.1 ч.1 ст.36 КЗпП".

Всього найкращого!