Начните консультацию с юристом онлайн
Фоп 3 группы, предоставляю информационные услуги, удалённо. То есть торгую воздухом, не физическими товарами или ещё чем-то материальным.
От клиентов получаю переводы на ключ-карту от ФОП.
А банк это всё через транзитный-счёт кидает на IBAN.
Последние дни задался вопросом о пРРО, обязан ли я был все эти операции, фискализовать?
Или же всё хорошо, и я освобождён, на основании как минимум 14п. 9 статьи о "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій".
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (8)
Юрист, г. Чернигов, 6 лет опыта
Общаться в чатеВітаю Вас.
Як правило, банком встановлені обмеження щодо суми коштів, отриманих на картку-ключ протягом місяця. В ПРИВАТБАНК, до прикладу, ця сума складає начебто 20 або 30 тис грн.
Загалом правильніше одразу отримувати грошові кошти на розрахунковий рахунок у форматі UA... За таких умов касового апарату Вам не потрібно. Касовий апарат потрібен у випадку отримання коштів у готівці.
Тому загалом у Вашій ситуації все доволі нормально, але прийом коштів раджу вести на рахунок ФОП (iban).
З повагою!
Юрист, г. Полтава, 4 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Якщо ключ карта до рахунку надає прямий доступ до рахунку підприємства за IBAN кодом, тоді РРО не потрібен (наприклад, приватбанк). Якщо ж «ключ-картка» не має прив’язки до IBAN, то такі платежі будуть трактуватись як розрахунок готівкою і вимагають використання РРО при розрахунках з клієнтами.
Взагалі РРО не застосовується :
Ознайомтесь з інформацією за посиланням - https://taxer.ua/uk/kb/chy-treba-fiskalizuvaty-opl...
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Адвокат, г. Киев, 25 лет опыта
Общаться в чатеВітаю!
Обов'язок застосовувати чи не застосовувати РРО не залежить від форми розрахункової операції. Закон про застосування РРО однаково поширює свою дію як на готівкові, так і на безготівкові розрахункові операції. Якщо продавець надає клієнту для оплати реквізити розрахункового рахунку, то в цьому випадку застосовувати РРО чи ПРРО не потрібно. А якщо як спосіб оплати покупець отримує не реквізити розрахункового рахунку, а реквізити будь-якого електронного платіжного засобу (номер картки) або будь-якої платіжної системи (LiqPay, наприклад), то така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і потребує застосування реєстратора.
Відповідно, якщо клієнт використовує при сплаті щось відмінне від реквізитів розрахункового рахунку в форматі IBAN, у підприємця виникає обов'язок застосовувати РРО.
Карта-ключ - це електронний платіжний засіб, і законом чітко визначено, що якщо продавець використовує реквізити електронного платіжного засобу, він зобов'язаний застосовувати РРО, не зважаючи на те, що це безготівкова форма розрахунку.
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеДОБРЫЙ ДЕНЬ, ИВАН!
Скорее всего Вы столкнулись с чудо-Приватбанком. Использование карты-ключа для приема платежей, если это технологически возможно, в любом случае грубое нарушение расчетно-кассовых операций и может быть причинами для бооольших проблем с налоговой в случае проверки. В случае возможности – рекомендую вернуть платеж клиенту и сделать так, чтобы он зачислил средства по реквизитам ФОП (IBAN-номер, назначение платежа).К сожалению, если это не сделать, то могут быть проблемы с вменением Вам нарушения правил расчётных операций без РРО/пРРО со стороны налоговой. Это может выявиться через несколько лет или при закрытии ФОП и Вы влетите на очень большой штраф за все годы или же не сможете закрыть ФОП.
Если нет возможность навести порядок с уже принятыми платежами - хотя бы дальше не делайте этого. Карточка к ФОП-счёту в принципе не должна использоваться для входящих, а не исходящих операций. Но Приват не хочет делать это нормально, как другие банки.
Думаете если бы можно было просто так принимать деньги на карту-ключ, то все платили бы за аренду терминалов банковских, за эквайринг и приём платежей по QR-коду и т.д.
Я понимаю, что клиентам - физ.лицам трудно вводить реквизиты и IBAN вручную. Если они не клиенты Привата, автоматически реквизиты не подтягивает. Так во всех банках. А эквайринг не бесплатный у Привата и у других банков. Заморачиваться малый бизнес не хочет.
Еще несколько лет назад Налоговая обнародовала свою позицию на этот счёт.
Чи потрібен РРО для отримання платежів на карту "ключ до рахунку"https://buh.ligazakon.net/news/207392_chi-potrben-...
