Задайте вопрос юристу

856 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Наследство, 02 сентября 2024, вопрос №118724 350₴

Співмешканка батька забрала всі заощадження та нагороди

Доброї ночі.
Я являють військовослужбовцем. Мій батько загинув виконуючи бойове завдання. З моєю матір'ю батько був розведений, проживав з іншою жінкою 6 років, не були одружені. Після його смерті вона забрала його державні нагороди, банківську картку, всі заощадження в готівці. На прохання віддати нагороди та поділити його заощадження сказала що в неї є плани і нічого ділити не буде.
Підкажіть, чи є вирішення цього питання?

Ответы юристов (7)

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня, звертайтесь до поліції. Якщо вона на отримала спадщину, це вважається викраденням.

    Вона як цивільна дружина має право на спадщину разом з вами порівну. Але якщо в неї не має рішення суду про визнання цивільного шлюбу, закон на вашій стороні. Тому їдьте до неї, якщо не віддасть викликайте поліцію пиші заяву.

    Корнійчук Євген Іванович

    Згідно частиною другою статті 21 Сімейного кодексу України, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя.

    Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки) неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до пункту першого статті 1264 ЦК України як спадкоємці 4-тої черги (проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини).

    Але при цьому в статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. За відсутності відповідного договору та при наявності спільного майна цивільного подружжя, вказане питання вирішується в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовною заявою у якій необхідно не лише встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, а також з вимогою про визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.

    Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження.

    Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

    Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

    Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 Цивільного процесуального кодексу України).

    Важливо зазначити, що якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи то суддя, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України).

    Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю

    Доказом проживання однією сім'єю можуть бути такі документи:

    • довідки або інші документи про склад сім’ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання, що підтверджують факт спільного проживання), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”;
    • свідчення мінімум 2-х осіб (показання свідків не можуть бути єдиною підставою),
    • документи, що підтверджують спільні витрати, ведення спільного господарства, придбання майна в інтересах сім`ї, тощо.
    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Вікторе!

    Потрібно звертатись до поліції із заявою про злочин, а саме - крадіжку, оскільки відповідне майно не належить співмешканці Вашого батька на праві власності. Ви є спадкоємцем першої черги. Коли загинув Ваш батько? Чи подавали Ви заяву на вступ у спадщину?

    В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).

    Діти успадковують після смерті своїх батьків, як батька, так і матері. Визначення походження дитини від певних батьків проводиться відповідно до правил ст.ст. 121-140 СК. Зокрема, якщо шлюб між батьком і матір'ю був незареєстрований, але в свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадщину і після батька, і після матері.

    Обов’язковими суб’єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спону­кання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - зба­гатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

    Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і наявності реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби та ін.

    Стаття 185 ККУ зазначає наступне:

    "Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -

    карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

    карається пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

    4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

    карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

    5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, -

    карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна".

    Відповідно до статті 214 КПК України:

    "1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України."

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Мені дуже шкода за вашу втрату. У вашій ситуації є кілька юридичних аспектів, які потрібно врахувати.

    1. Державні нагороди
    • Державні нагороди не є спадковим майном і належать державі. Однак вони можуть зберігатися у родині загиблого. Ви можете звернутися до органу, який видав нагороди (наприклад, Міністерства оборони), з проханням про повернення нагород до родини.
    2. Банківська картка та заощадження
    • Спадкування: Якщо ваш батько не залишив заповіту, спадкування відбувається згідно із законом. Спадкоємцями першої черги є діти, батьки та той із подружжя, хто пережив. Оскільки ваш батько був розведений, його заощадження повинні розподілятися між вами (як його дитиною) та його батьками, якщо вони живі. Жінка, з якою він проживав, не є спадкоємицею за законом, якщо вони не були офіційно одружені або якщо немає інших підстав для спадкування.
    • Юридичні кроки:
      • Ви можете подати заяву до суду про визнання вашого права на спадщину, якщо вона відмовляється передати вам спадкове майно.
      • Якщо ви не подавали заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті батька, рекомендується зробити це негайно, щоб закріпити свої спадкові права.
    3. Кримінальний аспект
    • Незаконне привласнення: Якщо ви вважаєте, що жінка незаконно заволоділа коштами вашого батька або його майном, ви можете подати заяву до поліції про відкриття кримінального провадження за фактом привласнення майна.
    4. Подача заяви до нотаріуса
    • Вам необхідно звернутися до нотаріуса для відкриття спадкової справи. Якщо нотаріус визнає ваші права на спадщину, ви зможете розпочати процедуру відновлення контролю над банківськими рахунками вашого батька.

