Продаж авто через комісіонера

ВІТАЮ ВАС, ОЛЕКСАНДРЕ!

Так, це законно. Усі перекупи та автомайданчики працюють за таким алгоритмом.

Я своє третє авто так і покупав. За 7 років володіння жодних проблем не виникало. Заїхали в таку організацію (як правило це ФОП - комісіонер) - уклали договори. Потім поїхали разом з продавцем - перекупом (представник автомайданчика) в ТСЦ МВС і перереєстрували авто за 15 хвилин на мене.

Потім вже повернувшись на автомайданчик і здійснили розрахунок за авто.

Єдина проблема, що вартість авто буде дуже низька в договорі вказана. Тож якщо що, Ви потім по суду не стягнете суму, яку реально віддали за авто.

Тож уважно оглядайте авто, щоб не було питань по ходовій, кузову, номерам агрегатів, стану авто.

Також бажано перевірити чи не перебуває авто в заставі, під іншими обтяженнями чи немає у його реального власника судових спорів чи боргів по Реєстру боржників.

Саме тому гроші за авто я передав ЛИШЕ тоді, коли авто стало на реєстрацію в ТСЦ МВС.

В іншому це цілком законна процедура. Раніше взагалі тільки через нотаріуса і довідку-рахунок таких організацій продавали авто і реєстрували у МРЕВ ДАІ.

Потім угоди почали реєструвати в самому ТСЦ МВС (правонаступник МРЕВ ДАІ).

Дуже часто адвокати та юристи починають розповідати казки, що от договір у нотаріуса. Договір у нотаріуса - це лише дати заробити нотаріусу. Нотаріус не несе ніякої відповідальності за угоду, яку він посвідчує і нічого не перевіряє. Хіба що в Реєстрі заборон.

Тому, якщо перекуп згодний, що гроші будуть йому передані після постановки авто на реєстрацію в ТСЦ МВС і видачі Вам реєстраційного свідоцтва - то по цій схемі можна придбати / продати авто. Якщо він бере гроші одразу і ніякої відповідальності не несе, якщо авто не стане на облік в МВС, то я б не радив придбавати авто по такій схемі, бо ризики дійсно можуть бути.

Тобто, теоретично є ризики, що у разі оскарження угоди та перереєстрації в Сервіс-центрі МВС - Ви можете втратити свої гроші. адже не зможете потім довести реальну ціну угоди.

Хоча дійсно, така схема є досить розповсюдженою у перекупів.

В кожній ситуації потрібно оцінювати ризики, спілкуватись з реальним власником, перевіряти історію авто по VIN, можливо власника по судовому реєстру тощо.

https://court.gov.ua/fair/

Крім того, слід дізнатися чи є у реального власника авто - дружина та чи надавала вона згоду на відчуження авто. Окремо слід перевірити власника у Реєстрі боржників, адже у разі наявності боргів, позичальники можуть ініціювати повернення майна.

https://minjust.gov.ua/ddvs/reiestr_borzhnykiv

Нажаль на 100 % гарантувати не зовсім легальну схему купівлі-продажу авто Вам ніхто не зможе.

Як варіант можете попросити видати Вам розписку на підтвердження отримання грошей в рахунок купівлі авто з відповідним VIN-номером та держ.номерним знаком. Якщо власник (перекуп) гарантує, що авто не проблемне, то що йому втрачати? )

Ну і врешті-решт слід подумати, якщо такі складнощі, то чому саме це авто?! Невже на ринку немає аналогічних транспортних засобів за такою ж ціною, але з легальним оформленням?! Якщо ціна дуже низька, то слід задуматися... Безкоштовний сир лише в мишоловці.

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Вітаю Вас!

З комісіонером Ви дійсно можете підписати договір комісії без походу до нотаріуса.

Проте, комісіонер повинен продати Ваше авто уклавши договір купівлі-продажу в нотаріуса або сервісному центрі МВС з подальшою перереєстрацією авто на нового власника.

Якщо цього не буде зроблено - Ви по реєстрах вважатиметесь власником і всі штрафи зафіксовані в автоматичному режимі будуть приходити на Ваше ім'я. Тому, якщо не хочете судитися та оскаржувати штрафи у судовому порядку - Вам потрібно, щоб Ваше авто було продане через сервісний центр МВС або по нотаріальному договору купівлі-продажу з подальшою перереєстрацією авто протягом 3-5 днів.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ДОДАТКОВО ДО МОЄЇ ВІДПОВІДІ. Вибачте, не одразу зрозумів, що Ви продаєте / а не покупаєте авто.

