Задайте вопрос юристу

856 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 06 сентября 2024, вопрос №118919 600₴

Запит щодо юридичних аспектів укладення шлюбу в Швейцарії та отримання необхідних документів

Я планую укласти шлюб у Швейцарії з громадянкою Швейцарії. Мені потрібна юридична консультація для правильного оформлення цього процесу. Чи могли б ви, будь ласка, надати мені відповіді на наступні питання і навести відповідні законодавчі норми з точними посиланнями?

1. Я звертався до українського посольства в Швейцарії, нотаріуса в Україні та українського органу реєстрації актів цивільного стану з проханням видати дублікат мого свідоцтва про народження. На жаль, мені відмовили у видачі цього документу. Чи є інші легальні способи отримати свідоцтво про народження?

2. Я також звертався з проханням видати мені заяву під присягою щодо мого сімейного стану. Це прохання також не було задоволене. Чи є інші способи отримати таку довідку?

3. Чи правда, що українські посольства за кордоном надають консульські послуги та видають документи лише тоді, коли військовозобов’язаний громадянин України попередньо зареєстрований для призову на військову службу?

4. Чи мають українські органи реєстрації актів цивільного стану право відмовити у видачі документів військовозобов’язаному громадянину України, якщо він не зареєстрований для призову на військову службу?

5. Чи можлива реєстрація для військової служби тільки в центрі призову на території України?

6. Яке українське законодавство, що діє з початку війни, забороняє військовозобов’язаним громадянам України виїжджати з України? Де це правило закріплене, і які існують винятки?

7. Мені повідомили, що українські нотаріуси можуть посвідчити заяву під присягою лише при особистій присутності в Україні. Чи дійсно електронний підпис або підпис, надісланий поштою, не є дійсними? Чи можливе використання уповноваженої особи для підписання документів?

8. Які максимальні покарання можуть бути застосовані до українця за відмову від військової служби з релігійних та моральних причин? Чи існують підстави або виправдання для безкарної відмови від служби, наприклад, на основі пацифістських переконань?

Заздалегідь дякую за консультацію.

Ответы юристов (5)

    Дерій Владислав Олегович
    100%

    Вітаю Вас!

    1. Я звертався до українського посольства в Швейцарії, нотаріуса в Україні та українського органу реєстрації актів цивільного стану з проханням видати дублікат мого свідоцтва про народження. На жаль, мені відмовили у видачі цього документу. Чи є інші легальні способи отримати свідоцтво про народження?

    Дублікат свідоцтва про народження повинен видати ДРАЦС або дипломатична установа Ураїни за кордоном. Яка причина для відмови?

    Якщо Ви не стоїте на військовому обліку та не маєте військово-облікового документа (ВОД), то Вам відмовлять у видачі дублікату свідоцтва про народження.

    До ВОД належать:

    • посвідчення про приписку до призовної дільниці;
    • посвідчення призовника;
    • військовий квиток;
    • тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
    • е-ВОД з Резерв+ або ДІЇ https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do...

    Отримати дублікат можна особисто або за допомогою представника, який уповноважений нотаріальною довіреністю.

    Можете перейти за посиланням https://diia.gov.ua/services/povtorna-vidacha-svid... та спробувати замовити дублікат свідоцтва про народження через укрпошту, а Ваш родич може забрати документ з відділення або кур'єром.

    2. Я також звертався з проханням видати мені заяву під присягою щодо мого сімейного стану. Це прохання також не було задоволене. Чи є інші способи отримати таку довідку?

    Можете спробувати оформити дублікат свідоцтва про народження через Міністерство закордонних справ України за заявою або анкетою.

    3. Чи правда, що українські посольства за кордоном надають консульські послуги та видають документи лише тоді, коли військовозобов’язаний громадянин України попередньо зареєстрований для призову на військову службу?

    З 18 червня 2024 року отримання консульських послуг чоловіками віком від 18 до 60 років здійснюється виключно при пред'явленні військово-облікового документа ( або е-ВОД), що містить відповідний QR-код.

    Електронний військово-обліковий документ відображається у застосунку Резерв + та містить перевірені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (https://reserveplus.mod.gov.ua/).

    Такий документ може бути сформований заявником самостійно після актуалізації (оновлення) власних війського-облікових даних.

    Для отримання консульської послуги електронний військово-обліковий документ має бути достовірним і актуальним, тобто сформованим не раніше, ніж за 3 дні до звернення до консульської установи. Якщо документ старіший за 3 дні, перед зверненням слід заново сформувати його в електронному кабінеті призовника.

    Також е-ВОД можна сформувати через ДІЮ https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do...

    4. Чи мають українські органи реєстрації актів цивільного стану право відмовити у видачі документів військовозобов’язаному громадянину України, якщо він не зареєстрований для призову на військову службу?

    Справа в тому, що згідно частини 4 статті 38 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу". Органи реєстрації актів цивільного стану зобов’язані в семиденний строк надати відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу розвідувальних органів України відомості про події та дії, що нерозривно пов’язані з призовником, військовозобов’язаним, резервістом, його батьками та членами сім’ї (дружиною (чоловіком), дітьми) та підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (відомості про народження фізичної особи, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища, власного імені та по батькові, смерть).

    Згідно пункту 57 постанови КМУ 1487 . Органи державної реєстрації актів цивільного стану подають в семиденний строк відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів відомості про акти цивільного стану щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 21).

    Так як Ви будете оформляти дублікат свідоцтва про народження, органи ДРАЦС повинні в семиденний строк повідомити про це ТЦК.

    В повідомлені повинна бути інформація про Ваш військово-обліковий документ, звання, ВОС та перебування на військовому обліку.

    Якщо органи ДРАЦС цього не зроблять - на них чекатиме штраф.

    Спробуйте оформити дублікат свідоцтва про народження через ДІЮ https://diia.gov.ua/services/povtorna-vidacha-svid...

    5. Чи можлива реєстрація для військової служби тільки в центрі призову на території України?