Приватбанк обмежив прийом платежів на карту-ключ ФОПhttps://www.epravda.com.ua/news/2021/03/23/672235/
Чи потрібне РРО за наявності банківської «ключ-картки» у ФОПа?https://fopkasa.com/blog/article/3
https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/474796.ht...
Материалов на эту тему в открытом доступе уйма. Все однозначны в оценках. Нельзя принимать без РРО.
Если уж работаете, обратите внимание на возможность приема платежей без РРО и рисков при помощи финансовых посредников, имеющих лицензию НБУ на приём платежей в пользу ФОП от физических лиц.
На мой взгляд, самым адекватным на рынке остался сервис WayForPay. https://wayforpay.com Этот сервис имеет лицензию Национального банка Украины на такую деятельность и обслуживает очень много репетиторов, фрилансеров и бизнес, который предоставляет услуги дистанционно.
К сожалению, в связи с закрытием сервиса "Фонди", перепробовал очень много сервисов. И остановился именно на этом отечественном сервисе. - По мотивам высокого уровня технологичности, простоте открытия учетного аккаунта и его активации и приему платежей и выводу средств уже на следующий день после приема платежа. Причем без ограничений суммы средств. Перечислили 100 грн. - вывели на Ваш банковский счёт 100 грн. И т.д.
С другими сервисами могут быть хлопоты с открытием и верификацией аккаунта, возмещением оплаченных средств. Многие требуют создания Телеграмм / Вайбер-бота и так далее. Это деньги и время.
Прием платежей через платежные ссылки – освобождает от необходимости выписывать счета, давать квитанции и делать другие вещи, которые занимают много времени. В том числе на платежной кнопке (странице) можно разместить ссылку на публичный договор, согласие с которым клиент предоставляет факт ознакомления при оплате. Функция генерирования счетов онлайн с платёжной ссылкой у сервиса также присутствует.
В таком случае РРО и пРРО также не требуется, ведь платежи принимает посредник и перечисляет ежедневно на Ваш банковский счет, предоставляя ежемесячно Акт выполненных работ по приему платежей - являющийся надлежащим первичным бухгалтерским документом для налоговой.
Все в таком случае удовлетворены.
Кстати, на сервисе WayForPay еще можно и бесплатно создать сайт с описанием своих услуг и их ценами.
https://wayforpay.shop/uk
К сожалению, свой сайт созданный по этому сервису (для наглядного примера) не могу показать, потому что это может быть расценено администрацией данной платформы как агитация клиента к сотрудничеству.
Оба способа приема платежей можно совмещать. Главное – ни в коем случае не использовать карточку физического лица для приема таких платежей. Это грубо запрещено законом.
При правильных настройках комиссию за платеж 1.5% можно положить на плательщика, то есть клиента. Уверен, что несколько гривен дополнительно – это незначительная нагрузка. "Приватбанк" он, например, за платежи даже между своими клиентами берет комиссии. То есть в случае использования платежной системы – для Вас это будет бесплатно.
В случае же, если комиссию 1.5% за услуги платежной системы Вы учтете при формировании расценок для клиентов (заказчиков, учащихся), то дополнительно доступна опция оформления рассрочок на оплату услуг от Приват, Монобанк и несколько десятков банков Украины. При этом Вы сразу получаете всю сумму, а клиенты уже рассчитываются беспроцентно со своим банком.
И да. Обязанности хранение первичной документации о хозяйственных операциях ФОП никто не лишал. То есть по каждой оказанной услуге у Вас должен быть для налоговой - договор (можно обойтись публичным договором, размещённым онлайн), счёт-фактура на оплату, акт приёма-передачи выполненных работ / предоставленных услуг.
Именно потому проще заключить договор с сервисом типа сервис WayForPay, LiqPay, Портмоне и т.д. и не иметь мороки. Первичными документами в таком случае будут - электронный договор с сервисом и ежемесячные акты выполненных работ этих сервисов с перечнем денег принятых в Ваших интересах и перечисленных на Ваш банковский счёт.
С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин
В статьях которые вы привели, постоянно упоминают исключения, которые разрешают подобные оплаты без пРРО. То самое "п. 14 ст. 9 Закону про РРО"."РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовують при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів"Оно идеально попадает под мой случай, или я не прав?
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеНе правы. У карты другой IBAN, нежели у ФОП-счёта. Именно потому он не указан в Вашем электронном кабинете налоговой и на него платежи нельзя применять. Это условно говоря корпоративная карта открытая ФИЗИЧЕСКОМУ ЛИЦУ... Вы в Привате проходите как директор своего ФОПА... и Вам как директору сделали якобы доступ к тратам со счёта ФОП посредством карты-ключа.