Для продавця ризики взагалі мінімальні.

Звісно, якщо не поставлять авто на облік в ТСЦ - то можуть бути проблеми з штрафами по камерам, але з такою ж точно ймовірністю хтось може на таку як у Вас автівку повісити Ваші номерні знаки і їздити на номерах - клонах. Таке в Україні куди більш розповсюджете, ніж недобросовісні покупці.

Крім того, Ви у Електронному кабінеті водія зможете перевірити протягом тижня з моменту продажу, що авто перереєстрували. Але чи повідомлять Вам про продаж - не знаю. Іноді автівки на майданчику стоять по 3-6-9 місяців.

https://e-driver.mvs.gov.ua/

Одне можу сказати точно. Перекуп на себе авто реєструвати не буде точно. Бо там податки за продажі більше 1 авто на рік. Як правило взагалі береться нотаріальна довіреність з правом продажу (так звана генеральна довіреність). І витрати з нотаріусом на себе брати ніхто теж не буде. Бо тоді яка вигода перекупу з продажу Вашого авто? - Ніякої.

Якщо така схема не влаштовує, то ніхто нікого не змушує продавати / покупати авто. Проблем придбати авто зараз в Україні немає взагалі. Як щодо продажу - не скажу. Попит на б/у авто припускаю значно впав. Багаті та заброньовані можуть собі дозволити дорогі авто з салону, а середняки - ховаються від мобілізації і їм не до авто взагалі.

Тож тут вже така справа. Якби Ви планували продавати авто самостійно, то не зверталися б до перекупів.

Скоріш за все іншу схему Вам ніхто не запропонує.

Вдалого та безпроблемного продажу!

З повагою

Доброго дня, Олександре!

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії укладається в простій письмовій формі (з урахуванням ст. 208 ЦК України). Нотаріальне посвідчення в цьому випадку не потрібне, але при бажанні сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса.

Згідно із ч. 1 ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочин на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Це може стосуватися ціни, за яку комісіонер продає або купує майно; способів його зберігання та транспортування; умов, за якими комісіонер його страхує, та ін.

Отже, якщо Ви укладаєте договір коміссії із майданчиком, то дійсно договір купівлі-продажу при тому не оформлюється, оскільки останній буде оформлений вже між майданчиком та покупцем авто. При тому авто повинно бути перереєстровано у СЦ МВС на нового власника.

Тому, єдиний ризик для Вас може полягати тільки в тому, що майданкчик не перереєструє авто на нового власника та Ви залишитесь у ролі останнього. В результаті того всі штрафи за порушення ПДР будуть приходити на Вас, як на власника авто. Інших ризиків для Вас немає.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Порядок оформлення угоди з купівлі-продажу автомобіля не відрізняється складністю, але потрібно врахувати всі нюанси і підготувати потрібні документи, правильно оформити договір, провести оцінку. Продаж авто може проводиться різними способами - як шляхом укладення нотаріального або комісійного договору про купівлю-продаж, так і оформлення подібного договору в територіальному сервісному центрі МВС.

На сьогоднішній день продаж автомобіля можна оформити будь-яким з трьох способів.

• Через Комісійний магазин (автосалон), який виступає в ролі посередника між продавцем і покупцем. У цьому випадку всі дані про нового власника автомобіля в процесі оформлення договору заносяться в базу МВС, компанія, що надає послуги, перевіряє машину за такими базами, як: реєстр боржників; арешт нерухомого майна; база викрадень по Україні.
• Укладаючи угоду в сервісному центрі МВС, сторонами підписується договір купівлі-продажу стандартного виду, який згодом завіряється печаткою і підписом адміністратора Сервісного центру. Перед оформленням угоди машина і продавець перевіряються по всіх базах на наявність арештів, перебування в розшуку. У разі оформлення договору в сервісному центрі в той же день виконується пряма перереєстрація машини на нового власника, якому видають техпаспорт і номерні знаки, що відповідають місцю прописки. Якщо ж покупець хоче поставити автомобіль на облік в іншому місті, то доведеться вдатися до іншого способу оформлення договору купівлі-продажу.
• Продаж може оформлятися шляхом складання нотаріального договору, що дозволяє покупцеві поставити авто на облік в будь-якому територіальному сервісному центрі, незалежно від місця прописки. Нотаріальний продаж буде коштувати трохи дорожче, але продавцю не потрібно буде особисто бути присутнім при перереєстрації авто, новий власник може зробити це самостійно.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ч. 1 ст. 1011 ЦКУ).

