Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Уголовное право, 13 сентября 2024, вопрос №119369 500₴

Шахрайські дії та погрози фізичної розправи

08.09.24р подруга запропонувала заробити 700 грн, після моєї згоди в 01:22 мені в телеграм написав чоловік, запевнивши мене що все повністю законно, і потрібно надати йому доступ до картки моно, і після чого сказав мені щоб я зарєєструвався в ПУМБ банку, він надав свій номер телефону, надав свою електронну адресу. І після всього цього я все зробив по його інструкціях ( скріншоти з переписти телеграму є в наявності, а також голосові повідомлення). Опісля вказаної події 08.09.24р приблизно о 13 годині мені надійшло повідомлення про те що моно банк заблокував картку та банк відмовив в наданні подальших банківських послуг. Потім надійшло повідомлення в дію що 08.09.24р надійшов запит на мою кредитну історію з метою видачі кредиту Кредитор ПУМБ банк. Після того як я побачив це повідомлення я поїхав у відділення банку та закрив рахунки (фотокопія є в наявності). На картці моно у мене були кошти в розмірі 19 911.97 грн, 08.09.24р я подав письмову заяву "про надсилання залишку власних коштів на мою карту Приват банк" 13.09.24р о 14:10 мені зателефонував невідомий номер з погрозами начебто я закрив карту ПУМБ та забрав всі їхні кошти собі, далі в ході телефонної розмови мені почати погрожувати фізичною розправою якщо я не віддам їм кошти (сума понад 20 тисяч гривень) яких не було на картці ПУМБ. Назвавши мою повну адресу місця протиски вони і надалі почали погрожувати "ми приїдемо до тебе і буде дуже погано" (запис телефонної розмови та ві номера з яких ця група осіб телефонували є в наявності) Оборот на картці моно становила 236 442.13 грн і це лише за одн день. Питання, чи потрібно мені звертатися до правоохороних органів (кіберполіції) і чи є тут склад правопорушення з їйньої сторони і що можна з цією ситуацією робити

Ответы юристов (6)

    Турчин Ярослав
    50%
    Турчин Ярослав 2 месяца назад

    Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

    Общаться в чате

    ДОБРОГО ВЕЧОРА, АРТЕМЕ!

    Оренда та купівля чужих банківських рахунків стає поширеним явищем у 2024 році. Українці дають користуватися своїми картками стороннім особам, попри застереження фінансистів, юристів, правоозоронців. Втім, суворої кримінальної відповідальності за це не передбачено, хоча Нацбанк і подав законопроєкт із криміналізацією низки платіжних порушень.

    У банках знають про це явище і, звичайно, не заохочують його. Людям постійно нагадують, що вони не повинні передавати свої картки третім особам. Це записано у всіх базових договорах фізосіб із банками. Проте, визнають, що в чинному законодавстві немає прямої заборони на це і, відповідно, суворої відповідальності (у т.ч. кримінальної).

    Прямої заборони на таку дію ані Закон України «Про платіжні послуги», ані положення Національного банку, що регулює порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, не містять. Але обидва документи зобов’язують користувача, якому надано картку, «зберігати та використовувати електронний платіжний засіб, відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом», а також «не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права».

    Ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнту (власнику рахунку), кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум із рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

    «Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права з розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком та клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на кошти, що знаходяться на банківському рахунку», — йдеться в офіційних роз"ясненнях НБУ.

    Порядок відкриття/закриття рахунків регулюється профільною нацбанківською інструкцією, затвердженою Ухвалою НБУ № 162 від 29 липня 2022 року. У ній обумовлено користування рахунками фізособами та ФОПами (фізособами-підприємцями):

    • власником рахунку;
    • довіреною особою на підставі нотаріально завіреної довіреності/копії;
    • іншою довіреною особою, визначеною законодавством: опікуни малолітньої особи (дитини до 14 років), прийомні батьки, опікуни недієздатної особи.

    А в Законі України «Про платіжні послуги» уточнюється, що ініціювати платежі можуть як власники рахунку та уповноважені особи, так і ті, хто провадить стягнення — йдеться про випадки з примусовим стягненням за рішеннями судів (судовими виконавцями).

    Людині забороняється передавати інформацію про рахунок не уповноваженим особам. А якщо користувач хоче комусь відкрити доступ до свого рахунку, то має оформити довіреність. Крім того, власник картки зобов’язаний відразу повідомити банк про втрату платіжного інструменту, як тільки це виявить.

    Проте, якщо власник рахунку порушить усі свої зобов’язання та не виконає всіх цих правил, йому ніхто штраф не випише та до в’язницю не посадить. Якщо його провина не призведе до інших порушень українського законодавства, наприклад, до фінансування тероризму, відмивання грошей або інших порушень, що караються кримінально або адміністративно.

    Чи безпечно Вам звертатися до правоохоронних органів - слід з"ясувати - перевіривши яким чином ходили гроші по Вашим карткам. Якщо з їх допомогою займалися незаконними діями, то Вам можуть приписати співучасть.