    Який Ваш вік? Якщо Вам більше 25 років - Ви є військовозобов'язаним.

    Стати на військовий облік Ви можете в територіальному центрі комплектування, але якщо у Вас немає права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” - то при зверненні до ТЦК Вас направлять на медкомісію, а потім мобілізують.

    Якщо Ви були зняті з військового обліку у зв'язку з виїздом за кордон - то стати на військовий облік можете в консульстві, адже згідно пункту 10-1 правил військового обліку

    Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 “Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на військовий облік одним з таких способів:

    • прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
    • шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.

    Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв’язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

    Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.

    6. Яке українське законодавство, що діє з початку війни, забороняє військовозобов’язаним громадянам України виїжджати з України? Де це правило закріплене, і які існують винятки?

    На даний час запроваджено обмеження щодо виїзду чоловіків 18-60 років за межі України.

    Якщо Ви зараз знаходитесь за кордоном, то при прибутті в Україну Ви ризикуєте бути мобілізованим, а якщо у Вас не буде законних підстав для перетину кордону згідно Правил перетинання державного кордону громадянами України, то Вам не дозволять виїзд з України

    7. Мені повідомили, що українські нотаріуси можуть посвідчити заяву під присягою лише при особистій присутності в Україні. Чи дійсно електронний підпис або підпис, надісланий поштою, не є дійсними? Чи можливе використання уповноваженої особи для підписання документів?

    Про яку саме присягу йде мова?

    8. Які максимальні покарання можуть бути застосовані до українця за відмову від військової служби з релігійних та моральних причин? Чи існують підстави або виправдання для безкарної відмови від служби, наприклад, на основі пацифістських переконань?

    На жаль, це в умовах воєнного часу не діє.

    Якщо Ви будете відмовлятись від військової служби - Вас спробують притягнути до кримінальної відповідальності за статтею 336 ККУ.

    Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Сергію!

    1. Я звертався до українського посольства в Швейцарії, нотаріуса в Україні та українського органу реєстрації актів цивільного стану з проханням видати дублікат мого свідоцтва про народження. На жаль, мені відмовили у видачі цього документу. Чи є інші легальні способи отримати свідоцтво про народження?

    На якій підставі Вам було відмовлено у консульстві та ДРАЦСі? Ваше всідоцтво про народження було втрачено?

    Наказ МЮУ № № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні":

    IV. Видача документів про державну реєстрацію актів цивільного стану

    1. Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану та відділами державної реєстрації актів цивільного стану управлінь державної реєстрації, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України.

    2. Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії.

    Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у такому випадку здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

    Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.

    Витребування та направлення відповідного підтвердження здійснюються в порядку та строки, встановлені пунктом 3.11 розділу ІІІ Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (далі – Інструкція з ведення Реєстру).

    Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається повторно без підтвердження у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України.

    Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану під час повторної видачі свідоцтва або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян не проводиться, якщо достовірність актового запису цивільного стану перевірено автоматизованим способом адміністратором цього Реєстру або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

    3. Повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису цивільного стану здійснюється після внесення відповідних змін до паперового носія актового запису цивільного стану та до його відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

    Після поновлення актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території, та проставлення відповідної відмітки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян видача документів про проведення державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється виключно на підставі поновленого актового запису цивільного стану.

    4. Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують їх особу.

    Свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану повторно видається за наявності паспорта (паспортного документа) заявника.

    2. Я також звертався з проханням видати мені заяву під присягою щодо мого сімейного стану. Це прохання також не було задоволене. Чи є інші способи отримати таку довідку?

    У разі необхідності підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, та громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, у тому числі дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    3. Чи правда, що українські посольства за кордоном надають консульські послуги та видають документи лише тоді, коли військовозобов’язаний громадянин України попередньо зареєстрований для призову на військову службу?

    Стаття 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану":

    5. Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані у строки, визначені цим Законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення.

    Дійсність військово-облікових документів перевіряється консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Положення абзацу першого цієї частини не застосовується у разі:

    оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;

    вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;

    вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

    З 18 травня чоловіки віком 18-60 років, які перебувають/проживають за кордоном, мають можливість подати заяви на отримання консульських послуг.

    Згідно з новим законодавством, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому (ВОД) або електронному вигляді (е-ВОД).

    При цьому слід звернути увагу, що паперовий документ можна буде подавати лише до початку роботи електронного кабінету призовника, в якому кожен зможе самостійно сформувати електронний документ.

    https://mfa.gov.ua/consul/forua/rozyasnennya-mzs-s...

    4. Чи мають українські органи реєстрації актів цивільного стану право відмовити у видачі документів військовозобов’язаному громадянину України, якщо він не зареєстрований для призову на військову службу?

    Відповідно до Постанови КМУ №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів":

    57. Органи державної реєстрації актів цивільного стану подають в семиденний строк відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів відомості про акти цивільного стану щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 21).

    У разі запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян додаток 21 не подається.

    Додаток 21 "ПОВІДОМЛЕННЯ про акти цивільного стану щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів":

    Відповідно до вимог частини четвертої статті 38 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” повідомляємо про акти цивільного стану щодо призовників, військовозобов’язаних та резервістів:

    Порядковий номер

    Військове звання (категорія)*

    Серія (у разі наявності) та номер військово-облікового документа

    Задеклароване (зареєстроване) місце проживання

    Прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності)

    Дата народження

    Зміни, які відбулися

    Дата та номер актового запису про зміну цивільного стану

    5. Чи можлива реєстрація для військової служби тільки в центрі призову на території України?

    Потрібно мати від Вас інформацію щодо Вашого віку, військово-облікового документу та перебування на обліку в ТЦК.

    Ваше питання стосується постановки на облік в ТЦК чи наявності даних в Єдиному рестрі призовників, військовозобов'язаних та резервистів?

    Якщо Ви не стоїте на обліку в ТЦК, то дистанційно Вам це зробити не вдісться.

    Відповідно до Постанови КМУ №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів":

    81. Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

    6. Яке українське законодавство, що діє з початку війни, забороняє військовозобов’язаним громадянам України виїжджати з України?