За договором комісії на продаж авто комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату продати транспортний засіб.

Процедура полягає в залученні до процесу третьої, юридичної особи, комісіонера. Власник передає комісіонеру машину для реалізації, після успішного заключення угоди власник отримує гроші, покупець – машину, компанія - оплату за роботу, зазвичай у відсотках від ціни.

Рішення продати машину через комісіонера забезпечує власнику дотримання результату без докладання зайвих зусиль. На час пошуку клієнтів не потрібно турбуватися про збереження технічного стану та зовнішнього вигляду автівки, все це, включно з місцем на парковці, яка знаходиться під охороною, надає автосалон. Для обох сторін угоди посередник є особою, що несе відповідальність за прозорість та безпеку. Для продавця – забезпечуючи перевірку платоспроможності покупця та виключаючи можливих аферистів, для покупця – перевіряючи документи власника, стан автівки. Співробітництво включає такі етапи:

• Укладання договору комісії. В документі зазначаються умови продажу, винагорода посереднику, відповідальність та інші умови, наприклад, строки реалізації.
• Приймання транспортного засобу на комісійний майданчик. Який відбувається після ретельного зовнішнього огляду та перевірки технічного стану. Складається опис що містить дані по технічному стану, наявним пошкодженням, комплектації.
• Пошук, демонстрація, попередня угода з покупцем – завдання представників компанії.

Оплата послуг посередника відбувається лише після підписання угоди купівлі-продажу. В залежності від початкового договору винагорода може складати відсоток від загальної вартості або мати вигляд фіксованої суми.

Вітаю Вас.

Загалом - так, це робота схема. Інколи наявність комісіонера взагалі може бути серйозним плюсом, адже компанії мають базу клієнтів, знають як правильно писати оголошення та де їх розміщувати. Крім того, сам майданчик, де розміщуються авто, слугують виставковим залом, до якого зазирають покупці. Пришвидшення реалізації досягається встановленням оптимальної ціни. Фахівці розуміють стан ринку, можуть об’єктивно оцінити технічний стан та визначити ціну, яка буде прийнятною як для теперішнього, так і потенційного власника.

Головне - Ви повинні заключити відповідний договір, у якому мають бути зазначені всі основні умови: ціна, спосіб оплати, порядок взаємодії тощо. Уважно проаналізуйте даний договір. Якщо все добре, можна укладати.

На практиці сам полюбляю такий спосіб для продажу авто, адже Ваша залученість доволі обмежена. Втім, раджу зупинити вибір дійсно на перевірених комісіонерах, аби не мати жодних проблем.

З повагою!

Доброго дня.

Схема, яку Вам запропонували, має право на існування, але вона не є звичайною процедурою купівлі-продажу автомобіля.

Ви укладаєте договір комісії з майданчиком. В цьому випадку ви доручаєте майданчику продати ваш автомобіль від вашого імені, а вони отримують за це комісію.

Майданчик укладає договір купівлі-продажу з кінцевим покупцем.

Вам не потрібно займатися пошуком покупця і оформленням документів самостійно.

Всі процедурні питання бере на себе майданчик.

Існує ризик, що майданчик може затримати або не виплатити вам гроші після продажу автомобіля.

Якщо договір комісії не буде складений правильно, можуть виникнути юридичні суперечки.

Поки автомобіль не буде переоформлений на покупця, ви залишаєтесь відповідальним за нього. Це може включати податки, штрафи, страхування тощо.

Відсутність нотаріального посвідчення може створити додаткові юридичні ризики, особливо якщо виникнуть суперечки щодо виконання договору.

Уважно прочитайте договір комісії. Переконайтеся, що в договорі чітко прописані всі умови, зокрема щодо виплати коштів, відповідальності сторін і термінів.

Перевірте репутацію майданчика. Знайдіть відгуки та перевірте репутацію майданчика, щоб переконатися в його надійності.

Загалом продаж автомобіля за такої схеми є безпечним.

