Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 18 августа 2024, вопрос №117817 340₴

Усыновление ребенка от первого брака

Здравствуйте. Есть ребенок от первого брака. Сейчас второй раз замужем, муж хочет усыновить ребенка. Как можно ето сделать? Бывший муж за границей.
И если усыновитель сейчас служит может ли адвокат от его лица заниматься усыновленим?

Ответы юристов (30)

    Айвазян Юрій Климентійович
    25%

    Доброго дня, Віталіна!

    Усиновити Вашу дитину чоловік зможе або за згодою біологічного батька, або ж Ви повинні звернутись до суду із позовною заявою щодо позбавлення колишнього колишнього чоловіка батьківських прав.

    Чи надасть Ваш колишній чоловік згоду на усиновлення дитини?

    1. Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя:

    • 1-крок - звернутись до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
    • 2-крок - звернутись до суду з позовною заявою про усиновлення.

    1. Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються:

    копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);копія свідоцтва про шлюб;висновок про стан здоров'я заявника;довідка про наявність чи відсутність судимості;копія свідоцтва про народження дитини;письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

    Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

    Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

    Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

    Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання (стаття 310 Цивільного процесуального кодексу України).

    Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається (частина перша статті 223 Сімейного кодексу України).

    Документи, які необхідно подати до суду:

    • заява про усиновлення дитини, яка повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини;
    • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
    • медичний висновок про стан здоров'я заявника;
    • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
    • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
    • інші документи, визначені законом (частина друга статті 311 Цивільного процесуального кодексу України).
    2. Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

    Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

    Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

    1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
    2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
    3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
    4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
    5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
    6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

    Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

    1. встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
    2. звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків (Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).
    3. звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

    Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

    1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
    2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
    3. органу опіки та піклування;
    4. прокурора;
    5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович
    25%

    Вітаю!

    Сімейне усиновлення відбувається в судовому порядку.

    Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжяКуди потрібно звернутися:
    • 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
    • 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
    Перелік необхідних документів

    Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються:

    • копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
    • копія свідоцтва про шлюб;
    • висновок про стан здоров'я заявника;
    • довідка про наявність чи відсутність судимості;
    • копія свідоцтва про народження дитини;
    • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
    • засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
    • висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

    Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

    Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

    Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

    Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

    Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

    Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

    Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

    Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

    Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

    У ВАШОМУ ВИПАДКУ ПОТРІБНА БУДЕ НОТАРІАЛЬНО ЗАВІРЕНА ЗГОДА НА УСИНОВЛЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО БАТЬКА.

    ВАМ ПОТРІБНА БУДЕ ДОПОМОГА АДВОКАТА.

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    Если ребенок живёт со мной и моими мужем больше 5 лет, все равно нужно будет осмотр жилья, рассмотрение доцильности усыновления

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Звичайно. Процедура однакова у даному випадку. Обов'язково потрібен буде висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Крім того, ще буде проведений акт обстеження умов проживання.

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    И если мой муж служит и не сможет присутствовать в суде , может ли адвокат от его имени ето делать за него?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Позовна заява про усиновлення дитини повинна бути подана від імені Вашого чоловіка.

      Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається.

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Ваш колишній чоловік надає згоду на усиновлення дитини?

      • Виталина Клиент 3 месяца назад

        Да дает согласие

      • Виталина Клиент 3 месяца назад

        Да дает согласие

    • Карпенко Андрій Володимирович

      Адвокат может представлять его интересы

      • Виталина Клиент 3 месяца назад

        Как это можно сделать?

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    А по доверенности от его имени тоже не получится, если он из за службы не сможет приехать или присутствовать

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Стаття 233 ЦПК.

      Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається

      Стаття 313 ЦПК. Розгляд справи.

      1. Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

    Дерій Владислав Олегович
    25%

    Вітаю Вас!

    Есть ребенок от первого брака. Сейчас второй раз замужем, муж хочет усыновить ребенка. Как можно ето сделать?

    Якщо Ваш чоловік хоче стати батьком для дитини, а біологічний батько не заперечує, то необхідно звернутись із заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини — залучення цього державного органу у цій справі є обов’язковим.

    Окрім заяви, також необхідно зібрати пакет документів, визначений п.91 постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», який містить:

    • копію паспорта громадянина України або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);• копію свідоцтва про шлюб;• висновок про стан здоров’я усиновлювача;• документ про наявність чи відсутність судимості;• копію свідоцтва про народження дитини;• письмову згоду біологічного батька дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом.

    Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з’ясовує чи згодна вона на усиновлення, після чого розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проєкт відповідного висновку.

    Цей висновок видається під розписку та в подальшому подається до суду під час розгляду справи про усиновлення.Строк дії документів та висновку про можливість бути усиновлювачами наразі становить 18 місяців.

    Після отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, ще одним невід’ємним етапом процедури є звернення до суду із заявою про усиновлення, дотримуючись вимог оформлення такої заяви. Порядок подачі заяви та процедура судового розгляду визначаються главою 5 Цивільного процесуального кодексу України.Така заява подається до суду за місцем її проживання та повинна містити:

    • найменування суду, до якого подається;
    • ім’я усиновлювача, місце проживання;
    • ім’я, по батькові, вік дитини, її місце проживання;
    • відомості про стан здоров’я дитини.

    Заява може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника батьком/матір’ю дитини.До заяви про усиновлення за наявності мають бути додані:

    • копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це, засвідчена нотаріально;
    • медичний висновок про стан здоров’я заявника;
    • довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
    • документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

    Розгляд справи про усиновлення проводиться за обов’язкової участі усиновлювача та завершується ухваленням судового рішення. В разі задоволення заяви, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання таким рішенням законної сили.Копія рішення надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на усиновлювача.Згідно зі статтею 233 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, видане раніше, анулюється.

    https://ldn.org.ua/consultations/yak-v-umovakh-viy...

    И если усыновитель сейчас служит может ли адвокат от его лица заниматься усыновленим?

    Ні, не може.

    Згідно ст. 223 Сімейного кодексу України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

    Є відповідне рішення суду https://verdictum.ligazakon.net/document/105027650

    Тобто адвокат може підготувати вам заяву, оформити всі додатки до неї, але підписати та подати заяву до суду чоловік повинен особисто.

    Розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.03.2007 № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”).

    Є декілька способів подати позовну заяву до суду:

    • здати позов безпосередньо до канцелярії суду
    • направити його поштою
    • відправити за допомогою системи Електронний суд https://id.court.gov.ua/

    Далі суд відкриває провадження і призначає дату засідання. У цей день ви приходите до суду, даєте пояснення, відповідаєте на запитання судді. Слід пам’ятати, що у справах про усиновлення суд може вимагати подання будь-яких додаткових документів.

    У заяві про усиновлення ви маєте право просити внести зміни в актовий запис про народження дитини: змінити її прізвище, ім’я, по батькові, дату народження (не більше ніж на 6 місяців), місце народження.

    Зазвичай справа вирішується за одне засідання. Суд виносить рішення, яке набирає законної сили 30 днів.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    Если подаешь через электронный суд, заседание может быть онлайн или только в суде?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Проведення судового засідання в режимі відеоконференції допускається в господарському, цивільному, адміністративному та кримінальному процесах.

      Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних.

      Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

      Згідно з ч. 7 та ч. 8 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав ухвалу про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

      Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

      Таким чином технічні засоби і технології, які використовуються в судовому засіданні під час проведення відеоконференції мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені ЦПК України.

      Процес судового засідання та результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції додається до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

      Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ч. 2 ст. 212 ЦПК України).

      У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання (ч. 7 ст. 212 ЦПК України).

      Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій.

      Варто наголосити, що у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції потрібно зазначити, а також детально розписувати обставини, на підставі яких учасник просить суд задовольнити клопотання, та обов’язково додати докази, якими обґрунтовується неможливість прибуття до суду.

      Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання, від 15 листопада 2012 року №155 затвердженої наказом Державної судової адміністрації України, обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

      Про відмову або задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суддя постановляє ухвалу.

      Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

      Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

      1. найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;
      2. ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;
      3. дату і час проведення судового засідання.

      Основними Перевагами проведення судового засідання в режимі відеоконференції:

      1. сприяє підвищенню оперативності здійснення судочинства;
      2. дотримання строків судового розгляду, як важливого елемента права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
      3. економія коштів учасників процесу.
    • Дерій Владислав Олегович

      Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

      У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

      Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті.

      Отже, чоловік зможе взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції, якщо суд винесе відповідне рішення.