    У Рішенні від 14.11.2001 №15-рп/2001 Конституційний Суд України підкреслив, що свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (стаття 33 Конституції України).

    КСУ у цьому Рішенні наголосив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, а не іншими нормативними актами. Однак закону, який би комплексно регулював реалізацію встановлених статтею 33 Конституції України прав і свобод, на момент розгляду справи не прийнято.

    Верховний Суд зауважив, що такого закону, який би комплексно регулював реалізацію встановлених статтею 33 Конституції України прав і свобод, законодавцем не прийнято і станом на сьогоднішній день. Питання реалізації цих прав і свобод унормовані у національному правопорядку рядом окремих законів.

    Так, порядок реалізації права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3857-XII).

    Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України (частина друга статті 3 Закону № 3857-XII).

    Нормами частини першої статті 6 Закону № 3857-XII визначені підстави для тимчасового обмеження права громадянина України на виїзд з України, відповідно до якої це право може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

    • він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;
    • стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;
    • він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;
    • він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;
    • він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду;
    • він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом Україниподаткового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

    Частиною третьою статті 6 Закону № 3857-XII визначено, що тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

    В Україні введено воєнний стан. Пунктом 2 Указу № 64/2022 постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

    Пунктом 3 цього ж Указу передбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

    Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи першочерговий пріорітет публічного інтересу, обумовлений безпрецедентним масштабом загрози для суверенітету та незалежності України, Суд приходить до висновку, що спосіб реалізації державою у тих умовах прав, свобод та інтересів її громадян визначався потребою мобілізації оборонних людських та матеріальних ресурсів для забезпечення захисту державності, а тому є співмірним із застосованим до позивача обмеженням та не є свавільним.

    Де це правило закріплене, і які існують винятки?

    Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text

    7. Мені повідомили, що українські нотаріуси можуть посвідчити заяву під присягою лише при особистій присутності в Україні. Чи дійсно електронний підпис або підпис, надісланий поштою, не є дійсними? Чи можливе використання уповноваженої особи для підписання документів?

    Так, все вірно. Українськи нотаріуси посвідчують заяви тільки за умови особистої присутності громадянина України.

    8. Які максимальні покарання можуть бути застосовані до українця за відмову від військової служби з релігійних та моральних причин?

    Стаття 336 Кримінального кодексу України:

    "Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років."

    Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації віруючим громадянам, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, законом не передбачено; порядок направлення та проходження служби під час мобілізації в умовах воєнного або надзвичайного станів віруючих громадян Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" не визначено.

    Чи існують підстави або виправдання для безкарної відмови від служби, наприклад, на основі пацифістських переконань?

    Ні, це не можливо.

    Верховний Суд розглянув справу, в якій постало питання, чи може особа, посилаючись на релігійні переконання, відмовитись від проходження військової служби у Збройних Силах за призовом під час мобілізації.

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду констатував, що можливості заміни військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період закон не передбачає. Відповідно, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов’язку.

    Також Верховний Суд вказав, що призов на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що засуджений був зобов’язаний брати до рук зброю, адже він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов’язаних із використанням зброї.

    Відповідну позицію Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду висловив у постанові від 13 червня 2024 року по справі №601/2491/22.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    1.

    Відділи державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділи ДРАЦС), на підставі актового запису цивільного стану повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було втрачено, пошкоджено чи знищено.

    До переліку осіб, які можуть отримати повторне свідоцтво про народження відносяться:

    • особа, щодо якої складено актовий запис про народження,
    • батьки (видається батькам незалежно від віку дитини),
    • усиновлювачі (видається усиновителям незалежно від віку дитини),
    • опікуни,
    • піклувальник,
    • представники закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина (видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред’явленні документів, що посвідчують їх особу),
    • орган опіки та піклування (ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

    Також свідоцтво про народження може повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання такого свідоцтва, у разі подання довіреності, або адвокату, який представляє особу на підставі документа, що посвідчує його повноваження. Під час пред’явлення адвокатом ордера до нього обов’язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

    Отже, для того, щоб отримати повторне свідоцтво про народження необхідно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) або до центру надання адміністративних послуг незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника із заявою про видачу повторного свідоцтва. Також необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу заявника (паспорт/паспортний документ).

    На свідоцтвах про народження, що повторно видаються, робиться відмітка «Повторно». Свідоцтво підписується керівником органу, що його видав, та засвідчується печаткою такого органу.

    Подати заяву для отримання повторного свідоцтво про народження можна скориставшись застосунком «Дія». Обравши послугу «Повторна видача свідоцтва про народження» посилання: заповнити усі необхідні дані, оплатити державне мито в сумі 0,51 грн та обрати зручний спосіб для отримання: направлення поштою або отримання свідоцтва у відділі ДРАЦС, який знаходиться найближче до Вас. Така заява розглядається працівниками відділу ДРАЦС протягом 3-х робочих днів.

    2.

    ЗАЯВА ПРО СІМЕЙНИЙ СТАН РОБИТЬСЯ АБО В ПОСОЛЬСТВІ УКРАЇНИ, АБО У НОТАРІУСА УКРАЇНИ.

    У разі необхідності підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву про цивільний стан, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, у тому числі дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2665

    Функції посвідчувати певні факти, заяви, обіцянки, договори, угоди передані нотаріусам, консулам, а за їх відсутності на місці, капітанам кораблів, начальникам експедицій, і місцях утримання злочинців – начальникам тюрем.

    Отже, все достатньо просто – особа звертається до нотаріуса, який друкує текст її заяви на аркуші паперу і посвідчує, що така особа дійсно зробила таку заяву. В Україні нотаріус засвідчує справжність підпису особи (не несучи відповідальності за зміст заяви). В інших країнах використовується формулювання на кшталт: “приймає присягу”, посвідчує “клятву” заявника в правдивості даних, але, по великому рахунку, це все одне і те ж саме. Пояснюється це тим, що нотаріус або, як його називають на Кіпрі, дослівно, – “Офіцер з правом посвідчення”, або – “Commissioner of oaths” в країнах Британської Співдружності, не в змозі перевірити викладених у заяві фактів, тому відповідає тільки за встановлення особи, її дієздатності, правоздатності, і посвідчує фактично сам підпис/присягу.

