Выезд из гаража частного дома .

Доброго дня, Світлана!

Оформлення гаражів, які межують або будуть знаходитись на прибудинковій території багатоповерхівки завжди було проблемним і ось чому: в Законі України " Про регулювання містобудівної діяльності " № 3038-VI від 17 лютого 2011 року -визначена процедура оформлення документів на будівництво об'єктів нерухомості (в нашому випадку, гаражів), в якій зазначено, що будівництво об'єктів здійснюється тільки власниками або користувачами земельних ділянок. Підтвердити право власності або користування земельною ділянкою можна тільки при наявності документів про право власності, а саме: акт на землю, свідоцтво, договір купівлі-продажу тощо, або документів про право користування: акт на землю, договір оренди тощо.

Отже, виходячи з цього, наявність документів на земельну ділянку є в таких випадках обов'язковим. Водночас Закон України " Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку " № 417-VIІІ від 14 травня 2015 роки - вказує, що земельна ділянку, яка знаходиться під багатоквартирним житловим будинком, а також прилягає до нього, відноситься до прибудинкової території. А прибудинкова територія знаходиться в загальному користуванні всіх співвласників квартир в багатоквартирному будинку, і цей факт підтверджує Цивільний Кодекс України , тому виділити таку ділянку одному з користувачів,а тим більше особі, яка ним не є, практично неможливо, оскільки це порушує права інших власників квартир. А без виділеної в користування або власність ділянки - це закладання постійного діючого конфлікту інтересів.

У Вашій ситуації, як Ви описуєте в питанні, у Вас є всі документи - і на землю, і на гараж. Тож для того, аби дати Вам правильну відповідь, треба бачити технічну документацію на забудову багатоповерхівки та Вашого гаражу, як також документацію на відвід землі. Тут виникає цілий ряд питань:

Чи потрапила ділянка землі під гараж у прибудинкову територію багатоповерхівки, і як так сталося?

Невеличка довідка:

Прибудинкова територія — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Прибудинкова територія включає:

• територію під житловим будинком (житловими будинками);
• проїзди та тротуари;
• озеленені території;
• ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
• майданчики для відпочинку дорослого населення;
• майданчики для занять фізичною культурою;
• майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
• майданчики для господарських цілей;
• майданчики для вигулювання собак;
• інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.

Згідно з Земельним кодексом України прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Право власності/користування прибудинковою територією належить:

• Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
• Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 Земельного кодексу України).

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або за законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.Прибудинкова територія може перебувати у власності, у постійному або тимчасовому користуванні певних суб'єктів.

Хто перший оформив спірну землю, Ви чи Забудовник/ОСББ?

Бо якщо була допущена помилка при оформленні землі то треба чітко розуміти, хто саме це зробив.

Наприклад, для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до ЗК України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та скористатися Публічною кадастровою картою України, щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку. Також треба ознайомитися з порядком користування Публічною кадастровою картою в консультації "Публічна кадастрова карта та порядок користування".

Якщо все це було в свій час зроблено, то проблеми не у Вас, а у ОСББ (чи співвласників). Вони, звичайно, можуть висловлювати своє невдоволення, але при тому порушувати Ваші права не мають ані права, ані юридичних інструментів.

Є і багато інших питань для з'ясування ситуації, які потребують відповіді.

Отже тут не обійдешся лише тою інформацією, яку Ви надаєте вище. Треба вивчати технічну документацію обох сторін і розбиратися предметно.

Наразі ж, у Ваш гараж, як і виїзд з нього існуть на цілком законних підставах. Тож, якщо Ваш виїзд з гаражу буде блокуватися транспортними засобами мешканців ОСББ, і фактично Вас позбавлятимуть права користуватись гаражем, Ви маєте право вжити заходів, які поставлять останніх на місце. Наприклад, Ви маєте право викликати поліцію, при чому робити це стільки разів, скільки треба.