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    Нотариально заверенное разрешение на удочерение ребенка какой имеет срок действия?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Зазвичай у такої заяви немає строку (якщо інше не зазначено у самій заяві), оскільки є безперечним підтвердженням того, що Ваш колишній чоловік надає згоду на усиновлення. Проте, не радив би Вам все одно тягнути час.

    • Дерій Владислав Олегович

      Нотаріальна згода рідного батька немає терміну дії, проте він може відкликати згоду до набрання чинності судового рішення про усиновлення

      Згідно статті 217 СКУ. Згода батьків на усиновлення дитини

      1. Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

      2. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною.

      3. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

      4. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків.

      5. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

      6. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Вітаю! Процес усиновлення дитини у вашому випадку передбачає кілька кроків і вимог, які необхідно врахувати. Нижче наведено основні етапи та відповіді на ваші запитання.

    1. Процедура усиновлення дитини від першого шлюбу

    Усиновлення дитини новим чоловіком (вітчимом) можливо за дотримання наступних умов:

    1. Згода біологічного батька:
      • Якщо біологічний батько дитини надав згоду на усиновлення, вам потрібно отримати його письмову згоду. Цей документ повинен бути нотаріально завірений.
      • Якщо батько не бажає або не може надати згоду (наприклад, через відсутність зв’язку з ним), суд може визнати його таким, що втратив батьківські права. Це відбувається, якщо є докази того, що він не виконує свої обов’язки щодо дитини (наприклад, не підтримує зв'язок, не сплачує аліменти).
    2. Подання заяви до органів опіки та піклування:
      • Заява про усиновлення подається до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Потрібно буде подати кілька документів, включаючи свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідку про доходи усиновлювача, медичну довідку та інші документи, які можуть вимагати.
    3. Розгляд справи судом:
      • Після подання заяви, справа передається до суду, який розглядає всі обставини та вирішує, чи задовольнити клопотання про усиновлення. Важливо зазначити, що суд враховує інтереси дитини, і рішення приймається на основі її найкращих інтересів.
    2. Усиновлення за відсутності біологічного батька

    Якщо ваш колишній чоловік перебуває за кордоном і не бере участі у житті дитини, він все одно має надати згоду на усиновлення. У разі відмови або неможливості отримати згоду, можна подати клопотання до суду, щоб визнати його таким, що втратив батьківські права, на підставі його відсутності у житті дитини.

    3. Чи може адвокат займатися усиновленням від імені усиновлювача, якщо той служить?

    Так, ваш чоловік може доручити адвокату представляти його інтереси у справі про усиновлення. Це можна зробити за допомогою нотаріально завіреної довіреності, в якій буде чітко прописано, які саме повноваження має адвокат (наприклад, подання документів, участь у судових засіданнях тощо).

    Підсумок

    Ваш чоловік може усиновити дитину від вашого першого шлюбу, навіть якщо біологічний батько за кордоном, але для цього потрібна його згода або рішення суду про позбавлення його батьківських прав. Якщо ваш чоловік служить, адвокат може займатися процедурою усиновлення від його імені за умови наявності відповідної довіреності.

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    При удочерение, родной отец теряет родительские права?

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Звичайно, Ваш колишній чоловік в такому випадку повністю втрачає свої батьківські права на дитину, і якщо при позбавленні батьківських прав в судовому порядку в чоловіка могло б залишитись, хоч і примарне, право на їх повернення з часом, то при усиновленні шляху назад вже не існує.

    • Дерій Владислав Олегович

      Так, втрачає. Стаття 232 Сімейного кодексу України передбачає, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

      Також з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому — між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.

      Усиновлення надає усиновлювачу права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

      Отже, це означає, що юридично та фактично батьком дитини стає той, хто її усиновив – він має дитину надалі виховувати, утримувати. З тим чоловіком, хто надав згоду на усиновлення своєї дитини, дитина втрачає будь-які права та обов’язки, тобто з нього не можуть стягуватись аліменти на утримання дитини, дитина не спадкує його майно.

    Виталина Клиент 3 месяца назад

    Если родной отец отозвет разрешение на удочерение, можно ли в судебном порядке лишить его родительских прав, если он за границей и не общается с ребенком, в жизни ребенка не участвует а только оплачивает минимальную сумму алиментов

    • Айвазян Юрій Климентійович

      Відозва дозволу на усиновлення з боку біологічного батька можлива хіба що до прийняття судового рішення про усиновлення.

