Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 13 октября 2024, вопрос №121094 340₴

Чи можна переоформити квариру, співвласниками якої є чоловік і дружина, тільки на неї (на дружину) без її присутності? Вона за кордоном

Чи можна переоформити квариру, співвласниками якої є чоловік і дружина, тільки на неї (на дружину) без її присутності? Вона за кордоном. І, що для цього потрібно?

Ответы юристов (6)

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Так. Це можливо.

    Якщо мова йде про договір дарування - Вам необхідно отримати на третю особу в Україні довіреність від імені дружини.

    Представник укладе від імені дружини з Вами договір дарування.

    Довіреність краще посвідчити в консульській установі України за місцем перебування Вашої дружини.

    Після посвідчення довіреності її необхідно буде передати в Україні її представникові.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Сергію!

    Чи можна переоформити квариру, співвласниками якої є чоловік і дружина, тільки на неї (на дружину) без її присутності? Вона за кордоном.

    Так, це можливо, шляхом укладання договіру дарування на території України.

    І, що для цього потрібно?

    Для цього дружині потрібно оформити довіреність на третю особу в Україні, яка від її імені укладе з чоловіком договір дарування. В якій країні знаходиться дружина?

    Оформити довіреність за кордоном можна двома шляхами:

    1. Звернутись до консульства України у країні перебування дружини. Довіреність, оформлена в консульстві не потребує подальшої легалізації. Все, що потрібно, переслати довіреність в Україну.

    2. Оформити довіреність у місцевого нотаріуса. Така довіреність (залежно від країни перебування) може потребувати подальшої легалізації, тобто, проставлення апостілю. Після того довіреність потрібно буде переслати в Україну, зробити переклад на українську мову та завірити останній нотаріально.

    Згідно зі статтею 13 Закону України „Про міжнародне приватне право” документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

    Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов’язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», набула чинності між Україною і державамиучасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.

    Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

    Також Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ державучасниць такого Договору.

    Необхідно зауважити, що для документів держав, які не уклали з Україною договорів про взаємну допомогу, а також не є учасницями Конвенції, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, необхідна виключно консульська легалізація.

    Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 № 113, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 535/6823, консульська легалізація офіційних документів — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засввідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ. При цьому консул не несе відповідальності за зміст документа.

    Таким чином, довіреності, видані громадянами України та посвідчені нотаріусами іноземних держав приймаються на території України без реєстрації таких довіреностей в Єдиному реєстрі довіреностей, але за умови їх:

    • консульської легалізації,
    • або проставлення апостиля,
    • або без будь якої легалізації.

    При прийняті таких довіреностей в провадження необхідно звертати увагу на те, в якій державі посвідчено довіреність та чи потребує така довіреність легалізації (проставлення апостиля).

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас!

    Чи можна переоформити квариру, співвласниками якої є чоловік і дружина, тільки на неї (на дружину) без її присутності?

    Так, це можливо. Щоб переоформити квартиру на дружину Ви можете укласти договір дарування нерухомості.

    Для цього Вам разом з дружиною потрібно звернутися до нотаріуса на території України.

    Якщо дружина особисто не може прибути до України, то вона може уповноважити свого представника укласти відповідний договір без її присутності.

    Повний перелік документів Вам надасть нотаріус, в якого Ви будете переоформляти квартиру.

    Проте, за загальним правилом, для переоформлення квартири потрібно надати наступні документи:

    1. Паспорт та ідентифікаційний номер сторін.

    2. Якщо квартира буде переоформлятись представником дружини, тоді необхідна засвідчена в установленому порядку довіреність.

    3. Правовстановлюючі документи.

    4. Технічний паспорт на житло.

    5. Експертна оцінка нерухомості.

    6. Довідка про склад сім᾽ї.

    7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг.

    8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

    І, що для цього потрібно?

    Для переоформлення квартири на дружину без її присутності, потрібно щоб вона оформила довіреність на прийняття в дар квартири у консульстві України або іноземного нотаріуса.

    Довіреності, які видані на території іноземної держави компетентними органами цієї держави, приймаються в Україні без будь-якого додаткового засвідчення - якщо вони складені на території держави, з якими Україна має відповідні дво- або багатосторонні договори. Такі договори є з країнами: Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Узбекистан, Чехія, Сербія.

    За умови засвідчення штампом апостиль — якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р. (список країн за посиланням https://mfa.gov.ua/consul/forua/legalization/apostille).

