Невиконання рішення суду, скарга прокурору по ст.382, також не виконання

Якщо рішення не виконується , подаєте заяву до суду, який постановив рішення, "про видачу судового наказу(виконавчого листа) "для забезпечення виконання рішення суду, далі такий виконавчий лист спрямовується до ДВС разом з Вашою заявою , про відкриття виконавчого провадження - далі співпрацюєте з виконавцем , відстежуєте хід виконавчого провадження тут: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, якщо виконавець істотно затягує вчинення виконавчо- процесуальних дій для забезпечення виконання рішення суду, то в такому разі звертаєтесь до керівника управління ДВС З ЗАЯВОЮ ПРО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАВЦЯ.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Кримінальне провадження буде відкрито, коли будуть внесені відомості до ЄРДР. Оскільки наразі вони не внесені - кримінальна справа не відкрита, не зважаючи навіть на те, що у Вас є ухвала суду.

Тобто, Вам або потрібно притягувати відлповідних осіб до відповідальності за невиконання рішення суду (як це Ви і робите) або можна спробувати такий варіант, як написав колега про виконавче провадження.

Коли буде відкрито кримінальне провадженя (будуть внесенні відомості до ЄРДР) тоді Ви будете мати змогу заявити клопотання про проведення експертизи.

Добрий день. Буде дійсною, поліція повинна буде відкорити кримінальне провадження за фактом злочинів, що вказані у самій заяві.

Можливо буде звернутися до суду, але протягом 10 днів з моменту бездіяльності.

Заява буде дійсна, про бездіяльність зможете заявити через 10- ть календарних днів після вчинення факту бездіяльності.(якщо не буде реагування на заяву).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

• Я вже подала таке звернення але з ваших слів розумію що мені треба переписати і подати нове звернення.
• Допоможіть написати вірно будь-ласка.

Офісу Генерального Прокурора України

Особисто Рябошапці Р.Г.

Бубелянчик Наталія Володимирівна

м.київ,вул.Ризька 73Г, кв 338

04060,

Моральна компенсація 100 млн.$сша

Заява

(В порядку ст.256КК України, ст.396 КК України, ст. 56 Конституції України)

Закон України Про прокуратуру (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015

Згідно Розділу 1, ст.1. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ст.3. Конституції України, Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст.8 Конституції України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст.19. Конституція України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто здійснювати свою діяльність згідно законів України а не шукати шляхи ухилення від не виконання законів.

Згідно ст. 2. Функції прокуратури

п. 1. На прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та ін.

Згідно ст. 3. п1. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;

Згідно ст.4. п.1. Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 22. п.1 . Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно ст. 26. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Згідно ст. 43. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

Згідно п.1 невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;

Згідно п.2 необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

Згідно п.5 вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

Згідно ст.20. п.1 Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом.

Згідно Кримінально Процесуального Кодексу України. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

Згідно ст.2 п.1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно глави 2. ст. 7. п. 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7) таємниця спілкування;

8) невтручання у приватне життя;

9) недоторканність права власності;

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;

Згідно глави 2. ст.8. п.1 Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно п.2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно глави 2, ст. 9. п.1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно п.2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст.10.п.1.Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

Згідно ст. 11.п.1 Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага длюдської гідності, прав і свобод кожної особи.

Згідно п.2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Згідно п.3. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

Згідно ст. 36 , п.2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідув

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

Усі вищеописані положення це правові статті якими має керуватися Офіс Генерального Прокурора України при розгляді звернень, але протягом 6 місяців при розгляді моїх звернень та звернень моїх батьків Офісом Генерального Прокурора України відбувалась дія , яка полягала у бездіяльністі працівників Офіса Генерального Прокурора.

Щодо мене було скоєне криміналье правопорушення бандитським підрозділом, який утворений в правоохоронних органах влади МВС і поліції, і який прикриває сам міністер А.Б. Аваков, та виходячи з моєї власної ситуації і деякі працівники Офіса Генерального Прокурора України також мають до цього причетність.

Працівники офісу Генерального Прокурора України у всіх моїх зверненнях порушили вищеописані Закони України.

Офісом Прокурора України неодноразово відбувалась не внесення в ЄРДР та не початок досудового розслідування по заявах про скоєння кримінального правопорушення по ст.214 КПК України ( не початок досудового розслідування та не внесення в ЄРДР) , по ст.382 КК України ( невиконання ухвали суду України яка підлягає негайному виконанню).

Згідно ст.21. п.1. КПК Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно п.2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Вважаю, що до працівників Офісу Генерального Прокурора України було здійснено тиск з боку бандитського підрозділу який створений у правоохоронних органах влади МВД і поліції, для замовчування їх протиправних діянь щодо мене, які полягали у катуванні мене, втравлені наркотичними та психотропними препаратами , застосування " карательної психіатрії до здорової людини " з видачею мені довідки про мою розумову відсталість і неорієнтації в часі і в просторі, тобто Дибіл.