Ось правові підстави для того:

Де і як дозволено залишати транспортний засіб, визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі – Правила). Так, стоянка автомобілів дозволяється:

• у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, а за відсутності таких – біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху);
• у населених пунктах на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена вузькою суцільною лінією, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Заборона на стоянку автомобілів, зокрема діє (необхідне виділив жирним шрифтом):

• у місцях, де заборонена зупинка (в тому числі на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях, на трамвайних коліях);
• у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;
• біля бульвару або розділювальної смуги;
• другим рядом уздовж вже запаркованих машин на проїзній частині;
• на тротуарі, крім випадків, якщо для руху пішоходів залишається прохід не вужче 2 метрів або встановлено відповідний дорожній знак;
• на газонах;
• у зоні дії знаків «Зупинка заборонена», «Стоянка заборонена».

Паркуючи авто, водії також мають пам’ятати про визначені дистанції. Не слід запарковувати авто ближче ніж:

• 5 метрів до контейнерів для збирання побутових відходів;
• 10 метрів до виїзду з прилеглої території, перехрестя, пішохідного переходу, місця виконання дорожніх робіт;
• 30 метрів до зупинки маршрутного транспорту;
• 50 м до залізничного переїзду.

17 березня 2021 року набрав чинності Закон України 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», яким було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема в частині збільшення штрафів за порушення правил стоянки.

Статтями 122 та 152 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальность за порушення правил зупинки та паркування.

Крім того, у п. 15.10 Правил дорожнього руху зазначається:

"Якщо зупинка, де припарковане авто, зробить неможлими рух іншого транспортного засобу, вона є забороненою".

Тож засоби для боротьби з порушниками Вашіх прав у Вас є!

Все решта, як я і підкреслював вище, "на колінці" не вирішиш, бо проблема потребує додаткового аналізу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Кто прав в этой ситуации ? Каким законом регулируется право на пользование гаражом ( въезд/ выезд ) в частном доме ?

Не зовсім розумію взагалі спору - Ви маєте право власності на будинок із земельною ділянкою, документи на гараж - які можуть бути проблеми у сусідів.

Якщо вже розбиратися з точки зору Закону, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Нехай нададуть документи, які підтверджують визначення даної території як прибудинкової, по-перше. По-друге, чи є претензії до Вас, до прикладу, у голови ОСББ?

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил». Отже, ознаками самочинного будівництва є:

1. Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Теоретично можна припустити, що власники гаражів могли відвести земельні ділянки під гаражне будівництво, але в даному випадку це вкрай сумнівно.

2. Будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Згадка про давнє будівництво, складність оформлення дозвільної документації в минулі роки та відсутність оформлення права власності на гаражі свідчить про те, що відповідні документи скоріше за все не оформлялися.

3. Будівництво без належно затвердженого проекту. Якщо не оформлялися дозвільні документи, то і проект скоріше за все був відсутній.

4. Будівництво з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кількість різноманітних ДБН однозначно свідчить, що без проекту, розробленого фахівцями збудувати будь-який об’єкт без порушень будівельних норм неможливо.

Ви маєте документи на гараж (рішення РДА, БТІ) - відповідно визнати дане будівництво незаконним НЕМОЖЛИВО, Спробуйте пояснити це своїм сусідам. При чому також цікаво, хто перший оформлював документи на земельні ділянки: Ви чи ОСББ?

З повагою!

Доброго дня!

Чи створили жильці багатоквартирного будинку - ОСББ? Чи є документи, що підтверджують право користування жильцями прибудинкової території?

І. Прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

У статті 42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проєктів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Отже, перш за все вимагайте у жильців документацію про те, що територія біля багатоквартирного будинку є прибудинковою територією та належить їм на праві користування або власності.

ІІ. Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист дззз людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2. N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної злісності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 1. ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Тобто, якщо гараж побудований на Вашій земельній ділянці та Ви маєте документи про право власності на нього, то Вам не мають право здійснювати перешкод у володінні Вашим майном. Якщо хтось забороняє Вам під'їзжати до свого гаража - викликайте поліцію та звертайтесь до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні Вашим майном.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

Згідно зі статтею 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Отже, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, такого земельного сервітуту як право проходу та проїзду на велосипеді, а також право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (стаття 98, 99 ЗК України).

"Стаття 98 ЗК України. Зміст права земельного сервітуту:

1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

5. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.

Стаття 99 ЗК України. Види права земельного сервітуту:

Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;

в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

ж-1) право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;

ж-2) право на будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій;

з) інші земельні сервітути.".

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.