    Особа, що робить заяву, може, фактично, сказати неправду, але, в такому випадку, передбачені покарання, деколи достатньо суворі (штраф, позбавлення волі), які застосовуються, коли буде встановлено і доведено факт обману.

    ОСНОВНІ ТИПИ ЗАЯВ АФІДЕВІТІВ)
    • Заява про неперебування в шлюбі (цивільний стан)
    • Заява-згода на тимчасовий виїзд малолітньої дитини за кордон
    • Заява-згода на виїзд малолітньої дитини на постійне проживання
    • Заява про згоду дружині/чоловікові на придбання нерухомого майна
    • Заява про фактичні показники одометра (пробігу автомобіля)
    • Заява згода на навчання дитини за кордоном і виготовлення необхідних документів
    • Заява (відмова від певних прав) про відсутність претензій до іншої сторони /англ.: “waiver”/

    В Україні заяви найчастіше посвідчує нотаріус, в певних випадках – начальник тюрми, тощо. За межами України – консули у відповідних країнах. Нотаріуси посвідчують заяви тільки на спеціальних захищених пронумерованих бланках, що містять елементи захисту.

    Афідевіт і Заява в Україні по суті – несуть однакову функцію – тільки Міністерством юстиції передбачено, в яких випадках використовувати назву “Заява”, а для яких – “Афідевіт”. Найчастіше афідевіт використовується для посвідчення справжності документів, на які неможливо поставити апостиль і засвідчити їх справжність іншим чином. Афідевіт – це, фактично, засвідчення певних фактів під відповідальність заявника.

    Дуже рідко українські нотаріуси погоджуються посвідчити текст заяви українською і якоюсь іноземною мовою паралельно, в дві колонки. Посвідчувальний напис нотаріуса завжди викладається державною мовою. На нотаріальні заяви і афідевіти апостиль ставиться без проблем – за 2 дні.

    3.

    Чоловіки віком 18-60 років, які перебувають/проживають за кордоном, мають можливість подати заяви на отримання консульських послуг.

    Згідно з новим законодавством, з 18 червня, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ, сформований ВИКЛЮЧНО в електронному вигляді.

    Йдеться про електронний документ, який відображається у застосунку "Резерв+" на смартфоні користувача та містить перевірені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

    Для отримання консульської послуги електронний військово-обліковий документ має бути достовірним і актуальним, тобто сформованим не раніше, ніж за 72 години до звернення до консульської установи. Якщо документ старіший, перед зверненням слід заново сформувати його в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

    Зісканувавши код зі смартфона заявника, консул зможе у режимі реального часу отримати підтвердження актуальності військово-облікових даних заявника та можливості отримати запитувану консульську послугу.

    !!!Засоби мобільного застосунку "Резерв+" дозволяють сформувати електронний військово-обліковий документ у форматі pdf-файлу, що містить QR-код, та, зокрема, відомості про час оновлення даних і дату формування такого документа. Заявник - громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років під час особистого подання документів для вчинення консульської дії показує консульській посадовій особі електронний військово-обліковий документ на особистому мобільному пристрої і надсилає pdf-файл на електронну адресу, вказану консульською посадовою особою.

    4.

    В УКРАЇНІ ЦНАПИ ТА НОТАРІУСИ НЕ ЗАПИТУЮТЬ ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ ПРИ НАДАННІ ПОСЛУГИ.

    5.

    Консульські установи України не займаються військовим обліком і, відповідно, не уповноважені оновлювати військово-облікові дані.

    Військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах.

    ВАМ ТРЕБА СПРОБУВАТИ ВСЕ ЗРОБИТИ ЧЕРЕЗ РЕЗЕРВ +:

    1. Навіщо потрібен застосунок Резерв+?

    “Резерв+” – це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані (номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, фактичну адресу проживання) без візиту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦКтСП).

    У цьому мобільному застосунку громадяни можуть також отримати доступ до інформації про те, які дані щодо них є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів, який має назву “Оберіг”.

    2. Що таке реєстр “Оберіг”?

    “Оберіг” – це електронний реєстр, який збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів для цілей військового обліку. Він покликаний запобігти помилкам внаслідок людського фактору, та заощадити ресурси держави завдяки цифровізації.

    3. Звідки в реєстрі з'явилась інформація про мене?

    Дані для реєстру “Оберіг” вносяться працівниками ТЦКтСП з паперових карток обліку військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Також дані потрапляють до реєстру з баз Центральної виборчої комісії, Державної податкової служби, Державної міграційної служби, Міністерства освіти і науки, Державної судової адміністрації, Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики, Державної прикордонної служб, та інших органів виконавчої влади.

    4. Як видалити мої дані з мобільного застосунку “Резерв+”?

    Ваші дані не зберігаються на серверах мобільного застосунку, а відображаються з реєстру Оберіг. Також вони будуть зберігатись на вашому смартфоні у зашифрованому вигляді. Доступ до них ви зможете отримати лише після авторизації через BankID.

    5. Чи можна не оновлювати свою контактну інформацію?

    Якщо ви є громадянином України і перебуваєте на військовому обліку, вам в будь-якому випадку необхідно уточнити адресу проживання, номер мобільного телефону, та адресу електронної пошти – відповідно до законодавства України. Це потрібно зробити протягом 60 днів починаючи з 18 травня 2024 року.

    6. Як часто потрібно оновлювати мою контактну інформацію?

    У разі зміни персональних даних – протягом 7 днів починаючи з дня зміни.

    7. Хто має доступ до моєї інформації?

    Доступ до реєстру “Оберіг” мають Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки, а також ТЦКтСП як органи ведення реєстру.