Вважаю, що ці дії були зроблені з ціллю рейдерства та придушення мене як особистість в Україні.

Вважаю, що під тиском цього бандитського злочинного угруповання яке створене в підрозділі МВС працівники Офісу Генерального Прокурора України були вимушені виконати дію , яка полягала у їхній бездіяльності та не відкритті кримінального провадження .

У всіх заявах була надана вичерпна інформація про наявність складу злочину.

У відповідності до ст. 214 КПК України прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вважаю, що в діях, які полягають у бездіяльності Офіса Генерального Прокурора України є умисний умисел, який полягає у прикриванні злочинного угруповання яке створене в правоохоронних органах влади МВС і поліції і яке масово катує і травить людей і застосовує " карательну психіатрії до здорових людей в Україні" з ціллю закриття усіх масових катувань людей.

Згідно ст.24. п.1. КК України Умисел поділяється на прямий і непрямий.

Згідно п.2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Згідно п.3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Після бездіяльності працівників Офіса Генерального Прокурора України я була вимушена звернутись до суду.

Далі знову відбувалося ігнорування правоохоронними органами влади Ухвали Суду, яка підлягає негайному виконанню.

З ухвалою суду я була змушена звернутись до Офіса Генерального Прокурора України, де знову відбулась дія, яка полягає у бездіяльності Офіса Генерального Прокурора України у невиконанні ували Суду яка підлягає негайному виконанню.

Тому я знову вимушена звернутися до суду.

В цих діях я знову вбачаю умисний умисел та умисне затягування моєї справи Офісом Генерального Прокурора України.

Тобто , такими діями Офіс Генерального прокурора України порушує усі закони України, КК України, КПК України, Конституцію України, та усі права і свободи громадян .

Вважаю, що бандитський підрозділ який створений у правоохоронних органах влади в МВС і поліції робить тиск на усі правоохоронні системи в Україні та беспосередньо до прокурорів офіса Генеральної Прокуратури України, і вони вимушені робити укривання особливо важких кримінальних злочинів із катуванням і " карательною психіатрією" , які робить цей бандитський підрозділ з ціллю їх власного збагачення та рейдерства в Україні.

Тому що , в усіх моїх справах є бездіяльність працівників Офіса Генерального Прокурора України, а бездіяльність це є прямою ознакою співучасті , згідно ст. 26-33 КК України,

З вищеописаного , вважаю, що в Україні офіс Генерального Прокурора України не здійснює свою пряму функцію із дотримання та контролю справедливого правосуддя правоохоронними органами влади в Україні. Тобто, вважаю що правоохоронна система в Україні повністю не працює.

З моєї особистої ситуації, роблю висновок, що в Україні також повністю не працює і система Офіса Генерального Прокурора України, тобто офіс Генерального Прокурора України не забезпечує його основну функцію із захистом прав і свобод людини, згідно розділу 1 ст.1, а усі прокурори піддаються тиску з боку МВД і поліції ( режиму Міністра А.Б.Авакова ) та виконують прикривання особливо важких злочинів із катувань людей і застосування " карательної психіатрії до здорової людини " під виглядом незаконних слідчих дій з боку бандитського підрозділу з МВД.

Вважаю , що в Офісі Генерального Прокурора України створена організована злочинна група, яка прикриває особливо небезпечний бандитський підрозділ міністра А.Б.Авакова , і яка це робить з прямим умислом, з ціллю рейдерства та матеріального збагачення.

Наразі відбувається загроза моєму життю. Попереджую, що відповідне коло осіб полюють на моє життя, це відбувається через посягання на моє здоров'я, вищеописаним колом осіб із бандитського підрозділу , який створений у правоохоронних органах влади і який прикриває міністер А.Б.Аваков " Режим Авакова".

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України, злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Отже, з об'єктивної сторони злочин може виражатися у формі дії або у формі бездіяльності. Під дією розуміється активна, свідома та суспільно небезпечна поведінка, а під бездіяльністю — невчинення винною особою певних дій, які вона мала вчинити за даних обставин. Як правило, особа, яка вчинила злочин, який потягнув суспільно небезпечні наслідки в результаті бездіяльності карається менше, ніж особа, яка активно діяла згідно ст. 115 та

ч.3 ст. 135.

За усі 3 роки травлі мене психотропними та наркотичними препаратами, втравлення газами фарби серед ночі з вентиляційних каналів моєї квартири, будо забранно саме найцінніше це біологічний час жінки, я не вийшла заміж, не маю 3їх дітей а їх вже часу немає коли мати бо біологічний вік жінки до 35 років, я не зробила бізнес , я не поїхала на навчання в бізнес школи Європи. Маю усі підтвердження моїх слів.