    В той же час, даний злочин скоріше не предмет уваги кіберполіції, а інших підрозділів, які займаються фінансовим шахрайством. Стаття 222 КК України. "Шахрайство з фінансовими ресурсами".

    + в Вашому випадку також має місце стаття 129 Кримінального кодексу України - "Погроза вбивством".

    Далі можуть бути додаткові, або інші кваліфікації в залежності від мотивів і мети таких погроз з боку злочинця або їх групи. Наприклад - "Вимагання" (стаття 180 Кримінального кодексу України).

    Вимагання, вчинене з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, полягає в тому, що винний, пред'являючи майнову вимогу, погрожує, що у випадку невиконання такої вимоги позбавить життя або завдасть тяжких тілесних ушкоджень потерпілому або його близьким родичам.

    Оскільки рівень неадекватності у окремих людей зашкалюючий наразі в умовах воєнного стану, то на моє переконання обов"язково треба фіксувати подібні погрози - шляхом звернення до поліції.

    1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

    карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

    Для цього потрібно написати юридично грамотну процесуальну заяву про кримінальне правопорушення, що буде законною підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

    Зразок заяви додаю до відповіді.

    Щасти Вам!

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас, Артем!

    На жаль, тим чим займались дані люди не можна назвати законною діяльністю. Так як карта була зареєстрована на Вас - проблеми з податковою та правоохоронними органами матимете саме Ви.

    Монобанк застосував фінансовий моніторинг, адже на Вашій картці відбувались підозрілі операції. Тому Ваш рахунок був заблокований, а інформацію про обіг коштів вони можуть відправити до контролюючих органів.

    В кращому випадку люди, які використовували Вашу картку займались купівлею-продажем криптовалюти. І якщо податківцям стане відомо про кошти, які поступали на рахунок - то на Вас може чекати штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації та податок 19,5 % за весь дохід, що був на кратці. В гіршому випадку - Ваша карта фігурувала в купівлі-продажу наркотичних речовин або в іншій незаконній діяльності, то в такому випадку до справи підключиться поліція.

    Щодо погроз - то на людей, які погрожували Вам фізичною розправою може чекати кримінальна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 129 КК України - Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

    Я так розумію, що Ви собі привласнили лише кошти з монобанк, які належали не Вам, а на карті ПУМБ взагалі не було коштів, але від Вас вимагають, щоб Ви повернули набагато більше.

    Обов'язково візьміть довідки про залишки коштів з ПУМБ/монобанк на яких показано, що Ви перевели собі лише 19 911.97 грн. Повідомте людям, які Вам погрожують - що Ви крім 19 911.97 грн собі нічого не переводили, а за погрози на них чекатиме кримінальна відповідальність. Віддайте чужі кошти та надійтесь, що монобанк не передасть інформацію про обіг коштів на картці до податкової або поліції.

    Якщо Ви кошти не віддасте - ніхто не зможе доказати, що вони не Ваші.

    Проте, будьте готові, що:

    1) Вам будуть погрожувати поки Ви не віддасте кошти.

    2) Якщо за Вас візьметься податкова, то Вас може чекати штраф та податок.

    Якщо Ви звернетесь до поліції та повідомите про погрози, то не відомо який оборот прийме ситуація, адже Вам потрібно буде повідомити що незнайомі люди користувались Вашою картою, Ви привласнили собі чужі кошти, потім Вам почали погрожувати. Вам потрібно буде надати переписки з телеграм. Знаючи як працює правоохоронна система, то дивіться щоб Вас не перекваліфікували із потерпілого в співучасника.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Артеме!

    Зі строни вищезгаданих Вами осіб однозначно є склад правопорушення, проте питання постає саме у тому який цей "склад"? Зрозуміло, що Ваша картка була потрібна даним особам, аби провести незакону оборудку. Крім того, що вони скористались Вашим рахунком у Моно на меті ще й було взяти на Ваше ім'я кредит у ПУМБі.

    З одного боку Ви повинні подати заяву до поліції, окільки Вам погрожують вбивством, з іншого боку у даній заяві Вам прийдеться пояснити з чим саме пов'язані дані погрози та надати всі докази, які Ви маєте у наявності.

    Отже, при викладенні Вами всіх обставин, Ви зможете опинитись у дещо ризикованій ситуації, оскільки Ваші дії також не можна назвати законими. Хоча відповідальності станом на зараз за надання таких "послуг" відсутня, проте, Ви, напевно знаєте, що як користувач платіжної системи не маєте права на передачу будь яких даних щодо Вашого рахунку третім особам.

    Дропи або "грошові мули" – це люди, які зазвичай за невелику платню надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків, що використовуються як транзитні для проведення нелегальних грошових операцій на інші рахунки. Кошти, які проходять через рахунок дропа, можуть бути пов’язані з контрабандою, торгівлею наркотиками, людьми, зброєю тощо.