      Втім, Вашого колишнього чоловіка цілком можна позбавити батьківських прав.

      Законодавством чітко встановлений порядок позбавлення батьківських прав, - в Україні такий процес відбувається тільки в судовому порядку.

      Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України (далі – СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він (необхідне я виділив жирним шрифтом):

      1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

      2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

      3) жорстоко поводяться з дитиною;

      4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

      5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

      6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

      Цей перелік підстав є вичерпним. Чинний СК України, на відміну від попереднього КпШС України, що був чинний до 2004 року, не містить такої підстави як «зловживання батьківськими правами», як це передбачено, наприклад, Кодексом Республіки Білорусь про шлюб та сім'ю, Кодексом Республіки Казахстан про шлюб (подружжя) і сім'ю, Цивільним кодексом Грузії тощо. Зловживання батьківськими правами може і не мати ознак порушень закону, проте, порушує права та інтереси дитини, здійснюються всупереч їм. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року визначала зловживання батьківськими правами як використання їх на шкоду інтересам дітей, наприклад, схиляння до жебракування, створення перешкод у навчанні, у передбаченому рішенням суду спілкуванні з дитиною тощо.

      Порядок позбавлення батьківських прав такий:

      Для того, щоб звернутися до суду необхідно завчасно підготувати ряд всіх можливих доказів, які необхідно додати одразу до позовної заяви: довідки, зокрема, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, характеристики, інформація щодо вчинення насильства над дитиною (звернення до поліції), психологічні висновки, довідки про лікування із наркоцентру, акти обстеження умов проживання, аудіо-, фото-, відеофайли, копії судових рішень, які вже є щодо батьків чи дитини тощо. За подання позову необхідно сплатити судовий збір.

      Наступний етап – звернення до суду: складення позову із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення батьківських прав, посиланням на відповідні докази.

      Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

      Зазначу, що добровільно відмовитися від дитини неможливо. Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

      Позов подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

      Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, про позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

      Як вбачається з судової практики, найбільш поширена підстава позбавлення батьківських прав - це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

      Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

      Зважаючи на це, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

      Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

      Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав. Але суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

      Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

      Правові наслідки

      Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав:

      1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

      2) перестає бути законним представником дитини;

      3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

      4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

      5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

      6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

      При цьому, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини: при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

      Вам також варто знати, що законом передбачений порядок поновлення батьківських прав

      Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

      Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

      Під час розгляду такого позову суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. Суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

      Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

      У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

    Богун Сергій Павлович
    13.2%

    Доброго дня.

    Порядок усиновлення врегульоване Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905.

    Згідно з Порядком усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється без перебування дитини на обліку.

    Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.

    Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

    До заяви додаються:

    - копія паспорта громадянина України або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);

    - копія свідоцтва про шлюб;

    - висновок про стан здоров'я заявника;

    - документ про наявність чи відсутність судимості;

    - копія свідоцтва про народження дитини;

    - письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).

    Після отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, ще одним невід’ємним етапом процедури є звернення до суду із заявою про усиновлення, дотримуючись вимог оформлення такої заяви.

    Розгляд справи про усиновлення проводиться за обов’язкової участі усиновлювача та завершується ухваленням судового рішення. У разі задоволення заяви, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання таким рішенням законної сили. Копія рішення надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

    Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на усиновлювача.

    Згідно ст. 233 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

    Корнійчук Євген Іванович
    11.8%

    Доброго дня, для усиновлення треба позбавити біологічного батька , батьківських прав.

    Підстави позбавлення батьківських прав

    Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

    Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

    Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

    1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
    2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
    3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
    4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
    5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
    6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
    Хто не може бути позбавлений батьківських прав

    Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

    Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

    Відповідно частини другої статті 164 Сімейного кодексу України не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

    Порядок позбавлення батьківських прав

    Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

    Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

    1. встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
    2. звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків (Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx; Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx);
    3. звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

    Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

    Судовий розгляд позовної заяви

    Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

    1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
    2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
    3. органу опіки та піклування;
    4. прокурора;
    5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

    При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

    • Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

    Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

    Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

    Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

    • ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
    • жорстоко поводяться з дитиною;
    • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
    • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
    • в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

    У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

    Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав (постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20).

    Підсудність справи

    Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав.

    Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

    Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України