    Змінювати облікові дані в реєстрі мають право лише уповноважені працівники районних ТЦКтСП. Кожна така зміна підписується особистим електронним ключем оператора.

    8. Чи будуть відправляти повістки за допомогою мобільного застосунку “Резерв+”?

    Відповідно до законодавства такого поняття як “електронні повістки” не існує, тож в мобільному застосунку “Резерв+” немає такого функціоналу.

    9. Які персональні та службові дані можна переглядати?

    У мобільному застосунку “Резерв+” ви маєте доступ до таких даних:

    ● Прізвище, ім’я, по батькові; ● Вид обліку / дата зняття (виключений); ● Категорія обліку; ● Дата народження; ● Відстрочка / бронювання / дата закінчення; ● Постанова військово-лікарської комісії / дата військово-лікарської комісії; ● Звання; ● Код і найменування військово-облікової спеціальності; ● Реєстраційний номер облікової картки платника податків; ● Унікальний номер у реєстрі Оберіг; ● ТЦКтСП, де перебуваєте на обліку; ● Чи подані ви в розшук.

    10. Чи є інформація з реєстру Оберіг яка відображається в мобільному застосунку “Резерв+” офіційним документом?

    Наразі інформація в мобільному застосунку “Резерв+” з реєстру Оберіг не є офіційним документом. Але з 18 червня у мобільному застосунку з'явився електронний військово- обліковий документ, який має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

    11. Як відбувається процес оновлення персональних даних?

    Оновлення даних в реєстрі Оберіг відбувається безпосередньо після першого входу в мобільний застосунок Резерв+. Після авторизації через BankID ваші персональні дані будуть автоматично підвантажені. А після підтвердження чи редагування їх автоматично передадуть до реєстру Оберіг.

    12. Чи можливо повторно зробити запит на отримання своїх персональних даних в мобільному застосунку “Резерв+”?

    Так, для цього треба натиснути “+” справа від інформації з реєстру “Оберіг” в мобільному застосунку. Потім натиснути “оновити дані з реєстру”.

    Так, у разі успішного застосування змін, користувач бачитиме останню інформацію щодо себе.

    13. Наскільки безпечним є використання мобільного застосунку “Резерв+”?

    Мобільний застосунок “Резерв+” успішно пройшов всі необхідні перевірки безпеки, підтвердивши високий рівень захисту даних, та отримав атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Це свідчить про те, що ми дбаємо про вашу безпеку та конфіденційність. Ви можете бути впевнені, що ваша інформація надійно захищена.

    14. Як забезпечується захист моїх персональних даних?

    Мобільний застосунок “Резерв+” побудований так, що на серверній частині взагалі не здійснюється зберігання персональних даних користувачів. При цьому інформація передається виключно у зашифрованому вигляді.

    Серверна частина системи розгорнута в хмарній інфраструктурі, яка має необхідні сертифікати безпеки, у тому числі й атестат відповідності комплексній системі захисту інформації (КСЗІ).

    15. Що означає статус “У розшуку”?

    Статус “У розшуку” у мобільному застосунку “Резерв+” зазвичай присвоюють тим, хто порушив правила військового обліку. В такому випадку радимо користувачам звертатися до ТЦКтСП, в якому ви стоїте на обліку.

    Проте, якщо користувач є дійсним військовослужбовцем, то такий його статус є помилкою. Команда мобільного застосунку “Резерв+” налагоджує взаємодію між реєстрами, щоб усі військові були виключені з обліку.

    16. Що означає статус “Уточнюється” чи “Потребує уточнення”?

    Цей статус означає, що громадянин є в реєстрі Оберіг, проте не закріплений за жодним з ТЦКтСП. В такому випадку користувачам варто звернутись до ТЦКтСП за місцем реєстрації та надати їм необхідні документи:

    https://www.mil.gov.ua/kontakti/oblasni-vijskomati.html.

    Записатись в електронну чергу до ТЦКтСП можна тут:

    https://q.mod.gov.ua/registration-place.

    Після уточнення даних, ТЦКтСП оновить інформацію в електронному реєстрі “Оберіг”, а, відповідно, оновлений статус буде автоматично підвантажений до мобільного застосунку.

    17. Що означає статус “Виключений з обліку”?

    Цей статус присвоюється військовослужбовцям, непридатним до військової служби за висновком військово-лікарської комісії, а також тим громадянам України, хто досягнув 60 років. На цих громадян не поширюються правила щодо військовозобов'язаних.

    Для військовослужбовців Міноборони готує інший мобільний застосунок, а саме “Армія+”.

    18. Що робити у разі отримання сповіщення “Дані в реєстрі Оберіг не знайдено”?

    Це повідомлення означає, що дані щодо користувача не оцифровані або ж внесені некоректно. У такому випадку користувачу необхідно звернутися до ТЦКтСП, в якому він/вона стоїть на обліку. Для зручності радимо записатись в електронну чергу до ТЦК та СП: https://q.mod.gov.ua/registration-place.

    19. Чи можна вважати мобільний застосунок “Резерв+” електронним кабінетом військовозобов’язаного?

    Так, електронний кабінет військовозобов’язаного наразі реалізований у форматі мобільного застосунку “Резерв+”. Постанова, яка врегульовує функціонування мобільного застосунку, прийнята 10 травня 2024 року. Інформація щодо постанови та її текст становить інформацію з обмеженим доступом, тому постанова не оприлюднювалась. Також функціонування мобільного застосунку регулюється наказом Міністра від 29 квітня 2024 року про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов’язаного.

    20. Якими нормативно-правовими актами регулюєтьсяфункціонування “Резерв+”?

    Перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», який визначає поняття електронного кабінету військовозобов'язаного. Кабінет наразі реалізовано у форматі мобільного застосунку “Резерв+”. Постанова, яка врегульовує функціонування мобільного застосунку, прийнята 10 травня 2024 року. Інформація щодо постанови та її текст становить інформацію з обмеженим доступом, тому постанова не оприлюднювалась.

    6.