    Рахунки дропів також часто використовуються для ухилення від сплати податків, переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.

    Зловмисники, або так звані "дроповоди", можуть залучати "грошових мулів" на постійній основі (коли людина-дроп сама переказує отримані на власний рахунок кошти, куди їй скаже "дроповод", залишаючи собі певний відсоток від суми трансакцій) або одноразово, коли дроп за плату після оформлення рахунку на себе передає зловмиснику свої банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веббанкінгу.

    Окрім вже вирішеного питання з обмеженнями переказів між картками фізосіб, пропонується в майбутньому вести спеціальний реєстр дропів, щоб банківська система таких осіб відстежувала та запобігала незаконному транзиту коштів.

    У Нацполіції пропонують піти ще далі та запровадити для дропів кримінальну відповідальність. За оформлення банківських карток за винагороду чи надання рахунків у користування дропам пропонується передбачити покарання у вигляді позбавленні волі до трьох років. За такі самі дії, вчинені повторно, – до п’яти років за ґратами.

    Отже, якщо Ви вирішите звернутись до поліції із заявою про злочин у відповідності за сттаттею 129 ККУ:

    "1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

    карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

    Раджу Вам одразу знайти адвоката за місцем Вашого проживання, з яким Ви зможете визначитись з алгоритмом дій щодо Вашого подальшого звернення до поліції, оскільки вищезгадані особи, скорше за все, будуть погрожувати Вам й надалі.

    Доречи, що каже з цього приводу Ваша подруга, яка запропонувала Вам даний вид заробітку, ви спілкувались на цю тему?

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Прямої заборони на таку дію ані Закон «Про платіжні послуги», ані положення Національного банку, що регулює порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, не містять. Але обидва документи зобов’язують користувача, якому надано картку, «зберігати та використовувати електронний платіжний засіб, відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом», а також «не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права".

    Стаття 1066 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнту (власнику рахунку), кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум із рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

    Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права з розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком та клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

    В законі «Про платіжні послуги» уточнюється, що ініціювати платежі можуть як власники рахунку та уповноважені особи, так і ті, хто провадить стягнення.

    В законодавстві України відсутня пряма заборона на передачу (тимчасово/назавжди) права на користування рахунком іншій особі (на кшталт надати рахунок в „оренду“.

    Головний наслідок для осіб, яких викриють у передачі карток стороннім, — фінансові втрати. Банк не відшкодує людині збитки, якщо з рахунку пропадуть кошти, хоча зазвичай робить це після розслідування (таке розслідування, зазвичай, триває до 3 місяців).

    Якщо переданий в оренду картковий рахунок використовуватиметься для незаконних операцій, то власника можуть притягнути до відповідальності за співучасть, за що йому загрожує від штрафу до кримінальної відповідальності

    Отже, лише якщо Вам будут надалі надходити погрози ви можете звернутись до правоохоронних органів.

    Також майте на увазі, виходячи з обороту по вашій картці до вас можуть бути питання від податкових органів за наслідками податкового року.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Питання, чи потрібно мені звертатися до правоохороних органів (кіберполіції) і чи є тут склад правопорушення з їйньої сторони і що можна з цією ситуацією робити

    На жаль, але Ви стали жертвою доволі хитрих та небезпечних шахраїв. На мою точку зору, подавати звернення до правоохоронних органів потрібно ОБОВ'ЯЗКОВО. Так, можливо питання будуть і до Вас, але на мою точку зору, вони мало повинні Вас зараз хвилювати. Ситуація є доволі серйозною, тому раджу не гаяти часу. Потрібно свої зусилля направити на відкриття кримінального провадження.

    КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88)

    Стаття 214. Початок досудового розслідування

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

    3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

    1) відібрано пояснення;

    2) проведено медичне освідування;

    3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

    4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

    У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

    4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

    Ще дуже важливий момент для Вас станом на зараз - збір якомога більше доказів, що підтверджують їхні дії. Якщо навіть нічого з кримінальним провадження не вийде, Ви матимете право подати в кінці кінців позовну заяву про стягення моральної шкоди, але потрібно буде доказова база.

    Тому зараз для Вас ключові завдання:

    1. Добиватись відкриття кримінального провадження.

    2. Фіксація протиправних дій, суджень іншої сторони.

    Що стосується грошових коштів, якщо буде встановлено про наявність незаконних дій при їх обороті, Вам нічого не загрожує. Втім, треба продумати над тим, як не потрапити до поля зору податкової. Вашу ситуацію варто аналізувати детальніше, аби випрацювати правильний алгоритм дій.

    З повагою! Успіхів Вам.

    Турчин Ярослав
    50%
    Турчин Ярослав месяц назад

    Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

    Общаться в чате

    Уточнююче питання. Ви відкривали лише ПУМБ дебетову картку? Онлайн-кредитну картку ПУМБ вже ці шахраї відкрили?


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України