Оскарження постанови про переіменування населеного пункту.

Доброго дня.

За висновком Національної комісії зі стандартів державної мови територіальна громада рішенням сесії може перейменувати населений пункт, але цьому обов’язково має передувати громадське обговорення серед його жителів.

Не врахування думки жителів є підставою колективного оскарження перейменування в суді.

Якщо назва населеного пункту підпадає під Закон про декомунізацію, рішення має приймати Верховна Рада України.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відповідно до статті 266 КАСУ в особливому порядку розглядають адміністративні справи щодо:

законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України.

Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України підсудні Верховному Суду України як суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини третьої статті 151 КАСУ передбачено, що судом не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України.

Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ може:

визнати акт Верховної Ради України, Президента України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;

визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України вчинити певні дії;

застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 КАСУ, а саме:

визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення;

визнати дії суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій;

встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

прийняти судом одне із зазначених рішень та стягнути з відповідача - суб’єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

ДОБРОГО ДНЯ, пане ГЕННАДІЙ!

У моєму обличчі Ви спілкуєтесь з юристом, який у складі команди столичних юристів та адвокатів представляв інтереси громадян України, які намагалися це зробити протягом 5 років (2016 - 2021) (близько 16 справ, в тому числі щодо перейменування м. Дніпропетровська на м. Дніпро та ін. міст).

Судовий процес тривав 5 років, після чого прийшла нова влада і зломавши Верховний Суд через коліно - змусила закрити провадження у справі, написавши відверту маячню про те, що постанови Верховної Ради України не оскаржуються в порядку адміністративного судочинства, а можуть оскаржуватись лише у фактично знищений організаційно Конституційний Суд України, доступ громадян до котрого - обмежений та судді котрого частково були звільнені за актами Президента, що в подальшому визнавалися незаконними. Правда це зовсім не призвело до поновлення суддів на посадах і в статусі. Тепер цих суддів подано у міжнародний розшук за штучно створеними статтями. Ці судді, наскільки мені відомо, подали запит в країнах ЄС на притулок від політично мотивованих переслідувань правоохоронних органів України за вказівкою заінтересантів із числа керівників держави.

Ось посилання на Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року по справі № 800/315/16 (адміністративне провадження №П/9901/352/18; П/9901/353/18, П/9901/355/18, П/9901/356/18, П/9901/357/18, П/9901/358/18, П/9901/359/18, П/9901/360/18, П/9901/361/18, П/9901/362/18, П/9901/363/18, П/9901/364/18, П/9901/365/18, П/9901/366/18, П/9901/367/18)

https://reyestr.court.gov.ua/Review/87526592

У задоволенні адміністративного позову громадян України ___ до Верховної Ради України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Дніпровська міська рада Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Український інститут національної пам'яті, ___ про визнання незаконною та скасування Постанови «Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області» від 19 травня 2016 року № 1375-VІІІ відмовити.

Ось Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2021 року по справі №800/400/16 (адміністративні провадження №№ П/9901/155/18, П/9901/156/18, П/9901/158/18, П/9901/161/18, П/9901/163/18, П/9901/165/18, П/9901/167/18, П/9901/169/18, П/9901/171/18, П/9901/173/18, П/9901/175/18, П/9901/177/18, П/9901/179/18, П/9901/181/18, П/9901/183/18)

Клопотання Верховної Ради України про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовами громадян України - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , Громадської організації «ОСОБА 15», ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Верховної Ради України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Український інститут національної пам`яті, Кіровоградська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , про визнання незаконною та нечинною Постанови Верховної Ради України від 14 липня 2016 року № 1468-VIII «Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» - закрити.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року по справі № 800/400/16 (провадження № 11-46заі21) Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96503143

Подібне рішення Верховний Суд прийняв незважаючи навіть на наявність Ухвали Конституційного Суду України, який відмовив у відкритті конституційного провадження, оскільки постанови Верховної Ради на думку суду мають оскаржуватися в адміністративному порядку.

От так і живемо. З Конституцією на паузі, судами на паузі, які можуть у двох аналогічних справах приймати кардинально різні рішення, звісно ж в обох випадках - не на користь громадянина.