Вітаю,Ваша ситуація справді потребує уваги, оскільки продаж автомобіля є значущою угодою, яка вимагає юридичного оформлення. Давайте розглянемо детальніше:

Комісійний договір (договір комісії) укладається між вами (комітентом) та комісіонером (майданчиком). За цим договором комісіонер здійснює продаж вашого автомобіля від вашого імені.

Комісіонер продає автомобіль кінцевому покупцеві за договором купівлі-продажу, який підписується між комісіонером та покупцем.

У більшості випадків, для укладання договору купівлі-продажу автомобіля в Україні, необхідно нотаріально завірити цей договір, щоб забезпечити законність і захист обох сторін угоди.

1. Зручність: Майданчик бере на себе всю організацію продажу, включаючи спілкування з покупцем і оформлення документів.
2. Економія часу: Вам не потрібно займатися продажем автомобіля самостійно.

1. Юридичні наслідки: Якщо договір купівлі-продажу не завірено нотаріально, можуть виникнути проблеми з реєстрацією автомобіля на нового власника або з правовою обґрунтованістю угоди.
2. Відсутність контролю: Ви довіряєте комісіонеру весь процес, що може створити ризик шахрайства або недобросовісного виконання обов'язків.
3. Фінансові ризики: У випадку спору або невиконання комісіонером своїх обов'язків ви можете втратити автомобіль або кошти.

1. Юридична консультація: Зверніться до юриста для оцінки правових аспектів укладання договору комісії та можливих ризиків.
2. Перевірка комісіонера: Переконайтеся, що майданчик має добру репутацію і працює законно.
3. Документальне підтвердження: Вимагайте всі необхідні документи та підпишіть угоди лише після ретельного ознайомленн

Доброго дня, так це цілком можливо і законно.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Предметом договору комісії є вчинення одного чи декількох правочинів. Це робить інститут комісії схожим до інституту комерційного посередництва, що оформлюється агентськими договорами, предметом яких також є вчинення правочинів, зокрема, укладення договорів, і, відповідно, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є "вчинення юридичних дій", в тому числі укладення договорів.

Комісія традиційно застосовується у сфері торгівлі. Зважаючи на це, наказами Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 13 березня 1995 р. № 37 затверджені Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а від 8 липня 1997 р. № 343 - Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами. Однак все частіше предметом договору комісії стають цінні папери. За допомогою договорів комісії здійснюються різного роду банківські операції, здійснюється реалізація газу, електроенергії тощо.

Договір комісії укладається в простій письмовій формі (з урахуванням ст. 208 ЦК України). Нотаріальне посвідчення в цьому випадку не потрібне, але при бажанні сторони можуть засвідчити договір у нотаріуса.

Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Комісіонер є виконавцем доручення, що дає комітент. ЦК України не містить вказівок ані щодо правової форми сторін договору комісії (юридичні чи фізичні особи), ані щодо їх правового статусу (суб'єкти господарської (підприємницької) діяльності чи ні). Тому статус комісіонера і комітента залежить від сфери діяльності, в межах якої укладаються договори, що передбачені договором комісії.

Згідно зі ст. 1015 ЦК України за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента.

Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочин на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Це може стосуватися ціни, за яку комісіонер продає або купує майно; способів його зберігання та транспортування; умов, за якими комісіонер його страхує, та ін. Якщо у комітента виникають сумніви, комісіонер має довести, що під час виконання комісійного доручення він діяв сумлінно, правочин вчинено ним на найбільш вигідних для комітента умовах, а зроблені витрати були необхідними.

У ЦК України вирішується питання щодо вигоди, яку комісіонер додатково отримав за договором, укладеним із третьою особою. Якщо комісіонер визначив умови договору, а комітент учинив правочин на більш вигідних умовах, то відповідно до ч. 2 ст. 1014 ЦК України вигода, яку отримав комісіонер, належить комітентові. Слід вважати, що сторони можуть визначити інший, ніж установлено в законі, режим вигоди, яку отримав комісіонер.

У зв'язку з тим, що комісіонер діє за рахунок комітента, він має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків (ст. 1024 ЦК України). Такі витрати можуть бути пов'язані з переїздом комісіонера в іншу місцевість для вчинення правочину, необхідністю оренди транспортних засобів або приміщення, зберіганням або страхуванням майна тощо. Право на відшкодування витрат за певних умов зберігається за комісіонером навіть у разі, якщо він не виконав комісійного доручення і не вчинив правочин.