    Нормативна база

    Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

    Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" є:

    У період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (стаття 20 Закону України " Про правовий режим воєнного стану").

    У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та на виконання вимог Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.

    Відповідно до постанову Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 "Про прикордонний режим" громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.

    За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

    ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

    https://dpsu.gov.ua/ua/news/nayavnist-viyskovo-obl...

    Відтепер під час перетинання кордону на виїзд прикордонники перевіряють військово-облікові документи в усіх громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Документ може бути як паперовий, так і в електронній формі.

    У разі відсутності військово-облікового документа, прикордонники відмовляють у перетинанні державного кордону на виїзд з України.

    Також підставою відмови буде наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання такої особи щодо розшуку в Національну поліцію. В таких випадках на місце викликатимуть поліцейського для здійснення адміністративного затримання особи та її доставлення до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Окремо нагадуємо про категорію чоловіків, які мають право на перетинання кордону через відстрочку від призову чи виключення з військового обліку за станом здоров’я. В їх військово-облікових документах повинна бути зазначена інформація про отримання такої відстрочки чи виключення з військового обліку або має бути довідка за формою, визначеною у додатку 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

    Категорії осіб, яким, відповідно до Правил перетинання кордону громадянами України, дозволено виїзд з України, на даний час не змінювалися.

    7.

    ОСОБИСТУ ЗАЯВУ МОЖНА ПІДПИСАТИ У НОТАРІУСА АБО У КОНСУЛЬСТВІ ТІЛЬКИ ОСОБИСТО.

    8.

    РЕЛЕГІЙНІ АБО ПАЦИФІСТСЬКІ ПЕРЕКОНАННЯ НЕ ЗВІЛЬНЯЮТЬ ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНОГО ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

    На сьогодні під час мобілізації більш ніж актуальною є стаття 336 кримінального кодексу, згідно з якою визначається, що ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

    Суб'єктом злочину є громадяни України (або іншої країни) чоловічої або жіночої статі — військовозобов'язані, які підлягають мобілізації, резервісти. За віком суб'єктом злочину може бути особа від 18 років до граничного віку перебування в запасі. Жінки можуть бути зобов'язаними (а отже, бути суб'єктом злочину в разі ухилення від призову) тільки в разі, якщо вони пройшли військову службу за контрактом і були звільнені в запас або мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, і придатні до військової служби за станом здоров'я та віком.

    ОЗНАЙОМТИСЬ:

    https://protocol.ua/ua/iegova_ta_inshi_spoviduvann...

    Турчин Ярослав
    Турчин Ярослав 9 дней назад

    Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

    Общаться в чате

    ВІТАЮ ВАС, пане СЕРГІЙ!

    1. Я звертався до українського посольства в Швейцарії, нотаріуса в Україні та українського органу реєстрації актів цивільного стану з проханням видати дублікат мого свідоцтва про народження. На жаль, мені відмовили у видачі цього документу. Чи є інші легальні способи отримати свідоцтво про народження?

    Які підстави і аргументи відмови? На жаль робота дипломатичних представництв, нотаріусів та ДРАЦС в Україні залишає бажати кращого.

    Для надання відповіді на питання чому відмовили - треба аналізувати.

    Далі три шляхи: 1) відновлення актового запису за встановленою процедурою шляхом звернення до органу РАЦС, 2) оскарження відмови РАЦС чи іншого органу, 2) звернення до суду про встановлення факту, що має юридичне значення.

    Моїй клієнтці поновлювали актовий запис про народження в Королівстві Бельгія - місцеві органи реєстрації актів цивільного стану Бельгії, бо Уряд Бельгії зазначив, що для них на жаль Україна є аналогом Сирії, КНДР, Іраку, Лівії, Сомалі, Палестинської автономії та інших територій де не виконуються загальнолюдські стандарти демократії та прав людини.

    Можливо в Швейцарії це теж можливо.2. Я також звертався з проханням видати мені заяву під присягою щодо мого сімейного стану. Це прохання також не було задоволене. Чи є інші способи отримати таку довідку?

    Також питання. Чому Вам не видали довідку? Мабуть актові записи у зв"язку з переходом Херсона до складу непідконтрольних територій, були знищені. Хоча досить дивно. Скільки ж це їм мало бути років, що немає записів в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, який ведеться у електронному вигляді.

    Знову-таки треба розбиратися. Чи є факт відмови, чи просто клерки установ та організацій відмовляються взагалі приймати Вашу заяву і розглядати її по суті. Буває і те, і інше. 3. Чи правда, що українські посольства за кордоном надають консульські послуги та видають документи лише тоді, коли військовозобов’язаний громадянин України попередньо зареєстрований для призову на військову службу?

    Ні. Не правда. Однак, ЗДУ (закордонні дипломатичні установи) України надають консульські послуги за пред"явлення громадянином військово-облікового документу. Тобто людина має мати військово-обліковий документ у паперовому або у електронному вигляді (Резерв+).

    З 18 травня чоловіки віком 18-60 років, які перебувають/проживають за кордоном, мають можливість подати заяви на отримання консульських послуг.

    Згідно з новим законодавством, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ у паперовому (ВОД) або електронному вигляді (е-ВОД).

    При цьому слід звернути увагу, що паперовий документ можна буде подавати лише до початку роботи електронного кабінету призовника, в якому кожен зможе самостійно сформувати електронний документ.

    Паперовий чи електронний військово-обліковий документ для отримання консульських послуг можна не подавати у трьох випадках.

    По-перше, якщо йдеться про оформлення посвідчення особи на повернення в Україну (т.зв. «білий паспорт»).

    По-друге, коли консульська дія вчиняється в інтересах дитини, другий з батьків якої є іноземцем або особою без громадянства.

    По-третє, якщо за консульською послугою звертається арештований або позбавлений волі заявник.

    4. Чи мають українські органи реєстрації актів цивільного стану право відмовити у видачі документів військовозобов’язаному громадянину України, якщо він не зареєстрований для призову на військову службу?