    Рекомендую також звернутися до кваліфікованого адвоката, який допоможе вам розібратися з усіма юридичними аспектами та захистити ваші права.

    Дерій Владислав Олегович

    Мої Вам співчуття!

    1. Повідомте поліцію про те, що були викрадені особисті речі Вашого батька.

    2. Спробуйте звернутись до банківської установи, щоб вони заблокували рахунок батька, а після прийняття спадщини Ви зможете його розблокувати та отримати кошти.

    3. Зверніться із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса протягом 6 місяців після загибелі батька. Якщо Ви являєтесь єдиним спадкоємцем, то успадкуєте все його майно. Якщо Ви приймете спадок, то співмешканка Вашого батька не матиме права на його майно.

    4. Якщо Ваш батько загинув у бойових діях або під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, то Ви маєте право на одноразову грошову допомогу у розімірі 15 млн грн.

    З Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану можете ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176-23#Text

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Я являють військовослужбовцем. Мій батько загинув виконуючи бойове завдання. З моєю матір'ю батько був розведений, проживав з іншою жінкою 6 років, не були одружені. Після його смерті вона забрала його державні нагороди, банківську картку, всі заощадження в готівці. На прохання віддати нагороди та поділити його заощадження сказала що в неї є плани і нічого ділити не буде. Підкажіть, чи є вирішення цього питання?

    Прийміть мої співчуття.

    Загалом ситуація складна, але не безвихідна. Коли помер Ваш батько? Ви подавали заяву про вступ до спадщини?

    У будь-якому випадку, у першу чергу потрібно терміново звертатися до правоохоронних органів, оскільки мова йде про викрадення майна. Дана особа ще повинна здобути своє право на спадкування через встановлення факту спільного проживання, але так чи інакше, спадкоємцем першої черги будете саме Ви.

    Тому, по суті, треба працювати з правоохоронними органами, однозначно. Але попередньо на Вашому місці я б натякнув про це їй вже зараз, а там нехай приймає рішення. Подати до поліції Ви завжди встигнете.

    Тому вирішення цього питання точно є, головне - діяти. Якщо при цьому Ви знаходитеся в розташуванні в/ч, можна укласти договір з адвокатом, який буде представляти Ваші інтереси.

    У зв'язку із загибеллю батька, Ви маєте право на звільнення з військової служби.

    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про військовий обов'язок і військову службу

    Стаття 26. Звільнення з військової служби

    12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

    3) під час дії воєнного стану:

    ...

    якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

    До рапорту у даній ситуації потрібно додати наступні документи (нотаріальні копії):

    1. Ваш паспорт та код.

    2. Ваше свідоцтво про народження.

    3. Документи про загибель батька(свідоцтво про смерть, витяг з наказу про виключення з особового складу у зв'язку із загибеллю, подають також довідку про причину смерті, висновок ВЛК про причинний зв'язок поранення та загибелі).

    4. Ваш військовий квиток.

    Загалом цих документів має бути достатньо для звільнення з військової служби. Враховуйте, що строк для надання відповіді Вам 14 днів.

    МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

    НАКАЗ

    06.08.2024 № 531

    Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України

    III. Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі

    9. Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

    1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов’язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров’я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

    2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

    З повагою!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо остання воля спадкодавця була нотаріально посвідчена та викладена у заповіті, право на спадкування мають особи, визначені у такому документі.

    У разі ж відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства, а саме почергово.

    І черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив; батьки.

    ІІ черга спадкоємців – рідні брати та сестри спадкодавця; його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

    ІІІ черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.

    ІV черга спадкоємців – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

    До V черги спадкоємців належать всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня. Також у п’яту чергу спадкоємців включають утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

    Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття та у випадку зміни черговості одержання права на спадкування.

    Співмешканка батька належить до ІV черги спадкоємців.

    Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

    Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

    Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

    Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

    Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.

    Спори між спадкоємцями вирішуються в судовому порядку.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Советы юристов 16 0 10 сент. 2024
Советы юристов 27 0 9 сент. 2024
Советы юристов 101 0 7 сент. 2024