Комісіонер може отримати відшкодування, якщо: а) він вжив усіх заходів щодо вчинення правочину; б) не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (наприклад, різка зміна цін на ринку певних товарів або послуг, відсутність необхідного товару тощо).

Комісіонер зобов'язаний діяти відповідно до вказівок комітента (ч. 1 ст. 1014 ЦК України). При вчиненні договору з третьою особою може виникнути непередбачена ситуація, коли комісіонер не може виконати усі вказівки комітента. У такому разі необхідно отримати нові розпорядження комітента щодо виконання правочину.

Комісіонер має право відступити від указівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором умовах, за двох обставин: а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк.

У ЦК України встановлені спеціальні правила, які стосуються відступу комісіонера від вказівок комітента під час учинення ним договорів купівлі та продажу майна (ч. З, ч. 4 ст. 1017 ЦК України).

Кодекс регулює два види відносин, які тут можуть виникнути: 1) комісіонер продав майно за нижчою ціною порівняно з тією, яка була встановлена комітентом; 2) комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була визначена. Зрозуміло, що як у першому, так і в другому випадку комісіонер відступив від указівок комітента щодо умов договору і не в найкращий для нього спосіб, тому така ситуація потребує спеціального законодавчого вирішення.

Якщо комісіонер продав майно за нижчою ціною, він повинен заплатити різницю комітентові. Унаслідок цього комітент отримує ту ціну, за якою він хотів продати майно. Ця норма є способом забезпечення інтересів комітента і певною санкцією проти комісіонера, який діяв неправомірно. Комісіонер звільняється від обов'язку сплатити різницю в ціні, якщо доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

Дії комісіонера щодо продажу майна за нижчою ціною можуть бути вимушеними і пояснюватися реальною ситуацією, яка склалася на ринку товарів. Комісіонер повинен довести, що він продав майно хоча і за нижчою, ніж за договором, але найбільш вигідною ціною, яка могла бути отримана за таких умов, а непродаж майна, враховуючи тенденції розвитку ринку, міг спричинити ще більші збитки для комітента. Доказ вказаних обставин є достатнім для комісіонера, який є підприємцем і якому було надано право відступати від вказівок комітента без попереднього залиту про це. Якщо за нижчою ціною продав майно інший комісіонер, він має довести, що не міг попередньо запитати комітента про необхідність знижки ціни або не отримав у розумний строк відповіді на свій запит.

Якщо склалася протилежна ситуація й комісіонер купив майно за вищою, ніж була погоджена, ціною, для забезпечення своїх інтересів комітент може:

• не прийняти майно, яке комісіонер придбав для нього, сповістивши комісіонера про своє рішення в розумний строк після отримання повідомлення про цю купівлю;
• отримати різницю у ціні від комітента, який вимушений буде це зробити, бо вийшов за межі, які були встановлені комітентом. Якщо комітент зробив відповідну доплату за майно, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору.

Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 ЦК України). Існує чимало випадків, коли комісіонер не може здійснити виконання доручення, якщо комітент не забезпечить йому необхідних умов (комісіонер не може продати майно, яке належить комітентові, у зв'язку з тим, що товар не поступив на його склад; комітент не забезпечив комісіонера необхідними документами, які підтверджують якість товару, не надав технічної документації щодо його експлуатації тощо). У разі невиконання комітентом обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 1016 ЦК України, може ставитися питання про застосування правил щодо прострочення боржника (ст. 613 ЦК України).

Відповідно до цього, якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим (ст. 1017 ЦК України).

За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. Комітент не має права без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером (ст. 1015 ЦК України).

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ч. ч. 3, 4 ст. 1016 ЦК України).

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України). Проте, комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст. 1019 ЦК України). В той же час, комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента (ст. 1021 ЦК України).

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку (ч. 1 ст. 1012 ЦК України).

Договір комісії є платним, тобто за надані послуги комісіонер отримує комісійну винагороду, розмір якої встановлюється договором.

Якщо договір комісії не виконано із причин, що залежать від комітента, комісіонер має право на комісійну винагороду на загальних підставах.

Також потрібно чітко вказати в договорі не тільки розмір комісійної винагороди, але й порядок її виплати комісіонеру. Розмір винагороди комісіонера можна встановити в договорі різними способами. Це може бути: відсоток від суми правочинів; тверда грошова сума; комбінована форма: тверда грошова сума та диференційований відсоток залежно від суми правочинів; різниця (або частина різниці) між ціною, призначеною комітентом, і ціною продажу товару (роботи, послуги) комісіонером.

