Передаст ли финансовый мониторинг банка после проверки информацию в налоговую?

Доброго дня!

Чи повідомив банк цю інформацію до податкової, і мені потрібно буде задекларувати ці гроші? І яку суму: за той місяць, коли мені надійшло повідомлення, чи за весь час по обороту на рахунку цього банку?

Якщо Банк не заблокував Вам рахунок, то скоріш за все він ніякої інформації не надавав податковій.

Інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податків контролюючі органи мають право безоплатно отримувати від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ лише на підставі рішення суду.

Платник податку – фізична особа, у якого виникає об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою – 18 відсотків і військовим збором за ставкою – 1,5 відсотки.

Тобто за дохід від азартних ігор Ви повинні сплатити 18% ПДФО та 1,5 % військовий збір.

Якщо Вам не приходило повідомленні від податкової - тоді нічого сплачувати не потрібно, адже можливо у них і немає про Вас інформації.

Наскільки небезпечно продовжувати виводити таким чином гроші без декларації?

Досить ризиковано, адже в будь-який момент Ви можете попасти під фінмоніторинг, в результаті чого банк заблокує Вам рахунок та буде вимагати документи, що підтверджують джерело походження коштів. Якщо Ви їх не надасте - банк звернеться до контролюючих органів.

Наскільки небезпечно виводити на свій електронний гаманець, а з нього на карту?

Стаючи клієнтом банку Ви підписуєте з ним угоду про обслуговування. Як правило в цій угоді вказуються права та обов'язки сторін. В даній угоді зазначається, що Банк має право призупинити обслуговування Клієнта та обмежити доступ до програмних комплексів Банку в разі виникнення у Банку підозр щодо можливих незаконних операцій із платіжним інструментом зі сторони Клієнта.

Банк не має права ні в чому звинувачувати, він лише дивиться на операції по рахунку, якщо вони здаються підозрілими - просить довести правомірність походження коштів та надати необхідні документи та/або відомості/інформацію. Якщо підтверджень немає - повідомляє у Державну службу фінансового моніторингу та в подальшому до правоохоронних органів.

Тобто, незалежно від того, з яких джерел Ви отримуєте кошти на банківський рахунок - якщо Ви викличете підозру у банка, то у Вас можуть бути проблеми.

Наскільки небезпечно виводити в криптовалюту, а потім продавати її через P2P платформи і отримувати перекази собі на картку в гривні?

Якщо Ви не зареєстровані як підприємець то на Вас може чекати штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації та податок 19,5 % за весь оборот, що Ви маєте.

Який сценарій дій ви б мені порадили в загальному щоб не отримати штраф?

Не приймайте платежі на карту з підозрілою періодичністю, не знімайте великі суми з рахунку. По можливості оформіть ФОП.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

БАНК НЕ НАДАЄ ПОДАТКОВИМ ОРГАНАМ ІНФОРМАЦІЮ ПРО КЛІЄНТІВ.

АЛЕ:

Ненадання банку документів про походження коштів та ігнорування звернень банку є підставою для передання відомостей про виявлення підозрілих операцій до Державної служби фінансового моніторингу та в подальшому до правоохоронних органів.

Органи Національної поліції аналізують узагальнений матеріал, отриманий від служби фінмоніторингу та в межах своєї компетенції здійснюють досудове розслідування або оперативно-розшукову діяльність.

З практики майже за кожним наданням поліції зведеної інформації відкривається кримінальна справа за статтею 209 КК України - легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Це створює додаткові труднощі, оскільки вам доведеться неодноразово відвідувати органи поліції та доводити вже їм, що отримані кошти є легальними.

Якщо справою займається поліція, розблокувати свій рахунок ви зможете лише після закриття слідчим справи, а це дуже довгий період.

Тому раджу не доводити перевірку в рамках процедури фінмоніторингу до цього етапу, а співпрацювати з банком та надавати всю необхідну інформацію про ваші платежі.

ххх

З точки зору українського законодавства є певна градація, яка залежить від величини виграної грошової суми. Чітко визначеними фіскальні закони стосовно виграшів стали у 2021-му році, коли українським парламентом були ухвалені відповідні нормативно-правові акти.

Якщо говорити про незначні грошові транзакції, а саме кешаут на суму до 48 000 гривень, то в цьому випадку податок не стягується. Онлайн казино виступає у якості фіскального агента та посередника між державою та юзером, який бажає вивести кошти. Таким чином, ігровий майданчик бере на себе попередні зобов’язання зі сплати податку на прибуток у 18%, а також 1,5% військового збору. Зазвичай, платформи враховують ці витрати при визначенні призового фонду чи компенсують їх за рахунок комісії, а тому користувач позбавляється від зайвої податкової тяганини.

Що стосується виведення виграшу з казино онлайн значно більшої кількості грошей, то тут все теж доволі просто. Щоб успішно фіскалізувати отримані кошти з платформи, які перевищують вищезгадану порогову суму, потрібно самостійно сплатити ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб) і, звісно ж, стандартний 1,5% військовий збір.

Невдовзі мінімальна порогова неоподаткована грошова сума може змінитись. На розгляді Верховної Ради України у першому читанні лежить законопроект №2713-Д, і є певні напрацювання для робочої групи в другому читанні. Якщо нові напрацювання вдасться ухвалити, то неоподаткована порогова сума за виграш в онлайн казино збільшиться з 48 000 гривень до 60 000 гривень.

Доброго дня, Сергію!

Чи повідомив банк цю інформацію до податкової, і мені потрібно буде задекларувати ці гроші? І яку суму: за той місяць, коли мені надійшло повідомлення, чи за весь час по обороту на рахунку цього банку?

Кожен банк зобов’язаний зберігати банківську таємницю, що включає інформацію про надходження коштів на рахунки. Розкриття останньої можливо у випадках та в обсягах, визначених законодавством.

Податкові органи за запитом можуть отримати в банку інформацію про наявність рахунку у фізичної особи. В інших випадках для розкриття інформації потрібне рішення суду. На цьому також акцентує увагу Національний банк України у листі від 09.11.2021 № 18-0005/105354 — інформація про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками відсутня серед переліку банківської таємниці, яка розкривається банками на запит податкового органу.

Необхідність отримання інформації про стан банківського рахунку фізичної особи може виникнути у разі встановлення податковим органом факту здійснення підприємницької діяльності або за наявності підстав вважати, що фізичною особою порушено податкове законодавство. Тим не менш, до момента звернення до суду із заявою про розкриття банківської таємниці податковий орган має вжити належних заходів щодо збору та перевірки інформації, відповідно до податкового законодавства.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України, доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді виграшів, призів (пп. «е» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПК України, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи-резиденти. Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Порядок оподаткування виграшів і призів визначено п. 170.6 ст. 170 ПК України, відповідно до пп. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/ або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

При цьому оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною в абз. 1 п. 167.1 ст. 167 Кодексу (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 Кодексу). Відповідна ставка становить 18%. Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді виграшу в азартній грі в казино в інтернеті оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах, тобто об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором є однаковим для кожного з платежів.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 110.1 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, відповідно до ст. 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Який сценарій дій ви б мені порадили в загальному щоб не отримати штраф?

Не раджу продовжувати свою діяльність у такий спосіб. Якщо податкова виявить все ж таки, що Ви не сплачуєте податки, то Вас буде очікувати доволі великі штрафи. Тому краще оформити ФОП та сплачувати 5% від доходу замість 19.5 %.

З повагою, адвокат Айвазян.