Саме смішне в тих рішеннях було те, що справу щодо перейменування одного міста Верховний Суд розглянув (по м. Дніпру) і відмовив у позові. А по іншому місту - взагалі залишив без розгляду, заявивши, що "це інше" та треба йти до Конституційного Суду )))

Ці справи є політичними, тому на розуміння та лояльність влади не розраховуйте. В умовах воєнного стану я б взагалі не рекомендував би Вам цим займатися, бо знайдеться якийсь Петров, що співпрацює з владою і закличе якого-небудь Стерненка провести щодо Вас як "ворожого агента" фізичну розправу. Он навіть народні депутати в бігах та отримують політичний притулок в Європейському Союзі та Великобританії.

Почекайте кращих часів. Це нормативно-правовий акт Верховної Ради, а не індивідуальний акт і строк його оскарження часовими проміжками не обмежений.

ОТЖЕ, незважаючи на те, що підзаконні акти Верховної Ради мають оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства, правова позиція Великої Палати Верховного Суду не дозволить це зробити і я даю гарантію 99,999 % застосування цієї правової позиції і що справу відмовляться розглядати в порядку адміністративного судочинства, а права на конституційне звернення у Вас і у будь-якого громадянина України - немає, воно є лише у Президента та 45 народних депутатів України.

Хоча, це не обмежує право пройшовши усі етапи Верховного Суду (без зазначення назви країни в якій цей суд працює) і отримання відмов, подати конституційну скаргу до Конституційного Суду України в порядку статті 151-1 Конституції України.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.

{Конституцію доповнено статтею 151-1 згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016}

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу.

Без цього шанси доволі незначні.

Також маю нагадати, що відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України до виключних повноважень Верховної Ради України належить в тому числі - утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

ОТЖЕ, перейменувати населений пункт може ВИКЛЮЧНО Верховна Рада України. Це пряма норма Конституції.

Зважаючи на це, належним судом для подання позову - є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Який із ймовірністю в 99,999 % відмовить у відкритті провадження, посилаючись на правову позицію Великої Палати ВС, що такі справи не розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Звісно завжди хочеться вірити в краще і певний % є, що справу розглянуть. Однак в умовах воєнного стану і наявності у держави конституційних підстав для обмеження майже усіх громадянських прав - я розглядаю подібні речі з об"єктивною долею скептицизму.

Щоб поставити точку в цьому питанні звісно можна спробувати та за наявності такої можливості - пройти весь шлях, включаючи звернення до Конституційного Суду України для постановки точки - в якому ж суді мають оскаржуватися підзаконні акти Верховної Ради України.

ЩАСТИ ВАМ!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня, пане Геннадій!

Перейменовувати населені пункти можуть органи місцевого самоврядуання та Верховна рада України.

Якщо рішення про перейменування прийняла ВР, то шансів оскаржити його майже немає, але якщо це було прийнято ОМС, то шансів трішки більше.

Якщо Ви не погоджуєтесь із рішенням органу місцевого самоврядування Вам потрібно звернутися до окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним та скасування рішення щодо перейменування населеного пункту. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перш за все Вам потрібно обгрунтувати позовну заяву. Зокрема потрібно заначити, що рішення про перейменування прийнято за відсутності підстав для перейменування, передбачених Законом України «Про географічні назви», та не підпадає під дію ЗУ«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»,ЗУ "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", а також не враховано думку громадян, оскільки громадське обговорення назви міста не проводилось.

Проте, все буде залежати від того, як буде налаштований суд та чи прийме Ваші аргументи.

Можете ознайомитись зі справою № 580/172/23, де позивач намагався оскаржити рішення щодо перейменування міста Ватутіне Черкаської області на Богачеве. В результаті суд дійшов висновку, що рішення міської ради щодо перейменування міста прийняте на законній підставі і скасуванню не належить. Рішення суду було залишено без змін і апеляційною інстанцією.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до пункту 41 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Правові основи регулювання відносин та діяльності, пов`язаних із встановленням назв географічних об`єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв врегульовані Законом України «Про географічні назви» від 31 травня 2005 року № 2604-IV.