    За умови наявності консульської легалізації — якщо вони складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених договорів.

    Перелік країн може змінюватися, тому перевіряйте чинність відповідного міжнародного договору.

    Всі довіреності та офіційні документи до них, які викладені іноземною мають бути перекладені на українську мову і цей переклад має бути офіційно посвідчено в нотаріуса на території України.

    В якій країні перебуває Ваша дружина? Якщо Вам потрібно швидко оформити довіреність - тоді потрібно її оформляти в іноземного нотаріуса, якщо Ви маєте достатньо часу - тоді дружина може звернутись в консульство України та записатись на прийом через електронну чергу https://go.mfa.gov.ua/.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ТАК, ЦЕ МОЖЛИВО.

    АЛЕ, ВІД ІМЕНІ ДРУЖИНИ ПОВИННА ВИСТУПАТИ ДОВІРЕНА ОСОБА.

    ПЕРЕОФОРМИТИ КВАРТИРУ НА ДРУЖИНУ МОЖЛИВО ЧЕРЕЗ ДОГОВІР ПРО РОЗПОДІЛ МАЙНА МІЖ ПОДРУЖЖЯМ (ЦЕ НАЙКРАЩЕ).

    НОРМАТИВНА БАЗА:

    .

    Статею 69 СК України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

    Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя. Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору.

    Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.

    Стаття 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами.

    Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

    Ст. 355 ЦК України визначає два види спільної сумісної власності осіб:спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

    Ч. 3 ст. 368 ЦК України встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом. Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених ст. 355 Цивільного кодексу України.

    У ст. 9 СК України законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

    Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним (ст. 63 СК України).

    У ч. 1 ст. 65 СК України закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також ч. 2 ст. 69 СК України передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою. Слід зазначити, що ст. 60 СК України встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно ст. 70 СК такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    В контексті ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

    Предметом договору про поділ спільного майна подружжя (колишнього подружжя) може бути як все майно (майнові права), що були набуті подружжям за час шлюбу, так і його частина. При цьому майно (майнові права), які не увійшли до предмету договору,залишаються у спільній сумісній власності подружжя (колишнього подружжя). Договір про поділ майна подружжя (колишнього подружжя) може бути укладений з умовою виплати грошової компенсації у разі нерівноцінності поділу, або без неї.

    У випадку, якщо предметом поділу є нерухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу у спільну сумісну власність, і право особистої приватної власності за результатом укладання такого договору переходить до одного з подружжя (колишнього подружжя), то такий договір може бути документом, що підтверджує право власності одного з подружжя (колишнього з подружжя) на такий об'єкт. Після укладання договору про поділ майна подружжя (колишнього подружжя), відповідні відомості повинні бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

    Але існують і інші точки зору. Зокрема, якщо предметом такого договору поділу майна є нерухоме майно, титульним власником якого є один з подружжя, і майно в результаті поділу залишається за ним, то документом про право власності залишається попередній документ, що посвідчує право власності на майно, а договір про поділ буде невід’ємною частиною цього документа. При цьому відомості про зміну правовстановлювального документу повинні бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки з укладанням такого договору змінюється правовий режим такого нерухомого майна.

    Якщо титульним власником майна був один з подружжя, а в результаті поділу майна нерухоме майно переходить до іншого з подружжя, то договір про поділ майна буде документом, що підтверджує право власності іншого з подружжя на це майно, на підставі якого нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на майно на ім’я іншого з подружжя. При цьому нотаріус вилучає попередній документ про право власності на нерухоме майно і приєднує його до нотаріальної справи.

    Особливості договору про поділ майна подружжя
    • Можливість відступити від засад рівності часток. Тобто, подружжя може поділити своє майно не порівну.
    • Можливість самостійно визначити розмір часток або конкретне майно, що буде передане одному з подружжя.
    • Майно подружжя, що не зазначене в договорі, підлягає поділу на загальних підставах.
    Коли може бути укладений договір про поділ майна подружжя
    • Під час шлюбу.
    • Після розірвання шлюбу.

    ОФОРМЛЮЮЧИ ДОВІРЕНІСТЬ ВІД ІМЕНІ ДРУЖИНИ НА ТРЕТЮ ОСОБУ (КОТРУ ВОНА ОФОРМИТЬ ЗА КОРДОНОМ), НЕОБХІДНО УЗГОДИТИ ЇХ ТЕКСТ З НОТАРІУСОМ, КОТРИЙ БУДЕ ПОСВІДЧУВАТИ ДОГОВІР ПОДІЛУ МАЙНА.