Натомість я постійно знаходила себе то пяною від вживання їжі в моїй власній квартирі яка була обладнена сигналізацією, то втравленою від газів фарби серед ночі з вентиляційних каналів моєї квартири, а літом 2019 року я знайшла себе під дозами наркотичних препаратів і уколів для розумово відсталих людей і в психлікарні ім.Ющенка м.Вінниця в відділенні для розумово відсталих. Куди мене примусово затягнули працівники поліції яких я викликала для захисту себе від незаконного поміщення мене в заклад психлікарні.

А приймальний лікар психлікарні робив госпіталізацію людини протягом 2 хв, без аналізу крові без виписок з медичних карток приватних клінік м.Києва де я проживаю, без загального медогляду, без рекомендацій від моїх приватних лікарів.

Вважаю, що не є підставою для госпіталізації здорової людини для примусового лікування в заклада психлікарні, яка жалілась на травлю наркотою і психотропними на крадіжки коштовностей та особистих речей із крадіжками документів та крадіжку квартиру, але лікар та поліція були іншої думки.

У психлікарні ім.Ющенка м.Вінниця примусово лікували людину без моєї згоди на лікування

Мене ЗАКОЛЮВАЛИ уколами для розумово відсталих із відбиттям мого мозку і доводячи мене до стану ОВОЩА, і з видачою мені довідки про мою розумову відсталість з неорієнтацією в часі і в просторі, тобто Дибіл.

Я була фінансово забезпечена людина маю 2 вищі освіти та вільно володію 2 мовами, але наразі у системі України я є Дибіл із повним вичеркненням людини із суспільства України.

Ці всі бандитсткі дії з боку правоохоронних органів влади МВС і поліції я трактую як бандитизм, рейдерство, шахрайство та ін.

Бандитский підрозділ наніс шкоду моєму здоровью, забрав біологічний час жінки, та повністю роздушив мою особисть в Україні із повним приниженням моєї гідності та повним порушенням моїх прав гарантованих Конституцією України.

А усі правоохоронниі органи влади проявляють умисний умисел який полягає у бездіяльності та затягуванні моєї справи.

А бездіяльність це пряма ознака співучасті.

Згiдно ст.127. КК України, Катування.

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Згідно ст. 356 КК України , самоправство.

Згідно ст. Рейдерство 375, 206-2, 189, 190, в т.ч і 356 КК України.

Згідно Закону України Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 35, ст.358)

Згідно розділу 1 п.1. Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань

Згідно п.2. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України.

Згідно ст.26. п.1. Нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з організованою злочинністю здійснюється Генеральним прокурором і підпорядкованими йому прокурорами

Згідно Розділу 2 , ст. 11 п.1 КК України, Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Згідно Розділу 2 , ст. 14. п.1 КК України Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створе.

Згідно ст.18. п.1 п.3.КК України Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно ст.19. п.1. КК України Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Згідно ст.26 КК Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Згідно ст.27. п.1 КК Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Згідно ст.28. п.1. КК Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Згідно ст. 32. п.1. КК Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Згідно ст 255.п.1. КК України Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Згiдно ст. 256 п.2 КК України . Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності : Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З вищеописаного , -

Вимагаю:

1) Вимагаю зробити очищення влади в Офісі Генерального Прокурора України від представників підрозділу , який створений у правоохоронних органах влади МВД і поліції і який робить тиск до прокурорів офіса Генеральної Прокуратури України, для закрития їх протиправних масових катувань людей і примусових " карательних психіатрій" до здорових людей в Україні.

2) Вимагаю, внести усі мої заяви про скоєння кримінального правопорушення в Єдиний Реєстр Досудового Розслідування та надати витяг з ЄРДР і почати досудове розслідування, та вимагаю виконати ухвалу Суду яка підлягає негайному виконанню, для здійснення справедливого правосуддя та виконання законів України

3) Вимагаю компенсувати мені моральний збиток за умисний умисел і затягування моєї справи Офісом Генерального Прокурора України працівники якого , вважаю, входять з їхньої волі чи під тиском, до складу особливо небезпечного бандитського угруповання яке масово катує і застосовує « карательну психіатрію до здорової людини в Україні, яке створене в підрозділі МВС, з ціллю рейдерства та матеріального збагачення із виплатою моральної компенсації 100 млн.$ сша.

Згідно ст.56 Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень встановлених Конституцією України.

03.02.2020 Бубелянчик Наталія Володимирівна

Людина яка має довідку що вона хвора на шизофренією це людина яке не орієнтується в просторі і часі, яка не має право займати державні посади, вона може яблуко називати столом, запитайте у лікарів як вони трактують цей діагноз, тобто це вже приниження мене.

А самі дії які були зроблені із примусовим поміщенням здорової людини, із примусовим лікуванням здорової людини є протиправними, зараз йде мова про оскарження таких дій, тому що травили мене 3 роки і забрали усі мої кошти, тобто це було рейдерство від поліції яке прикрили лікарі довідкою що я хвора. Тому потрібно оскаржити це рішення.