Так, статтею 5 Закону України «Про географічні назви» передбачено, що назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, де розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.

Забороняється присвоювати географічним об`єктам назви, які є іменами або псевдонімами осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам`ятників та пам`ятних знаків, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Перейменування географічних об`єктів здійснюється у випадку:

-повторення назв однорідних географічних об`єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;

-необхідності повернення окремим географічним об`єктам їхніх історичних назв;

-істотної зміни функції або призначення географічного об`єкта;

-необхідності приведення назви географічного об`єкта у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Перейменування географічних об`єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об`єкти, відповідно до закону про референдуми. Перейменування географічних об`єктів, пов`язане з необхідністю приведення назв таких географічних об`єктів у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", яким заборонена пропаганда російської імперської (колоніальної) політики та пропаганда, виготовлення, поширення та публічне використання символіки російської імперської політики. Ще із заборон – заборонене присвоєння назв географічним об’єктам, юридичним особам, об’єктам права власності, якщо ці назви глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, держави-терориста (держави-агресора) або присвячені визначним, пам’ятним, історичним та культурним місцям, населеним пунктам, датам чи подіям.

Системний аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що назви міст, в яких використані імена осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, належать до символіки комуністичного тоталітарного режиму, використання якої в Україні заборонено підлягають перейменуванню.

Згідно п. 7 статті 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №317-VIII у разі перейменування населених пунктів проводяться громадські слухання.

Як висновок, хочу зазначити, що оскаржити рішення ОМС щодо перейменування населеного пункту буде досить складно. Все в першу чергу залежить від того чи зможете Ви обргрунтувати свою позицію. Як показує судова практика, суд стає на сторону ОМС.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Генадію!

Шанси оскарження Постанови Верховної Ради України дорівнюють нулю у Вашому випадку, тож перед тим, як почати працювати в цьому напрямку, Ви повинні зважити чи буде воно варте витраченого часу та коштів.

Відповідно до статті 266 КАСУ. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;

5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

2. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів.

3. У разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.

4. Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;

3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.

Згідно статті 264 КАСУ. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.

2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

4. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

5. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

6. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

7. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

8. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

10. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.

11. Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.

Відповідно до статті 265 КАСУ. Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним.

1. Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

2. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

3. Позов про оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю, щоб оскаржити постанову про перейменування населеного пункту, якщо ви вважаєте, що рішення не відповідає вимогам закону про декомунізацію або не враховано думку громади, необхідно діяти в наступному порядку:

Спочатку потрібно визначитись із судом та підсудності справи

Оскільки розгляд стосуватиметься рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, оскарження таких рішень відбувається в адміністративному суді. Якщо постанову ухвалив орган місцевого самоврядування (наприклад, сільська рада чи міська рада), то позов потрібно подавати до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням цього органу. Якщо рішення приймалося на рівні державних органів (наприклад, Верховною Радою України), тоді справа розглядається в Верховному суді в порядку спрощеного провадження.

Адміністративні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів.

Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ може:

• визнати акт Верховної Ради України, Президента України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;
• визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України вчинити певні дії;
• застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 КАСУ, а саме:

• визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення;
• визнати дії суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій;
• встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;
• прийняти судом одне із зазначених рішень та стягнути з відповідача - суб’єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
• інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом апеляційної інстанції у справах є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Які терміни подачі позовної заяви

Заяву про оскарження адміністративного рішення потрібно подати протягом шести місяців з моменту, коли ви дізналися або могли дізнатися про прийняття такого рішення. Це стандартний строк оскарження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, якщо обґрунтовано доведете поважні причини пропуску такого терміну, то суд може його поновити.

Процедура подання позовної заяви, у позовній заяві слід чітко викласти наступні дані: дані про позивача (ваше ПІБ, адреса, контакти). інформацію про відповідача (орган, який прийняв постанову). Опис постанови, що оскаржується, з посиланням на конкретні порушення (недотримання закону про декомунізацію або ігнорування думки громади). Обґрунтування порушень (чому ви вважаєте, що перейменування не відповідає критеріям деколонізації, а також чому думка громади була проігнорована). Вимоги до суду (скасування постанови про перейменування, можливо, зобов'язання провести додаткові слухання чи обговорення в громаді).