    ДОВІРЕНІСТЬ МОЖНА ОФОРМИТИ В КОНСУЛЬСКОМУ ВІДДІЛІ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНИ (НАЙКРАЩЕ), АБО У МІСЦЕВОГО НОТАРІУСА (ТОДІ ТРЕБА ДОВІРЕНІСТЬ ПЕРЕКЛАСТИ ТА ЛЕГАЛІЗУВАТИ В УКРАЇНІ ).

    Середницький Євгеній Вікторович

    Для переоформлення квартири, яка перебуває у спільній власності чоловіка і дружини, тільки на дружину, потрібно дотриматися кількох юридичних процедур. Однак це неможливо зробити без безпосередньої участі дружини, навіть якщо вона перебуває за кордоном. Дружина повинна буде надати згоду на переоформлення її на себе та оформити всі необхідні документи. Нижче описані основні етапи та варіанти вирішення такої ситуації:

    1. Оформлення довіреності

    Якщо дружина не може особисто бути присутньою в Україні для оформлення документів, вона може видати довіреність на іншу особу (наприклад, на чоловіка або іншу довірену особу), яка зможе діяти від її імені.

    • Процедура видачі довіреності за кордоном: Дружина має звернутися до консульства або посольства України в країні свого перебування. У цих установах вона може оформити нотаріально засвідчену довіреність на чоловіка чи іншу довірену особу. У довіреності має бути чітко прописано, що ця особа має право представляти її інтереси в Україні, зокрема в питаннях, що стосуються переоформлення квартири.
    • Альтернатива: Довіреність також може бути оформлена у місцевого нотаріуса в країні її перебування, але тоді цей документ потрібно буде легалізувати для використання в Україні через процедуру апостилювання або консульської легалізації, залежно від країни.
    2. Підписання договору відчуження частки

    Якщо планується передача права власності лише на дружину, потрібно оформити відповідний договір (наприклад, договір дарування або договір купівлі-продажу частки чоловіка на користь дружини). Цей договір має бути підписаний обома сторонами (або їх представниками за довіреністю) у присутності нотаріуса.

    • Нотаріус: Угода щодо нерухомого майна вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення. Без цього договір не матиме юридичної сили.
    3. Документи, необхідні для переоформлення
    • Паспортні дані та ідентифікаційні коди обох співвласників.
    • Документ, що підтверджує право власності на квартиру (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, дарування тощо).
    • Довіреність (якщо одна зі сторін діє через представника).
    • Згода другого з подружжя (якщо квартира була придбана під час шлюбу і належить до спільної сумісної власності).
    4. Реєстрація права власності

    Після підписання договору нотаріус подає документи до реєстраційного органу (наприклад, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) для офіційної реєстрації права власності на нового власника (в цьому випадку, дружину). Після цього дружина стане одноосібним власником квартири.

    Підсумок:

    Для переоформлення квартири тільки на дружину за її відсутності в Україні необхідно:

    1. Оформити довіреність на представника в Україні (наприклад, чоловіка) через консульство або з апостилем.
    2. Підписати відповідний договір (дарування, купівлі-продажу тощо).
    3. Нотаріально засвідчити угоду та зареєструвати зміни в Державному реєстрі прав.

    В дані ситуації раджу все ж таки укладати договір дарування . Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

    Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру.

    Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас, Сергію!

    Чи можна переоформити квариру, співвласниками якої є чоловік і дружина, тільки на неї (на дружину) без її присутності? Вона за кордоном. І, що для цього потрібно?

    Так, цілком можливо. Все, що потрібно - нотаріальна довіреність від дружини на іншу особу, яка буде представляти її інтереси.

    Це можливо зробити 2 способами:

    1. Через консульство України в країні її перебування. Але дуже часто консульства мають черги на місяці наперед та потрібно подати електронний ВОД.

    2. Через місцевого нотаріуса. Але потім таку довіреність потрібно буде перекласти та в Україні та завірити переклад у нотаріуса.

    Радив би Вам зробити таким чином: попереднє звернутися до нотаріуса в Україні, який буде посвідчувати угоду, і попросити зробити Вам текст довіреності, яка йому/їй підійде. Це допоможе Вам зекономити багато часу.

    З повагою!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України