Это полный бардак. И давая такую функцию Приват подставляет клиентов.
Я знаю много судебных процессов по которым ФОПы пытались доказать свою позицию налоговой. Бесполезно. Суды не помогли.
Потому поверьте горькому опыту людей. которые уже экспериментировали таким. Ничего не выйдет. Будут 100 % проблемы. На адвокатов вы потратите бес толку ооочень много денег, чтоб снять еще большие штрафы на десятки тысяч гривен если не больше.
Я понимаю, что Вам хочется думать, что Вы правы. Но практика иная. Можно было бы дискутировать, если бы налоговая не имела свою позицию и доказать им о ее неправильности невозможно.
Только платежи по IBAN то есть по реквизитам платежным как за коммуналку через кассу банка - могут считаться безналичной оплатой на счёт и быть освобождённой от РРО-повинности.
Решать конечно Вам, но я как юрист хотел бы Вас упредить, а не говорить то, что Вам нравится или Вы хотите услышать. Если Вы узнаете от налоговой через пару лет, что у них другая позиция - Вам будет очень трудно отбиться от штрафов и т.д.
Стоит оно того? Реально лучше подстраховаться. Да и через платёжные сервисы проще принимать платежи. 1.5 % это копейки. Кэшбек сейчас больше.
Конечно хочется думать что прав, Ярослав. Я полгода так принимал оплаты, на сумму от 1млн гривен, думая что всё делаю правильно и по-закону. А теперь сижу в шоке, не понимая что меня ждёт. Так что здесь меня больше волнует как мне остаться с честно заработаным, из-за этой глупой ошибки. А как дальше принимать платежи, то уже вопрос вторичный. Потому что насколько я понял, если будет проверка, то всё что ко мне зашло через ключ-карту на фоп, у меня отберут (там вроде 150% штрафа на каждый платёж, если правильно понял). Как исправить или минимизировать ситуацию, и что реально ждёт в таком случае?
Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта
Общаться в чатеЕДИНСТВЕННЫЙ ВАРИАНТ в такой ситуации сделать лицо кирпичём и сказать, что все платежи принимали надлежащим образом - выписывая счёт клиенту с реквизитами IBAN.
А как там Приват уже их зачислял и транзитировал - Вы не знаете.
Я замечал, что платежи от клиентов Приватбанка реально даже при переводе по IBAN у меня в выписке отражаются как зачисленные через транзитный счёт. А у клиентов других банков - нормально. Приват мухлюет что-то со своими технологическими процессами.
Я помню еще времена, когда Приват крутил в период обязательств для интеграции в ЕС Украины - перевести все счета клиентов на IBAN, и выяснилось, что у Привата нет никаких счетов у клиентов - физ.лиц для непосредственного зачисления денег на карты... средства тогда еще зачислялись на счёт физ.лица через транзитный счёт, в котором получателем был сам Приватбанк, а кому указывалось в назначении платежа, путём ФИО, ИПН, № карты. Потом расчётный центр распределял эти пополнения на карты клиентов Привата. С регулярной постоянностью система давала сбой и платежи зависали. Нужно было писать в поддержку и напоминать, чтоб нашли платёж.
А тут еще и такая проблема с Приватом в виде ключа-карты к счёту. Придется спорить и доказывать, что через ключ не принимали.
Хотя осознаю, что людям проще по номеру карты скинуть, чем писать кучу информации.
Именно потому лучше для ФОП чем Монобанк еще в Украине ничего не придумали. Всё онлайн, никаких проблем и ключей к счёту. Еще и комиссию за обслуживание никто не дерёт.
ВОТ ОФИЦИАЛЬНАЯ ЦИТАТА НАЛОГОВОЙ И НАЦБАНКА УКРАИНЫ. Перевод по номеру карты, а не по № IBAN путём средств электронной коммерции, увы, подлежит фискализации при помощи кассового аппарата, т.к. не считается безналичным платежем со счёта на счёт.
Чи буде вважатися для суб’єкта господарювання безготівковою формою розрахунку отримання коштів від покупця на банківський рахунок на підставі договору та/або рахунку, і чи потрібно застосовувати РРО?
За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?
Чи вважається безготівковими розрахунками та не потребує застосування РРО/ПРРО зарахування оплати на карту-ключ до розрахункового поточного банківського рахунку фізичної особи - підприємця?
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.
Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.
Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.
Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.
https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/474796.ht...