Вітаю Вас.

Як окаржити постанову про переіменування населеного пункту оскільки на мою думку назва населеного пункту не підпадає під критерії закону про деколонізацію а також при прийнятті рішення про переіменування не було враховано думку громади? До якого суду і в який термін подається заява ? Зацікавлений у будь-якій співпраці : консультація , складання позовної заяви , представництво в суді та ін.

Не вважаю себе спеціалістом у сфері даного питання, але уважно проаналізував судову практику. Більшість рішень судів - негативні, визнаю даний факт. Водночас, вдалося знайти також позитивну для Вас практику.

Загалом все потрібно починати із складення позовної заяви до суду. Подається вона до окружного адміністративного суду області, він тільки один. Якщо Ви з Харкова, мова йде про Харківський окружний адміністративний суд. Основна підстава для скасування рішення Чернівецької міської ради - відсутність громадського обговорення -

"В той же час, порушуючи вимоги Порядку № 989 та Положення №950 Чернівецька міська рада не вжила належних заходів до залучення до громадського обговорення вказаного питання якомога більшої кількості заінтересованих осіб та не використала в повній мірі власні організаційні можливості, а отже, як наслідок, не забезпечила можливість реалізації мешканцями територіальної громади їх права на вирішення питань місцевого значення, що гарантоване їм статтею 140 Конституції України".

https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/

Хотів би детальніше висвітлити рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 (справа № 600/1015/20-а).

20.07.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Чернівецької міської ради (відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року "Про перейменування ІНФОРМАЦІЯ_1 на вулицю ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що рішенням Чернівецької міської ради 70 сесії VІІ скликання №1760 від 20 червня 2019 року перейменовано ІНФОРМАЦІЯ_1 на вулицю ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув в селі Кримське Новоайдарського району, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України.

Підставою для винесення даного рішення послугувало звернення командира військової частини 1241 Національної гвардії України та рекомендації міської топонімічної комісії.

Позивач вважає дане рішенням протиправним, оскільки відповідач в порушення вимог Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і історичних подій", а також Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, без внесення подання, без повідомлення громадськості, мешканців ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо внесеної пропозиції про присвоєння ІНФОРМАЦІЯ_1 імені фізичної особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обґрунтування такої пропозиції, без проведення громадського обговорення протягом визначеного законом строку, прийняв оскаржуване рішення щодо перейменування зазначеної вулиці, чим порушив законні права позивача бути повідомленою та бути залученою до розгляду пропозиції щодо перейменування ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході громадського обговорення, з метою врахування думки під час прийняття відповідного рішення.

-

Однак, суд наголошує, що правова процедура прийняття рішення органом місцевого самоврядування має певні особливості, оскільки таке рішення стосується, насамперед, мешканців відповідної територіальної громади та повинно бути ними схвалено, в даному випадку, шляхом проведення громадських обговорень. Вказаний етап процедури прийняття рішення є обов`язковим, а його не дотримання свідчить про наявність істотного порушення, що може вплинути на результат самого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.08.2020 року № 540/427/19, яка в силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що за встановлених у справі обставин, оспорюване рішення суб`єкта владних повноважень містить низку суттєвих процедурних порушень, що свідчить про те, що воно не відповідає критеріям правомірності, які вимагаються до рішень суб`єктів владних повноважень та визначені частиною другою статті 2 КАС України.

Таким чином, відповідачем було порушено порядок проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду ініціатив про перейменування вулиць, що має наслідком визнання протиправним та скасування прийнятого за результатами розгляду такої ініціативи рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року про перейменування ІНФОРМАЦІЯ_1 на вулицю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В силу частини десятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За таких обставин, а також виходячи з положень статтей 19, 140 Конституції України, суд констатує протиправність дій відповідача, які полягали в прийнятті спірного рішення без дотриманням вимог Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 та вимог Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам`ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 29.08.2013 року №950 зі змінами.

ВИСНОВОК: в цілому, можна спробувати подати позовну заяву до суду. Основний акцент я б зробив саме на порушенні правил громадського обговорення.

З повагою!