Порядок виплати винагороди комісіонеру також буває різний: 1) винагорода виплачується комітентом після затвердження звіту комісіонера; 2) комісіонер самостійно утримує винагороду з виручки, отриманої від правочинів.

Якщо комісіонер здійснить операцію на більш вигідних умовах, ніж це визначено комітентом (наприклад, продасть продукцію комітента за більш високою в порівнянні із зазначеною в договорі ціною), додатково отримана вигода належить комітенту. Рекомендуємо чітко прописати в договорі моменти, пов'язані з поверненням нереалізованого товару, прийнятого на комісію: строки, порядок, документи, які при цьому оформляються.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ст. 1022 ЦК України).

Форма звіту та строки його подання законодавством не визначено.

Договір комісії з урахуванням його особливостей також має і своєрідні підстави припинення.

Ці підстави можна об'єднати у дві групи:

а) відмова від виконання договору, причому в односторонньому порядку, при загальній презумпції про неприпустимість односторонньої відмови;

б) друга група підстав припинення комісійного договору не залежить від волі сторін договору: щодо фізичних осіб - смерть особи, визнання її недієздатною, обмежено дієздатною і позбавлення особи дієздатності; щодо юридичних осіб - ліквідація, позбавлення ліцензії, реорганізація. Особливість підстав припинення договору комісії обумовлена наданням комісіонеру права виступати від свого імені. У той самий час, якщо щось (за аналогією з дорученням) сталося із стороною договору-комітентом, сам по собі цей факт ніякого впливу на відносини за договором не має, допоки спадкоємці чи правонаступники не заявлять про інше.

Стаття 1025 ЦК України закріплює право комітента відмовитися в односторонньому порядку від договору. Ця норма носить імперативний характер і, на відміну від норми, яка регулює аналогічні питання в договорі доручення і містить додаткове застереження про недійсність угоди сторін про інше, по суті не впливає на беззастережність такого права комітента. Наслідками односторонньої відмови є відшкодування витрат, зроблених на виконання договору комісіонером, обов'язок попередити про відмову від безстрокового договору не пізніше ніж за місяць до розірвання та обов'язок розпорядитися майном, якщо воно знаходиться у контрагента. Комісіонер, на противагу повіреному за договором дорученню, не вправі відмовитися в односторонньому порядку від договору, крім випадків, коли такий договір було укладено на невизначений строк і комісіонер попередив комітента не пізніше 30 днів до моменту припинення відносин. При цьому він повинен ужити всіх заходів до збереження майна і продовжувати його зберігати впродовж 15 днів із дня отримання комітентом повідомлення про розірвання договору. У випадку відмови комісіонера від угоди на законних підставах за ним зберігається право на винагороду щодо тих правочинів, які були укладені на виконання комісійного зобов'язання.

Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу чи пошкодження майна за наявності його вини. Але таке положення закріплене як загальне правило. Якщо договором комісії був передбачений обов'язок застрахувати майно, а комісіонер не зробив цього, то звільнити його від відповідальності за втрату чи пошкодження майна може тільки непереборна сила або випадок. Відповідальність комісіонера не обмежується відповідальністю за втрату, недостачу чи пошкодження майна комітента. Неналежне виконання договору комісії може призвести до виникнення збитків у комітента. Обов'язок відшкодування збитків настає для сторони на загальних підставах, які передбачені для договорів про надання послуг.

Незалежно від наявності титульного володільця майна, комітент як власник несе ризик його випадкової загибелі чи втрати (ст. 323 ЦК України). Витрати за зберігання майна відшкодовуються комітентом, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 1024 ЦК України).

У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи -комісіонера договір комісії припиняється.

Якщо юридична особа - комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.

Добрий день!

"ПОРЯДОК державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF...):

"..8...Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:...

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;...

укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;...

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;...

8-1. Продаж транспортного засобу, який зареєстрований за фізичною особою в сервісному центрі МВС, та дохід від продажу якого відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню, може здійснюватися за договором купівлі-продажу транспортних засобів (далі - договір), укладеним між фізичними особами в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія..."

Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4190):

"173.2. Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу..."

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1279):

"Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.".

Успіхів!