    Якщо Ви звернетесь за консульською послугою і не пред"явите військово-обліковий документ - так, вони 100 % відмовлять у наданні консульської послуги. Їм такі приписи надав Уряд України. Це звісно повна ганьба і порушення Конституції України, але це нікого не бентежить.

    Вибачте, не докінця розумію Ваш вислів "зареєстрований для призову на військову службу".

    Перебування на військовому обліку не тотожне автоматичному призову на військову службу. На жаль, з 18 травня 2024 року особи, які проживають за межами України навіть 20 років - зобов"язані перебувати на військовому обліку. В противному випадку держава Україна відмовляється від своїх громадян, їх підтримки і захисту, надання консульських послуг в ЗДУ. 5. Чи можлива реєстрація для військової служби тільки в центрі призову на території України?

    Постановка на військовий облік і можлива лише в Територіальних центрах комплектування, які замінили більш звичну назву - військові комісаріати. Дипломатичні установи позбавлені можливості приймати на військовий облік. Але не позбавлені можливості прийняти заяву про прийняття на облік.

    13 червня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2024 № 675 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 і від 16 травня 2024 р. № 560».

    Унесеними постановою змінами до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок), запроваджено можливість для громадян, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, стати на військовий облік без необхідності прибуття в Україну.

    Зокрема встановлюється, що вказана категорія громадян зобов’язана у строк до 16.06.2024 стати на військовий облік одним з таких способів:

    • прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК);
    • шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ТЦК, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через ЗДУ.

    Заява ( .pdf , 231.10 Кб ) подається громадянином України до ЗДУ:

    • особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який, після прийняття заяви, повертається громадянину України;
    • засобами поштового зв’язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

    https://germany.mfa.gov.ua/storage/app/sites/4/FAQ...

    6. Яке українське законодавство, що діє з початку війни, забороняє військовозобов’язаним громадянам України виїжджати з України? Де це правило закріплене, і які існують винятки?

    В порушення вимог закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", Кабінет Міністрів України вважаючи, що він на підставі Конституції в умовах воєнного стану може обмежувати конституційні права громадян, прийняв зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...

    Ця постанова має сумнівну конституційність, адже усі обмеження та строк їх дії мають бути перелічені в Указі Президента України про запровадження воєнного стану, який затверджується Верховною Радою України. І тільки у такому разі можуть діяти норми Конституції України, які дають право ОБМЕЖИТИ права людини, гарантовані Конституцією.

    Проте, оскільки влада зброї дає неосяжні можливості, а усіх незгідних з "конституцією на паузі" можна посадити або мобілізувати, то як Ви розумієте, оскаржувати подібні речі немає кому. З-за кордону неможливо, бо на нас начебто ця постанова не поширює свою дію аж до перетину кордону в бік України. А перебуваючи в Україні - вже пізно щось оскаржувати.

    Тепер щодо Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 у чинній редакції.

    Виключення є, однак не думайте що вони є для кожного. Постійне проживання за межами України та наявність про це відміток у паспорті громадянина України (закордонному) - зокрема штамп "Виїзд на ПМП / Залишення на ПМП" та Консульського обліку - з грудня 2023 року не є підставою для пропуску через кордон. З 18.05.2024 р. - офіційно не є підставою виїзду з України.

    В будь-якому разі, якщо Ви в"їдете в Україну, то назад виїхати у Вас мінімальні шанси.

    7. Мені повідомили, що українські нотаріуси можуть посвідчити заяву під присягою лише при особистій присутності в Україні. Чи дійсно електронний підпис або підпис, надісланий поштою, не є дійсними? Чи можливе використання уповноваженої особи для підписання документів?

    Незважаючи на розмови про цифровізацію, проживши 3 роки в Німеччині можу констатувати - в плані нотаріату Україна перебуває на рівні середньовічної Європи. Це повний жах, ганьба і грубе порушення Угоди про асоціацію щодо адаптації вимог законодавства у сфері нотаріату до стандартів Європейського Союзу.

    Нотаріуси не працюють з будь-якими видами цифрових підписів і посвідчують правочини як 20-30 років тому.

    В Україні в принципі немає такого поняття як посвідчення заави під присягою. Є просто посвідчення підпису під заявою. Але це може так само зробити будь-який нотаріус на території ЄС. Єдине, що для використання в Україні нотаріальний документ має бути засвідчений АПОСТИЛЕМ.8. Які максимальні покарання можуть бути застосовані до українця за відмову від військової служби з релігійних та моральних причин? Чи існують підстави або виправдання для безкарної відмови від служби, наприклад, на основі пацифістських переконань?

    В порушення вимог Загальної декларації прав людини ООН, в Україні не можна відмовитись від служби. Тобто реалізація невід"ємного права людини - є в Україні злочином.

    При цьому Україна відмовилась від своїх зобов"язань по підтриманню прав людини, гарантованих Загальною декларацією прав людини ООН, Європейською конвенцією з прав людини (на підставі якої дії Європейський суд з прав людини) на час воєнного стану.

    Максимальне покарання це стаття 336 Кримінального кодексу України "Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період", згідно з якою особа карається позбавленням волі на термін від 3 до 5 років.

    При цьому засудження або навіть заміна реального покарання умовним - не є підставою не служити в армії, або ж мати право на виїзд за кордон. В цьому плані законодавство гірши Північної Кореї та сталінських часів радянської диктатури.

    Підсумовуючи викладене та розуміючи Вашу проблему, щиро не рекомендую повертатися в Україну для реалізації своїх планів на одруження в Швейцарії. З будь-якої ситуації є вихід.

    Для більш детальної відповіді слід розуміти чому Ви не можете отримати з України документи (виписку) про те, що Ви не одружені, де зберігається Ваш актовий запис про народження.

    Якщо документи знищені і їх неможливо відновити шляхом процедури ПОНОВЛЕННЯ АКТУ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ, є варіант звернення до суду про встановлення факту, що має юридичне значення - факту реєстрації акту народження.

    Для реєстрації особи та виконання зобов’язання державного органу реєстрації актів цивільного стану зареєструвати особу з відповідним записом до книги реєстрації актів цивільного стану та видачею свідоцтва необхідно встановити юридичний факт народження особи (наприклад, у випадку, якщо особа народилася поза закладом медичної допомоги), звернувшись до суду з відповідною заявою.

    Відповідно до вимог статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження).

    Крім того, зазначеною нормою передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

    Відповідно до ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України, Заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

    Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (далі – Закон № 2398-VI) державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

    Відповідно до ч.7 ст. 16 Закону № 2398-VI державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім'я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей.

    Щодо встановлення факту реєстрації народження в судовому порядку суди України зазначають, що встановлення таких фактів судом можливо при безумовному достовірному відтворенні у встановленому порядку змісту втраченого актового запису та за відсутності встановленого іншого – позасудового порядку їх поновлення.

    Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2398-VI поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально.

    Порядок поновлення втраченого актового запису цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила).

    Відповідно до п. 3.1. Правил заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою додатком 11 формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

    Відповідно до абз. 3 п. 3.1 Правил реєстрація заяв про поновлення втрачених актових записів цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми.

    Поновлення актових записів цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої було складено актовий запис; одного з батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. (п. 3.3. Правил)

    Згідно п. 3.4. Правил відсутність актового запису цивільного стану підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 24 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (зі змінами).

    За вимогами п. 3.9. Правил для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з'ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини.

    На підтвердження достовірності поданих заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України до матеріалів справи додаються повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану.

    У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті.

    У тих випадках, коли внаслідок перевірки заяви про поновлення актового запису про народження з'ясувалось, що народження заявника не реєструвалось, відділ державної реєстрації актів цивільного стану (дипломатичне представництво чи консульська установа України) проводить державну реєстрацію народження з пропуском строку. При цьому від заявника додаткової заяви не вимагається. (п. 3.7. Правил).

    Пунктом 3.8. Правил передбачений перелік документів які разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються до органів РАЦС:

    • архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державного архіву; документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
    • свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

    Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей (п. 3.10. Правил).

    Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, зазначений у пункті 3.4 цього розділу, додається відділом державної реєстрації актів цивільного стану до поданої заявником заяви про поновлення актового запису цивільного стану.

    Пунктом 3.2. Правил передбачено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про поновлення актового запису цивільного стану.

    Відповідно до абз. 4 п. 3.1 Правил у разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

    Згідно п. 3.11. Правил на підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану (додаток 12).

    Відповідно до п. 3.12. Правил у разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України вказуються: коли і ким подана заява про поновлення актового запису; який конкретно актовий запис необхідно поновити; які документи були подані заявником та зібрані відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України (перелічити документи); що встановлено за результатами перевірки; причини відмови в поновленні актового запису; роз'яснення про можливість оскарження відмови в судовому порядку.

    Підставою для перевірки відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян є надходження відповідної заяви за встановленою формою, що дає органу ДРАЦС, діючи в такому випадку в межах своїх повноважень, за результатом аналізу поданих заявником та затребуваних відділом документів скласти мотивований висновок, який може бути предметом розгляду в судовому порядку за правилами адміністративної юрисдикції. Крім того, за відсутності належного звернення позивача, відповідь на звернення в порядку надання інформації не є доказом відсутності порядку поновлення факту народження в розумінні ч. 2 ст. 256 ЦПК України.

    Відповідно до абз. 3 п. 3.13 Правил у разі якщо неможливо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку зі зберіганням актових записів цивільного стану на тимчасово окупованій території України, актовий запис цивільного стану поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання громадянина України, яке знаходиться за межами тимчасово окупованої території України.

    Пункт 3.1 Порядку доповнює вище зазначений пункт, надаючи право вибору звернення до відповідного органу РАЦС, а саме: громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір.

    Слід зазначити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Таким чином, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі перебирати на себе їх функції.

    Відповідно до п.1.2. Порядку поновлення актових записів цивільного стану, складених органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану в разі втрати цих записів.

    Враховуючи, що чинним законодавством передбачений порядок поновлення актового запису про народження, відомості про який відсутній в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян у зв’язку із зберіганням паперових носіїв на тимчасово окупованій території, перш ніж звертатися до суду - слід пройти процедуру ПОНОВЛЕННЯ АКТОВОГО ЗАПИСУ через органи РАГС України.

    Щасти Вам у реалізації задуманого!

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Згідно з ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану":

    Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

    В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

    У період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

    Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану":

    Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані у строки, визначені цим Законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення.

    Дійсність військово-облікових документів перевіряється консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Положення абзацу першого цієї частини не застосовується у разі:

    оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;

    вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;

    вчинення дій за заявами громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

    Згідно з новим законодавством, поряд із документами, які необхідні для отримання обраної консульської послуги, такі заявники мають також подати свій військово-обліковий документ в електронному вигляді (е-ВОД).

    Для отримання консульської послуги електронний військово-обліковий документ має бути достовірним і актуальним, тобто сформованим не раніше, ніж за 3 дні до звернення до консульської установи. Якщо документ старіший за 3 дні, перед зверненням слід заново сформувати його в електронному кабінеті призовника.

    Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

    Порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону врегульовано Правилами перетинання державного кордону громадянами України, що затверджені ПКМУ від 27 січня 1995 р. № 57.

    Згідно п. 17 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560:

    Керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) або його структурних підрозділів з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):

    організовують проведення представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України;

    відмовляють у перетині державного кордону (на виїзд з України) на пунктах пропуску через державний кордон України особам чоловічої статі віком від 18 до 60 років:

    у разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);

    якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів містяться відомості про подання такої особи щодо розшуку в Національну поліцію;

    викликають поліцейського для здійснення адміністративного затримання особи та її доставлення до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання такої особи щодо розшуку в Національну поліцію.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Советы юристов 16 0 10 сент. 2024
Советы юристов 27 0 9 сент. 2024
Советы юристов 101 0 7 сент. 2024